ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

УХВАЛА

"10" вересня 2014 р.Справа № Б-39/148-04

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

при секретарі судового засідання Березкіній А.Д.

за участю сторін:

представника кредитора - Клюєвої Н.І., довіреність №5053/10/20-23-10 від 27.06.2014р. (Харківська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області)

представника кредитора - Ісмайлової Т.О., довіреність №57 від 29.01.2013р. (Харківське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності)

представник відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області - Свиридової Н.О., довіреність №64 від 03.09.2014р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Харківської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області з вимогами до банкрута на загальну суму 257523,76 грн. (вх. №29473 від 26.08.2014р.)

По справі за заявою Харківської об`єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, правонаступником якої є Харківська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області, м. Харків

до Відкритого акціонерного товариства "Мереф`янський механічний завод", м. Мерефа

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області від 25 грудня 2013р., зокрема припинено процедуру санації ВАТ "Мереф'янський механічний завод". Визнано юридичну особу - ВАТ "Мереф'янський механічний завод" (ідентифікаційний код 21179210), яке зареєстровано Харківською районною державною адміністрацією Харківської області від 20.03.2001р. за номером 04058775ю0020845 за адресою: Харківський район, м. Мерефа, пров. Яковівський, 10 - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Також, припинено повноваження керуючого санацією ВАТ "Мереф'янський механічний завод" Карелкіна Ігора Олександровича (свідоцтво про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №681 від 22.03.2013р.).

Призначено ліквідатором Відкритого акціонерного товариства "Мереф'янський механічний завод" (ідентифікаційний код 21179210) арбітражного керуючого Жулінського Володимира Борисовича (свідоцтво НОМЕР_2 від 04.04.2013р., адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Зобов'язано ліквідатора в строк до 25 грудня 2014 року виконати ліквідаційну процедуру.

Відхилено клопотання представника трудового колективу про залишення на посаді керуючого санацією боржника Карелкіна І.О. та у разі звільнення керуючого санацією боржника Карелкіна І.О. призначити керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Яновського С.С., про призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Яновського С.С., призначення керуючим санацією боржника арбітражного керуючого Клочка О.М., призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Клочка О.М.

Відхилено кандидатури арбітражних керуючих: Карелкіна І.О., Байдацького О.І., Яновського С.С., Клочка О.М., на участь у справі про банкрутство ВАТ "Мереф'янський механічний завод".

Представник трудового колективу ВАТ "Мереф'янський механічний завод", арбітражний керуючий Карелкін Ігор Олександрович та арбітражний керуючий Клочко Олександр Миколайович не погоджуючись з вказаною постановою, звернулися до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2014 року апеляційні скарги: представника працівників боржника - ВАТ "Мереф'янський механічний завод", арбітражного керуючого Карелкіна Ігора Олександровича та арбітражного керуючого Клочка Олександра Миколайовича залишено без задоволення. Постанову господарського суду Харківської області від 25.12.2013 року у справі №Б-39/148-04 залишено без змін.

Справу №Б-39/148-04 скеровано до господарського суду Харківської області для розгляду.

25 лютого 2014 року матеріали справи № Б-39/148-04 повернулись до господарського суду Харківської області.

Проте, арбітражний керуючий Карелкін Ігор Олександрович та арбітражний керуючий Клочко Олександр Миколайович не погоджуючись з постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2014 року звернулися з касаційною скаргою на постанову господарського суду Харківської області від 25 грудня 2013 року та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17 лютого 2014 року, у зв`язку з чим матеріали справи №Б-39/148-04 на виконання приписів ст. 109 Господарського процесуального кодексу України були направлені 14 березня 2014 року до Харківського апеляційного господарського суду для подальшого вирішення питання у встановленому законом порядку.

Постановою Вищого господарського суду України від 29 травня 2014 року касаційну скаргу арбітражного керуючого Карелкіна Ігоря Олександровича та касаційну скаргу арбітражного керуючого Клочко Олександра Миколайовича залишено без задоволення. Постанову господарського суду Харківської області від 25.12.2013 р. в частині призначення ліквідатором арбітражного керуючого Жулінського В.Б. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2014 р. у справі № Б-39/148-04 залишено без змін.

25 червня 2014 р. матеріали справи №Б-39/148-04 повернулись до господарського суду Харківської області.

26 серпня 2014 року на розгляд до господарського суду надійшла заява Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (вх.29473) з вимогами до банкрута у розмірі 257 523,76 грн.

В обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на те, що банкрут має перед ним податковий борг по сплаті податку на додану вартість за період з 30.03.2014р. по 30.07.2014р. в загальній сумі 211748,00 грн., по сплаті земельного податку з юридичних осіб за період з 30.03.2014р. по 30.07.2014р. в загальній сумі 45762,50 грн. та з 30.03.2013 р. по 08.04.2013 р. боржнику нараховано згідно ст.ст. 129-131 Податкового кодексу України пеню у сумі 12,63 грн., а також пеню в сумі 0,63 грн., на підставі акта про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 218/220/21179210 від 22.08.2013 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 27 серпня 2014 року прийнято до розгляду заяву Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області з вимогами до банкрута та призначено її розгляд в судовому засіданні на 10 вересня 2014 р. о 12:00 год.

Ліквідатор у судове засідання не з'явився, витребуваних документів не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, згідно діючого законодавства.

Копію ухвали господарського суду Харківської області від 27 серпня 2014 року направлено 27 серпня 2014 р. ліквідатору, кредиторам, Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області та відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Харківській області.

Відповідно до п. 4.1 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України 12.12.2007 р. N 1149 нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Київ, Сімферополь та Севастополь) - Д+3; де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Згідно п.4.2 Нормативів при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

У п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року N 18 господарським судам України надані роз'яснення, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки, ухвалою господарського суду Харківської області від 27 серпня 2014 року явку ліквідатора та інших учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання не було визнано обов'язковою, а тому суд вважає за можливе розглядати заяву Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області з вимогами до банкрута в даному судовому засіданні за відсутності ліквідатора та інших учасників провадження у справі про банкрутство, які не прибули в судове засідання, проте були належним чином повідомлені про час і місце розгляду судом вищезазначеної заяви.

Представник кредитора (Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області) у судовому засіданні підтримав заяву з вимогами до банкрута.

Інші учасники провадження у справі про банкрутство, присутні в судовому засіданні, вирішення вищезазначеної заяви Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишили на розсуд суду.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до банкрута, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників провадження у справі про банкрутство, які були присутні в судовому засіданні, суд встановив наступне.

Постановою господарського суду Харківської області від 25 грудня 2013р., зокрема припинено процедуру санації ВАТ "Мереф'янський механічний завод". Визнано юридичну особу - ВАТ "Мереф'янський механічний завод" (ідентифікаційний код 21179210), яке зареєстровано Харківською районною державною адміністрацією Харківської області від 20.03.2001р. за номером 04058775ю0020845 за адресою: Харківський район, м. Мерефа, пров. Яковівський, 10 - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Жулінського Володимира Борисовича, якого зобов'язано в строк до 25 грудня 2014 року виконати ліквідаційну процедуру.

Згідно ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, яка діяла до набрання чинності змінами згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Законом України №4212-VI від 22.12.2011 р. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладено у новій редакції.

Відповідно до п.1.1 Перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, що набрала чинності з 19.01.2013 р.), положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у даній справі порушено ухвалою господарського суду Харківської області від 27.12.2004 року, тобто до набрання чинності новою редакцією Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури прийнято судом 25 грудня 2013р., тобто після набрання чинності новою редакцією Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарським судом під час розгляду справи про банкрутство - ВАТ "Мереф'янський механічний завод".

Відповідно до ч.1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у редакції Закону України від 22 грудня 2011 року № 4212-VI (далі - Закон), вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

В газеті "Голос України" № 6 (5756) від 15.01.2014 року опубліковане оголошення про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, двохмісячний строк на заявлення вимог кредиторів за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства спливає 17.03.2014 р.

Заява Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області з вимогами до банкрута в сумі 257523,76 грн. була подана до суду після закінчення строку, встановленого для подання заяв з вимогами до банкрута - 26 серпня 2014 року.

Вищезазначені вимоги Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області не є ані конкурсними, ані поточними в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вищезазначені вимоги Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській до банкрута обґрунтовані, зокрема тим, що банкрут має податковий борг по сплаті податку на додану вартість, що підтверджується податковою декларацією №9013990498 від 18.03.2014р. на суму 17334,00 грн., податковою декларацією №9020747726 від 16.04.2014р. на суму 17605,00 грн., податковою декларацією №9027822440 від 16.05.2014р. на суму 25545,00 грн., податковою декларацією №9034769094 від 18.06.2014р. на суму 28252,00 грн., податковою декларацією №9040890884 від 17.07.2014р. на суму 123012,00 грн. в загальній сумі 211748,00 грн., по сплаті земельного податку з юридичних осіб, що підтверджується податковою декларацією №9008122991 від 19.02.2014р. в загальній сумі 45762,50 грн. Крім того, з 30.03.2013 р. по 08.04.2013 р. боржнику нараховано згідно ст.ст. 129-131 Податкового кодексу України пеню у сумі 12,63 грн., а також пеню в сумі 0,63 грн., на підставі акта про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 218/220/21179210 від 22.08.2013 р.

Згідно ч.1 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав; у банкрута не виникає жодних додаткових зобов'язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури.

У п. 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. №01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 р. №4212-VІ)" наведені рекомендаційні приписи та зазначено, що статтею 38 Закону передбачено наслідки визнання боржника банкрутом. Зокрема, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом у останнього не може виникати додаткових зобов'язань, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), крім витрат, які безпосередньо пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута вважається таким, що настав.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що заявлені вимоги до банкрута не мають характеру поточних (у розумінні ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), заявлені після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, під час якої у банкрута не виникає жодних додаткових грошових зобов`язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, суд відхиляє вимоги Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Відкритого акціонерного товариства "Мереф`янський механічний завод" в сумі 257510,50 грн.

Також, суд відхиляє вимоги Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Відкритого акціонерного товариства "Мереф`янський механічний завод" в сумі 13,26 грн. (пеня), виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції, чинній на момент введення мораторію на задоволення вимог кредиторів) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань щодо сплати податків і зборів, застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Разом із тим, Закон визначає, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 4 ст. 12 цього Закону встановлено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство.

Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходи, спрямовані на забезпечення їх виконання.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Тобто, вказана норма встановлює загальну заборону на нарахування штрафу і пені протягом часу дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. Зміст цієї заборони не пов'язаний з визначенням поняття мораторію і не обмежений ним. Заборона чинна протягом дії мораторію. Тому неустойка за невиконання грошових зобов'язань (зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів)) не нараховується в силу прямої заборони законом, безвідносно до часу їх виникнення. Крім того, не може розглядатися питання про поширення чи непоширення мораторію на не нараховану неустойку, оскільки законом виключена можливість виникнення та існування відносин нарахування неустойки боржнику, щодо якого діє мораторій, введений при провадженні справи про його банкрутство.

Аналогічна правова позиція про те, що протягом здійснення провадження у справі про банкрутство встановлюється заборона на нарахування боржнику, щодо якого порушено справу про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, неустойки (штрафу, пені), а також інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань викладено у постанові Верховного Суду України від 12.03.2013 р. у справі №29/5005/16170/2011 за заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз".

Відповідно до ст.111-28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Крім того, вимоги до банкрута в сумі 0,63 грн. щодо нарахованої пені за актом про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства №218/220/21179210 від 22.08.2013р. були предметом судового розгляду по заяві Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області з вимогами до банкрута (вх. №8730 від 17.03.2014р.) та згідно ухвали господарського суду Харківської області від 03 вересня 2014 року у визнанні вимог в цій частині судом було відмовлено.

Керуючись ст.ст. 1, 37-48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 4-1, 86 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Відхилити повністю вимоги Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Відкритого акціонерного товариства "Мереф`янський механічний завод" в сумі 257523,76 грн.

Копію ухвали направити ліквідатору, кредиторам, що не були присутні у судовому засіданні, Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області.

Суддя Чистякова І.О.