ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ 

 ПОСТАНОВА         

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ         

      Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

ВСТАНОВИВ:

          Постановою господарського суду Сумської області від 22.08.2006р. (суддя Рижков М.Б.) у справі № 7/132-06 визнано банкрутом Суб'єкта підприємницької діяльності фізичну особу ОСОБА_1. Відкрито ліквідаційну процедуру. Призначено ліквідатором боржника -арбітражного керуючого ОСОБА_2 та покладено на нього виконання дій по ліквідації боржника.

          Не погодившись з цією постановою Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просив постанову господарського суду Сумської області від 22.08.2006р. у справі № 7/132-06 скасувати.

          Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2006р. у справі № 7/132-06 ( судді: Лащенко Л.Д.; Гончар Т.В.; Кравець Т.В.) апеляційну скаргу боржника СПД ФО ОСОБА_1, м. Суми задоволено. Постанову господарського суду Сумської області від 22.08.2006р. по справі № 7/132-06 скасовано. Справу направлено до господарського суду Сумської області.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою Державна податкова інспекція у м. Суми подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2006р. по даній справі, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді  Яценко О.В., розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом попередньої інстанції норм процесуального та матеріального права дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що кредитор ДПІ в м. Суми звернувся до господарського суду Сумської області з заявою про порушення провадження по справі про банкрутство та визнання СПД ФО ОСОБА_1, м. Суми банкрутом на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або про визнання його банкрутом". У поданій заяві ДПІ в м. Суми вказує на те, що станом на день звернення до суду СПД ФО ОСОБА_1 має податковий борг на загальну суму 44 334,56 грн., перед органом державної податкової служби боржник звітує, але у звітах показує відсутність підприємницької діяльності, про що свідчать подані фізичною особою підприємцем декларації про доходи за 2005

рік та 1-й квартал 2006 року, всі заходи по стягненню заборгованості перед

бюджетом вичерпано.

У заяві про порушення провадження у справі в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». ДПІ в м. Суми також послався на те, що 28.11.2005 року посадовими особами ДПІ у м. Суми нібито було здійснено вихід за юридичною адресою боржника, з метою вручення податкової вимоги та встановлено, що боржник за даною адресою не знаходиться, про що було складено Акт.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 08.08.2006 року було порушено провадження у справі 7/132-06 з посиланням на ст. ст. 64, 65 ГПК України та ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Як зазначив суд попередньої інстанції, порушуючи провадження у справі № 7/132-06 про банкрутство громадянина підприємця, господарський суд Сумської області в порушення ст. 64 ГПК України та п. 1 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»вказану справу не призначив до слухання, не повідомив учасників провадження у справі про банкрутство про час і місце слухання справи, не виконав вимоги п. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення   платоспроможності   боржника   або   визнання   його   банкрутом».

Апеляційний суд обґрунтовано звернув увагу, що одночасно, з порушенням провадження у справі про банкрутство, господарський суд першої інстанції не ввів (не застосовував) мораторій на задоволення вимог кредиторів, не застосував під час порушення справи про банкрутство громадянина підприємця вимоги ст. ст. 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або про визнання його банкрутом».

Суд попередньої інстанції правомірно зазначив, що 22 серпня 2006 року без участі сторін, які як вказано вище, не були повідомлені про час і місце слухання заяви про банкрутство громадянина підприємця, господарський суд Сумської області прийняв постанову про визнання банкрутом фізичної особи підприємця ОСОБА_1. Відкрив ліквідаційну процедуру, призначив ліквідатором боржника - арбітражного керуючого ОСОБА_2 (ліцензія НОМЕР_1) та поклав на нього виконання дій по ліквідації боржника відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», зобов'язав ліквідатора надати суду звіт та ліквідаційний баланс.

Стаття 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлює особливості провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника. Статті 47-49 вказаного Закону встановлюють особливості банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у разі, якщо громадянин-підприємець боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Апеляційний суд правомірно врахував, що місцезнаходженням, місцем проживанням громадянина - підприємця та його родини є адреса, яка вказується ДПІ в м. Суми у всіх поданих до суду заявах і позовних заявах, адреса за якою звітує громадянин - підприємець.

Як досліджено судом попередньої інстанції, посадові особи ДПІ в м. Суми засвідчивши у Акті факт відсутності в момент перевірки громадянина, не вказавши у Акті хто знаходиться (проживає) за даною адресою.

Щодо другої підстави передбаченої ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а саме не подання звітності протягом одного року, то суд попередньої інстанції дійшов до вірного висновку, що як зазначає у заяві сама ДПІ в м. Суми, звітність громадянином - підприємцем подавалась до часу звернення з заявою до суду.

Таким чином, суд попередньої інстанції у повному обсязі з'ясував матеріали справи та вірно застосував чинне законодавство.

          За таких обставин, судова колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що Харківським апеляційним господарським судом вірно застосовані норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 04.10.2006р.  не вбачається.

          Зважаючи на вищевикладене та, керуючись статтями 111⁵, 111⁷, 111⁹-111¹¹ Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

             ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Суми на постанову Харківського апеляційного господарського суду 04.10.2006 р. у справі № 7/132-06 залишити без задоволення.

2.Постанову Харківського апеляційного господарського суду 04.10.2006 р. у справі № 7/132-06 залишити без змін.

Головуючий                                                  О.С. Удовиченко

Судді                                                                О.В. Яценко

                                                                                   І.Ю. Панова