ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1376/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Комар П.А.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Боровицького О. А. Сушка О.О.

при секретарі: Сокольвак Ю.В.

за участю представників сторін:

представника позивача: ОСОБА_2;

представника відповідача: Міровського Вадима Анатолійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, надавши їм оцінку, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, а оскаржувану постанову скасувати виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі п.п 78.1.1, 78.1.4, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-УІ, відповідно до наказу від 05.11.2013р. №950/17 виданого Вінницькою ОДПІ, та відповідно до повідомлення від 05.11.2013р. №394/17 Вінницької ОДПІ та отриманою службовою запискою №1598/17-03 від 16.10.2013р. "щодо проведення перевірки", головним державним ревізором інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління доходів і зборів з фізичних осіб Вінницької ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області Підлісняк С. М. проведена документальна позапланова виїзна перевірка діяльності платника податків фізичної особи ОСОБА_4 - АДРЕСА_1 за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р.

В ході проведеної перевірки встановлено, що платником податків фізичною особою ОСОБА_4 в порушення п.п. 49.18.4 п. 49.18. ст. 49, п.п. "в" п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 с. 179, п.п 164.2.17 п. 164.2 с. 164 ПКУ не було подано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 - 2012 роки згідно отриманого доходу як додаткове благо без сплати податку на доходи фізичних осіб. Сума доходу від АТ "УКРСИББАНК" (код ЄДРПОУ 9807750) в сумі 323 562,99 грн.

За результатами проведеної перевірки Вінницькою ОДПІ складено акт №987/1721/НОМЕР_1 від 18.11.2013р. на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення форми "Р" №0023522781 від 29.11.2013р., яким позивачу за порушення п. 57.1 ст. 57, п.п. "в" п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 с. 179, п.п 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ керуючись ст. 36, абз. 2 п. 123.1 ст. 123 ПКУ збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 65934, 15 грн., з них 52747,32 грн. - основного платежу та 13186,83 грн. - штрафні санкції.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідає критеріям щодо правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, в контексті статті 2 КАС України, з боку відповідача надано достатніх аргументів та доводів, які свідчать, що оскаржуване рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Згідно з п.162.1 ст.162 КАС України платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

За визначенням пп.14.1.180 п.14.1 ст.14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до п.163.1 ст.163 ПК України об'єктами оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

За змістом п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп.164.1.2 .164.1 ст.164 ПК України).

Таким чином види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст.164 ПК України.

В силу абз. "д" пп. 164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Судом встановлено, що 23.08.2006р. між позивачем та АКІБ «УкрСиббанк» укладено договір про надання споживчого кредиту №11032077000, згідно якого банк надав позивачу кредитні кошти в сумі 70 000 доларів США, а позивач зобов'язався повернути кошти не пізніше 21.08.2026 року.

В забезпечення повернення кредитних коштів 23.08.2006р. оформлено договір поруки №36552, яким засвідчено обов'язок поручителя - ОСОБА_7 відповідати за заобов'язаннями позичальника перед кредитором.

Крім того, на підставі договору іпотеки №20157 від 23.08.2006р., посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_8 23.08.2006р. за реєстром №4601 передано в іпотеку будинок за номером 43 (41) (27а), що розташований в місті Вінниці по вулиці Комарова.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 07.07.2011р. залишок заборгованості позивача склав 323 562, 99 грн. в тому числі 287 243,99 грн. - кредитна заборгованість та 36 319, 00 - штрафні санкції.

Рішенням АКІБ "УкрСибБАнк" від 07.07.2011р. кредитну заборгованість позивача у сумі 323 562, 99 грн. анульовано, що підтверджується повідомленням банку.

Враховуючи вищевикладене, колегія судів приходить до висновку, що обов'язок щодо самостійної сплати податку з доходу у вигляді суми боргу, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, отриманого як додаткове благо, виникає у платника податку за наявності таких умов : а) отримання платником податку доходу, у вигляді суми боргу такого платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням; б) надіслання платнику податку повідомлення про анулювання боргу; в) включення кредитором суми анульованого боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого на користь платника податку, за підсумками звітного періоду; г) відображення платником податків отриманого доходу у річній податковій декларації.

В свою чергу, в силу пп. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами цього Кодексу).

У відповідності до п. 3.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року N 1020, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13 січня 2011 р. за N 46/18784, у графі 3 "Сума виплаченого доходу" відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Тому колегія суддів зазначає, що відповідно до вище зазначених положень та встановлених обставин, основною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі.

З огляду на зазначене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсотки за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, є доходом платника податків в розумінні ПК України, який підлягає оподаткуванню.

В свою чергу, колегією суддів встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивачем в порушення п.п. 49.18.4 п. 49.18. ст. 49, п.п. "в" п. 176.1 ст. 176, п. 179.1 с. 179, п.п 164.2.17 п. 164.2 с. 164 ПКУ не було подано до податкового органу податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 - 2012 роки згідно отриманого доходу як додаткове благо без сплати податку на доходи фізичних осіб. Сума доходу від АТ "УКРСИББАНК" (код ЄДРПОУ 9807750) в сумі 287 243,99 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Зважаючи на те, що суд дійшов до переконання про те, що відсотки за користування кредитом, нараховані банком відповідно до умов договору та анульовані за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні ПК України, який підлягає оподаткуванню, податкове повідомлення рішення підлягає частковому скасуванню на суму боргу, нараховану за такими відсотками.

Згідно ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.ст.198, 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову ухвалу суду.

Підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та підтверджені встановленими у справі обставинами, а відтак, наявні підстави для її часткового задоволення та скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частиною 3 статті 94 КАС України встановлено якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла до висновку, щодо необхідності стягнення на користь ОСОБА_4 109, 57 грн. понесених судових витрат, шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргуОСОБА_4 задовольнити частково .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - скасувати .

Прийняти нову постанову.

Позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0023522781 від 29 листопада 2013 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 6174, 24 грн. та застосування штрафних санкції в сумі 1543, 56 грн.

В задоволенні решти позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_4 109, 57 грн. понесених судових витрат, шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Вінницькій області.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі "11" вересня 2014 р. .

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Боровицький Олександр Андрійович

Сушко Олег Олександрович