ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 вересня 2014 р. Справа № 902/456/14

за позовом:Публічного акціонерного товариства "Браїлівське" (вул. Заводська,7, смт. Браїлів, Жмеринський р-н., Вінницька обл., 23130)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі - Вінниця" (вул. Заводська,7, смт. Браїлів, Жмеринський р-н., Вінницька обл., 23130)

про стягнення суми бору з урахуванням штрафних санкцій в сумі 209 566,61 грн.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі - Вінниця" (вул. Заводська,7, смт. Браїлів, Жмеринський р-н., Вінницька обл., 23130)

до: Публічного акціонерного товариства "Браїлівське" (вул. Заводська,7, смт. Браїлів, Жмеринський р-н., Вінницька обл., 23130)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (за зустрічним позовом) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛАРИ ЕКСПОРТ" (04136, м.Київ, вул. Тираспільска, буд. 43)

про стягнення 210 000,00 грн. боргу

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Судді Грабик В.В.

Маслій І.В.

При секретарі судового засідання Головаченко Т.В.

За участю представників сторін:

позивача (за первісним позовом) відповідача (за зустрічним)- Лавренова О.А. згідно

довіреності;

відповідача (за первісним позовом) позивача (за зустрічним) - Герасимишина Т. В.

згідно довіреності;

представник третьої особи не з'явився;

ВСТАНОВИВ :

Публічним акціонерним товариством "Браїлівське" подано позов до господарського суду Вінницької області про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі - Вінниця" 209 566,61 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання останнім умов укладеного між сторонами договору поставки б/н від 01 жовтня 2011 року.

Ухвалою суду від 11.04.2014 року за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/456/14 з призначенням судового засідання на 30.04.2014 року.

В зв'язку з неявкою в судове засідання 30.04.2014 року представника відповідача ухвалою суду від 30.04.2014 року розгляд справи було відкладено на 02.06.2014 року.

В судовому засіданні 02.06.2014 року оголошувалась перерва до 06.06.2014 року для надання сторонами доказів по справі.

Ухвалою суду від 06.06.2014 року розгляд справи відкладено на 16.06.2014 року за межами встановленого строку відповідно до ст. 69 ГПК України.

Разом з тим, 06.06.2013 року товариством з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі-Вінниця" подано зустрічний позов до публічного акціонерного товариства "Браїлівське" про стягнення 210 000,00 грн. боргу.

Ухвалою суду від 06.06.2014 року зустрічний позов об'єднано з первісним позовом в одне провадження за № 902/456/14.

На підставі заяви судді Яремчука Ю.О. від 16.06.2014 року розпорядженням керівника апарату господарського суду Вінницької області від 16.06.2014 року для розгляду справи № 902/456/14 створено колегію у складі: головуючого судді Яремчука Ю.О. суддів: Маслія І.В., Мельника П.А.

Ухвалою суду від 16.06.2014 року справа № 902/456/14 прийнята судовою колегією до провадження та призначена до розгляду на 08 серпня 2014 року.

З 27.07.2014 року по 08.09.2014 року суддя Мельник П.А. знаходився у щорічний відпустці.

На підставі заяви судді Яремчука Ю.О. від 08.08.2014 року, розпорядженням керівника апарату господарського суду Вінницької області від 08.08.2014 року для розгляду справи №902/456/14 створено колегію у складі: головуючого судді Яремчука Ю.О., суддів: Грабика В.В., Маслія І.В.

Ухвалою суду від 08.08.2014 року справа прийнята судовою колегією до провадження та призначена до розгляду на 01 вересня 2014 року.

Ухвалою суду від 01.09.2014 року залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОЛАРИ ЕКСПОРТ" (04136, м.Київ, вул. Тираспільска, буд. 43; код ЄДРПОУ 31408390) в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (за зустрічним позовом) та відкладено розгляд справи на 11 вересня 2014 року.

09.09.2014 року до суду надійшли пояснення від 05.09.2014 року (вх.канц. №08-46/8496/14 від 09.09.2014 року), в яких генеральний директор ТОВ "ВОЛАРИ ЕКСПОРТ" (третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (за зустрічним позовом) підтвердив факт укладення 05.05.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЛАРИ ЕКСПОРТ" та товариством з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі - Вінниця" договору про відступлення права вимоги №05/05/2014-01, відповідно до якого ТОВ "ВОЛАРИ ЕКСПОРТ" уступило ТОВ "Біоенерджі - Вінниця" право вимоги до ПАТ "Браїлівське" в сумі 400 000,00 грн.

Разом з цим, генеральний директор ТОВ "ВОЛАРИ ЕКСПОРТ" підтримав зустрічні позовні вимоги ТОВ "Біоенерджі - Вінниця" та просив розглянути справу без участі представника ТОВ "ВОЛАРИ ЕКСПОРТ".

11.09.2014 до суду надійшло клопотання вих. №115 від 10 вересня 2014 року (вх.канц. №08-46/8602/14 від 11.09.2014 року), в якому ПАТ "Браїлівське" (позивач за первісним позовом) зменшує розмір позовних вимог та просить стягнути з ТОВ "Біоенерджі - Вінниця" 190 194,79 грн. основного боргу, 1016,11 грн. 3% річних, 5249,90 грн. пені.

Дане клопотання судом розцінено як зменшення розміру 3% річних та пені і прийнято на підставі ст. 22 ГПК України.

В судовому засіданні 11 вересня 2014 року представник позивача (за первісним позовом) позовні вимоги підтримав (з урахуванням поданого клопотання про зменшення розміру позовних вимог), посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, додаткових поясненнях та запереченнях проти задоволення зустрічного позову.

Представник позивача (за зустрічним позовом) в судовому засіданні підтримав зустрічні позовні вимоги в повному обсязі з підстав, заявлених у зустрічній позовній заяві. Просив у задоволенні первісного позову відмовити.

Представник третьої особи (ТОВ "ВОЛАРИ ЕКСПОРТ") в судове засідання не з'явився. Про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

За відсутності відповідного клопотання справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується первісний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01 жовтня 2011 року між публічним акціонерним товариством "Браїлівське" (постачальник, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі - Вінниця" (покупець, відповідач) укладено договір поставки б/н, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов'язався передати у власність Покупця солому (далі - товар), а Покупець зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату в порядку та на умовах, визначених цим договором. Найменування (асортимент) Товару: солома нетюкована.

Згідно п. 3.2. договору покупець оплачує вартість відповідної партії Товару згідно наданого рахунку на оплату на підставі акту приймання - передачі Товару протягом 60 календарних днів з дати поставки.

Розрахунки по цьому Договору проводяться у безготівковій формі, в національній грошовій одиниці на підставі рахунків-фактур, наданих Постачальником. Днем здійснення платежу вважається день, в якій сума, що підлягає сплаті, списується з рахунку Покупця (п. 3.3. Договору).

На виконання умов договору позивач (ПАТ "Браїлівське") поставив відповідачу (ТОВ "Біоєнерджи - Вінниця") 10 542,811 т соломи згідно акту прийому-передачі від 17.08.2012 року (а.с. 14) та 2286,116 т соломи згідно акту прийому-передачі від 01.10.2013 року (а.с. 17) на суму 632 568,66 грн. згідно видаткової накладної №БРБР0000258 від 31 серпня 2012 року (а.с. 12) та 137 166,96 грн. згідно видаткової накладної №БРБР0000265 від 04 жовтня 2013 року (а.с. 15).

Згідно Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28 жовтня 2013 року сторонами зараховано зустрічні однорідні вимоги на суму 45310,41 грн. (а.с. 48).

Згідно Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 20 лютого 2014 року сторонами зараховано зустрічні однорідні вимоги на суму 34 230,42 грн. (а.с. 49).

За Договором про відступлення права вимоги №11-04/13 від 02 квітня 2013 року позивач (ПАТ "Браїлівське") передав ТОВ "Кристал" частину права вимоги до відповідача (ТОВ "Біоенерджі - Вінниця"), що виникло на підставі договору №б/н від 01.10.2011 року у розмірі 500 000,00 грн. (а.с. 50,51).

Згідно обопільно підписаного сторонами Акту звіряння взаємних розрахунків станом на 31.12.2013 року за відповідачем (ТОВ "Біоенерджі - Вінниця") рахується заборгованість за договором поставки б/н від 01.10.2011 року в сумі 190 194,79 грн. (769735,62 грн. - 579540,83 грн.).

20.02.2014 року на адресу відповідача позивачем була направлена претензія вих. №132 з вимогою погасити заборгованість в сумі 190 194,79 грн. (а.с. 21).

Дана претензія залишена відповідачем без задоволення, про що свідчить відповідь останнього за вих. №33 від 24.03.2014 року (а.с. 23).

Невиконання ТОВ "Біоенерджі - Вінниця" зобов'язань по оплаті отриманого товару спонукало ПАТ "Браїлівське" звернутись до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.

Крім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення 5249,90 грн. пені та 1016,11 грн. - 3% річних.

В свою чергу зустрічна позовна заява ТОВ "Біоенерджі - Вінниця" обґрунтована наявністю у ПАТ "Браїлівське" зустрічної заборгованості перед ТОВ "Біоенерджі - Вінниця".

На підтвердження власних доводів ТОВ "Біоенерджі - Вінниця" посилається на те, що у ПАТ "Браїлівське" існувала заборгованість перед ТОВ "Волари Експорт" за договором поставки №27/04-01 ВЭ-АФ 2010 р. від 27.04.2010 року в розмірі 45246316,42 грн. Додатковою угодою від 14.04.2011 року строк дії зазначеного договору поставки визначений 27.04.2012 р.

Дана заборгованість підтверджується обопільно підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 01.03.2014 року за договором №27/04-01 ВЭ-АФ 2010 р. від 27.04.2010 року на суму 45246316,42 грн. Належним чином завірена копія акту звірки міститься в матеріалах справи.

05 травня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю "ВОЛАРИ ЕКСПОРТ" та товариством з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі - Вінниця" укладено Договір про відступлення права вимоги №05/05/2014-01.

Відповідно до п. 1.3. вищевказаного договору ТОВ "Біоєнерджи - Вінниця" отримало замість ТОВ "ВОЛАРИ ЕКСПОРТ" право вимоги від ПАТ "Браїлівське" сплати грошової суми у розмірі 400 000,00 грн.

Листом від 05.05.2014 року №07/01 ТОВ "ВОЛАРИ ЕКСПОРТ" повідомило ПАТ "Браїлівське" про укладення договору про відступлення права вимоги №05/05/2014-01 від 05.05.2014 року (квитанція про відправлення від 06.05.2014 року, опис вкладення у цінний лист від 06.05.2014 року та розписка про його отримання 12.05.2014 року містяться в матеріалах справи).

Листом від 26.05.2014 року ТОВ "Біоенерджі - Вінниця" повідомило ПАТ "Браїлівське" про існування взаємної заборгованості, з огляду на яку за останнім рахується заборгованість перед ТОВ "Біоєнерджи - Вінниця" в сумі 199133,46 грн.

Даний лист вручений ПАТ "Браїлівське" 28.05.2014 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, копія якого міститься в матеріалах справи.

З цих підстав позивач (за зустрічним позовом) ТОВ "Біоенерджі - Вінниця" просить стягнути з ПАТ "Браїлівське" 210 000,00 грн. боргу та відмовити у задоволенні первісного позову.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків щодо первісного позову.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З підписанням 01.10.2011 року між сторонами договору поставки товару № б/н, між ними виникли зобов'язання, які регулюються параграфом 3 глави 54 Цивільного кодексу України "Поставка".

Згідно ч.ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача за первісним позовом про стягнення боргу в розмірі 190 194,79 грн. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Поряд з тим, судом розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 5249,90 грн. пені за період з 01.02.2014 року по 07.04.2014 року та 1016,11 грн. 3% річних за період з 01.02.2014 року по 07.04.2014 року, в результаті чого суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з п.2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.2. Договору покупець несе відповідальність за несвоєчасне здійснення розрахунку за Товар згідно графіку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що належить до сплати, за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені та 3% річних (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) судом не виявлено помилок, з огляду на що позов в цих частинах підлягає задоволенню повністю.

Приймаючи рішення про задоволення первісного позову в повному обсязі судом враховано процесуальну позицію ТОВ "Біоенерджі - Вінниця", яка зводилась до відсутності заперечень стосовно існування заборгованості перед ПАТ "Браїлівське".

Розглянувши зустрічний позов, суд дійшов наступних висновків.

Надаючи оцінку договору про відступлення права вимоги №05/05/2014-01 від 05.05.2014 року, суд враховує наступне.

За своєю сутністю відступлення права вимоги - це заміна кредитора в зобов'язанні. Загальні вимоги до порядку заміни кредитора в зобов'язанні визначені у гл. 47 ЦКУ. Стаття 510 ЦКУ визначає, що сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб.

Згідно із п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України (ЦК України) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст.513 ЦК України визначено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту наведених норм слідує, що однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні є відступлення права вимоги - правочин (договір), на підставі якого первісний кредитор передає своє право (вимогу) в конкретному зобов'язанні новому кредитору, продовжуючи при цьому виконувати взяті на себе обов'язки перед боржником, а новий кредитор набуває відповідне право (вимогу), за загальним правилом, з моменту укладення договору відступлення права вимоги.

При цьому, враховуючи, що відступлення права вимоги завжди є похідним від інших зобов'язань, тому, укладаючи договір цесії, сторони повинні чітко визначити його предмет, а саме право, що відступається.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням. (ст. 516 ЦК України).

Згідно норм статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містяться в статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що боржника належним чином повідомлено про заміну кредитора у зобов'язанні, що стверджується матеріалами справи.

Таким чином, судом встановлено, що позивачу (за зустрічним позовом) належить право вимоги щодо стягнення з ПАТ "Браїлівське" заборгованості за договором поставки №27/04-01 ВЭ-АФ 2010р. від 27.04.2010 року, оскільки заміна кредитора відбулася з дотриманням визначеної законом процедури.

Виходячи з викладеного, суд вважає вимогу позивача про стягнення заборгованості за договором поставки №27/04-01 ВЭ-АФ 2010р. від 27.04.2010 року в розмірі 210 000,00 грн. правомірною та обґрунтованою, з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення зустрічного позову.

При цьому, приймаючи рішення про задоволення зустрічного позову у даній справі судом не беруться до уваги доводи відповідача ( ПАТ "Браїлівське") стосовно нікчемності договору про уступку права вимоги №05/05/2014-01 від 05.05.2014 року, оскільки останні спростовуються матеріалами справи.

Стосовно вимоги позивача за зустрічним позовом про зарахування зустрічних позовних вимог суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст.601 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимог. Зарахування зустрічних однорідних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Статтею 602 Цивільного кодексу України передбачено випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог, зокрема, не допускається зарахування зустрічних вимог: про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; в інших випадках, встановлених договором або законом.

За змістом зазначених норм, зарахування - це спосіб припинення зобов'язання, за якого припиняються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав (не зазначений, визначений моментом витребування), здійснюваний за заявою хоча б однієї зі сторін у випадках, не заборонених законом або договором.

Зарахування здійснюється за наявності таких умов: вимоги сторін мають бути зустрічні, тобто такі, що випливають із двох різних зобов'язань, між двома особами, де кредитор одного зобов'язання є боржником іншого; вимоги мають бути однорідними, тобто в обох зобов'язаннях мають бути присутні речі одного роду; частіше зарахуванням припиняються зустрічні грошові вимоги; необхідно, щоб за обома вимогами настав строк виконання, оскільки не можна пред'явити до зарахування вимоги за таким зобов'язанням, яке не підлягає виконанню; до зарахування може бути пред'явлена й вимога, строк виконання якої не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги кредитором.

Правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Таким чином, зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому). Також можливе, часткове зарахування, коли одне зобов'язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов'язання.

При цьому, характер зобов'язань, їх мета, зміст та види при зарахуванні не мають значення. Зустрічні вимоги мають бути однорідними за своєю юридичною природою та матеріальним змістом.

Отже, за правовою природою припинення зобов'язання зарахуванням зустрічної вимоги є односторонньою угодою, яка оформляється заявою однієї сторони. Якщо друга сторона не погоджується з проведенням зарахування, вона вправі на підставі статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України звернутися за захистом своїх охоронюваних законом прав до господарського суду і спір підлягає вирішенню по суті з урахуванням усіх матеріалів і обставин справи.

Разом з цим, з огляду на встановлені під час розгляду справи фактичні обставини, суд дійшов висновку, що вимога позивача за зустрічним позовом про зарахування зустрічних позовних вимог задоволенню не підлягає.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог за первісним позовом та за зустрічним позовом.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідачів відповідно до ст.49 ГПК України.

При розподілі судового збору суд враховує припис, який міститься в п. 2.23. постанови пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України", відповідно до якого якщо факт недоплати судового збору з'ясовано господарським судом у процесі розгляду прийнятої заяви (скарги), суд у залежності від конкретних обставин справи може стягнути належну суму судового збору за результатами вирішення спору з урахуванням приписів частин першої-четвертої статті 49 ГПК України.

При зверненні до суду 09.04.2014 року з позовною заявою вих №219 від 08.04.2014 року позивачем (ПАТ "Браїлівське") за платіжним дорученням № 1672 від 11.03.2014 року перераховано до державного бюджету 1 827,00 грн.

Виходячи з підпункту 2.1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Тобто, позивачем перераховано судовий збір в розмірах менших, ніж передбачено Законом.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне стягнути з позивача (ПАТ "Браїлівське") на користь держави недоплачену суму судового збору в розмірі 2102,21 грн.

11.09.2014 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст.4-3,4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 87, 115, 116 ГПК України, суд-

ВИРІШИВ :

Первісний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі - Вінниця" (вул. Заводська,7, смт. Браїлів, Жмеринський р-н., Вінницька обл., 23130; код ЄДРПОУ 37489359) на користь Публічного акціонерного товариства "Браїлівське" (вул. Заводська,7, смт. Браїлів, Жмеринський р-н., Вінницька обл., 23130; код ЄДРПОУ 00385661) 190194,79 грн. боргу, 1016,11 грн. 3% річних, 5249,90 грн. пені, 3929,21 грн. відшкодування витрат на сплату судового збору.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Браїлівське" (вул. Заводська,7, смт. Браїлів, Жмеринський р-н., Вінницька обл., 23130; код ЄДРПОУ 00385661) до спеціального фонду Державного бюджету України 2102,21 грн. судового збору.

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Браїлівське" (вул. Заводська,7, смт. Браїлів, Жмеринський р-н., Вінницька обл., 23130; код ЄДРПОУ 00385661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенерджі - Вінниця" (вул. Заводська,7, смт. Браїлів, Жмеринський р-н., Вінницька обл., 23130; код ЄДРПОУ 37489359) основний борг в сумі 210 000,00 грн. та 4200,00 грн. відшкодування витрат на сплату судового збору.

Видати накази в день набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати третій особі рекомендованим листом.

Повне рішення складено 12 вересня 2014 р.

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Судді Грабик В.В.

Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - третій особі (04136, м.Київ, вул. Тираспільска, буд. 43)