Судове рішення #385702
15/362

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

          

18 січня 2007 р.                                                                                   

№ 15/362  


                                         


Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:



Дерепи В.І. –головуючого (доповідача),


Грека Б.М.,

Стратієнко Л.В.

за  участю  повноважних  представників :

позивача –


відповідачів –


розглянувши  у    відкритому засіданні  касаційну скаргу

ТзОВ виробниче підприємство "Зодчий-Р"


на  ухвалу


та постанову

від 15 вересня 2006 року господарського суду Кіровоградської області

від 9 листопада 2006 року Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі   за  позовом

ТзОВ виробниче підприємство "Зодчий-Р"

до


ТзОВ “Сьомий континент”, Відділ державної виконавчої служби у Ленінському районі м.Кіровограда

про

стягнення 40096, 99 грн.,


                                                  ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з скаргою на бездіяльність ВДВС у Ленінському районі м.Кіровограда та про скасування постанови ВДВС від 19.05.2006 року про повернення виконавчого документа стягувачеві.

          Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 15 вересня 2006 року (суддя Мохонько К.М.) визнані неправомірними доводи скаржника і відхилено скаргу ТзОВ виробниче підприємство "Зодчий-Р" на бездіяльність Відділу державної виконавчої служби у Ленінському районі м.Кіровограда.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 9 листопада 2006 року ухвалу суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ТзОВ виробниче підприємство "Зодчий-Р" просить вказані судові рішення скасувати, оскільки при їх прийнятті були порушені норми матеріального і процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та на підставі встановлених в ній фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами при прийнятті оскаржуваних судових рішень норм матеріального і процесуального права, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.24 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом та пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Як правильно встановлено судом, 27 травня 2004 року на виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.03.2004 року у даній справі державною виконавчою службою Ленінського управління юстиції м.Кіровограда було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження по наказу про звернення стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 30885 грн., 4787, 22 грн. інфляційних витрат, 2312, 24 грн. річних.

Згідно ч.2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців від відкриття виконавчого провадження.

Враховуючи, що боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення суду, державний виконавець 07.06.2004 року виніс постанову про арешт коштів боржника, яка була надіслана для виконання до Кіровоградської обласної філії Акціонерного комерційного банку „Укрсоцбанк" та прийняв постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Як правильно встановлено судом, 5 травня 2006 року державним виконавцем був складений акт про відсутність майна боржника, на яке може бути звернено стягнення.

Платіжні вимоги, які надсилались державним виконавцем до банківських установ повернулись без виконання.

19 травня 2006 року начальником Державної виконавчої служби Ленінського району м.Кіровограда була затверджена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві.

На підставі ст.40 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавчий   документ, прийнятий  державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення і здійснені державним виконавцем, відповідно до цього Закону, заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно з’ясували та перевірили всі обставини справи, дали належну правову оцінку всім доказам і дійшли обгрунтованого висновку про те, що державною виконавчою   службою Ленінського районну м.Кіровограда з метою повного виконання рішення суду були проведені передбачені Законом виконавчі дії та прийняті заходи щодо виявлення майна боржника, в тому числі коштів, які знаходяться на його рахунках в установах банків.

        Майно, власником якого є боржник, виявлено не було, грошові кошти на рахунках боржника також відсутні.

Виходячи з викладеного, суди правильно вважали безпідставними посилання скаржника на порушення ВДВС у Ленінському районі вимог Закону України "Про виконавче провадження" при здійсненні виконавчих дій з примусового виконання наказу суду та прийнятті постанови від 19.05.2006 року про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Згідно ст.1212 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів  державної  виконавчої  служби  щодо  виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.          

Суд вважає, що приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд правильно прийшов до висновку про правомірність відхилення судом першої інстанції скарги позивача на бездіяльність Державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції м.Кіровограда при здійсненні виконавчих дій по виконанню наказу суду.

Суди першої та апеляційної інстанцій прийняли законні судові рішення, які необхідно залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,

                                       ПОСТАНОВИВ:


Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 15 вересня 2006 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 9 листопада 2006 року залишити без змін, а касаційну скаргу ТзОВ виробниче підприємство "Зодчий-Р" - без задоволення.



Головуючий                                                                        В.Дерепа


Судді                                                                                   Л.Стратієнко


                                                                                                         Б.Грек

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація