УХВАЛА ІМЕНЕМ       УКРАЇНИ

"07" грудня 2006 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Фащевської Н. Є. суддів-ХодоровськогоМ.В., Дикун С.І. при секретарі - Гачинській М.В. з участю - позивачів ОСОБА_1.,ОСОБА_2, представника позивачки ОСОБА_3. ОСОБА_4., представника відповідача ОСОБА_5.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 вересня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" про стягнення моральної шкоди,

В ст а н о вила:

ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_2 звернулись із апеляційною скаргою на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 вересня 2006 року, яким їм відмовлено у позові до товариства з обмеженою відповідальністю "Домобудівник" далі - ТзОВ) про стягнення моральної шкоди в розмірі по 1700 грн кожному.

Апелянти просили скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення їх позовних вимог.

При цьому вказували, що суд безпідставно відмовив у стягненні моральної шкоди з відповідача, котрий неправомірно виключив їх з числа учасників ТзОВ, а також протиправно не виконує рішення суду від 19 квітня 2006 року про поновлення їх у складі учасників товариства.

Під час розгляду справи в апеляційному суді апелянти підтримали вимоги апеляційної скарги.

Представник відповідача апеляційної скарги не визнав.

Справа №22а-1173 2006 рік                         Головуючий у 1 інстанції - Мартиць О. І.

Категорія - моральна шкода                       Доповідач - Дикун СІ.

2

Встановлено, що рішенням зборів учасників ТзОВ від 03 червня 2005 року ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_2 виключено з числа учасників товариства з виплатою належної їм частини майна товариства та нарахованих дивідендів у зв'язку із залишенням товариства та повною втратою зв'язків з ним, невиконанням обов'язків перед товариством, чим створено перешкоди досягненню його цілей.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 19 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_2 задоволено. Суд визнав недійсним рішення зборів ТзОВ "Домобудівник" від 03.06.2005 року в частині виключення ОСОБА_1., ОСОБА_3., ОСОБА_2 з числа учасників товариства та зобов'язав ТзОВ поновити цих осіб у складі учасників ТзОВ та нарахувати дивіденди за 2004-2005 роки.

Рішенням загальних зборів ТзОВ "Домобудівник" від 15 червня 2006 року ОСОБА_1., ОСОБА_3. та ОСОБА_2 вирішено поновити у складі учасників товариства та нарахувати їм дивіденди за 2004 - 2005 роки, виплату яких провести після внесення змін до Статуту товариства та Державного реєстру.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, учасників розгляду справи в апеляційному суді, вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, виходячи із наступних мотивів.

Вимоги про відшкодування моральної шкоди розглядаються, коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень, а також у випадках прямо передбачених нормами Цивільного кодексу або іншими Законами.

Позивачі звернулись із позовом про стягнення з ТзОВ моральної шкоди у зв'язку з порушенням їх прав як учасників господарського товариства. Враховуючи, що зазначені правовідносини не передбачають відшкодування моральної шкоди, відмова суду у задоволенні цих вимог є підставною.

Посилання апелянтів на норми ч.І ст.1167 та ч. З ст. 1172 ЦК як на правову підставу відшкодування моральної шкоди, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки зазначені норми на спірні правовідносини не поширюються.

Згідно із ст. 11 ЦПК суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Оскільки позивачами  не доведено і судом встановлено обставин невиконання відповідачем рішення суду від 19 квітня 2006 року та спричинення у зв'язку з цим моральної шкоди позивачам, суд обгрунтовано відмовив у задоволенні зазначених вимог.

Підстав для скасування рішення суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст.307ч.І п.1; 308, 315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 відхилити, а рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 вересня 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з часу її проголошення.

Головуючий: Судді: