АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області у складі:
головуючого Декайла П.В.
суддів Коструба Г.І., Татарчук В.Г.
за участю прокурора Бурлаки Г.В.
захисника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі 10 січня 2007 року кримінальну справу за апеляцією захисника, адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 1 листопада 2006 року.
Цим вироком:
ОСОБА_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого, - засуджено за ч.І ст.286 КК України до 1000 гривень штрафу в доход держави з позбавленням права керувати транспортними засобами на 2 роки.
Судом постановлено стягнути з ОСОБА_2 3500 грн. в користь ОСОБА_3. на погашення заподіяної злочином моральної шкоди, в користь ОСОБА_4 500 грн. на погашення заподіяної злочином матеріальної шкоди та 1000 грн. моральної шкоди.
Судом постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_2 714.41 грн. судових витрат.
Згідно вироку ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за те, що 24 квітня 2006 року керуючи автомобілем "Хонда - Цівік 1,3" з реєстраційним номерним знаком НОМЕР_1 і знаходячись на АДРЕСА_2,
Справа № 11 - 4, 2007 р. Головуючий у І інстанції -Комендат Р.Т.
Категорія - ч.І ст.286 КК України Доповідач - Декайло П.В.
біля 15 год.ЗО хв., маючи намір виконати маневр розвороту, перед виїздом на проїзну частину дороги, не переконався у безпеці цього маневру розпочавши рух із узбіччя, пересікши вузьку суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки, що поділяє потоки протилежних напрямків, пересікати яку забороняється, не дав дорогу транспортному засобу-мотоциклу "Хонда" із реєстраційним номерним знаком НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3., що рухався в зустрічному напрямку, допустив зіткнення з вказаним мотрциклом, чим порушив вимоги п. п. 1,5, 1.10, 10.1, 10.2, 10.4 та 1.1, 34 розділу (горизонтальна розмітка) ПДР України .
Під час зіткнення транспортних засобів потерпілі ОСОБА_3. та ОСОБА_4 відповідно до висновків судово - медичних експертиз отримали середньої тяжкості тілесні ушкодження.
В апеляційній скарзі захисник - адвокат ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_2 не оспорюючи доведеність винності засудженого та кваліфікацію вчиненого ним злочину, просить змінити вирок Тернопільського міськрайонного суду від 1 листопада 2006 року, скасувавши його в частині призначення додаткової міри покарання. Покликається на те, що судом першої інстанції, при призначенні ОСОБА_2 покарання не було враховано всіх пом'якшуючих вину обставин та суд у вироку не обговорив підстави застосування додаткового покарання.
Заслухавши доповідача, захисника - адвоката ОСОБА_1, який підтримав подану в інтересах засудженого ОСОБА_2 апеляцію та просить вирок суду першої інстанції в частині призначення засудженому покарання змінити, міркування прокурора про те, що вирок суду слід залишити без змін, оскільки він є законним та обґрунтованим, покарання призначено відповідно до вимог КК України, перевіривши матеріали справи та дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляція захисника -адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженої ОСОБА_2 до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Винність засудженого у вчиненні інкримінованого йому злочину та кваліфікація його дій в апеляції не оспорюються.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у скоєнні злочину, за який його засуджено, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю доказів, досліджених у судовому засіданні, аналіз яким суд дав у вироку, і є обґрунтованим.
Що ж стосується тверджень захисника ОСОБА_1, що вирок суду слід змінити, скасувавши його в частині призначення додаткової міри покарання, так як судом не було враховано всіх обставин які пом'якшують покарання та суд у вироку не обговорив підстави застосування додаткового покарання, то колегія суддів з таким його твердженням не погоджується.
Так судом першої інстанції при призначенні покарання враховано ступінь тяжкості скоєного ОСОБА_2 злочину, його особу, те, що він щиро розкаявся у вчиненому та інші обставини, що пом'якшують покарання.
Також суд у відповідності до п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» обговорив питання про доцільність застосування до ОСОБА_2 додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами, зазначивши у вироку, що засуджений недостатньо володіє навиками керування автомобілем.
Отже, наведені захисником у скарзі доводи про те, що вирок суду в частині призначення ОСОБА_2 додаткового покарання є незаконним, спростовуються наведеними у вироку мотивами і є безпідставними.
Щодо призначеного судом першої інстанції основного покарання, то колегія суддів вважає, що воно призначене у відповідності до вимог ст.ст.50, 65-67 КК України є необхідне та достатнє для виправлення засудженого та не оспорюється в апеляції
Вирок суду є обґрунтованим і законним. Будь-яких передбачених ст. 367 КПК України підстав до його зміни чи скасування при перевірці справи у апеляційному порядку не виявлено, а тому скарга захисника не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 356, 362, 366, КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Тернопільського міськрайонного суду від 1 листопада 2006 року щодо ОСОБА_2 без змін.
Головуючий - підпис. Судді - два підписи.
З оригіналом згідно:
Заступник голови судової палати
в кримінальних справах апеляційного суду
Тернопільської області
П.В. Декайло