копія

Справа № 11-694, 2008 року                                                         Головуючий в 1-й інстанції Голуб В.В.

Категорія: ст.ст. 121 ч.ч.1,2; 135 ч.3; 296 ч.2  КК України                         Доповідач Бережний С.Д.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 

         10 грудня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:

 

головуючого - судді  Шершуна В.В.,

суддів                           Бережного С.Д., Цугеля І.М.,

з участю прокурора  Сарело В.П.

та захисників             ОСОБА_1 ОСОБА_2

                                      та ОСОБА_3

 

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією захисників ОСОБА_3. та ОСОБА_2в інтересах засудженого ОСОБА_4. на вирок Ізяславського районного суду від 6 серпня 2008 року.

 

Цим вироком ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця та жителя с. Припутні Ізяславського району Хмельницької області, українця, громадянина України, не одруженого, учня професійно-аграрного ліцею м. Ізяслав, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.121, ч.2 ст. 296 КК України та призначено покарання у вигляді:

-    за ч.2 ст.121 КК України - 8 років позбавлення волі;

-    за ч.2 ст.296 КК України - 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно Калитюку С. призначено покарання у вигляді 8 років позбавлення волі.

За ч.3 ст.135 КК України виправдано.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту взявши під варту із залу суду.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження уродженця та жителя с. Тростянка Білогірського району Хмельницької області, українця, громадянина України, не одруженого, учня професійно-аграрного ліцею м. Ізяслав, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.121 та призначено покарання у виді 7 років позбавлення волі;

За ч.3 ст. 135, ч.2 ст.296 КК України виправдано.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту взявши під варту із залу суду.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3народження, уродженця та жителя с. Більчин Ізяславського району Хмельницької області, українця, громадянина України, не одруженого, учня професійно-аграрного ліцею м. Ізяслав, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст. 296 КК України та призначено покарання у вигляді:

-    за ч.1 ст.122 КК України -  3 роки позбавлення волі;

-    за ч.2 ст.296 КК України - 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_6. призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 , ст. 104 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на два роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_6 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти цей орган про зміну місця проживання.

За ч.3 ст.135 КК України виправдано.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено попередній  - підписку про невиїзд.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, уродженця та жителя с. Більчин Ізяславського району Хмельницької області, українця, громадянина України, не одруженого, учня професійно-аграрного ліцею м. Ізяслав, раніше судимого Ізяславським районним судом 03.05.2007 року за ч.3 ст.185, ст.75 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік.

визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст. 296 КК України та призначено покарання у вигляді:

-    за ч.1 ст.122 КК України -  3 роки позбавлення волі;

-    за ч.2 ст.296 КК України - 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_7. призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України ОСОБА_7 за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно призначено покарання на 4 роки позбавлення волі.

За ч.3 ст. 135 КК України виправдано.

Строк відбування покарання постановлено обчислювати з 30 травня 2007 року.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено попередній - тримання під вартою.

ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_5 народження, уродженця та жителя с. Більчин Ізяславського району Хмельницької області, українця, громадянина України, не одруженого, учня професійно-аграрного ліцею м. Ізяслав, раніше судимого Ізяславським районним судом 03.05.2007 року за ч.3 ст.185, ст.75 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік.

визнано винним у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст.122, ч.2 ст. 296 КК України та призначено покарання у вигляді:

-    за ч.1 ст.122 КК України -  3 роки позбавлення волі;

-    за ч.2 ст.296 КК України - 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно призначено покарання на 4 роки позбавлення волі.

За ч.3 ст. 135 КК України виправдано.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту взявши під варту із залу суду.

В задоволенні цивільних позовівОСОБА_9до ОСОБА_5 ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди в сумі 50000 грн. відмовлено.

 

Згідно вироку суду ОСОБА_5ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7ОСОБА_8 21 травня 2007 року біля 17 години вечора знаходилися в зоні відпочинку неподалік „Військового озера” м. Ізяслав де розпивали спиртні напої.

До них підійшов ОСОБА_10, який шукав свій мобільний телефон.

ОСОБА_5запросив його до гурту і він разом з ними розпивав спиртні напої.

ОСОБА_10. будучи в стані алкогольного сп'яніння почав приставати до ОСОБА_11 обнімав її. На зауваження ОСОБА_4 ОСОБА_10. не реагував, а став заломлювати йому руку. ОСОБА_4 наніс удар рукою в обличчя ОСОБА_10 Останній від удару впав, піднявшись став запитувати навіщо його вдарив ОСОБА_4. Останній наніс йому другий удар ногою в голову від якого ОСОБА_10. впав і опретомнів.

ОСОБА_5 разом з іншими підсудними відтягнулиОСОБА_8. під дерево де стали поливати водою.

Коли ОСОБА_10 прийшов до свідомості підсудні пішли купатися на озеро. Покупавшись, підійшли до ОСОБА_8. І по надуманим ОСОБА_5 мотивам, що ОСОБА_10 його раніше побив, ОСОБА_5, ОСОБА_7ОСОБА_6 та ОСОБА_8стали битиОСОБА_8., наносячи удари ногами та руками по різним частинам тіла.

ОСОБА_4в цей час разом із ОСОБА_11та ОСОБА_12 пішов у гуртожиток.

Після побиттяОСОБА_8. групою осіб ОСОБА_5 затягнувОСОБА_8. В лісопосадку скинув у канаву, де сам продовжував битиОСОБА_8., наносячи йому удари по голові руками, коліном та головою.

Через деякий час повернувся ОСОБА_4і разом зОСОБА_7ОСОБА_6. відтягнувОСОБА_5від ОСОБА_4 і всі пішли до гуртожитку  залишивши ОСОБА_4 в канаві лісопосадки де він і помер.

 

В своїй апеляції захисник ОСОБА_3. в інтересах засудженого ОСОБА_4., просить вирок щодо його підзахисного змінити, перекваліфікувавши його дії на ст. 123 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України та звільнити його з під варти. Посилаючись на те, що невідповідність висновків суду, викладеним у вироку фактичним обставинам справи, потягли за собою неправильне застосування кримінального закону. Вказує, що призначене покарання не відповідає особі засудженого та є явно несправедливим через його суворість. Судом не враховано молодий вік ОСОБА_4., першу судимість, злочин скоїв в неповнолітньому віці, у скоєному розкаявся, позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, має матір пенсійного віку, яка хворіє.

Як вбачається з апеляції захисника ОСОБА_2в інтересах засудженого ОСОБА_4. вона просить вирок Ізяславського районного суду від 6 серпня 2008 року щодо ОСОБА_4. змінити перекваліфікувавши дії засудженого із ст. 121 ч.1 на ст.119 КК України з застосуванням ст.69 та ст.75 КК України, а також змінити запобіжний захід. Просить врахувати молодий вік, визнання вини, позитивну характеристику за місцем навчання та проживання. Вказує, що покарання у вигляді позбавлення волі є занадто суворим.

Прокурор, який брав участь у розгляді справи в заперечені на апеляції вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Зазначає, що дії засудженого ОСОБА_4. вірно кваліфікував за ст. 121 ч.2 КК України, а висновки суду, викладені у вироку, відповідають фактичним обставинам справи. Доводи захисників, про невірну кваліфікацію дій засудженого спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами. Жодних підстав вважати, що ушкодження ОСОБА_4. вчинено в стані сильного душевного хвилювання немає.

 

Колегія суддів заслухавши ОСОБА_4 його захисників, які підтримали свої апеляційні скарги, прокурора, який заперечував проти апеляцій, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій вважає, що останні не підлягають задоволенню.

Висновок суду про винність ОСОБА_4 у вчиненні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілогоОСОБА_8. відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується зібраними по справі доказами, яким суд у вироку дав належну оцінку.

Обґрунтовуючи винність ОСОБА_4 у вчиненні цього злочину, суд послався на покази засудженого, який хоча і визнав свою вину у вчиненні злочину частково, однак не заперечував факту нанесення ударів потерпілому ногою в голову, від яких останній втратив свідомість.

Ці покази засудженого ОСОБА_4 узгоджуються з показами інших засуджених по справі.

Згідно висновку судово-медичної експертизи на а.с. 116-119 т.1 ОСОБА_10 були нанесені численні тілесні ушкодження частина з яких відноситься до легкого та середнього ступеня тяжкості і не знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті потерпілого.

Інша частина тілесних ушкоджень - підшкірний крововилив на поверхні лоба, дві рани в ділянці підборіддя, крововилив під тверду оболонку головного мозку, крововилив під м'яку оболонку головного мозку за своїм характером належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення, що призвело до смерті.

Судом було встановлено, що удари в голову ОСОБА_10 наносили ОСОБА_4і ОСОБА_5

Суд належним чином оцінив наявні докази по справі і обґрунтовано визнав ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, оскільки дії ОСОБА_4, щодо потерпілого знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням смертіОСОБА_8.

Доводи апеляції, що в діях ОСОБА_4. вбачається ознаки злочину, передбаченого ст. 123 КК України не підтверджуються фактичними обставинами справи, з яких вбачається, що ОСОБА_4. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинив побиття потерпілого, який від нанесених ударів втратив свідомість, а в подальшому помер.

Об'єктивних даних проте, що ОСОБА_4 під час вчинення злочину знаходився в стані сильного душевного хвилювання, що раптово виникло внаслідок протизаконного насильства або тяжкої образи збоку потерпілого, в матеріалах справи не має.

Пояснення ОСОБА_4, що причиною побиття потерпілого було те, що останній обняв дівчину з якою він зустрічався, та намагався заламати руки ОСОБА_4 не свідчить про наявність обстановки, яку можливо визнати станом сильного душевного хвилювання засудженого.

Крім того ст. 123 КК України на яку захисник просить перекваліфікувати дії засудженого не охоплює наслідку, який був заподіяний злочином - смерть потерпілого.

За таких обставин, колегія суддів не приймає до уваги ці доводи апеляційної скарги захисника.

Як не приймає до уваги і доводи апеляції, щодо можливості заподіяння потерпілому автотравми, оскільки,ці доводи нічим не підтверджені і суперечать фактичним обставинам справи, про побиття потерпілого засудженими.

Посилання в апеляції на необхідність кваліфікацій дій ОСОБА_4 за ст.119 КК України не заслуговує на увагу.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4наносячи удари потерпілому взутою ногою в голову діяв умисно. Даних про те, що його дії носили необережний характер, щодо заподіяння тяжких тілесних ушкоджень в матеріалах справи немає. Не встановлені ці дані і судом.

Доводи апеляції про не врахування судом, вимог ст.65 КК України при призначення покарання засудженому не відповідають мотивувальній частині вироку з якої вбачається, що судом враховано те, що ОСОБА_4 є молодою людиною, скоїв злочин вперше, вину визнав, розкаявся, позитивно характеризується по місцю проживання та навчання. Ці обставини були враховані судом при призначенні засудженому мінімального строку покарання передбаченого санкцією ч.2 ст.121 КК України.

Підстав для пом'якшення покарання засудженому і застосування ст.69 КК України, колегія суддів з врахуванням стану алкогольного сп'яніння засудженого під час злочину не знаходить.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг.

Керуючись ст.365,366 КПК України, колегія суддів, -

 

у х в а л и л а:

 

Вирок Ізяславського районного суду від 6 серпня 2008 року відносно ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляції його захисників без задоволення.

 

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Копія вірна:

         Суддя апеляційного суду                                                            С.Д.Бережний