Копія
Справа № 11-664/2008 року головуючий в І-ій інстанції: Кельбус С.П.
категорія: ст. 190 ч. 2 КК України доповідач: Шершун В.В.
ухвала
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2008 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області в складі:
головуючого-судді: Шершуна В.В.,
суддів: Курдзіль В.Й., Лінник П.О.
з участю прокурора: Сарело В.П.
захисника: ОСОБА_1
потерпілої: ОСОБА_2
представника потерпілої: ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією захисника ОСОБА_1на вирок Городоцького районного суду Хмельницької області від «18» вересня 2008 року.
Цим вироком
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1гр-на України, уродженця м. Горлівки, Донецької області, жителя м. АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, одруженого, на утриманні 2 неповнолітніх дітей, раніше судимого Городоцьким райсудом, Хмельницької обл.:
- 16.12.1999 р. за ст. 86-1 КК України з застосуванням ст. 44 КК України, ст. 172 ч. 2, ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі; звільненого 21.01.2003 року умовно-достроково на 10 місяців, 2 дні, -
засуджено за ст. 190 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з засудженого на користь потерпілої ОСОБА_2. 10 100 грн. матеріальних збитків, 600 грн. витрат за надання юридичної допомоги та 3000 грн. моральної шкоди.
Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в закону силу залишено попередню - підписку про невиїзд.
Згідно вироку місцевого судуОСОБА_4 засуджено за те, що він 10.12.2006 року, перебуваючи в будинку сім'ї АДРЕСА_2ввів в оману ОСОБА_2., під вигаданим приводом, що її син може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за участь в груповому зґвалтуванні неповнолітньої, пообіцяв вирішити дане питання з працівниками міліції, та отримав для цього від ОСОБА_31 000 доларів США.
11.12.2006 року в ранковий час ОСОБА_4., продовжуючи свою злочину діяльність, біля приміщення Городоцького відділення Хмельницької філії «ПриватБанку», що знаходиться в АДРЕСА_3, під вищевказаним приводом, знову заволодів грошима ОСОБА_2. в сумі 1 000 доларів США, всього ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_3шляхом обману 2000 доларів США, що відповідно по курсу 1$ - 5,05 грн., встановленого Національним Банком України складає 10100 грн.
Як видно зі змісту апеляції, захисник ОСОБА_1. просить вирок скасувати, а справу щодоОСОБА_4 провадженням закрити за недоведеністю його участі в скоєнні злочину. Апелянт вважає, що висновки суду, викладені у вироку, не відповідають фактичним обставинам справи. Він вказує, що прокурор і суд безпідставно прийшли до висновку про скоєння злочину 10 і 11 грудня 2006 року, оскільки на досудовому слідстві потерпіла стверджувала про споєння злочину 12 і 13 грудня 2006 року і на ці ж дати вказували свідки ОСОБА_5., ОСОБА_6та ОСОБА_7 При цьому у потерпілої було, на думку апелянта достатньо часу для визначення правильної дати скоєння злочину щодо неї.
Апелянт також вказує, що органи досудового слідства і суду допустили однобічність і неповноту, оскільки розмір шкоди, інкримінований засудженому обґрунтовується лише показами потерпілої, які на думку апелянта, суперечливі і не послідовні.
Захисник також стверджує, що у діях ОСОБА_4а відсутня ознака повторності, оскільки його попередня судимість за ст. 861 КК України ( в редакції 1960 року) не переглянута і не приведена у відповідність до КК України ( в редакції 2000 року).
Заслухавши доповідача, прокурора, який вважає вирок законним і обґрунтованим, захисника ОСОБА_1 і засудженогоОСОБА_4 на підтримку апеляції, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню.
Висновки суду першої інстанції про винністьОСОБА_4 у повторному вчиненні шахрайства при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам справи і ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах.
Суд першої інстанції дав правильну оцінку показамОСОБА_4 про непричетність до інкримінованого йому злочину, як намагання ухилитись від відповідальності, оскільки вина засудженого доведена всіма зібраними по справі доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_2пояснила, що в грудні 2006 року ОСОБА_4. повідомив їй, що її син, разом з його сином скоїли зґвалтування неповнолітньої і запропонував їй дати 2000 доларів США, щоб звільнити сина від відповідальності. Вона перелякалась і дала ОСОБА_4у 1000 доларів США при цьому був її чоловік, син та ОСОБА_6. На слідуючий день біля приміщення „ПриватБанку” вона передала ОСОБА_4у в його машині ще 1000 доларів США.
Ці покази повністю підтвердили свідки ОСОБА_8. та ОСОБА_5.
Свідок ОСОБА_9 пояснила, що чула що ОСОБА_3давала ОСОБА_4у гроші, давала про це покази, а ОСОБА_4 пропонував їй 100 доларів США, щоб вона про це не розповідала. Ці покази підтвердили свідки ОСОБА_10., ОСОБА_11
Названим доказам суд першої інстанції дав належну оцінку і правильно кваліфікував дії ОСОБА_4а як шахрайство - заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно, тобто за ст.190 ч.2 КК України.
Посилання апелянта на непослідовність потерпілої і свідків у визначенні дати злочину, як на підставу виправдання засудженого, не може бути визнане правомірним, оскільки, як пояснила потерпіла і свідки, вони спочатку помилились визначаючи дату споєння злочину. Пізніше, після допиту свідків, в тому числі і неповнолітніх, вони визначились, що заволодіння грішми сталось після Дня Української армії, тобто 6 грудня 2006 року. Про це свідчать і неповнолітні свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,ОСОБА_16., які пояснили, що саме на 6 грудня 2006 року зібрались в будинку ОСОБА_3
Як видно з показів свідка ОСОБА_9 вона звернулась з заявою в міліцію, саме через те, що її син - ОСОБА_15 був 06.12.2006 року в будинку ОСОБА_2 де розпивали спиртні напої. Сталось це через декілька днів після дня Української армії. Саме після написання заяви і розгляду її в міліції, ОСОБА_4 пропонував їй і ОСОБА_11 дати по 100 доларів США для залагодження ситуації, але вони відмовились, а пізніше ОСОБА_2повідомила їй, що вона давала ОСОБА_4у для звільнення сина від відповідальності 2000 доларів США.
Такі ж покази дали і ОСОБА_11 та ОСОБА_17
Фактично не заперечує факту розгляду скарги в міліції і засуджений який пояснив, що ОСОБА_7 в той день зґвалтував ОСОБА_12 і між ним та батьком ОСОБА_3після цього була сварка.
Разом з тим, ОСОБА_12 та її матір ОСОБА_18. категорично заперечували факт зґвалтування, що в свою чергу підтверджує обвинувачення ОСОБА_4а в тому, що неправомірно обвинувачуючиОСОБА_20. у зґвалтуванні неповнолітньої він шляхом обману ОСОБА_2заволодів належними їй коштами.
В зв'язку з викладеним колегія суддів вважає правильним визначення дати злочину, як прокурором в ході зміни обвинувачення в суді, так і судом.
Судова палата також вважає надуманим твердження апелянта про неможливість покладення показів свідків ОСОБА_5,ОСОБА_20. та ОСОБА_8 а також потерпілої в основу вироку. Ці покази послідовні і співпадають в деталях як з показами названих осіб, так і з показами інших свідків, не зацікавлених в результатах справи, а також і з показами самого засудженого в частині обставин обвинуваченняОСОБА_20. в зґвалтуванні та виникнення непорозуміння між їх сім'ями.
В зв'язку з цим, на думку колегії суддів суд першої інстанції обґрунтовано поклав в основу вироку покази цих осіб.
Що ж стосується твердження захисника про відсутність в діях ОСОБА_4а ознаки повторності через не приведення у відповідність до вимог КК України (в редакції 2000 року) попереднього вироку, то вони не обґрунтовані, оскільки попередня судимість ОСОБА_4а за злочин проти чужої власності не погашена, а тому в його діях є кваліфікаційна ознака повторності.
Міра покарання призначенаОСОБА_4 у відповідності з вимогами ст.65 КК України - з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного. Суд прийшов до правильного висновку, що у ОСОБА_4а відсутні як обставини, що пом'якшують покарання, так і обставини, що його обтяжують. Разом з тим, враховуючи характеристику особи засудженого суд прийняв правильне рішення про можливість виправлення та перевиховання засудженого лише в умовах реального позбавлення його волі.
Підстав для пом'якшенняОСОБА_4 покарання судова колегія не знаходить.
Цивільний позов по справі вирішено з дотриманням вимог ст.23, 1167 ЦК України. Розмір відшкодування збитків відповідає ступеню тяжкості злочину, моральних страждань від негативних обставин, яких зазнала потерпіла, даних про матеріальне становище засудженого, ґрунтується на засадах розумності та справедливості.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів,
у х в а л и л а :
Вирок Городоцького районного суду Хмельницької області від 18 вересня 2008 року щодо ОСОБА_4 залишити без змін, а апеляцію захисника засудженого ОСОБА_1- без задоволення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна: суддя апеляційного суду
Хмельницької області Шершун В.В.