Справа № 1-43/08p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 лютого 2008 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Трубнікова А.В

при секретарях Борисові І.Ю., Соколюк О.П..,

з участю прокурорів Курило О.М., Рибалка І.А., Бучинського О.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Біла Церква, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, -

встановив:

ОСОБА_1, 25 квітня 2007 року, близько 01 години 30 хвилин, знаходячись біля кафе яке розташоване з тильної сторони будинку АДРЕСА_2 та перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_2, який прямував від нього у напрямку пр-ту Повітрофлотського і у нього виник намір на відкрите викрадення чужого майна. Реалізуючи задумане ОСОБА_1 зняв взуття тим самим намагаючись підійти до ОСОБА_2 безшумно. Продовжуючи свій злочинний намір ОСОБА_1 с заду підбіг до ОСОБА_2, який знаходився біля будинку АДРЕСА_2, маючи намір на застосування насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, вдарив останнього кулаком руки в обличчя від чого той упав. Після чого, ОСОБА_1 нахилився до ОСОБА_2 та почав перевіряти вміст його кишень та дістав з кишені штанів ОСОБА_2 шкіряний гаманець вартістю 25 грн., в якому знаходилось 380 гривень різними купюрами та три жетони на метро, які для потерпілого не мають матеріальної цінності, тим самим відкрито викрав майно ОСОБА_2, чим спричинив останньому матеріальний збиток на загальну суму 430 грн. В подальшому викраденим ОСОБА_1 розпорядився на власний розсуд.

У судовому засіданні підсудний, свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ст. 186 ч. 2 КК України визнав повністю, просив суд обмежити обсяг дослідження доказів, та фактичних обставин справи. Оскільки підсудним не оспорювались фактичні обставини справи, він правильно розумів зміст вчиненого, в учасників процесу відсутні сумніви в добровільності та істинності його, позицій, суд, вислухавши думку учасників процесу, керуючись, ч.3 ст. 299 КПК України, обмежив вивчення фактичних обставин справи допитом підсудного та дослідженням матеріалів характерезуючих його особу.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 суду показав, що дійсно 25 квітня 2007 року, приблизно о 01 години 30 хвилин, знаходячись біля кафе яке розташоване у будинку АДРЕСА_2 відкрито викрав майно ОСОБА_2, при обставинах, викладених в обвинувальному висновку.

Враховуючи викладене, суд вважає, що винність підсудного повністю знайшла своє підтвердження і його дії слід кваліфікувати за ст. 186 ч. 2 КК України, тобто вчинення умисних дій, що виразились у відкритому викраденні чужого майна, поєднане із застосуванням насильства, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

Обираючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного, раніше не судимого, не працюючого, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, по місцю тимчасова тримання характеризується позитивно.

Обставинами, які пом'якшували покарання підсудного, слід визнати його щире каяття .

Обставин, які б обтяжували покарання підсудного, слід визнати вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Таким чином, суд вважає можливим призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі. Між тим суд, враховуючи тяжкість злочину, особу винного, який раніше до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався та ставлення ОСОБА_1 до вчиненого,   приходить

до висновку  про можливість звільнення винного від відбування покарання  відповідно до  ст. 75 КК України, поклавши на останнього обов'язки передбачені ст. 76 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речових доказів по справі немає.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України і призначити покарання у вигляді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням - іспитовим строком на два роки, якщо протягом указаного строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого обов'язки:

2) не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи,

3)      повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи , або навчання.

4)      періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

До набрання вироком чинності міру запобіжного заходу засудженому змінити з тримання під вартою у Київському СІЗО №13 Держдепартаменту України по виконанню покарань ум. Києві та Київській області на підписку про невиїзд із постійного місця проживання.

ОСОБА_1 звільнити а під варти із залу суду негайно.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Речових доказів по справі немає.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб із моменту його проголошення.