ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2014 р. Справа № 922/2846/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників сторін:

позивача - Шевчук Н.Ю. на підставі довіреності №17/587/01-09 від 24.02.2014р.,

відповідача - Аврамова С.П. на підставі довіреності №65 від 18.08.2014р., Лесько Т.М. на підставі довіреності №66 від 18.08.2014р.,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківський метрополітен", м. Харків (вх. №2250Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 05.08.14 у справі № 922/2846/14

за позовом Комунального підприємства "Харківський метрополітен", м. Харків

до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ра Ньюборд", м. Харків

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2014р. у справі №922/2846/14 (суддя Ємельянова О.О.) прийнято позовну заяву Комунального підприємства "Харківський метрополітен" до розгляду, порушено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.08.2014р. у справі №922/2846/14 у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено, стягнуто з Комунального підприємства "Харківський метрополітен" на користь державного бюджету України 1 827, 00грн. судового збору.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду від 05.08.2014р., позивач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу господарського суду Харківської області від 05.08.2014р. скасувати.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що в позовній заяві позивач заявляє клопотання про зупинення виконання оскаржуваного рішення до закінчення судового розгляду справи, заява про забезпечення позову позивачем до суду не подавалась, тому не було сплачено судовий збір.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 18.08.2014р. у справі №922/2846/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 01.09.2014р.

27.08.2014р. відповідач подав до Харківського апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу (вх.№7045), просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 05.08.2014р. без змін.

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 01.09.2014р. представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просить скасувати оскаржувану ухвалу від 05.08.2014р.; представник відповідача проти апеляційної скарги заперечує, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 05.08.2014р. без змін.

Враховуючи, що наявних матеріалів оскарження достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, зважаючи на те, що сторони у судове засідання з'явились та надали пояснення щодо своїх вимог і заперечень, а третя особа була повідомлена належним чином про час та місце розгляду апеляційної скарги (а.с.68), та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали оскарження у справі №922/2846/14, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

10.07.2014р. Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, керуючись статтями 2, 54, 56, 57, 82 Господарського процесуального кодексу України, статтею 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", просить 1) зупинити виконання рішення №107-р/к від 29.04.2014р. по справі №2/01-28-14 до закінчення судового розгляду справи, 2) визнати недійсним рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №107-р/к від 29.04.2014р. по справі №2/01-28-14.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 05.08.2014р., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю "Ра Ньюборд". Зобов'язано позивача надати до суду, зокрема письмові пояснення та правове обґрунтування щодо пункту 1 прохальної частини позовної заяви.

Ухвалою місцевого господарського суду від 05.08.2014р. відмовлено у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову на тій підставі, що позивачем не надано доказів в обґрунтування заяви про забезпечення позову та не надано доказів сплати судового збору за заяву про забезпечення позову.

Досліджуючи матеріали оскарження у їх сукупності та враховуючи приписи чинного законодавства України, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала місцевого господарського суду прийнята при неповному з'ясуванню обставин, що мають значення для справи, та невідповідності висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, що є підставами для скасування ухвали господарського суду Харківської області від 05.08.2014р. у справі №922/2846/14, виходячи з наступного.

Стаття 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначає, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Прийняття господарським судом до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п'ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення(постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

Незалежно від положень частини четвертої цієї статті, у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно частини 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом'якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб'єктів господарювання на конкуренцію; скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону; оприлюднення відповідачем за власні кошти офіційної інформації Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення стосовно рішення, прийнятого у справі про порушення, в тому числі опублікування рішень у повному обсязі (за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), у строк і спосіб, визначені цим рішенням або законодавством; закриття провадження у справі.

Як зазначено у пункті 21 постанови пленуму Вищого господарського суду України №15 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" приписи частин третьої і четвертої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" щодо зупинення виконання рішення органу Антимонопольного комітету України на час судового розгляду відповідної справи стосуються, за змістом цих норм, лише розгляду, здійснюваного в порядку господарського судочинства.

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства України, колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що у господарському процесі прийняття до розгляду заяви про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України не зупиняє його виконання. Дане правило не поширюється, зокрема на випадки, коли господарським судом порушується провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого згідно з частиною 1 статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Зазначена норма закону вказує, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема про визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, про накладення штрафу.

Отже, одним із виключенням із загального правила, коли закон допускає зупинення виконання рішення органу Антимонопольного комітету України, є оскарження рішення Антимонопольного комітету, яким визнано суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку та накладено штраф.

Окрім наведеної підстави, для зупинення виконання рішення Антимонопольного комітету України, закон закріплює, що у разі наявності достатніх підстав, господарський суд може зупинити дію рішення органу Антимонопольного комітету України.

Отже, законодавством України прямо передбачено порядок та підстави щодо зупинення виконання рішення Антимонопольного комітету України.

Як вбачається із наявного у матеріалах оскарження витягу з рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення від 29.04.2014р. №107-р/к у справі №2/01-28-14 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", керуючись статтями 7, 12, 12-1, 14 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" (зі змінами), статтями 48, 50, 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", пунктами 3, 11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету від 23.02.2001р. №32-р, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.03.2001р. за №291/5482 (зі змінами), пунктами 29, 31, 32 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (Правила розгляду справ), затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету від 19.09.1994р. №5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.05.1994р. за №90/299 (у редакції розпорядження Антимонопольного комітету України від 29.06.1998р. №169-р (зі змінами), адміністративна колегія Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вирішила, зокрема:

- визнати, що Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" (ідентифікаційний код - 04805918) за результатами діяльності в 2011-2013 роках та станом на квітень 2014 року займає монопольне (домінуюче) на ринку послуг з надання місць категорії "А" для розміщення реклами у салонах вагонів рухомого складу метрополітену в межах м. Харкова з часткою 100%;

- визнати, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Ра Ньюборд" за результатами діяльності в 2011-2013 роках та станом на квітень 2014 року займає монопольне (домінуюче) становище на ринку послуг з розміщення реклами на місцях категорії "А" у салонах вагонів рухомого складу метрополітену в межах м. Харкова з часткою 58 %;

- згідно з абзацом другим частини другої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, зазначене в пункті 3 резолютивної частини цього рішення, накласти на Комунальне підприємство "Харківський метрополітен" штраф у розмірі 68 000, 00грн.

Таким чином, оскарження позивачем рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення від 29.04.2014р. №107-р/к у справі №2/01-28-14 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", що було прийнято, зокрема за статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" є підставою, прямо передбаченою законом, для зупинення виконання рішення Антимонопольного комітету України.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції, що пункт 1 прохальної частини позовної заяви є заявою про забезпечення позову у розумінні статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 66 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Не допускається забезпечення позову заходами, не передбаченими цим Кодексом.

У позовній заяві позивач, посилаючись на статті 2, 54, 56, 57, 82 Господарського процесуального кодексу України, статтю 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", просить зупинити виконання рішення №107-р/к від 29.04.2014р. по справі №2/01-28-14 до закінчення судового розгляду справи.

Проте, позивач жодним чином не зазначає про необхідність забезпечення позову, на наведені вище норми процесуального законодавства не посилається, натомість, підводячи підсумки позовної заяви керується статтею 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", яка і передбачає порядок та підстави зупинення виконання рішення Антимонопольного комітету України.

Ухвалою місцевого господарського суду від 14.07.2014р. зобов'язано позивача надати до суду письмові пояснення та правове обґрунтування щодо пункту 1 прохальної частини позовної заяви.

Як вбачається із матеріалів оскарження та протоколу судового засідання від 05.08.2014р., у судовому засіданні судом не досліджено питання щодо застосування заходу забезпечення позову та не з'ясовано думку позивача з цього приводу, хоча представник позивача був присутній у судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий господарський суд прийняв оскаржувану ухвалу при неповному з'ясуванню обставин, що мають значення для справи, та невідповідності висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, отже, апеляційна скарга Комунального підприємства "Харківський метрополітен" підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду Харківської області від 05.08.14 у справі № 922/2846/14 скасуванню. Згідно вимог частини 7 статті 106 Господарського процесуального кодексу України справа №922/2846/14 передається на розгляд до місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 104, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Харківський метрополітен" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 05.08.2014р. у справі № 922/2846/14 скасувати.

Справу №922/2846/14 передати на розгляд до господарського суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 08.09.2014 року.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.