Судове рішення #3855277
КОПІЯ

                                                                                                                  КОПІЯ

Справа № 11 - 678 / 08 року                                                                    Головуючий  в 1-інстанції  Потапов О.О.

Категорія - ст. 191 ч.1 КК України                                                                   Доповідач Задворний О.Л.

У Х В А Л А

  ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

03 грудня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:

              головуючого - судді          Шершуна В.В.

              суддів:                                 Курдзіля В.Й., Задворного О.Л.

              з участю прокурора           Леськіва В.О.

  адвоката                             ОСОБА_1

представника цивільного 

позивача                            ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією захисника адвокатаОСОБА_1 в інтересах засудженогоОСОБА_3 на вирок Віньковецького районного суд від 06 жовтня 2008 року.

Цим вироком:                            

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с. Подолянське, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, мешканця смт. Віньківці, вул. Л. Українки, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, -

засуджено за ч.1 ст. 191 КК України до 800 грн. штрафу, з позбавленням права обіймати посади пов'язані з рухом товарно - матеріальних цінностей на 2 роки.

Засуджений ОСОБА_3перебуває на підписці про невиїзд.

 

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, уродженця радгоспу ім. Ленінського комсомолу Жанадальського району Тургайської обл. Республіки Казахстан, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, оператора АЗС, мешканця с. Дашківці Віньковецького району Хмельницької області, раніше не судимого, -

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч.1 КК України та звільнено від кримінальної відповідальності на підставі  ст. ст. 1 п. ”б”; 6  Закону України від 19 квітня 2007 року „ Про амністію”.

 

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, уродженця і мешканця с. Дашківці Віньковецького району, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, -

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч.1 КК України та звільнено від кримінальної відповідальності на підставі  ст. ст. 1 п. ”г”; 6  Закону України від 19 квітня 2007 року „ Про амністію”.

Запобіжний захід ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підписку про невиїзд - скасовано.

Постановлено стягнути зОСОБА_3 на користь:

-   приватного малого виробничого підприємства „Лан” 4839 грн. 13 коп.    матеріальної шкоди;

-   Київського НДІ судових експертиз МЮ України 18800 грн. за проведення експертизи.

За вироком місцевого суду ОСОБА_3 ОСОБА_4 таОСОБА_5, працюючи на посаді операторів автозаправочної станції № 4 ПМВКП „Лан” в с. Дашківці Віньковецького району, як матеріально відповідальні особи, з метою привласнення грошових коштів, кожен окремо, під час своєї зміни, з каси АЗС вилучали не менше 10 грн., отримуючи щозміни їх надлишок від продажу паливно - мастильних матеріалів внаслідок різниці в показниках механічного та електронного лічильників.

Таким чином ОСОБА_3привласнив 4839, 13 грн. за період з 17.09.2004 по 25.04.2005 року,ОСОБА_5 за цей же період привласнив 4879, 34 грн., а ОСОБА_4 за період з 05.12.2004 року по 05.04.2005 року привласнив 2285, 91 грн. і зазначені кошти використали на власні потреби.

В своїй апеляції та доповненнях до неї захисник ОСОБА_1 просить вирок суду стосовно ОСОБА_3 скасувати, а провадження у справі закрити за недоведеністю участі останнього у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України.

Вважає, що у справі немає достатніх доказів на підтвердження вини ОСОБА_3 у привласнені грошей. А недостача паливно - мастильних матеріалів могла утворитись від випаровування з відкритих  ємкостей або до початку роботи ОСОБА_3 на АЗС.

Окрім того, зазначає, що по справі слідчим призначалась судово - бухгалтерська експертиза, а проведена фактично судово - економічна, що викликає сумнів у її компетентності.

Засуджені ОСОБА_4 таОСОБА_5 вирок не оскаржили.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого ОСОБА_3 і його захисникаОСОБА_1 на підтримання апеляції, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, пояснення представника цивільного позивача ОСОБА_2., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів знаходить, що вона не підлягає задоволенню.

Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_3 у привласнені чужого майна при зазначених у вироку обставинах відповідає матеріалам справи та ґрунтується на досліджених у судових засіданнях доказах.

Твердження в апеляції захисника про те, що місцевий суд розглянув справу не об'єктивно і ОСОБА_3зазначеного злочину не скоював є безпідставними.

Ці заперечення проти звинувачення детально розглядались судом та спростовані слідуючими доказами.

Так з показань засуджених ОСОБА_4таОСОБА_5вбачається, що вони, як і ОСОБА_3 працювали операторами на АЗС № 4. Оскільки кожен з них звіти складав за показниками механічних лічильників, а відпускали паливно - мастильні матеріали за показниками електронних, то внаслідок різниці між їх показниками, кожної зміни у них виникав надлишок грошей у розмірі 10-15 грн., які вони брали собі.

З показань свідка ОСОБА_6 вбачається, що вона робила розрахунок по підсумках роботи операторів ОСОБА_3,ОСОБА_5та ОСОБА_4і складала акт інвентаризації. При цьому були виявлені розбіжності між показниками механічних і електронних лічильників, а також недостача коштів, у тому числі і в ОСОБА_3.

СвідокОСОБА_7 пояснив, що під час з'ясування причини недостачі паливно - мастильних матеріалів на АЗС № 4 було встановлено, що звітувались оператори за показниками механічних лічильників, а пальне відпускали за показниками електронних. Внаслідок того, що облік вівся по механічних лічильниках без врахування коефіцієнта множення електронної настройки, за кожну зміну виникала різниця між обліком по грошах і обліком пального. Тому у касі постійно був надлишок грошових коштів.

При відтворенні обстановки та обставин відпуску бензину і дизпального з паливно - роздавальних колонок вияснилось, що різниця між показниками на електронних та механічних лічильниках складає 1-2 літри.

(а.с. 322-330).

За висновком судово - економічної експертизи за період з 17.09.2004 року по 25.04.2005 року розбіжності показників паливно - мастильних матеріалів по даних механічних лічильниках є меншими від показників електронних лічильників. І загальна вартість різниці між зазначеними лічильниками складає 12004, 38 грн., у тому числі по звітах підписаних оператором ОСОБА_3 4839, 13 грн.

(а.с. 297 - 318)

Підстав сумніватись у правильності висновків судово - економічної експертизи у колегії суддів не має.

А помилка у написанні назви призначеної органом досудового слідства експертизи ( судово - бухгалтерська) не тягне за собою визнання зазначеного доказу неналежним.

З показань свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9.,ОСОБА_10 вбачається, що засуджені ОСОБА_4 іОСОБА_5 говорили, що щозміни забирали собі надлишки коштів, а ОСОБА_3обіцяв відшкодувати виявлену у нього недостачу коштів.

Засуджений ОСОБА_3пояснив, що дійсно працював оператором на АЗС № 4 і з ним був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Грошей від продажу ПММ він не привласнював, а нестача пального могла виникнути від недоливу палива з бензовозів в цистерни АЗС і від випаровування його.

Посилання захисника в апеляції та засудженого ОСОБА_3 про те, що нестача паливно - мастильних матеріалів могла утворитись від випаровування та недоливу пального з бензовозів безпідставне, оскільки спростовується наведеними доказами та показаннями свідків:ОСОБА_11про те, що коефіцієнт випаровування завжди враховується на час поставки і зберігання пального; ОСОБА_8 про відсутність випадків недолива паливно - мастильних матеріалів в цистерни АЗС.

Уся сукупність зібраних у справі доказів була ретельно проаналізована судом, що дало можливості дійти обґрунтованого висновку про  доведеність вини засудженого ОСОБА_3 у скоєнному  злочині.

Тому посилання захисника в апеляції про незаконність засудження ОСОБА_3 за привласнення ввірених йому коштів колегія суддів визнає таким, що не заслуговує на увагу.

Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 191 КК України, а покарання призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України.

Перевіряючи справу в порядку ч.2 ст. 365 КПК України колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ст. 333 КПК України у вступній частині вироку, поряд з іншим, зазначається місце і час постановлення вироку.

Датою постановлення вироку вказується день коли він був складений.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 06.10.2008 року (а.с. 405 - 406) суд в цей день видалився в нарадчу кімнату для  постановлення вироку і в той же день останній був проголошений.

Проте, у вступній частині вироку часом його постановлення вказується 06 - 07 жовтня 2008 року.

Тому посилання суду про складання вироку і 07 жовтня 2008 року із вступної частини необхідно виключити.

Відповідно до ч.6 Закону України від 19 квітня 2007 року „Про амністію” суд повинен звільняти особу від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі (виносячи постанову про закриття справи), незалежно від того, чи надійшла справа в суд з поданням відповідного органу дізнання, досудового слідства або прокурора, чи підстави для застосування амністії виявлені в стадії судового розгляду.

У цій ситуації положення Закону України „Про амністію” мають пріоритет перед ч.2 ст.6 КПК України, оскільки зазначений Закон передбачає спеціальний порядок застосування амністії і прийнятий пізніше у часі.

Проте суд звільнив засуджених ОСОБА_4таОСОБА_5від кримінальної відповідальності саме вироком.

За таких обставин колегія суддів вважає за можливе цю помилку виправити.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

 

вирок Віньковецького районного суду від 06 жовтня 2008 року стосовноОСОБА_3 залишити без змін, а апеляцію захисникаОСОБА_1 - без задоволення.

В порядку ч.2 ст. 365 КПК України виключити із вступної частини вироку посилання про складання його 07 жовтня 2008 року, залишивши дату постановлення - 06 жовтня 2008 року.

Цей же вирок стосовно ОСОБА_4 та  ОСОБА_5 в частині засудження їх за ч.1 ст. 191 КК України скасувати і кримінальну справу щодо них за ч.1 ст. 191 КК України закрити, звільнивши від кримінальної відповідальності:

 - ОСОБА_4 на підставі п. ”б” ст.1, ст.6 Закону України від 19  квітня 2007 року „Про амністію”;

 -ОСОБА_5. на підставі п. ”г” ст. 1, ст. 6 Закону України від 19 квітня 2007 року „Про амністію”.

Запобіжний захід ОСОБА_4 та ОСОБА_5. - підписку про невиїзд скасувати.

 

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

 

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Хмельницької області                                                             О.Л.Задворний

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація