І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2008 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Бережного С.Д..,

суддів Суслова М.І., Лінника П.О.,

при секретарі Яцишиній Р.П.,

з участю прокурора Драча І.В.,

та захисника ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляційними скаргами потерпілого та захисника засудженої адвоката -ОСОБА_1 на вирок Ярмолинецького районного суду від 7 серпня 2008 року.

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, українку, громадянку України, уродженку та жительку с. Соколівка, Ярмолинецького району, Хмельницької області, з середньою освітою, непрацюючу, одружену, на утриманні двоє малолітніх дітей, раніше не судиму, -

засуджено за ч.2 ст. 121 КК України і призначено покарання на підставі ст. 69 КК України у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі.

Постановлено зарахувати в строк відбування покарання час затримання з 19 березня по 22 березня 2007 року.

Запобіжний захід до вступу вироку в закону силу залишено попередній - підписку про невиїзд.

Долю речових доказів вирішено у відповідності до ст. 81 КПК України.

Згідно вироку суду ОСОБА_2. ІНФОРМАЦІЯ_2 біля 17 години 30 хвилин, нанесла умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3. в с. Антонівці Ярмолинецького району, за наступних обставин.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2. в приміщенні кухні житлового будинку під час конфлікту з ОСОБА_3, що перебував в стані алкогольного сп'яніння, в ході якого він вдарив її ногою в живіт, нанесла останньому один удар кухонним ножем в область грудної клітини, заподіявши тілесні ушкодження у вигляді рани на передній поверхні грудної клітини зліва на рівні 4 ребра між лівою пригрудинною та лівою середньо-ключичною лініями, яка проникає в ліву плевральну порожнину із ушкодженням передньої частини верхньої долі лівої легені, серцевої сорочки, легеневої артерії та крововиливом в ліву плевральну порожнину і перикардіальну порожнину, які відносяться до категорії тяжких за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3. помер в приміщенні реанімаційного відділення ХОПЛ №1.

Як вбачається з апеляції захисника засудженої, він просить вирок скасувати, постановити ухвалу, якою закрити кримінальну справу.

При цьому апелянт посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та на неправильне застосування кримінального закону, оскільки, на його думку, тілесні ушкодження, від яких помер потерпілий, засуджена нанесла захищаючись від потерпілого.

Крім того захисник, вказує, що суд не врахував того, що померлий знаходився у сильному алкогольному сп'янінні, проявляючи при цьому агресивність, напав на засуджену першим. ОСОБА_2. спеціально не брала зі столу ножа, щоб спричинити чи нанести потерпілому тілесні ушкодження, цей ніж знаходився у неї в руках для іншої мети - вона ним в цей час нарізала хліб та ковбасу. Відмова засудженої від проведення відтворення викликана тим, що вона не пам'ятає у який момент, і за яких обставин вона спричинила потерпілому ножове поранення, при чому цей удар був один, а не декілька. Механізм нанесення тілесного ушкодження мав характер відмахування і оборони, а не умисного удару чи нападу.

Потерпілий ОСОБА_2. в поданій апеляції, просить вирок скасувати та постановити ухвалу, якою перекваліфікувати дії ОСОБА_2. з ч.2 ст.121 на ст.118 КК України та призначити їй покарання не пов'язане із позбавленням волі. Посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, на невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженої, а також на невідповідність висновків суду, викладеним у вироку, фактичним обставинам справи.

Вказує, що суд не в повній мірі врахував обставини та взаємостосунки, які склалися між потерпілим і його дружиною, не зовсім правильно оцінив події, які відбулися 18.03.2007 року і призначив несправедливе покарання. ОСОБА_2. захищалася від протиправних посягань брата ОСОБА_3., який систематично вживаючи спиртні напої ображав її. У них на утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, яким необхідна матір, так як він змушений їздити на заробітки, щоби прогодувати сім'ю.

В заперечені на апеляційну скаргу захисника засудженої адвоката -ОСОБА_1 прокурор, який брав участь у розгляді справи вважає її доводи безпідставними, оскільки, при постановлені вироку суд вірно застосував кримінальний закон кваліфікувавши дії ОСОБА_2. за ст. 121 КК України, та правильно призначив покарання зважаючи на тяжкість вчиненого та обставини при яких вчинено злочин. На підставі викладеного просить вирок залишити без зміни, а апеляцію без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, провівши судове слідство, перевіривши доводи засудженої, її захисника та потерпілого ОСОБА_4. на підтримку апеляцій, заслухавши думку прокурора, який вважає вирок законним та обґрунтованим, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.

Висновки суду про винність засудженої ОСОБА_2. у нанесенні умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_3., відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються зібраними по справі доказами, яким суд у вироку дав належну оцінку.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2. не визнаючи себе виною у вбивстві потерпілого не заперечила факту конфлікту з останнім ІНФОРМАЦІЯ_2, під час якого вона нанесла удар ножемОСОБА_3

Не зважаючи на неповне визнання засудженою своєї вини її винність підтверджується показами потерпілого ОСОБА_4., свідків ОСОБА_5. та ОСОБА_6 які підтвердили факт нанесення удару ножем потерпілому.

Об'єктивно вина засудженої у заподіянні умисного тяжкого тілесного ушкодження потерпілому підтверджується висновком судово-медичної експертизи №30 від 19.03.2007 року, відповідно до якого смерть ОСОБА_3. настала внаслідок однієї дії колюче-ріжучим предметом в передню поверхню грудної клітини, що супроводжувалось ушкодженням передньої частини верхньої долі лівої легені, серцевої сорочки, легеневої артерії та крововиливом в ліву плевральну порожнину(1,5л) і перикардіальну порожнину (0,5л).

Факт спричинення тілесних ушкодженьОСОБА_3 підтверджується протоколом огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 4-9), протоколом огляду від 19 березня 2007 року та висновком експертизи №184 від 16 червня 2007 року (а.с. 69-71).

Тілесне ушкодження заподіяне потерпілому виникло від дії гострого колото-ріжучого предмета незадовго до настання смерті і за своїм характером належать до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечне для життя в момент його спричинення, а в даному випадку, що призвело до смерті (а.с.41-48).

Доводи апеляції, про те, що відмова ОСОБА_2. від проведення відтворення викликана тим, що вона не пам'ятає у який момент і за яких обставин вона спричинила потерпілому ножове поранення: чи коли ОСОБА_3. замахнувся на неї, чи коли вона виривалась від нього та намагалася вибігти із кухні нічим не підтверджуються. Показання ОСОБА_2 щодо заподіяння тілесного ушкодження потерпілому під час відштовхування його від себе, коли він схопив її за волосся і замахнувся пляшкою суд вірно оцінив критично і не прийняв до уваги. Оскільки вина спростовується її ж особистими показами під час допиту в якості свідка, в яких вона не говорила про те, що потерпілий погрожував їй пляшкою і хватав за волосся, перешкоджаючи піти з кухні. (а.с.13).

Даних, які б свідчили проте, що засуджена перебувала в стані необхідної оборони, в матеріалах справи відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, та показів ОСОБА_2. під час судового слідства, в апеляційному суді засуджена знаходилась в будинку разом з чоловіком, дітьми і потерпілим. Розмова потерпілого і засудженої відбувалась на кухні, шуму сварки між ними ніхто не чув. У випадку небезпеки для життя чи здоров'я ОСОБА_2., зі сторони потерпілого, засуджена могла покликати на допомогу чоловіка, який знаходився разом з дітьми в кімнаті. Однак вона цього не зробила, а у відповідь на удар її ногою в живіт умисно нанесла удар ножем потерпілому у груди. Хоча заподіяння смертельного ушкодження потерпілому не викликалось необхідністю і не відповідало фактичній обстановці. Після чого з метою приховати злочин викинула ніж.

Даних про те, що потерпілий намагався продовжити наносити удари засудженій в матеріалах справи не має.

Ці обставини справи свідчать про безпідставність доводів апеляції про те, що ОСОБА_2. знаходилась в стані необхідної оборони.

Не встановлено судом і даних які б свідчили, про заподіяння умисного вбивства при перевищення меж необхідної оборони ОСОБА_2.ОСОБА_3

Згідно акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи №25 від 18 червня 2007 року (а.с. 78,79) під час скоєння злочину ОСОБА_2. перебувала поза будь-яким тимчасовим розладом душевної діяльності, що підтверджується цілеспрямованістю і послідовністю її дій, відсутністю психопатологічної симптоматики, амнезії на період скоєного, в момент вчинення злочину в стані фізіологічного афекту (сильного душевного хвилювання) не знаходилася.

Суд належним чином оцінив, наявні докази і обґрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_2. за ч.2 ст. 121 КК України.

Судом з врахуванням конкретних обставин справи та пом'якшуючих покарання обставин обґрунтовано застосував ст. 69 КК України.

Призначене їй покарання відповідає тяжкості вчиненого злочину й особі винної.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційних скарг колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Вирок Ярмолинецького районного суду від 7 серпня 2008 року відносно ОСОБА_2залишити без зміни, а апеляції захисника засудженої та потерпілого - без задоволення.

Головуючий /підпис/

Судді /підписи/

Суддя апеляційного суду С.Д.Бережний

Показати/Приховати судові провадження

Коментарі

Коментарі відсутні

Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація