копія
Справа № 11-590, 2008 року Головуючий в 1-й інстанції Грох Л.М.
Категорія: ст.ст.15 ч.3, 185ч.1 КК України Доповідач Дуфнік Л.М.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 жовтня 2008 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Дуфнік Л.М.,
суддів Ващенка С.Є., Шершуна В.В.,
з участю прокурора Драча І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1. на вирок Ярмолинецького районного суду від 04 серпня 2008 року
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, інваліда ІІ групи, раніше не судимого,
засуджено за ст.ст.15 ч.3, 185 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 680 гривень.
Постановлено вважати ОСОБА_1. таким, що відбув призначене судом покарання.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1. засуджено за те, що він 26 серпня 2005 року близько 12 год., маючи умисел на таємне заволодіння металевою бочкою місткістю 50 куб.м , вартістю 3190 грн., що належала СФГ „Трембіта” та знаходилася на земельній ділянці поля „Котики” між селами Жилинці та Левківці Ярмолинецького району Хмельницької області, з допомогою зварювальника порізав бочку на шість частин, однак вивезти і здати її на металобрухт не зміг, оскільки був виявлений головним агрономом СФГ „Трембіта”.
Як вбачається з апеляції засудженого він просить скасувати вирок суду першої інстанції, оскільки судом при розгляді справи не взято до уваги, що в нього не було умислу на таємне заволодіння металевою бочкою, не встановлена фактична вартість бочки, не дана належна оцінка показам свідків ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_4. про те, що дана бочка не належить СФГ „Трембіта”, не перевірено достовірність даних, що містяться в накладній №230 від 29 жовтня 2002 року, не проведена експертиза з метою встановлення фактичної дати видачі цієї накладної.
Прокурор в запереченні просить залишити без зміни вирок суду першої інстанції, оскільки під час судового слідства судом повно та всебічно з'ясовані всі обставини справи, на які посилається апелянт, в матеріалах справи наявні докази того, що металева бочка належала СФГ „Трембіта”, підстав визнавати накладну №230 від 29.10.2002 року фіктивною у суду не було, клопотань щодо проведення експертизи на предмет достовірності дати видачі цієї накладної від учасників судового розгляду, в тому числі і від ОСОБА_1., не надходило.
Заслухавши доповідача, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1. у вчиненні незакінченого замаху на таємне викрадення металевої бочки вартістю 3190 грн. підтверджуються зібраними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.
Так, з показань ОСОБА_1. в судовому засіданні вбачається, що він, припускаючи, що металева бочка місткістю 50 куб.м , що знаходилася на полі між селами Жилинці та Левківці Ярмолинецького району, могла належати СФГ „Трембіта”, не отримавши відповідного дозволу власника майна, 26 серпня 2005 року порізав вказану металеву бочку на частини, маючи намір здати її на металолом.
Свідок ОСОБА_5 підтвердив, що порізав металеву бочку на частини на прохання ОСОБА_1. Факт порізки бочки був виявлений ОСОБА_6., що останній підтвердив в судовому засіданні. Допитаний в якості свідка сільський голова ОСОБА_7 показав в суді, що ні ОСОБА_1, ні хтось інший з приводу з'ясування належності металевої бочки, отримання дозволу на її порізку напередодні 26 серпня 2005 року до нього не звертався.
З протоколу огляду місця події від 26 серпня 2005 року вбачається, що на краю поля між селами Жилинці та Левківці Ярмолинецького району знаходиться розрізана на частини металева бочка місткістю 50 куб.м, біля неї - два кисневі балони, автомобіль ЗІЛ-130,НОМЕР_1, від заднього фаркопу якого тягнеться металевий трос довжиною 5 м.
З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ОСОБА_1 мав умисел на таємне викрадення металевої бочки. Його доводи про те, що бочку він порізав з дозволу ОСОБА_8, не можуть бути взяті до уваги, оскільки ОСОБА_8. вказана бочка не належала, про що він повідомив ОСОБА_1., і відповідно дозволу на її порізку з метою здачі на металолом він не мав права давати.
Свідок ОСОБА_9, який у 2005 році був головою СФГ „Трембіта”, показав в судовому засіданні, що металева бочка місткістю 50 куб.м , вартістю 3190 грн., яка знаходилася на полі між селами Жилинці та Левківці і яку порізав ОСОБА_1 на частини, належала СФГ „Трембіта”. Вона була передана колишнім СТОВ „Жилинці” згідно з накладною № 230 від 29 жовтня 2002 року в рахунок погашення заборгованості за двигун , що був відсутній на комбайні, який відходив на паї селянському фермерському господарству „Трембіта”.
Оригінал накладної № 230 від 29 жовтня 2002 року вилучений в СФГ „Трембіта” згідно з протоколом виїмки від 3 квітня 2008 року та долучений до матеріалів справи /а.с.220/. Факт видачі вказаної накладної 29 жовтня 2002 року підтвердив свідок ОСОБА_10., який на той час працював керівником СТОВ „Жилинці” та підписував її, який також пояснив, що вищевказана металева бочка , яка, незалежно від того, чи була вона списана, чи ні, залишалася на той час майном СТОВ і була передана СФГ „Трембіта” взамін відсутнього двигуна на комбайні, що відходив на паї СФГ „Трембіта”. З врахуванням викладеного у суду першої інстанції не було підстав вважати, що накладна № 230 від 29.10.2002 р., як твердить ОСОБА_1, є фіктивною. Як вбачається з протоколу судового засідання , клопотань щодо проведення експертизи на предмет достовірності дати видачі цієї накладної від учасників судового розгляду, в тому числі і від ОСОБА_1., не надходило. Вартість металевої бочки вказана відповідно до накладної , оскільки фактично бочка порізана і здана на металолом . Під час досудового слідства і в суді першої інстанції ОСОБА_1 вартість бочки не оспорював і апеляційному суду не надав будь-яких доказів про те, що її вартість не відповідає вказаній у вироку. Безпідставним є і твердження апелянта щодо розміру задоволеного цивільного позову в сумі 3132 грн.46 коп., оскільки такого рішення суд першої інстанції не приймав, так як голова СФГ „Трембіта” в судовому засіданні від позову відмовився, про що зазначено у вироку.
Відповідно до ч.2 ст.323 КПК України суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Як вбачається з матеріалів справи, всім дослідженим в судовому засіданні доказам суд першої інстанції дав оцінку. Свідки ОСОБА_11., ОСОБА_3. таОСОБА_12. даним судом не допитувалися, оскільки, згідно з протоколом судового засідання, клопотання про їх допит учасниками процесу, в тому числі і ОСОБА_1, не заявлялися, а відповідно суд і не міг давати оцінку їх показам.
З врахуванням викладеного колегія суддів не знаходить підстав для зміни чи скасування вироку щодо ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 365, 366 , 367, 368 КПК України, колегія суддів -
У х в а л и л а:
Вирок Ярмолинецького районного суду від 04 серпня 2008 року щодо ОСОБА_1залишити без зміни, а апеляцію ОСОБА_1. - без задоволення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду Хмельницької області Л.М.Дуфнік