Справа № 22- 1448 - 2006 р. Головуючий у 1-й інст. - Дужич С.П.
Доповідач - Оніпко О.В.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2007 р. м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого судді - Малько О.С.
Суддів - Оніпко О.В., Собіни І.М.
При секретарі - Томашевській І.М.
З участю представника - адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рівненського міського суду від 27 жовтня 2006 р. в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів .-
встановила:
Рішенням Рівненського міського суду від 27 жовтня 2006 р. позов ОСОБА_3 задоволено : стягнуто на його користь з відповідачки 40 800 грн. боргу, 5712 грн. за прострочення виконання зобов"язання, 188 грн. 30 коп. -вартість за проведення судово-почеркознавчої експертизи.
В поданій на рішення суду апеляційній скарзі відповідачка вказує на його незаконність, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, невірно дана оцінка доказам в ній. Гроші в борг вона брала у дружини позивача -ОСОБА_4 у 2000-2001 p.p., однак завжди повертала їх з відсотками. Вона будь-яких зобов"язань перед позивачем не мала. Допитані у судовому засіданні свідки не були присутні при отриманні нею грошей та написанні розписки. Свідок Талько І.Ф. дав неправдиві покази через неприязні стосунки з нею. Суд своєю ухвалою доручив проведення експертизи не НДЕКЦ при УМВС в Рівненській області, а у Тернопільській області, тому вона є упередженою та такою, що не відповідає Закону України "Про судову експертизу", оскільки порушено порядок, встановлений законом. У зв"язку з чим вона просила призначити повторну експертизу. У розписці не було зазначено строку виконання зобов"язання, тому такий строк встановлено - 30 днів з дня пред'явлення вимоги. Таким чином, позивачем пропущено строк позовної давності. Просила рішення скасувати, ухвалити нове, яким в позові ОСОБА_3 відмовити.
Апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 16.02.2002 р. відповідачка взяла в борг у позивача 7700 доларів США, які зобов "язувалася повернути за домовленістю між сторонами, тобто, за вимогою позичальника.
У відповідності з вимогами ст. 374 ЦК України в редакції 1963 p., який діяв на час виникнення правовідносин між сторонами, за договором позики одна сторона ( позикодавець) передає другій стороні ( позичальникові) у власність ( в оперативне управління) гроші, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей.
Згідно ст. 151 цього Кодексу, в силу зобов"язання одна особа ( боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи ( кредитора) певну дію, як-от : передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
Одностороння відмова від виконання зобов"язання і одностороння зміна умов договору не допускається, за винятком випадків, передбачених законом ( ст. 162 ЦК України 1963 р.)
Доводи відповідачки про те, що вона гроші у борг брала у дружини позивача у 2000-2001 p.p. та повернула борги у повному обсязі, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються її власноручною розпискою на ім"я позивача, датованою 16.02.2002 р. (а.с. 49). Вказана обставина стверджена і висновком проведеної за ухвалою суду від 13.04.2006 р. судовою почеркознавчою експертизою ( а.с. 36-48), поясненнями позивача та свідків, допитаних в судовому засіданні.
Що стосується посилань апеляційної скарги на пропуск позивачем строку позовної давності для звернення з даним позовом до суду, то вони є безпідставними, оскільки у відповідності з вимогами ст. 165 ЦК України ( 1963 p.), якщо строк виконання зобов"язання не встановлений або визначений моментом витребування, кредитор вправі вимагати виконання, а боржник вправі провести виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов"язання в 7-миденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із закону, договору або із змісту зобов'язання.
Окрім того, вимоги відповідачки про застосування при розгляді справи позовної давності, розцінюється апеляційним судом як визнання нею наявності боргу.
Також, з матеріалів справи вбачається, що в провадженні Рівненського міського суду на час розгляду судом даного спору перебувала кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 за ч. 2, ч. З ст.190 КК України, в якій визнано потерпілими 18 осіб і вироком Рівненського міського суду від 27.10.2006 p., який набрав законної сили, відповідачку визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ч.2, ч. З ст. 192 КК України і засуджено до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України її звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк - один рік. В рахунок відшкодування заподіяної шкоди стягнуто з ОСОБА_2 на користь потерпілих кошти на загальну суму - 212 922 грн.
У відповідності зі ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.
Відповідачкою не надано жодних доказів на ствердження її заперечень з приводу пред'явлених позовних вимог.
У зв'язку з наведеним, суд 1-ї інстанції обгрунтовано задовольнив позов ОСОБА_3, ухваливши рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги наведених у ньому висновків суду не спростовують, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2- відхилити.
Рішення Рівненського міського суду від 27 жовтня 2006 р. - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.
Головуючий Судді