Справа №22-1479 Категорія - Ц-32
Голов. в 1 інст. - Єремейчук С.В. Доповідач-Василевич B.C.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 січня 2007 року м.Рівне
Колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області:
Головуючого судді-Василевича B.C. Суддів:Демянчук С.В., Гордійчук C.O. при секретарі Колесовій Л.О. з участю відповідача ОСОБА_1, позивачки ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рокитнівського районного суду від 27 жовтня 2006 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право на житло,-
встановила:
Рішенням Рокитнівського районного суду від 27 жовтня 2006 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право на житло.
В поданій на вказане рішення апеляційній скарзі відповідач доводить про його незаконність через неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду матеріалам справи. Позивачка отримала свідоцтво про право власності на спірну квартиру з порушення чинного законодавства, тому він оскаржив рішення селищної ради до суду. По його позовній заяві було відкрито провадження у адміністративній справі, тому він заявляв клопотання про зупинення провадження у цивільній справі до розгляду справи, що розглядається в порядку адміністративного провадження. Проте його клопотання суд необгрунтовано відхилив, чим порушив підпункт 4 ч.1 ст.201 ЦПК України
На час приватизації квартири він разом із позивачкою та донькою проживав в квартирі, а тому на підставі ст.8 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" передача квартири у приватну власність повинна була здійснюватись за його письмовою згодою.
Суд не врахував,що позивачка чинила йому перешкоди в користуванні житлом.
По наведених підставах просить про скасування рішення з ухваленням нового.
В судовому засіданні відповідач апеляційну скаргу підтримав, привівши зазначені в ній доводи
Позивачка апеляційну скаргу заперечила.
Заслухавши суддю-доповідача. пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Як видно з матеріалів справи, 6 жовтня 1992 року позивачці на сім"ю з трьох осіб, включаючи відповідача, було надано квартиру АДРЕСА_1 (а.с-5).
В 1993 році шлюб між сторонами розірвано і ІНФОРМАЦІЯ_1 позивачка отримала свідоцтво про розірвання шлюбу (а.с-17). Деякий час відповідач продовжував проживати у спірній квартирі, але після смерті його батька у 1996 році залишив квартиру та перейшов проживати до матері, забравши свої речі, про що ствердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а.с.56-57). Не заперечує цього і сам відповідач, пояснивши, що він вдруге одружився.
В жовтні 1999 року позивачка приватизувала квартиру і їй було видано свідоцтво про право власності на житло в рівних частках з донькою ( а.с-8).
Відповідно до ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім"ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців і у випадку відсутності понад вказаний строк з поважних причин цей строк може бути продовжено наймодавцем або судом.
Відповідач не проживає в спірній квартирі з 1996 року без поважних причин.
За таких обставин суд дійшов цілком обгрунтованого та правильного висновку про втрату відповідачем права на житло.
Доводи апеляційної скарги про те, що відхиливши клопотання відповідача про зупинення розгляду справи до вирішення іншої справи не заслуговують на увагу, оскільки за правилами п.4 ч.1 ст.201 ЦПК України суд зобов"язаний зупинити провадження у справі лише у разі неможливості її розгляду до вирішення іншої справи.
В даному ж випадку такої необхідності не існувало, оскільки за обставинами справи її вирішення є можливим незалежно від результатів розгляду справи, що розглядається в порядку адміністративного судочинства.
Відповідач втратив право на житло до того як позивачка в 1999 році приватизувала спірну квартиру.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка чинила позивачеві перешкоди в користуванні житлом не заслуговують на увагу, оскільки цих обставин відповідач не довів і відповідних доказів з цього приводу не подав.Зустрічних вимог теж не заявляв.
Враховуючи, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують підстав для його скасування немає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Рокитнівського районного суду від 27 жовтня 2006 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею чинності.
Головуючий суддя-Судді: