Справа № 22-Ц-2685 2006 року Головуючий в 1 інстанції Ширінська О.Х.
Категорія: 25 Доповідач: Лісова Г.Є.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року грудня місяця 25 дня колегія суддів судової палати в цивільної справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого: Лісової Г. Є.
Суддів: СемиженкаГ.В.,
ПриходькоЛЛ.
при секретарі: Драгомарецькій 03.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Голопристанського районного суду від 07 вересня 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Голопристанського районного суду від 07.09.2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 5000 грн. завданої моральної шкоди та принесення публічного вибачення за безпідставні звинувачення відмовлено.
В апеляційній скарзі на рішення суду ОСОБА_1 просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
Посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права. Зокрема, суд не вказав на підставі якої норми права вирішено спір. Суд не звернув уваги на те, що факти викладені у заявах відповідача не знайшли свого підтвердження в ході перевірок, на які він змушений був витрачати час, давати пояснення, надавати документи. Факт виплати відповідачу заробітної плати підтверджується рішенням суду, як і відсутність його майнового паю в ПСП «Садове», однак відповідач продовжував писати скарги в різні інстанції, принижуючи тим самим його честь і гідність.
У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав з підстав викладених у ній, просив задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції як незаконне.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що її слід відхилити.
Відповідно до ст.40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Компетенція органів прокуратури, органів місцевого самоврядування, а також порядок перевірки звернень громадян визначається Законами України «Про прокуратуру», «Про місцеве самоврядування», «Про звернення громадян» та іншими нормативними актами.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач звернувся до голови районної ради, прокуратури району, УМВС України в Херсонській області, міністерства внутрішніх справ України, Управління державної служби боротьби з економічною злочинністю та до інших органів та їх посадових осіб по питанню недодержаного ним майнового паю та заборгованості по заробітній платі.
За таких обставин суд правильно прийшов до висновку, що у випадку, коли особа звертається до суду5 іншого правоохоронного чи державного органу, організації наділених відповідно до закону владними повноваженнями, із заявою про неправомірні дії іншої особи, якщо цей орган чи організація наділені владними повноваженнями щодо поновлення законності у відповідних відносинах чи застосування передбачених законом санкцій до правопорушника, то це не можна розцінювати як поширення недостовірної інформації, яка підлягає спростуванню відповідно до вимог ч.І ст.277 ЦК України.
Крім того, відповідно до ч.І ст.1167 цього ж Кодексу завдана фізичній особі моральна шкода відшкодується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Оскільки в процесі розгляду справи не встановлено неправомірні дії відповідача по відношенню до позивача, то суд правильно відмовив у задоволенні позовних вимог. Інші доводи апелянта не впливають на його правильність, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст.303, 307,308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Голопристанського районного суду від 07 вересня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції