ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10377/14 23.07.14

За позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Альянс Україна"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 13 300,49 грн.

Суддя Митрохіна А.В.

Представники сторін:

Від позивача Самборська Ю.В. дов. №1065/14 від 20.12.2013р.

Від відповідача не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач - Товариство з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" про відшкодування шкоди в порядку регресу 13 300,49 грн., крім того просив судові витрати також покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством з додатковою відповідальністю "Альянс Україна" на підставі умов Договору страхування №2501.00.0249588-32 від 04.10.2013 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Fiat Doblo Cargo» (державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «ВАЗ» 21053 (державний реєстраційний номер НОМЕР_2), яким скоєно ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Україна" на підставі Договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АС/3952496 від 30.08.2013), а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2014 порушено провадження у справі №910/10377/14 та призначено розгляд справи на 16.06.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 розгляд справи відкладався до 02.07.2014 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У зв'язку з перебуванням судді Митрохіної А.В. у відпустці, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 справу було передано в провадження судді Якименку М.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.07.2014 суддя Якименко М.М. прийняв справу №910/10377/14 до свого провадження та призначив судове засідання на 23.07.2014.

У зв'язку з поверненням судді Митрохіної А.В. з відпустки, розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 справу №910/10377/14 було передано для розгляду судді Митрохіній А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2014 суддя Митрохіна А.В. прийняла справу №910/10377/14 до свого провадження.

Представник позивача у судовому засіданні 23.07.2014 надав пояснення по справі та повністю підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача у судові засідання 16.06.2014 та 23.06.2014 не з'явилися, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі №910/10377/14 від 30.05.2014 не виконали, про причини неявки суд не повідомили, заяв та клопотань не подали.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/10377/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.07.2014 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

04 жовтня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт-Україна» (Страхувальник) та Товариством з додатковою відповідальністю «Альянс Україна» (Страховик, Позивач) було укладено Страхове свідоцтво №2501.00.0249588-32 (далі - Договір).

Об'єктом Договору добровільного страхування є транспортний засіб «Fiat Doblo Cargo» державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Вказаний транспортний засіб позивач прийняв на страхування, на випадок пошкодження внаслідок страхових подій (випадку), зокрема - пошкодження чи знищення внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідний страховий випадок настав 09.11.2013 в м. Києві на вул. Кільцевій дорозі, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Fiat Doblo Cargo» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який в свою чергу здійснив зіткнення з автомобілем марки «ВАЗ» 21053, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

В результаті ДТП автомобіль «Fiat Doblo Cargo» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 було пошкоджено, що підтверджується довідкою ДАІ №9298424 про дорожньо-транспортну пригоду від 09.11.2013, Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 29.11.2013.

Згідно зі Звітом №7712 від 20.11.2013 про оцінку розміру збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Fiat Doblo Cargo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, у результаті його пошкодження при ДТП, станом на 20.11.2013 складає 14 486,89 грн.

Відповідно до заяви Страхувальника про виплату страхового відшкодування та на підставі Страхового акту №250100-10548-13 від 10.12.2013, Позивач виплатив Страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 14 300,49 грн., що підтверджується платіжним дорученням №14896 від 12.12.2013.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з Постановою Святошинського районного суду м. Києва (належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п.п. 10.1., 10.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001. Останнього визнано винним у скоєнні правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 124 КпАП України.

Як свідчать матеріали справи ОСОБА_2 застраховано його цивільно-правову відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «ВАЗ» 21053, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом укладення з Відповідачем поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/З952496 дата укладання 30.08.2013 (належним чином засвідчений поліс міститься в матеріалах справи).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Таким чином, на підставі зазначених вище норм та у зв'язку з укладенням відповідачем з ОСОБА_3 полісу №АС/З952496 страхування цивільно-правової відповідальності транспортного засобу «ВАЗ» 21053, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, Відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати завдану Страховику (ТОВ «Еліт Україна») шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу «ВАЗ» 21053, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

У відповідності до вищевказаних норм, ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до Позивача перейшло право вимоги, яке Страхувальник мав до Відповідача, як Страхувальника цивільної відповідальності за шкоду, заподіяну внаслідок експлуатації водієм ОСОБА_2 транспортного засобу «ВАЗ» 21053, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно статті 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Позивачем з метою досудового врегулювання спору була направлена Відповідачу претензія за вих. №32/01 від 17.01.2014 на виплату страхового відшкодування, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, дата отримання останнього 20.01.2014 (копії в матеріалах справи). Позивач зазначає, що на Відповідну вимогу відповідач ніяким чином не відреагував, суму страхового відшкодування на розрахунковий рахунок Позивача не перерахував.

На час розгляду справи сума страхового відшкодування в порядку регресу Відповідачем на рахунок Позивача не проведена, а відповідно до Закону України «Про страхування» відшкодуванню підлягає оцінена шкода, а відтак у Відповідача утворилася заборгованість перед Позивачем у розмірі - 13 300,49 грн. (з вирахування 1 000,00 грн. передбаченої Полісом № АС/З952496)

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів, а саме заяви про виплату страхового відшкодування. Таким чином, відповідач мав сплатити позивачу відшкодування в чітко визначений законом строк.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір, відповідно є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, у листі Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» від 19.07.21011 зазначено, що Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Відповідно до ст. 985 ЦК страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.

Стаття 3 Закону №85/96-ВР у страховому зобов'язанні виділяє два види третіх осіб. Перший вид - це застраховані особи, якими слід розуміти фізичних осіб, у житті яких можуть трапитися події, у разі настання яких виникає обов'язок страховика здійснити страхові виплати такому застрахованому або вигодонабувачу (наприклад, медичне страхування роботодавцем своїх працівників). Введення застрахованої особи до кола суб'єктів відносин страхування допускається лише за її згодою. Застраховані особи можуть набувати прав і обов'язків страхувальника згідно з договором страхування. Другим видом є вигодонабувачі.

Із зазначеного випливає, що Договір страхування надає третій особі право вимагати від Страховика здійснити страхову виплату на свою користь, тобто наділяє вигодонабувача правами страхувальника, але не покладає на нього обов'язків останнього. А тому, при спричиненні шкоди потерпілий має право отримати відшкодування від її заподіювача, а також обирати, до кого цю вимогу пред'являти - до заподіювача чи до страховика.

Крім того, слід врахувати про те, що фізичний знос дорожнього транспортного засобу (його складових) - утрата вартості дорожнього транспортного засобу (його складових), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей дорожнього транспортного засобу (його складових) порівняно з вартістю нового подібного дорожнього транспортного засобу (його складових). Отже вираховується фізичний знос лише у випадку деформації частин кузова, кабіни, рами (зазначеної позиції дотримується КАГС у Постанові від 12.12.2012 по справі №5011-1/9294-2012), проте, Відповідачем до матеріалів справи не було надано належних доказів на підтвердження протилежного.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача про стягнення з Відповідача 13 300,49 грн. шкоди в порядку регресу є обґрунтованою та законною, була доведена Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не були надані суду належні та допустимі докази на спростування викладеного в позові.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони, а також витрати, пов'язані з розглядом справи в суді. За таких обставин, витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись статтями 33, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 42-Г; код ЄДРПОУ 30636550) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-Г; код ЄДРПОУ 32253696) 13 300,49 грн. - шкоди в порядку регресу.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Україна» (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 42-Г; код ЄДРПОУ 30636550) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Альянс Україна (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21-Г; код ЄДРПОУ 32253696) 1 827,00 грн. - судового збору.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного рішення 01.08.2014.

Суддя А.В.Митрохіна