Суддя першої інстанції - Дорошенко В.Г.

                                                                                                                    Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 січня 2009 року                                                                                         справа № 2а-21/08/0525

зал судового засідання у приміщенні суду за адресою:  м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів:                       Білак С.В.

                                   Сухарька М.Г.

ВСТАНОВИЛА:

            Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 04 листопада 2008 року по справі № 2а-21/08 задоволений частково позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Донецьку ради, внаслідок чого визнані неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Донецьку ради щодо не донарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2007-2008рр.; зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Донецьку ради нарахувати та сплатити ОСОБА_1 за рахунок державного бюджету недоплачену суму щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007р. в сумі 2570,42грн., за 2008р. в сумі 3050,67грн. В решті позовних вимог відмовлено.

            В апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Донецьку ради просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

            Позивач в письмових запереченнях та під час апеляційного розгляду справи проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що постанова суду є законною та обґрунтованою, ухвалена судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.

            Представник відповідача 1 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.

            Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

            Позивач є інвалідом війни 3 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1від 08.11.05р. (арк. справи 6). Позивачем заявлені вимоги стосовно щорічної грошової допомоги як ветерану війни -   інваліду війни 3 групи за 2006-2008рр.

            Пільги для інвалідів війни визначені у Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-12, за приписами ч. 5 статті 13 якого, інвалідам війни 3 групи встановлена щорічна до 5 травня разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

            Відповідно до ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

            Законом України N 968-IV від 19.06.2003р. наведений Закон було  доповнено   статтею 17-1, якою встановлено, що виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах,  передбачених статтями 12-16  цього  Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення.            

            Мінімальна пенсія за віком складала у 2006році - 359,00грн. згідно з Законом України  № 2235 від 20.12.05р., у 2007році - станом на 01.04.07р. складала 410,06грн. згідно зі ст. 62 Закону України № 489 від 19.12.06р., у 2008р. - 481грн.  відповідно до Закону України від 28.12.2007 р. № 107-VІ.

            Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо виплати щорічної разової допомоги за 2006р. в сумі 270грн., оскільки, згідно до ст. 30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» у 2006 році виплата щорічної разової допомоги інвалідам війни 3 групи відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється у розмірі 270грн. Наведені норми до теперішнього часу не визнані неконституційними. За таких обставин, відповідачем правомірно було виплачено позивачеві за 2006р. в сумі  270 грн.

            Статтею 29 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» у 2007році виплата щорічної разової допомоги інвалідам 3 групи відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» була встановлена  у  розмірі 300 грн. Однак, рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення цієї статті втратили чинність, як такі, що визнані неконституційними.

            Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо стягнення щорічної до 5 травня разової грошової допомоги за 2008р., оскільки пунктом 2 Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України, серед інших, положення пункту 20 розділу II  Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” стосовно виплати щорічної разової допомоги, зокрема, інвалідам війни.          

            Відповідачем щорічна разова допомога була виплачена позивачу за 2007р. в сумі 300,00грн., за 2008рр. в сумі 350грн., тобто, в меншому розмірі ніж передбачено ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

            Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача одноразової щорічної допомоги за 2007р. в розмірі 2570,42грн. (410,06×7-300).           

            Мінімальна пенсія за віком  на час  здійснення  виплати для зазначеної категорії осіб складала 481грн., що встановлено ст. 58 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”,  то розмір щорічної грошової допомоги з урахуванням виплаченої допомоги повинен складати 3017,00грн. (481х7-350), саме зазначену суму позивач має право отримати.

            Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при стягненні недоплаченої щорічної разової допомоги за 2008рік в сумі 3050,67грн. помилково було визначено розмір мінімальної пенсії за віком в розмірі 485,81грн. замість 481грн.

            Колегія суддів не приймає посилання скаржника на відсутність порядку сплати щорічної допомоги за 2007-2008рр. у зв'язку із прийнятими Конституційним судом України рішень з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від надходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги.

         Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з частковим порушенням норм матеріального права.

            Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

            Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Київської районної в м. Донецьку ради на постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 04 листопада 2008 року по справі № 2а-21/08 задовольнити частково.

            Змінити постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 04 листопада 2008 року по справі № 2а-21/08 шляхом зміни у абзаці п'ятому резолютивної частини постанови слів “в розмірі 3050,67грн.” на “в розмірі 3017,00грн.”.

             В іншому постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 04 листопада 2008 року по справі № 2-а-21/08 залишити без змін.         

            Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті  та проголошена в судовому засіданні 14 січня 2009року.

            Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. 

Головуючий:                                                                                                                 Т.Г. Гаврищук

Судді:                                                                                                                              С.В. Білак

                                                                                                                                         М.Г. Сухарьок