Дата документу Справа № 320/7062/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єд. унікальний №320/7062/14-к Головуючий в 1-й інст. - Ковальова Ю.В.

Пров. №11-кп/778/952/14 Доповідач в 2-й інст. - Незола І.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2014 року м. Запоріжжя

Судова палата у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області в складі:

головуючого - судді Незоли І.М.,

суддів - Озарянської Л.О., Абрамова В.І.,

при секретарі - Дмитренко Ю.Ф.,

за участю прокурора - Маслобоєва О.О.,

адвоката - ОСОБА_2,

обвинуваченої - ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою прокурора, який брав участь у підготовчому розгляді справи в суді першої інстанції, та обвинуваченої ОСОБА_3 на ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 липня 2014 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3, обвинуваченої у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27 - ч.4 ст. 190 КК України, повернуто прокурору відділу прокуратури Запорізької області, як такий, що не відповідає вимогам КПК, для усунення недоліків.

Згідно з ухвалою суду, 11 липня 2014 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшов обвинувальний акт, складений щодо ОСОБА_3, звинуваченої у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 - ч.4 ст. 190 КК України.

В підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України та просив призначити його до судового розгляду.

Суд під час підготовчого судового засідання, приймаючи рішення про необхідність повернення обвинувального акту прокурору відділу прокуратури Запорізької області Маслобоєву О.О., у своїй ухвалі від 25 липня 2014 року зазначив про те, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 не може бути призначеним до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 не відповідає вимогам КПК України.

В апеляції прокурор, не погодившись з вищевказаною ухвалою суду, просить її скасувати і призначити нове підготовче судове засідання у тому ж суді першої інстанції. Обґрунтовує свої вимоги тим, що обвинувальний акт складений з дотриманням вимог ст.291 КПК України, вказані судом, як він вважає, недоліки обвинувального акту не відповідають дійсності і не є підставами для повернення матеріалів кримінального провадження прокурору, .

На ті ж обставини вказує в своїй апеляційній скарзі і обвинувачена ОСОБА_3, яка, крім того, вказує також на те, що ухвала суду суперечить ухвалі Камянсько-Дніпровського районного суду Запорізької області від 04.02.2014 року, якою вже було відмовлено в поверненні того ж обвинувального акту прокурору і яка набрала законної сили, отже була обов'язковою і для Мелітопольського міськрайонного суду, оскаржувана ухвала є також фактично прихованою формою повернення матеріалів кримінального провадження на досудове розслідування, оскільки містить в своєму тексті цілий перелік процесуальних дій, які не можуть виконуватися після повернення обвинувального акту без проведення додаткового розслідування, тому просить оскаржувану ухвалу скасувати і повернути кримінальне провадження до суду першої інстанції для призначення його до судового розгляду по суті.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, пояснення обвинуваченої та доводи її захисника, які також підтримали апеляцію ОСОБА_3 та згодні з апеляцією прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів вважає, що обидві апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як зазначив суд в своїй ухвалі, підставами, які, на його думку, перешкоджають призначенню справи до судового розгляду, є те, що реєстр матеріалів досудового розслідування не відповідає вимогам ч.2 ст. 109 КПК України, оскільки в переліку процесуальних дій не вказано, кому і коли було вручено повідомлення про підозру і чи взагалі було вручено, зі змісту реєстру взагалі не вбачається, що відомості про кримінальне правопорушення були внесені до ЄРДР, в реєстрі також відсутні дані про призначення прокурора (групи прокурорів), слідчого (групи слідчих), дані про складання обвинувального акту відносно обвинуваченої, а також дані про відкриття матеріалів досудового розслідування всім сторонам кримінального провадження, реєстр матеріалів досудового розслідування є неповним та позбавляє суд можливості в судовому засіданні ретельно і повною мірою дослідити, перевірити зібрані під час досудового розслідування докази і постановити обгрунтоване рішення.

Проте, з такими висновками погодитися не можна, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог п.3 ч.3 ст. 314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

З ухвали суду про повернення обвинувального акту відсутні будь-які посилання на невідповідність самого обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, невідповідності вимогам КПК суд вбачає лише щодо реєстру матеріалів досудового розслідування, який не є самостійним процесуальним документом, а є лише додатком до обвинувального акту, і можливості повернення обвинувального акту лише за мотивом недоліків реєстру, як додатку до обвинувального акту, положення КПК України не передбачають, посилання на ці недоліки можуть бути включеними лише додатково до переліку недоліків самого обвинувального акту в разі його невідповідності вимогам КПК.

Крім того, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що досудове розслідування за ним розпочиналося за КПК України 1960 року і за КПК України 2012 року було завершено, тому на початку стадії розслідування у відповідності до вимог КПК України 1960 року відносно ОСОБА_3 не оголошувалась і не повинна була оголошуватися підозра, їй у встановленому законом на той час порядку була вручена копія постанови про порушення щодо неї кримінальної справи, про що зазначено в реєстрі досудового розслідування, тому посилання суду на відсутність даних про оголошення ОСОБА_3 підозри і дати такого оголошення є хибними.

В матеріалах кримінального провадження також містяться і відповідні процесуальні документи про призначення слідчих та прокурорів в цьому провадженні ( т. 18, а.с. 155, 180, 213-214), а також витяг про внесення даного кримінального провадження до ЄРДР ( т.16, а.с. 181), є в матеріалах провадження і дані про повідомлення ОСОБА_3 та її захисника, а також потерпілих, про надання доступу до матеріалів розслідування ( т. 16, а.с. 186-198). Крім того, відсутність посилань на ці документи в реєстрі матеріалов досудового розслідування за умови їх наявності в матеріалах кримінального провадження в будь-якому разі не є перешкодою для призначення його до судового розгляду і не є достатньою підставою для повернення обвинувального акту прокурору.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності повернення обвинувального акту прокурору відділу прокуратури Запорізької області для приведення його у відповідність до вимог закону і вважає за необхідне судову ухвалу скасувати, а матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_3 повернути до суду першої інстанції для призначення до розгляду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора, який приймав участь у підготовчому розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції, а також апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_3, задовольнити.

Ухвалу Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 25 липня 2014 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3, обвинуваченої у скоєнні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27 - ч.4 ст. 190 КК України, повернуто прокурору відділу прокуратури Запорізької області Маслобоєву О.О. для усунення недоліків, скасувати, матеріали кримінального провадження повернути до того ж суду першої інстанції для призначення до розгляду.

Головуючий -

Судді -