Справа № 338/450/14-к

Провадження № 11-кп/779/277/2014

Категорія ч.2 ст.286 КК України

Головуючий у 1 інстанції Круль І.В. І. В.

Суддя-доповідач Томенчук Б.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Томенчука Б.М.,

суддів Фіцака Т.Д., Вилки С.С.,

з участю секретаря с/з Шандаловича А.Я.,

прокурора Шутки І.І., Соломчака Ю.О.,

потерпілого ОСОБА_3,

представника потерпілого ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на вирок Богородчанського районного суду від 04 липня 2014 року та на ухвалу Богородчанського районного суду від 04 серпня 2014 року про відмову у зміні ОСОБА_5 запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст.286 КК України,-

в с т а н о в и л а :

вказаним вироком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Луквиця, Богородчанського району, жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, громадянина України, засуджено,-

за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Цивільний позов залишено без розгляду.

Постановлено стягнути із ОСОБА_5 в дохід держави 2308,04 грн. за проведення судово-криміналістичних експертиз.

Вирішено питання речових доказів відповідно до ст.100 КПК України.

Згідно вироку суду ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп,яніння 30 вересня 2013 року, керуючи автомобілем марки “DAEWOO NEXIA”, д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись ділянкою автодороги Богородчани-Гута в с. Раковець Богородчанського району, порушив п.п.1.2, 2.3 "б", 2.9 "а", 10.1, 12.1, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху, внаслідок чого відбулась дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої потерпілий ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження за таких обставин.

30 вересня 2013 року о 05 годині 40 хвилин обвинувачений ОСОБА_5, перебуваючи в стані алкогольного сп,яніння, керував автомобілем марки “DAEWOO NEXIA”, д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись ділянкою автодороги Богородчани-Гута в с. Раковець Богородчанського району. У зустрічному напрямку по смузі руху у напрямку смт. Богородчани рухався пішохід ОСОБА_3 Маючи об'єктивну можливість завчасно виявити пішохода, обвинувачений проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, відволікся від керування транспортними засобом, виїхавши на смугу зустрічного руху, де вчинив наїзд на потерпілого.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 просить вирок суду скасувати, постановити щодо його підзахисного виправдувальний вирок, а також змінити ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на особисте зобов'язання. Вважає, що ні на досудовому розслідуванні, ні на судовому слідстві не враховано те, що обвинувачений хворіє на епілепсію, а тому в порушення вимог п.3 ч.2 ст.242 КПК України не призначено судово-психологічну та судово-психіатричну експертизи, а також не взято до уваги висновок експерта про рульову та гальмівну системи автомобіля, а тому не призначено судово-автотехнічну експертизу щодо участі автомобіля обвинуваченого в ДТП 30.09.2013 року. Крім цього, просить допитати понятих та свідка, призначити судово-фізико-технічну експертизу одежі потерпілого на предмет наявності мікроелементів одежі потерпілого на лобовому склі автомобіля “DAEWOO NEXIA”, д.н.з. НОМЕР_1, оскільки є сумнів чи був факт ДТП взагалі, а також додатково провести слідчий експеримент.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурорів та пояснення потерпілого ОСОБА_3 і його представника, які заперечили апеляційну скаргу захисника обвинуваченого та просили залишити вирок суду без змін, пояснення обвинуваченого ОСОБА_5 про заперечення своєї причетності до вчиненого кримінального правопорушення, а тому з цих підстав він цивільні позови не визнає і не має наміру сплачувати будь-які кошти потерпілому, не заперечивши при цьому, що дійсно 30.09.2013 р. він вживав значну кількість спиртного, та його захисника ОСОБА_7, які підтримали апеляційну скаргу і просили скасувати вирок суду та постановити виправдувальний вирок, перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за який він засуджений, ґрунтується на належно зібраних і досліджених достовірних доказах.

Вина ОСОБА_5 у вчиненому, крім його зізнання під час досудового розслідування, повністю доводиться зібраними по справі та дослідженими у судовому засіданні доказами, що у своїй сукупності вказують на вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Зокрема його вина у вчиненому доводиться показаннями потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11, протоколом огляду місця події від 30.09.2013 року зі схемами та фото таблицями; висновком експерта № 822 про те, волосини вилучені з даху автомобіля “DAEWOO NEXIA”, д.н.з. НОМЕР_1, можуть походити з голови потерпілого ОСОБА_3 (т.2, а.с 2-4); висновком експерта №174, яким підтверджується, що зіткнення автомобіля з потерпілим відбулося, коли ОСОБА_3 перебував у вертикальному положенні і був обернений до автомобіля передньо-лівою поверхнею тіла; висновком судово-медичної експертизи №13 від 30.01.2014 року (т.2, а.с.39-42), який підтверджує наявність у потерпілого тяжких тілесних ушкоджень, що викликали тривалий розлад здоров,я і є небезпечними для життя в момент спричинення.

Згідно висновку Івано-Франківського обласного наркологічного диспансеру від 30.09.2013 року станом на час проведення огляду о 10год. 30хв. ОСОБА_5 ще перебував у стані алкогольного сп'яніння, хоча ДТП відбулася о 05 год. 40 хв. (т.1, а.с.202).

Із медичної картки хворого ОСОБА_5 №5897 вбачається, що у нього виявлено хворобу "епілепсію з генералізованими судинними нападами", однак покликання захисника ОСОБА_7 на вчинення обвинуваченим злочину у стані алкогольного сп'яніння, що в сукупності із його хворобою епілепсією є підставою для призначення психіатричної експертизи, оскільки викликає сумнів у його осудності, є необґрунтованими.

Відповідно до п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року N 8 " Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах " судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної або цивільної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння (бездіяльності) чи укладення угоди за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності.

Ознаками такої поведінки можуть бути невмотивовані, неадекватні чи неконтрольовані дії особи в момент вчинення протиправного діяння або в процесі провадження у справі, а так само при укладенні цивільно-правової угоди.

Відповідно до п.3 судово-психіатрична експертиза обов'язково призначається:

- для визначення психічного стану обвинуваченого за наявності у справі даних, які викликають сумнів щодо його осудності ;

- щодо особи, яка у зв'язку зі своїми психічними вадами нездатна правильно сприймати обставини, що мають значення для справи, і давати показання про них.

Однак діагноз " епілепсія " не є психічною хворобою та у матеріалах справи відсутні дані, які би підтверджували наявність у обвинуваченого психічних вад, які би викликали сумніви щодо його осудності.

Суд належним чином дослідив ці та інші докази по справі, детально виклав їх зміст у вироку і дав їм правильну правову оцінку, допустимості, достатності і достовірності та наявності вини у вчиненні кримінального правопорушення.

За встановлених судом фактичних обставин кримінального провадження дії ОСОБА_5 за ч.2 ст.286 КК України кваліфіковано правильно.

За таких обставин, колегія суддів вважала усі інші вимоги захисника ОСОБА_6 недоцільними, які є надуманими, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Як вбачається з вироку, суд, призначаючи покарання, належним чином дотримався принципів ст. 65 КК України та врахував як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і інші дані, що відповідно до закону впливають на покарання винної особи. Зокрема, судом враховано пом'якшуючі покарання обставини: щире каяття, та, з огляду на тяжкість вчиненого злочину, особи винного, який раніше не судимий, його молодий вік, і позитивно характеризується. При цьому судом враховано обставину, що обтяжує покарання-вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, і покарання призначено в межах санкції ч.2 ст.286 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.404,405,407,419 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Богородчанського районного суду від 04 липня 2014 року відносно ОСОБА_5 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ учасниками провадження протягом 3 місяців з дня її проголошення, а засудженим у цей же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Головуючий Б.М. Томенчук

Судді Т.Д. Фіцак

С.С. Вилка

Згідно з оригіналом

Суддя Б.М. Томенчук