Справа № 1-26/2007р.

ВИРОК ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 січня 2007 року                                                                     М.Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого- судді                                   Ганчак Л.Ф.

при секретарі                          Сваровському О.Е.

з участю прокурора                 Чонка О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі   в м.Свалява кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1,   уродженки   та   мешканки АДРЕСА_1, гр-на України, українки, освіта середня спеціальн,   одруженої,   має   на   утриманні   одну   неповнолітню   дитину, непрацюючої, не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ст.166 КК України,

ВСТАНОВИ В: Підсудня ОСОБА_1 в період з 10.02.2006р. по 04.04.2006р., діючи умисно, в порушення вимог ст.ст.8,11,12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 150 Сімейного кодексу України злісно не виконувала обов'язки щодо піклування про стан здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, що призвело до тяжких наслідків у вигляді смерті дитини ОСОБА_2. Причиною смерті дитини є хвороби, яких можна було запобігти при своєчасній діагностиці, домашньому догляді, лікуванні та відповідній своєчасній медичній допомозі.

В судовому засіданні  підсудня ОСОБА_1 свою вину  визнала повністю та показала, що підтримує покази, дані нею на досудовому слідстві. Більше в майбутньому -   не буде допускати аналогічних дій.

Підсудня ОСОБА_1 в скоєному щиросердечно розкаюється. Крім повного визнання своєї вини самою підсудньою, її вина встановлена зібраними і перевіреними в суді доказами.

Оцінивши зізнання підсудної у вчиненому нею злочині та повне визнання своєї вини суд за згодою учасників судового розгляду обмежується допитом підсудної. Допит свідків вважати недоцільним.

На підставі викладеного, суд вважає покази підсудної в судовому засіданні з приводу обставин вчинення злочину достовірними, повністю відповідають іншим встановленим по справі і перевіреними в суді доказам і в сукупності з ними повністю стверджують вину підсудної у злісному невиконанні батьками встановлених обов'язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки.

На підставі наведених та оцінених судом доказів суд вважає, що органи досудового слідства вірно кваліфікували дії підсудної ОСОБА_1 за ст.166 КК України.

Призначаючи підсудній ОСОБА_1 покарання за ст.166 КК України суд враховує ступінь і характер суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані, що характеризують особу підсудної негативно по місцю проживання, має на утриманні одну неповнолітню дитину.

Як пом'якшуючі покарання обставини суд визнає - щиросердечно розкаялася у вчиненому злочині; має на утриманні одну неповнолітню дитину. Обтяжуючих покарання обставини судом не встановлено.

При викладеному, суд вважає за можливе застосувати покарання, не повязане з позбавленням волі.

Судових витрат немає.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною за ст. 166 КК України та призначити покарання чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від покарання, призначеного цим вироком з випробовуванням, якщо вона протягом двох років іспитового строку не вчинить новий злочин.

Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд - ОСОБА_1 залишити в силі до вступу вироку в законну силу.

На вирок суду може бути подано апеляцію протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Свалявський районний суд.