ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" грудня 2006 р. Справа № 6/1219-НМ
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Пасічник С.С.
суддів: Гулової А.Г.
Шкляр Л.Т.
при секретарі Павловській Л.П.,
за участю представників сторін:
від позивача: Карпова В.Г. - представника за довіреністю №124 від 08.09.2006р. від відповідача: не з'явився,
від третьої особи: Довганя О.М. - представника за довіреністю від 25.09.2006р.,
прокурора відділу представництва інтересів громадян та держави в судах Житомирської області Сидоренка О.П., посвідчення №45 від 27.05.2004р.
розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Житомирської області, м.Житомир на ухвалу господарського суду Житомирської області
від "24" жовтня 2006 р. у справі № 6/1219-НМ
за позовом Першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах державив особі Комунального житлового виробничого підприємства аварійних робіт управління житлово-комунального господарства Житомирської міської ради, м.Житомир
до Житомирської міської ради, м.Житомир
за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Суб'єкта підприємницької діяльності Слінчука Олександра Борисовича, смт.Новогуйвинське Житомирського району Житомирської області
про визнання нечинним п.1 рішення Житомирської міської ради від 13.01.05 №501,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 24.10.06р. у справі №6/1175-НМ позов Першого заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави в особі Комунального житлового виробничого підприємства аварійних робіт управління житлово-комунального господарства Житомирської міської ради, м.Житомир до Житомирської міської ради, м. Житомир за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору - Суб'єкта підприємницької діяльності Слінчука Олександра Борисовича, смт. Новогуйвинське Житомирського району Житомирської області про визнання нечинним п. 1 рішення двадцять четвертої сесії четвертого скликання Житомирської міської ради від 13.01.05 №501 в частині включення в перелік об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу підприємцем Слінчуком О.Б. приміщення за адресою: м.Житомир, вул. Л.Українки, 43-а, залишено без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст.155 КАС України.
Не погоджуючись із зазначеним судовим актом, заступник прокурора Житомирської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та направити справу до суду першої інстанції для її розгляду, вважаючи, що місцевим судом невірно застосовано норми процесуального права про що, зокрема, свідчить наступне:
- суд першої інстанції при прийнятті ухвали про залишення позову без розгляду не взяв до уваги приписи ч.4 ст.51 КАС України, відповідно до яких суд не повинен був приймати відмову позивача від адміністративного позову (якою по своїй суті й була заява Комунального житлового виробничого підприємства аварійних робіт), оскільки така відмова суперечить інтересам держави;
- судом безпідставно відхилено клопотання прокурора про відкладення розгляду справи з метою додаткового обґрунтування інтересів держави та правового обґрунтування інтересів й позиції по справі, зокрема, щодо права прокурора, як суб’єкта владних повноважень, на звернення безпосередньо до суду з позовом в інтересах держави без зазначення позивача в порядку п.8 ч.1 ст.3 та ч.2 ст. 60 КАС України, тобто бути самостійним позивачем.
Прокурор в судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.
Позивач у запереченнях на апеляційну скаргу №186 від 30.11.06р. та його представник в судовому засіданні з апеляційною скаргою не погодились, вважаючи, що рішення господарського суду Житомирської області прийнято у відповідності з чинним законодавством та фактичними обставинами справи й просять останнє залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, зазначивши, зокрема, що:
- в діях Житомирської міської ради не вбачається порушення прав Комунального житлового виробничого підприємства аварійних робіт управління житлово-комунального господарства Житомирської міської ради, а тому останнім було подано заяву від 08.09.2006р. №123 про заперечення проти позову;
- прокурор заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою додаткового обґрунтування позиції по справі лише 24.10.2006р., при цьому ігноруючи заяву про заперечення проти позову, яка була подана позивачем ще до першого судового засідання й не є, як помилково вважає прокурор, відмовою від позову, оскільки наслідком відмови є, зокрема, закриття провадження у справі (п. 2 ч. 1 ст. 157 КАСУ), а не залишення позову без розгляду;
- уособлюючи себе представником держави, прокурор вважає, що він є самостійним позивачем по справі, але така позиція не відповідає п. 8 ч. 1 ст. 3, ст.ст. 50, 60, 61 КАС України.
Третя особи без самостійних вимог на предмет спору - Суб'єкт підприємницької діяльності Слінчук О.Б. у запереченнях на апеляційну скаргу від 01.12.06р. та його представник в судовому засіданні також заперечили проти доводів та вимог апеляційної скарги, вказуючи на законність та обгрунтованість ухвали, звертаючи увагу на наступне:
- Комунальне житлове виробниче підприємство аварійних робіт управління житлово-комунального господарства Житомирської міської ради не відмовлялось від позову, а обгрунтовано заперечувало проти нього, як безпідставно пред'явленого прокурором в інтересах цього підприємства проти Житомирської міської ради, яка реально із представлених суду першої інстанції доказів не порушувала прав і законних інтересів позивача;
- відповідно до ч. 1 ст. 2, п. 6, п. 8, ч.1 ст.3 КАС України однією з головних умов розгляду адміністративного позову про захист прав, свобод та інтересів у піблічно-правових відносинах є реальне порушення прав особи, яка звернулася з позовом або в інтересах якої цей позов поданий, а тому, якщо особа вважає, що її права не порушені і одночасно заперечує проти позову, з яким звернувся прокурор в інтересах цієї особи згідно ст. 60 КАС України, у суду першої інстанції немає процесуальних підстав розглядати цей позов, тобто він підлягає залишенню без розгляду;
- прокурор, користуючись всіма правами сторони, в інтересах якої подано адміністративний позов, не змінив підстав або предмету позову, не обгрунтував доцільність заміни сторони по справі, і тому у суду першої інстанції не було процесуальних підстав розглядати адміністративний позов;
- твердження прокурора, що він, звернувшись до суду з адміністративним позовом, є самостійним позивачем по справі, не відповідає змісту ст.ст. 50, 60, 61 КАС України та п. 6 ч. 1 ст.155 КАС України, бо фактично виключає можливість застосування цієї норми судом, як підстави залишення позовної заяви без розгляду;
- ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, отже загальними положеннями КАС України не передбачено прямого захисту прав та інтересів держави без визначення конкретної юридичної особи.
Відповідач - Житомирська міська рада відзиву на апеляційну скаргу не надала, свого представника в судове засідання не направила.
Враховуючи, що про час та місце розгляду апеляційної скарги відповідач був повідомлений заздалегідь й не був позбавлений можливості направити в судове засідання представника, й, крім того, з огляду на ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, де зазначено, що неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача, оскільки неявка останнього цьому не перешкоджає.
Вислухавши пояснення учасників судового процесу та прокурора, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши дану судом першої інстанції юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм чинного законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.
Звертаючись до суду в інтересах держави в особі Комунального житлового виробничого підприємства аварійних робіт, прокурор в адміністративному позові виклав вимогу про визнання нечинним пункту 1 рішення двадцять четвертої сесії четвертого скликання Житомирської міської ради від 13.01.05 №501 в частині включення в перелік об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу підприємцем Слінчуком О.Б. приміщення за адресою: м. Житомир, вул. Л.Українки, 43-а.
Суд першої інстанції залишив без розгляду позовну заяву відповідно до п. 6 ч.1 ст. 155 КАС України, враховуючи заяву позивача про заперечення на позов від 08.09.06р. №123 ( а.с. 27-30).
Проаналізував норми законодавства в сукупності з фактичними обставинами та матеріалами справами, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, за якого останній залишив позовну заяву без розгляду.
Одночасно, колегія суддів, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Виходячи із цього конституційного положення, прокурор має статус законного представника держави чи громадянина у ви падках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до ст. 36-1 Закону України від 5 листо пада 1991 р. «Про прокуратуру» представництво прокурату рою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здій сненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Частина 1 статті 60 КАС України передбачає, що у випадках, встановлених законом, зокрема, прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративним позовом про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Згідно ч. 2 статті 60 КАС України прокурор здійснює в суді представництво інтересів держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАСУ).
Суб'єктом владних повноважень відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (ч. 1 ст. 50 КАСУ) й, зокрема, позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.
Аналіз наведених приписів законодавства дає підстави констатувати, що прокурор, якому законодавством надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, звертаючись з адміністративним позовом й представляючи інтереси держави, має визначити конкретного позивача.
Це й було здійснено першим заступником прокурора Житомирської області, який подав адміністративний позов у цій справі в інтересах держави в особі Комунального житлового виробничого підприємства аварійних робіт управління житлово-комунального господарства Житомирської міської ради.
А тому помилковим є посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що він є суб'єктом владних повноважень та самостійним позивачем у справі.
Отже, оскільки позивачем в даній справі було визначено Комунальне житлове виробниче підприємство аварійних робіт, яке відповідно до приписів ч. 3 ст. 48 КАСУ має адміністративну процесуальну дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки (яка належить й підприємствам - юридичним особам), воно вправі було й заперечувати проти адміністративного позову, що передбачено п. 6 ч. 1 ст. 155 КАС України, й ця обставина згідно вказаної статті є підставою для залишення позовної заяви без розгляду.
Що ж до посилань прокурора в апеляційній скарзі на те, що заперечення проти адміністративного позову є відмовою від позову, то колегія суддів не погоджується з ними, оскільки відмова від позову згідно ст. 51 КАСУ є окремою процесуальною дією.
Підсумовуючи наведене, ухвала суду є обгрунтованою та законною, що виключає її скасування.
Керуючись ст.ст. 195, 199, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Житомирської області, м. Житомир залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Житомирської області від 24 жовтня 2006 року у справі №6/1219-НМ - без змін.
2. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
3. Касаційну скаргу може бути подано протягом одного місяця безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Пасічник С.С.
судді:
Гулова А.Г.
Шкляр Л.Т.
відрукувати 6 примірників
1- в справу
2- позивачу
3- відповідача
4-прокурору
5-третій особі
6-в наряд