Справа № 2-888/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2008 року Бородянський районний суд
Київської області в складі: головуючого - судді Унятицького Д.Є.,
при секретарях - Хоменко О.О., Карасьовій Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про сплату грошової компенсації за частину будинку, що є спільною частковою власністю,
ВСТАНОВИВ:
У травні 2008 року позивачка звернулася в суд з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що їй на праві спільної часткової власності належить 7/8 частин будинку АДРЕСА_1. 1/8 частина даного будинку належить відповідачці по справі - ОСОБА_2. Вказану частину будинку виділити в натурі неможливо. Відповідачка на праві власності має житловий будинок загальною площею 84,9 кв. м. по АДРЕСА_1, в якому проживає разом з чоловіком, та приватизовану земельну ділянку розміром 0,35 га та у користуванні - 0,20 га.
Спільно користуватися спірними будинком вони не можуть, так як відповідачка створює конфліктні ситуації.
Просила припинити право власності на 1/8 частину будинку АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 за умови внесення нею на депозит суду вартості цієї частки - 3 728 грн.; стягнути з відповідачки на її користь 200 грн. за надання юридичної допомоги.
У відкритому судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_4. позов підтримали, викладене підтвердили.
Відповідачка та її представникОСОБА_3. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, пояснили, що в обґрунтування того, що вартість 1/8 частини будинковолодіння АДРЕСА_1становить 3 965 грн. та те, що частина є незначною і не може бути виділена в натурі, позивач надав висновок спеціаліста - будівельника ОСОБА_5. Відповідно до вимог ст. 5 ЗУ України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" належний ОСОБА_5. диплом не надає їй право здійснювати оціночну діяльність в Україні, тому висновок спеціаліста-будівельника не є належним доказом по даній справі. Всі твердження позивача про те, що спільне володіння та користування вказаним майном є неможливим з вини відповідача є надуманими, не відповідають дійсності та не підкріплені жодними доказами. Позивачка до сільської ради та Бородянського РВ ГУ МВС України не зверталася із заявами про створення перешкод зі сторони відповідачки щодо вселення до спірного будинку, створення нею конфліктних ситуацій. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" № 7 від 4 жовтня 1991 року при неможливості виділу частки будинку в натурі або встановлення порядку користування ним, власнику, що виділяється, за його згодою присуджується компенсація. Розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а при відсутності такої угоди - судом по дійсній вартості будинку на час розгляду справи. Дійсна вартість будинку - це грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення призначається експертиза.
Вислухавши пояснення позивачки, відповідачки, допитаних як свідків під присягою, представника позивачки ОСОБА_4., представника відповідачаОСОБА_3., покази свідків ОСОБА_6., ОСОБА_7.,ОСОБА_8., ОСОБА_9., дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що у позові необхідно відмовити.
Судом встановлено, що на праві приватної власності позивачці ОСОБА_1. належить 7/8 частина будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1, 1/8 частина вказаного будинку належить ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 29 лютого 2008 року (а.с.13), копією витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.14) та копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 лютого 2008 року (а.с.27).
Відповідно до копії технічного паспорту, складеного 15 січня 2008 року (а.с.8-12), по АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок, загальною площею 60,2 кв. м.
З довідки Мирчанської сільської ради № 02-23-121 від 14 травня 2008 року (а.с.7) вбачається, що ОСОБА_2 на праві власності має в АДРЕСА_1 житловий будинок, загальною площею 84,9 кв. м. Станом на 29 лютого 2008 року проживала і постійно проживає у вказаному будинку, на праві власності має земельну ділянку 0,35 га, у користуванні - 0,20 га.
Згідно з висновком спеціаліста-будівельника ОСОБА_5. від 5 вересня 2008 року (а.с.51-56) дійсна вартість житлового будинку АДРЕСА_1 становить 31 722 грн., 1/8 частина вказаного будинку складає 3 965 грн., поділ будинку на дві окремі квартири неможливий.
Позивачка, допитана як свідок під присягою, пояснила, що за життя мати їй заповіла 7/8 частини будинку АДРЕСА_1та 1/8 частину вказано будинку її сестрі - відповідачці по справі. В добровільному порядку домовитися про сплату відповідачці грошової компенсації за 1/8 її частину спірного будинку вона не бажає. Спірний будинок вона не збирається продавати, оскільки на меті має зробити ремонт будинку та проживати в ньому разом з хворим сином.
СвідкиОСОБА_6, ОСОБА_7. в судовому засіданні показали, що до 1986 року позивачка проживала разом з матір'ю в будинкуАДРЕСА_1. Потім переїхала проживати до свого чоловіка. Будинком користуватися не може, оскільки відповідачка затіває скандали. Коли хворіла мати сторін, в основному доглядала за нею позивачка.
Із показів свідківОСОБА_8., ОСОБА_9. в судовому засіданні з'ясовано, що в будинкуАДРЕСА_1 прожила лише баба ОСОБА_7, після її смерті будинком ніхто не користувався і він був під замком, який поставила позивачка. На даний час будинок знаходиться в задовільному стані. Відповідачка в с. Мирча має інший будинок, в якому проживає.
Відповідно до ст.7 ЗУ "Про судову експертизу" із змінами та доповненнями від 25 лютого 1994 року N 4038-XII для проведення деяких видів експертиз, які не здійснюються виключно державними спеціалізованими установами, за рішенням особи або органу, що призначили судову експертизу, можуть залучатися крім судових експертів також інші фахівці з відповідних галузей знань.
Відповідно до ст.5 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" із змінами та доповненнями від12 липня 2001 року N 2658-III суб'єктами оціночної діяльності є суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.
Зважаючи на викладене, оскільки сторони не досягли спільної домовленості щодо вартості будинку, а висновок спеціаліста-будівельника від 5 вересня 2008 року не є належним доказом визначення дійсної вартості спірного будинку, то суд приходить до висновку, що в даному випадку позовні вимоги не підлягають задоволенню.
За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідачки на користь позивачки 200 грн. за надання юридичної допомоги необхідно залишити без задоволення.
Керуючись ст.7 ЗУ "Про судову експертизу" із змінами та доповненнями від 25 лютого 1994 року N 4038-XII, ст. 5 ЗУ "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" із змінами та доповненнями від 12 липня 2001 року N 2658-III, ст. 10, 11, 62, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ :
У позові ОСОБА_1до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий-суддя Д.Унятицький