ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2014 року Справа № 4/5007/37/12

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Палій В.В. (доповідач)

розглянув касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "СПІКА", м. Київ,

на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2014

зі справи № 4/5007/37/12

за позовом закритого акціонерного товариства "СПІКА" (далі -ЗАТ "СПІКА"), м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" (далі -ТОВ "Лабрадорит"), с. Кам'яний Брід Житомирської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: комунальне підприємство "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради (далі - Бюро технічної інвентаризації), м. Житомир,

про витребування майна з чужого незаконного володіння, та

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" (далі -ТОВ "Лабрадорит"), с. Кам'яний Брід Житомирської області,

до закритого акціонерного товариства "СПІКА" (далі -ЗАТ "СПІКА"), м. Київ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача за зустрічним позовом: 1. реєстраційна служба Радомишльського районного управління юстиції Житомирської області (далі -Реєстраційна служба), м. Радомишль Житомирської області,

2. головне управління юстиції у Житомирській області (далі - Управління юстиції), м. Житомир,

про визнання права власності на нерухоме майно.

Судове засідання проведено за участю представників:

ЗАТ "СПІКА"- Данильчук М.Я. - директор

ТОВ "Лабрадорит"- Мельник О.М. - директор, Мороз А.С. предст. (дов. від 29.11.2013), Левкович Л.А. предст. (дов. від 29.11.2013)

Бюро технічної інвентаризації - не з'явився

Реєстраційна служба - не з'явився

Управління юстиції - не з'явився

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ "СПІКА" звернулося до господарського суду Житомирської області з позовом до ТОВ "Лабрадорит" (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про витребування у ТОВ "Лабрадорит" об'єктів нерухомого майна, а саме: будівлі цеху по обробці граніту, літера А, площею 117,5 кв.м. та модулю 102х24, літера Б, площею 2394,2 кв.м., які розташовані за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8, що зареєстровані за ТОВ "Лабрадорит" з назвою: будівля модульного типу площею 2394,2 кв.м (літера Б) та будівля пилорами площею 117,5 кв.м (літера А), які розташовані за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8.

ТОВ "Лабрадорит" звернулося до суду з зустрічним позовом у справі про визнання права власності за ТОВ "Лабрадорит" на нерухоме майно - будівлю модульного типу площею 2394,2 кв.м (літера Б) та будівлю пилорами площею 117,5 кв.м (літера А), які розташовані за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 14.04.2014 у справі № 4/5007/37/12 (суддя Давидюк В.К.) первісний позов задоволено, з посиланням на його обґрунтованість. У задоволенні зустрічного позову відмовлено з огляду на те, що задоволення первісного позову про витребування майна з незаконного володіння ТОВ "Лабрадорит" виключає можливість задоволення зустрічного позову про визнання права власності на спірне майно.

Додатковим рішенням господарського суду Житомирської області від 22.04.2014 у справі № 4/5007/37/12 вирішено питання щодо розподілу судових витрат, а саме - стягнуто з ТОВ "Лабрадорит" у доход державного бюджету України 3062,00грн. судового збору.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 (судді Бучинська Г.Б.- головуючий, Василишин А.Р., Філіпова Т.Л.) рішення та додаткове рішення місцевого господарського суду у справі № 4/5007/37/12 скасовано. Прийнято нове рішення, яким: у задоволенні первісних позовних вимог відмовлено з посиланням на недоведеність факту незаконного володіння спірним майном ТОВ "Лабрадорит"; зустрічний позов задоволено з посиланням на те, що ТОВ "Лабрадорит" правомірно володіє спірним майном, проте дії ЗАТ "СПІКА" свідчать про невизнання права власності ТОВ "Лабрадорит" на спірне майно, а відповідно право ТОВ "Лабрадорит", яке не визнається, потребує захисту у судовому порядку.

ЗАТ "СПІКА", посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення місцевого господарського суду і додаткове рішення залишити в силі.

Учасників судового процесу у відповідності до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду скарги.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Лабрадорит" просило постанову апеляційного господарського суду залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Судом одержано письмові пояснення від Реєстраційної служби, відповідно до яких остання просить розглянути касаційну скаргу без участі представника Реєстраційної служби.

У судовому засіданні 26.08.2014 оголошено перерву до 02.09.2014.

01.09.2014 судом одержано клопотання від Бюро технічної інвентаризації про розгляд касаційної скарги без участі представника Бюро технічної інвентаризації.

01.09.2014 судом одержано заперечення ЗАТ "СПІКА" на відзив ТОВ "Лабрадорит".

Розпорядженням секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 01.09.2014 №05-05/1308 змінено склад суду для розгляду справи № 4/5007/37/12 та сформовано наступний склад суду: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М., Палій В.В. (доповідач).

02.09.2014 судом одержано клопотання від ЗАТ "СПІКА" про відкладення розгляду справи, у зв'язку з участю представника ЗАТ "СПІКА" у іншому судовому засіданні.

У судовому засіданні 02.09.2014 клопотання судом не задоволено, у зв'язку з тим, що у судовому засіданні 02.09.2014 присутній директор ЗАТ "СПІКА", як його представник.

У судовому засіданні 02.09.2014 оголошено перерву до 08.09.2014, у зв'язку зі зміною складу суду та необхідністю належної підготовки до слухання справи.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:

- господарським судом міста Києва прийнято рішення від 21.06.2004 у справі № 26/142, яким стягнуто з ЗАТ "СПІКА" на користь акціонерного комерційного банку "Росток-Банк" 3199502,65грн. заборгованості за кредитним договором від 01.02.1996 № 1, 3775913,43грн. заборгованості за кредитним договором від 29.07.1996 № 11 та 875287,67грн. заборгованості за кредитним договором від 21.03.2001 № 1-19/2001, всього на суму 7850703,75грн., шляхом звернення стягнення на заставлене майно - адміністративно-побутовий корпус, будівлю складу хлібокомбінату, цех для обробки граніту, булочно-модульну споруду для пилорами (прим: так зазначено в рішенні) та модуль 102х24, що знаходиться в с. Потіївка Радомишльського району Житомирської області, а також гірниче устаткування і обладнання щебіньзаводу;

- на примусове виконання даного рішення та ухвали суду від 02.07.2004 господарським судом міста Києва видано наказ № 26/142 від 02.07.2004;

- постановою відділу Державної виконавчої служби Житомирського обласного управління юстиції від 19.08.2004 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду № 26/142 від 02.07.2004 про стягнення з ЗАТ "СПІКА" на користь акціонерного комерційного банку "Росток-Банк" заборгованості в сумі 7850703,75грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно;

- у ході проведення виконавчих дій державним виконавцем здійснено опис та арешт майна, що належить ЗАТ "СПІКА", у тому числі: адміністративно-побутового корпусу, цеху по обробці граніту, блочно-модульної споруди для пилорами; модулю 102х24; пилорами для розпилювання каменю, що підтверджено актом опису й арешту майна від 26.08.2004 та додатком до акта опису й арешту майна;

-13.01.2005 відділом Державної виконавчої служби Житомирського обласного управління юстиції та спеціалізованим державним підприємством "Укрспец'юст" в особі Житомирської філії СДП "Укрспец'юст" укладені договори № 5060001 та № 5060002 на реалізацію арештованого майна на прилюдних торгах;

- ухвалою господарського суду міста Києва від 07.02.2005 порушено провадження у справі № 23/167-б про банкрутство ЗАТ "СПІКА", згідно з пунктом 4 якої введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ЗАТ "СПІКА" відповідно до статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

- 11.03.2005 відбулися торги з реалізації будівель модульного типу та пилорами, що підтверджено протоколами від 11.03.2005 № 5060001/363 та № 5060002/364, переможцем яких визнано ТОВ "Лабрадорит";

- відділом Державної виконавчої служби Житомирського обласного управління юстиції 12.04.2005 складено акти про проведення прилюдних торгів з реалізації будівлі модульного типу площею 2496 кв.м та будівлі пилорами площею 117,5 кв.м, що розташовані за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8;

- приватним нотаріусом Радомишльського району нотаріального округу Житомирської області на підставі названих документів видано свідоцтво від 15.04.2005 за реєстраційним № 485, яким підтверджено право власності на майно: будівлю пилорами і будівлю модульного типу, придбане ТОВ "Лабрадорит" з прилюдних торгів;

- 18.04.2005 Бюро технічної інвентаризації зареєстровано за ТОВ "Лабрадорит" будівлю модульного типу та будівлю пилорами, що розташовані за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8, що підтверджено витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно;

- постановою Вищого господарського суду України від 21.07.2005 рішення від 21.06.2004 у справі № 26/142 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції;

- у ході нового розгляду даної справи (якій присвоєно № 26/142-22/296) рішенням від 17.10.2005 стягнуто з ЗАТ "СПІКА" на користь акціонерного комерційного банку "Росток-Банк" 3199502,65грн. заборгованості за кредитним договором від 01.02.1996 № 1, 3775913,43грн. заборгованості за кредитним договором від 29.07.1996 № 11 та 875287,67грн. заборгованості за кредитним договором від 21.03.2001 № 1-19/2001 шляхом звернення стягнення на заставлене майно - адміністративно-побутовий корпус, будівлю складу хмілекомбайна, цех для обробки граніту, блочно-модульну споруду для пилорами та модуль 102х24, що знаходиться в с. Потіївка Радомишльського району Житомирської області, а також гірниче устаткування і обладнання щебіньзаводу;

- постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2005 року у справі № 26/142-22/296, яка залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2006, скасовано рішення господарського суду міста Києва від 17.10.2005, яким було стягнуто з ЗАТ "СПІКА" на користь акціонерного комерційного банку "Росток банк" заборгованість, шляхом звернення стягнення на заставлене майно, в тому числі на спірне майно - будівлі модульного типу та будівлю пилорами, і в позові відмовлено;

- господарським судом міста Києва 27.01.2006 видано наказ про поворот виконання рішення суду у справі № 26/142-22/296, яким зобов'язано акціонерний комерційний банк "Росток Банк" повернути закритому акціонерному товариству "СПІКА" заставлене майно, на яке було звернено стягнення рішенням місцевого господарського суду у справі № 26/142-22/296;

- ухвалою господарського суду міста Києва від 21.06.2006 провадження у справ № 23/167-б про визнання ЗАТ "СПІКА" банкрутом припинено в зв'язку з відсутністю у останнього боргу перед акціонерним комерційним банком "Росток банк";

- рішенням господарського суду Житомирської області від 18.01.2011 у справі № 2/870-НМ, яке залишено без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 04.04.2011, і які залишені без змін у зазначеній частині постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2011, визнано недійсними прилюдні торги від 11.03.2005, проведені Житомирською філією "Укрспец'юст" з продажу належних на праві власності ЗАТ "СПІКА" будівлі модульного типу та будівлі пилорами, що розташовані за адресою: Житомирська область, Радомишльський район, с. Потіївка, вул. Радгоспна, 8.

Причиною виникнення спору у справі за первісним позовом стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для витребування спірного майна з незаконного володіння ТОВ "Лабрадорит" на користь ЗАТ "СПІКА". Причиною спору за зустрічним позовом стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання права власності на спірне майно за ТОВ "Лабрадорит".

Цивільним кодексом України (далі -ЦК України) передбачено засади захисту права власності. Зокрема, статтею 387 ЦК України власнику надано право витребувати майно із чужого незаконного володіння (пред'явити віндікаційний позов).

Предметом віндікаційного позову є вимога неволодіючого майном власника до особи, яка незаконно володіє цим майном, про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до приписів частини першої статті 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Частина друга статті 388 ЦК України містить заборону витребування майна у добросовісного набувача, якщо це майно було продано у порядку, встановленому для виконання судових рішень, тобто з дотриманням закону при виконанні судових рішень.

За наведених обставин висновок місцевого господарського суду про те, що майно, яке вибуло з володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, яке в подальшому було скасоване, вважається таким, що вибуло з володіння власника поза його волею, є правомірним та таким, що узгоджується з приписами статті 388 ЦК України (аналогічна правова позиція міститься у постановах Верхового Суду України від 03.11.2006 у справі №11/449-05, від 16.04.2014 у справі № 6-14цс13, від 11.06.2014 у справі № 6-52цс14).

Визнання недійсними публічних торгів, які проведені у порядку, встановленому для виконання судового рішення, є самостійною підставою для витребування майна його власником у набувача такого майна у відповідності до частини першої статті 388 ЦК України (аналогічна правова позиція міститься у пункті 30 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав").

При цьому спірне майно не підлягає повторному продажу з публічних торгів у порядку, встановленому для виконання судового рішення, оскільки судове рішення на виконання якого такі торги були проведені - також скасоване.

У зв'язку з цим власник майна, а саме ЗАТ "СПІКА", має право витребувати майно, яке вибуло з його володіння поза його волею, у набувача такого майна (на підставі публічних торгів, які у подальшому визнані недійними), що не було враховано судом апеляційної інстанції. Зміна у наступних реєстраційних документах назви такого майна за наявності його в натурі не може бути правовою підставою для відмови в позові про його витребування.

У даній справі ТОВ "Лабрадорит" було заявлено про пропуск ЗАТ "СПІКА" позовної давності для звернення до суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з приписами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

До вимог, що стосуються захисту права власності та інших речових прав, застосується загальна позовна давність.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Місцевий господарський суд, задовольняючи первісний позов, обґрунтовано виходив з того, що позовна давність для звернення з позовом до суду ЗАТ "СПІКА" не пропущена, оскільки ЗАТ "СПІКА" отримало право звернутися з даним позовом до суду лише після визнання торгів недійсними, тобто після набрання законної сили рішенням господарського суду Житомирської області від 18.01.2011 у справі № 2/870-НМ (яке набрало законної сили 04.04.2011), а з позовом ЗАТ "СПІКА" звернулося 03.04.2012, тобто у межах трирічної позовної давності.

Помилка, допущена місцевим господарським судом у зазначенні дати звернення ЗАТ "СПІКА" з позовом до суду (згідно з поштовим штампом на конверті датою звернення з первісним позовом до суду є 28.03.2012), не вплинула на правильність висновку місцевого господарського суду щодо відсутності пропуску ЗАТ "СПІКА" позовної давності для звернення з даним позовом до суду.

Посилання ТОВ "Лабрадорит" на те, що про порушення свого права ЗАТ "СПІКА" стало відомо ще у 2005-2006 роках, а з позовом останнє звернулося лише у 2012 році, спростовується тим, що право на звернення до суду з позовом до ТОВ "Лабрадорит" як набувача майна з прилюдних торгів, виникло у ЗАТ "СПІКА" лише після визнання прилюдних торгів, з яких було реалізовано спірне майно, недійсними. Із скасуванням рішення суду про стягнення заборгованості з ЗАТ "СПІКА" на користь акціонерного комерційного банку "Росток-Банк", шляхом звернення стягнення на спірне майно, у ЗАТ "СПІКА" не могло виникнути права на звернення з позовом до ТОВ "Лабрадорит" про витребування такого майна, оскільки ТОВ "Лабрадорит" не було стороною (позивачем) у справі № 26/142 і стало набувачем такого майна не на підставі судового рішення як сторона на користь якої вирішено спір, а як переможець прилюдних торгів із продажу спірного майна.

Щодо зустрічного позову Вищий господарський суд зазначає таке.

За змістом пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права власності.

Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За загальним правилом, судове рішення не є підставою для виникнення права власності.

Тобто особа повинна бути власником такого майна, і таке право не повинно виникати безпосередньо на підставі судового рішення.

Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Як вірно зазначено місцевим господарським судом при вирішенні зустрічного позову у даній справі, задоволення первісного позову про витребування спірного майна у ТОВ "Лабрадорит" виключає задоволення зустрічного позову про визнання права власності за ТОВ "Лабрадорит" на дане майно.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції у розгляді даної справи, на відміну від суду апеляційної інстанції: повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх поданими сторонами доказами, яким надав необхідну оцінку, з дотриманням наведених норм матеріального та процесуального права, встановивши, що спірне майно вибуло з володіння власника ЗАТ "СПІКА" поза його волею, - дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, у зв'язку з тим, що задоволення первісного позову про витребування спірного майна на користь його власника виключає задоволення зустрічного позову про визнання права власності за ТОВ "Лабрадорит" на спірне майно.

За наведених обставин оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду та додаткове рішення, яким здійснено розподіл судових витрат, слід залишити в силі.

У зв'язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 - скасуванню, а рішення і додаткове рішення суду першої інстанції - залишенню в силі, судовий збір у розмірі 4220,00грн. з касаційної скарги стягується з ТОВ "Лабрадорит" на користь ЗАТ "СПІКА".

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" (далі -Закон) сплачена сума судового збору повертається, зокрема, у разі внесення судового збору у більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При зверненні до суду з касаційною скаргою ЗАТ "СПІКА" сплачено судовий збір з касаційної скарги у розмірі 5908,00рн., замість належного 4220,00грн. (2110,00грн. в частині оскарження судового акту за первісним позовом та 2110,00грн. - за зустрічним позовом, виходячи з вартості спірного майна, визначеного в акті про проведення прилюдних торгів - 211000,00грн.), тобто у більшому розмірі, ніж встановлено Законом. У зв'язку з наведеним зайво сплачена сума судового збору у розмірі 1688,00грн. підлягає поверненню на користь ЗАТ "СПІКА" з державного бюджету України.

Керуючись статтями 49, 1115, 1117, 1119, 11110 ,11111, 122 ГПК України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "СПІКА" задовольнити.

2. Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 зі справи № 4/5007/37/12 скасувати.

3. Рішення господарського суду Житомирської області від 14.04.2014 та додаткове рішення господарського суду Житомирської області від 22.04.2014 зі справи № 4/5007/37/12 залишити в силі.

4. Здійснити поворот виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 17.06.2014 зі справи № 4/5007/37/12 у частині стягнення з закритого акціонерного товариства "СПІКА" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" 4220,00 грн. за розгляд зустрічних позовних вимог та 4220,00 грн. за розгляд апеляційної скарги, а також в частині стягнення з закритого акціонерного товариства "СПІКА" в доход державного бюджету України 3062,00 грн. судового збору за розгляд позовних вимог про витребування майна з чужого незаконного володіння, - у разі подання закритим акціонерним товариством "СПІКА" суду відповідних заяви та довідки.

5. Повернути закритому акціонерному товариству "СПІКА" з державного бюджету України зайво сплачену суму судового збору у розмірі 1688,00грн. (одна тисяча шістсот вісімдесят вісім грн. 00коп.), сплаченого за квитанцією від 07.07.2014 № 20562653.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лабрадорит" на користь закритого акціонерного товариства "СПІКА" 4220,00грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Житомирської області.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя В. Палій