СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
20 січня 2007 року | Справа № 2-23/13526-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Видашенко Т.С.,
Заплави Л.М.,
секретар судового засідання Суровикіна М.С.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 10.10.2006 по справі № 2-23/13526-2006А
за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (пр. Кірова, 51-52/10-а, місто Сімферополь, 95017)
до Державного підприємства "Донузлавська вітрова електростанція" (вул. Д. Ул'янова, 86, місто Євпаторія, 97400)
про стягнення 17766,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2006 (суддя Іщенко Г.М.) у справі № 2-23/13526-2006А у позові Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з Державного підприємства "Донузлавська вітрова електростанція" суми штрафних санкцій у розмірі 17766,00 грн. відмовлено.
Постанова суду обґрунтована тим, що до 2007 року у відповідача відсутній обов'язок по сплаті штрафних санкцій, оскільки згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 № 10442/0/14-05/19-2 підприємства, діяльність яких регулюється Законом України „Про електроенергетику" № 575-97-ВР від 16.10.1997 повинні заповнювати щорічний звіт за формою № 10-ПІ з урахуванням вимог Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 31.05.2005, починаючи з 2007 року (за період з 01.01.2006 по 31.12.2006).
Не погодившись з вказаною постановою, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, позов задовольнити.
З матеріалів справи вибачається, що відповідач до органів виконавчої влади з інформацією про вакантні робочі місця для працевлаштування інвалідів не звертався.
Також, частиною 8 статті 21 Закону України „Про електроенергетику” № 575/97-ВР від 16.10.1997 визначено, що створення робочих місць для працевлаштування інвалідів проводиться підприємствами електроенергетики в розмірі чотирьох відсотків від чисельності працівників, зайнятих у непромисловому виробництві. Але, 31.05.2005 Верховною Радою України прийнятий Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 2602-IV, який набув чинності з моменту його публікації, а саме –24.06.2005. Відповідно до вказаної зміни норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів визначається виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць для працевлаштування інвалідів, відмінні від вказаних в даній статті, застосовуються положення цього Закону. Більш детальніше доводи вказані у скарзі.
Заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.
Судове засідання було відкладеним з 10.01.2007 на 20.01.2007.
Представники сторін в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Позивач направив клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутністю свого представника.
Судова колегія розглядає справу за відсутністю сторін, оскільки їх неприбуття у судове засідання не перешкоджає судовому розгляду справи.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до вимог статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила таке.
Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державного підприємства "Донузлавська вітрова електростанція" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 17766,00 грн. за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2005 році.
Згідно зі статтею 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в України” № 875-ХII від 21.03.1991 для підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4 % від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця.
Відповідно до звіту форми №10-ПІ (а.с.5) середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за 2005 рік в Державному підприємстві "Донузлавська вітрова електростанція" складає 81 чоловік.
Отже, норматив числа інвалідів, яких необхідно було працевлаштувати відповідачу - 3 чоловіка.
Фактично на підприємстві працював 1 інвалід.
Згідно зі статтею 20 Закону № 875-ХII від 21.03.1991 підприємства, установи і організації незалежно від форм власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною 1 статті 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об’єднанні), в установі і організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.
Середньорічна заробітна плата за 2005 рік в Державному підприємстві "Донузлавська вітрова електростанція" складає 8883,00 грн.
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.
Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХII від 21.03.1991 працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Згідно з пунктом 12 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 03.05.1995 за № 314 обов'язок по виявленню інвалідів, які бажають працювати і спроможні реалізувати свої здібності та можливості на підставі індивідуальних програм реабілітації покладено на місцеві органи соціального захисту населення, а державна служба зайнятості, відповідно до пункту вказаного Положення, сприяє працевлаштуванню інвалідів.
З урахуванням зазначеного, судом першої інстанції правильно зроблений висновок про те, що у підприємства виникає обов'язок працевлаштування інваліда при наявності відповідної пропозиції органів, вказаних у статті 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХII від 21.03.1991, чи у разі звернення інваліда самостійно.
Згідно з довідкою про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 09/2-6-01/749 видами діяльності Державного підприємства „Донузлавська вітрова електростанція” є виробництво електроенергії електростанціями інших типів, розподіл електроенергії та інші.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про електроенергетику" № 575-97-ВР від 16.10.1997 суб'єкти електроенергетики - суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від їх відомчої належності та форм власності, що займаються виробництвом, передачею, постачанням електричної енергії та теплової енергії при централізованому теплопостачанні.
Таким чином відповідач є промисловим енергетичним підприємством, діяльність якого регулюється Законом України „Про електроенергетику" № 575-97-ВР від 16.10.1997.
Відповідно до статті 21 Закону України № 575-97-ВР від 16.10.1997 створення робочих місць для працевлаштування інвалідів провадиться підприємствами електроенергетики у розмірі чотирьох відсотків від чисельності працівників, зайнятих у непромисловому виробництві. Однак, відповідач не має непромислового виробництва, отже Державне підприємство „Донузлавська вітрова електростанція” не було платником відрахувань до Фонду соціального захисту інвалідів.
Згідно із Законом України „Про внесення змін до Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 31.05.2005 статтю 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" доповнено новою частиною, якою встановлено, що норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів визначається виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, які відрізняються від зазначених у цій статті, застосовуються положення цього Закону.
У зв'язку з наведеним, Міністерством праці та соціальної політики України скеровано на адресу Фонду соціального захисту інвалідів лист від 19.12.2005 №10442/0/14-05/19-2, з якого вбачається, що підприємства, діяльність яких регулюється Законом України „Про електроенергетику" № 575/97-ВР від 16.10.1997 повинні заповнювати щорічний звіт за формою № 10-ПІ з урахуванням вимог Закону України від 31.05.2005, починаючи з 2007 року (за період з 01.01.2006 по 31.12.2006).
Крім того, відповідачем судової колегії надані докази, які підтверджують прийняття Державним підприємством "Донузлавська вітрова електростанція" заходів по забезпеченню нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2005 році, а також докази працевлаштування 1 інваліда.
Оскільки постанову суду прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вона зміні чи скасуванню не підлягає.
Апеляційна скарга залишається без задоволення з вищевказаних підстав.
Керуючись статтями 195, 196, 198 (пункт 1), 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.10.2006 у справі № 2-23/13526-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді Л.М. Заплава
Т.С. Видашенко