Справа № 740/2875/14 Провадження № 22-ц/795/1841/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції -Ковальова Т. Г. Доповідач - Боброва І. О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2014 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіБобрової І.О.,

суддів:Висоцької Н.В., Тагієва С.Р.,

при секретарі:Зіньковець О.О.,

за участю:представника ТОВ «Укрпериклаз» - Биченка Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпериклаз» на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 серпня 2014 року у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпериклаз» на дії державного виконавця державної виконавчої служби Ніжинського міськрайонного управління юстиції в Чернігівській області Романченка Романа Вікторовича,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ТОВ «Укрпериклаз» просить ухвалу Ніжинського міськрайонного суду від 08 серпня 2014 року в частині залишення без задоволення скарги - скасувати, задовольнивши їх вимоги в частині визнання дій державного виконавця відділу ДВС Ніжинського міськрайонного управління юстиції в Чернігівській області Романченка Р.В. щодо відкриття виконавчого провадження № 43670305 неправомірними та вчиненими всупереч вимог ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 12.06.2014 року № 43670305. В іншій частині ухвалу суду залишити без змін.

Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 серпня 2014 року скаргу ТОВ «Укрпериклаз» задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця відділу ДВС Ніжинського міськрайонного управління юстиції в Чернігівській області Романченка Р.В. щодо порушення передбаченого Законо України «Про виконавче провадження» строку направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.06.2014 року № ВП 43670305. В іншій частині вимог скарги ТОВ «Укрпериклаз» відмовлено.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала суду є необґрунтованою, судом неповно та неправильно встановлено обставини, які мають значення для справи, а також неправильно досліджено та оцінено докази у справі. Так, апелянт вказує на те, що заочне рішення, на підставі якого було видано виконавчий лист та відкрито оскаржуване виконавче провадження, не набрало законної сили, оскільки ТОВ «Укрпериклаз» участі в розгляді справи за позовом ОСОБА_7 про стягнення заробітної плати не брало, копію заочного рішення отримало лише 02.06.2014 року, строк на оскарження заочного рішення закінчився 12.06.2014 року, а постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем 12.06.2014 року. Державний виконавець мав відмовити в такому випадку у відкритті провадження виконавчого, оскільки рішення суду, на підставі якого було видано виконавчий документ, не набрало законної сили. Також, на думку апелянта, державний виконавець мав відмовити у прийнятті виконавчого документа на виконання та відмовити у відкритті виконавчого провадження, оскільки юридична адреса боржника - м.Київ, вул.Ф.Пушиної, 13.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасника судового розгляду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про залишення ухвали суду без змін.

Судом по справі встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що заочним рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29.05.2014 року позовні вимоги ОСОБА_7 задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Укрпериклаз» заборгованість по заробітній платі за листопада та грудень 2013 року в сумі 5765,34 грн. і 500 грн. моральної шкоди, а всього стягнуто 6265,34 грн. В іншій частині позовних вимог відмолено.

На виконання зазначеного рішення суду Ніжинським міськрайонним судом було видано виконавчий лист.

12 червня 2014 року державним виконавцем відділу ДВС Ніжинського міськрайонного управління юстиції в Чернігівській області Романченка Р.В. відкрито виконавче провадження № 436670305 на підставі заяви стягувача ОСОБА_7 від 10 червня 2014 року.

Як вбачається із матеріалів справи, копія постанови про відкриття виконавчого провадження, що винесена 12 червня 2014 року, направлена боржнику 24 червня 2014 року, тобто, з порушенням строку, передбаченого ч. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження». З огляду на встановлене, суд першої інстанції вірно визнав неправомірними дії державного виконавця відділу ДВС Ніжинського міськрайонного управління юстиції в Чернігівській області Романченка Р.В., що виразилися у порушенні строку, передбаченого вимогами п. 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» для надіслання боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження. Дані висновки сторонами не оспорюються.

Відмовляючи в задоволенні вимог в частині визнання дій державного виконавця відділу ДВС Ніжинського міськрайонного управління юстиції в Чернігівській області Романченка Р.В. щодо відкриття виконавчого провадження № 436703051 неправомірними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 12.06.2014 року, суд першої інстанції виходив з того, що боржник має певне майно на території, на яку поширюються функції ДВС Ніжинського міськрайонного управління юстиції, а правом обирати місце виконання в цьому випадку наділений стягувач. Тому дії державного виконавця є правомірними.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з цим висновком суду першої інстанції.

Згідно з ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Відповідно до ч.2 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Як зазначалося вище, стягувач 10.06.2014 подав заяву про примусове виконання (а.с.18), зазначивши, що фактична адреса відповідача м. Ніжин, вул.Шевченка,108/3. Іншою заявою від 20.06.2014 ОСОБА_7 повідомив, державного виконавця про те що на території підприємства за вищевказаною адресою знаходиться майно та нереалізована продукція, що належить боржнику (а.с.19).

Зазначені норми закону та наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги щодо безпідставного відкриття державним виконавцем виконавчого провадження не за офіційно зареєстрованою адресою юридичної особи та порушення державним виконавцем вимог ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».

Доводи апеляційної скарги що виконавчий лист був виданий судом раніше ніж рішення набрало законної сили не можуть бути взяті до уваги колегією суду з огляду на те, що рішення в певній частині було допущено до негайного виконання.

Доводи апеляційної скарги що державний виконавець при відкритті виконавчого провадження мав врахувати наявність інших виконавчих документів, що знаходяться на виконанні інших відділів ДВС виходять за межі вимог, що викладені в скарзі від 10.07.2014 на дії державного виконавця, тому не можуть бути предметом розгляду колегії суддів апеляційного суду в силу ст.303 ЦПК України.

Ухвала суду є законною та обґрунтованою, постановленою з дотримання вимог процесуального закону, та такою, що відповідає приписам Закону України «Про виконавче провадження».

Розглядаючи справу відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, тобто в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що доводи викладені в апеляційній скарзі обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.

Керуючись ст. 303, 304, 307, п.1 ч.1 ст.312, ст.313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпериклаз» відхилити.

Ухвалу Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 08 серпня 2014 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий:Судді: