Справа № 2-501/08

РІШЕННЯ

іменем України

07 травня 2008 року

Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:

Головуючого судді: Сапронової  Л.В.

при секретарі: Шершньовій Д.О.    

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нова Каховка в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення боргу за договором позики ,-

встановив:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 29.08.2005 року між ним та відповідачем укладений договір позики, згідно якого він передав у власність ОСОБА_2  грошові кошти в сумі 15300 грн.; відповідач забов»язався повернути борг до 01.03.2006 року та за користування вказаною грошовою сумою сплачувати 1250 грн. за кожен місяць користування.

ОСОБА_1  просить суд стягнути з ОСОБА_2  на його користь 23999,34 грн. із них 15300 грн. – заборгованість за договором позики; 7500- плата за користування грошима; 1199,34 грн – три річні відсотки за прострочення виконання зобов’язання.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали з тих же підстав.    

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що товариство коштів від позивача не одержувало, тому борг не має намірів сплачувати.

ОСОБА_3  в судове засідання не з»явився, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідка, дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з наданої позивачем копії договору позики від  29.08.2005р  вбачається, що ОСОБА_1  уклав з ОСОБА_2  в особі генерального директора ОСОБА_3 , договір займу в сумі 15 300 грн.

На вимогу суду, позивач надати оригінал договору позики від 29.08.2005 року відмовився.

Відповідно до п.2 Договору строк повернення боргу становить 01.03.2006р, окрім цього за користування позикою, позичальник, щомісячно повинен був сплачувати відсотки в сумі 1250 грн.  

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості.

  Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

   Відповідно до ч.2 ст.1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.  

    З пояснень позивача ОСОБА_1 , вбачається, що на час надання позики він працював помічником депутата, раніше був одним із Учасників ОСОБА_2 ,  кошти в сумі 15 300 грн, він передав ОСОБА_3 , особисто в руки, за три тижні до укладання договору позики. З вимогами про сплату щомісячних процентів за користування коштами позивач не  звертався до відповідача, з вимогою про погашення основного боргу за договором позики після строку повернення позики, 01.03.2006р, до ОСОБА_2  він також не звертався.  

Свідок ОСОБА_4  в судовому засіданні показала, що ОСОБА_2  в період з 2005р по теперішній час не має боргових зобов’язань перед фізичними особами за договорами позики, в т.ч перед позивачем, що підтверджується балансом за 9 місяців 2005р та фінансовим звітом за 2005р.

З бухгалтерських довідок від 12.02.2008р та касової книги вбачається, що в період  за серпень, вересень 2005р  ні на розрахунковий рахунок товариства, ні в касу товариства не надходили кошти ні від ОСОБА_1 , ні від ген.директора ОСОБА_2   ОСОБА_3

З протоколу загальних зборів ОСОБА_2  від 17.03.2005р вбачається, що ОСОБА_1  будучи Учасником товариства запропонував призначити генеральним директором ОСОБА_2  - ОСОБА_3    

          Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається, як  на підставу своїх вимог і заперечень.

  За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача не ґрунтуються на об’єктивних доказах, позивачем не доведено факт, надання позики ОСОБА_2 , так як сам договір позики не є беззаперечно підтвердженням виконання умов  договору позики, окрім цього ОСОБА_1  в своїх поясненнях зазначив, що кошти в сумі  15 300 грн передані ним особисто ОСОБА_3  за три тижні до укладання договору позики з ОСОБА_2  від 29.08.2005р, що не відповідає вимогам ч.2.ст. 1046 ЦК України; позивач в судовому засіданні навіть не зміг пояснити, де саме і в який час відбулася передача грошових коштів позичальникові; а також пояснив, що при цьому, окрім нього та ОСОБА_3 , не був ніхто присутній.

Суд не приймає до уваги в якості належного доказу, наданий позивачем протокол засновницьких зборів ОСОБА_2  від 29.08.2005 року, оскільки сам позивач в судовому засіданні пояснив, що на зазначених зборах він позичальникові гроші не передавав.

На підставі ст.  ст. 526, 530, 1046, 1047, 1048 ЦК України, керуючись ст. ст. 10,11,60, 212-215 ЦПК України , суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_2  про стягнення боргу за договором позики  залишити без задоволення.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Херсонської області через Новокаховський міський суд.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана протягом двадцяти днів після її подачі, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

   

Суддя                             Сапронова Л.В.