Судове рішення #385069
2-25/15297-2006А

     


СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України


17 січня 2007 року  


Справа № 2-25/15297-2006А

                    

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Фенько Т.П.,

суддів                                                                      Дугаренко О.В.,

                                                                                          Черткової І.В.,


секретар судового засідання                                        Казанова О.В.

за участю представників сторін:

позивача: Твердюков Є.М.,дов.№б/н від 20.09.2006

відповідача: Булат К.М., дов.№14200/9/10 від 08.08.2006

за участю прокурора - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Маргарітов М.В.) від 26.10.2006 по справі № 2-25/15297-2006А

за позовом           Відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон" (вул. Монтажна, 3, Залізничний район, місто Сімферополь,95493)


до           Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9, місто Сімферополь,95053)


за участю  Прокурора Автономної Республіки Крим  (вул. Севастопольська, 21, місто Сімферополь,95000)

Прокурора міста Севастополя (вул.Павліченко,1, місто Севастополь)


про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень


                                                            ВСТАНОВИВ:

   ВАТ «Кримзалізобетон»звернулось  з позовом   до господарського суду АР Крим   про   визнання   нечинними   податкових   повідомлень   -   рішень   від 15.09.2006 № 0012762301\0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ на суму 85828грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 42914грн.,  № 0012722301/0   про донарахування податку на прибуток в сумі 317620грн. та застосування штрафних санкцій 150466,90грн. і  № 0012732301\0  про донарахування ПДВ 280580грн. та застосування штрафних санкцій 140290грн. за порушення Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

 Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Маргарітов М.В.) від 26.10.2006 року у справі №2-25/15297-2006А позов  Відкритого акціонерного товариства "Кримзалізобетон" до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим, за участю прокурора АР Крим про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень задоволено.

Судом визнані   нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі № 0012762301/0 від 15.09.2006, № 0012722301/0 від 15.09.2006,    №0012732301/0 від 15.09.2006.      

          Судом стягнуто  з Державного бюджету України  на користь     Відкритого акціонерного товариства „Кримзалізобетон»3,40 грн. судового збору.

       Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду першої інстанції скасувати.          

Заявник вважає, що відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(надалі - Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій    . є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст. 1 Закону № 996, господарська операція - дія або подія, що викликає зміни в структурі активів    і зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ -. документ, який містить відомості про господарську операцію і підтверджує її здійснення.

Частиною 2 ст. 9 цієї ж статті Закону № 996, визначено, що первинні документи повинні мати, зокрема, такі обов'язкові реквізити, як: назву підприємства, від імені якого складено документ; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Слідчим відділом податкової міліції ДПА в АРК   в рамках кримінальної справи № 10677030051 встановлено, що посадові особи ПП "Кастінг" формували свої валові витрати, податковий  кредит шляхом оформлення прибуткових первинних документів від суб'єктів господарської діяльності ТОВ "Ерматекс", ТОВ "Постачальник-ПТК", ТОВ "Торгцентр-БГТ", ТОВ "Леокос", ТОВ "ДОН ВЕН", в офісі за адресою: м. Сімферополь вул. Артилерійська, 90, з використанням   печаток   вищевказаних   підприємств,   які   були   вилучені   при   обиску.   На первинних документах    ставили підпис працівники ПП "Кастінг" від імені посадових осіб, зазначених  суб'єктів   господарювання.   Також  працівниками   ПП  "Кастінг"  за допомогою касових апаратів були виготовлені підроблені касові чеки, що нібито підтверджують внесення коштів за придбаний товар, який фактично не існував.

Таким чином, сумнівність відповідних господарських операцій, навіть не торкаючись питання щодо фактичної поставки товарів по ланцюгу ФСГ - ПП «Кастінг»- ВАТ «Кримзалізобетон», є очевидною і обгрунтованою.

У зв'язку з чим відповідач заявив клопотання про зупинення провадження по справі до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі №1-804/2006 по звинуваченю Стадник Ю. П., Ангелюка П.М. у скоєнні злочинів, передбачених ч.1 ст.205, ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.2 ст.358, ч.3 ст.358 Криминального кодексу України, які були посадовими особами контрагента позивача ПП „Кастінг

Судова колегія відхилила дане клопотання.

Ухвалою від 10.01.2007 справа була відкладена на 17.01.2007.

Розпорядженням Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.01.2007 склад судової колегії змінено, суддю Волкова К.В. замінено на суддю Черткову І.В.

В судове засідання  після перерві 17.01.2007 представник прокуратури не з'явився, про місце та час судового засідання був повідомлений належним чином. Судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутність представника прокуратури, що не з'явився.

В судовому засіданні 10.01.2007 представник прокуратури підпримав доводи апеляційної скарги.

Розглянувши справу у порядку, передбаченому статтею 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

   Відкрите акціонерне товариство «Кримзалізобетон»зареєстровано  як суб'єкт підприємницької діяльності-юридична особа виконкомом Сімферопольської міської ради 15.10.1997.

      Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі здійснена перевірка дотримання податкового, валютного та іншого законодавства ВАТ  „Кримзалізобетон" за період його діяльності з 01.04.2003 по 01.04.2006, про що складено акт № 5008\23-8\01267308 від 06.09.2006, яким встановлено порушення ВАТ «Кримзалізобетон» вимог підпункту 5.2.1 пункту 5.2, а також підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та донараховано йому податок на прибуток в сумі 317620 гривень, зменьшено валові витрати на суму 570881 гривень. Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та донараховано податку на додану вартість в сумі 280580 гривень, зменьшено бюджетне відшкодування на суму 85828 гривень.

Враховуючи результати перевірки ДПІ в м. Сімферополі винесені податкові повідомлення-рішення від 15.09.2006 № 0012762301/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по ПДВ на суму 85828грн. та застосовані штрафні санкції у сумі 42914грн., № 0012722301/0 про донарахування податку на прибуток в сумі 317620грн. та застосування штрафних санкцій 150466,90грн. і № 0012732301/0 про донарахування ПДВ 280580грн. та застосування штрафних санкцій 140290грн.

Відкрите акціонерне товариство „Кримзалізобетон” в перевіряюмому періоді мало взаємини з ПП "Кастінг", де ПП "Кастінг" являлося постачальником товарів для Товариства, а Товариство їх покупцем.

Як вбачається із матеріалів справі, відповідач дійшов висновку про сумнівність фінаснових операцій Товариства з ПП "Кастінг" на підставі того, що ПП "Кастінг" отримало частину товарів, що потім поставило позивачу, від ТОВ "Постачальник - ПТК", ТОВ "Єрматекс", ТОВ "Лєокос", ТОВ "Дон-Вен", ТОВ "Торгцентр-БГТ", статути, а також свідоцтва платників податків яких були в 2005-2006 роках визнані в судовому порядку недійсними.          

Крім того, відповідач в акті зазначає, що частину товарів ПП "Кастінг" отримало від інших підприємств (їх перелік також наведено на 31 аркуші акту), які на даний момент є діючими, і статути, а також свідоцтва платників податків яких не визнавались недійсними. Судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведений причинно-послідовний зв'язок того, що товари передані ПП "Кастінг" Товариству є товарами отриманими саме від ТОВ "Постачальник - ПТК", ТОВ "Єрматекс", ТОВ "Лєокос", ТОВ "Дон-Вен", ТОВ "Торгцентр-БГТ", а не від інших підприємств, тобто перевірючими не названо жодного критерія індивідуалізації товарів по постачальникам ПП "Кастінг".

Затвердження відповідача про те, що ВАТ „Кримзалізобетон”отримало від ПП "Кастінг" товари, які останнє отримало від ТОВ "Постачальник - ПТК", ТОВ "Єрматекс", ТОВ "Лєокос", ТОВ "Дон-Вен", ТОВ "Торгцентр-БГТ" є лише припущенням, що не грунтується на будь-яких доказах, а відтак, такий висновок не може визнаватися обгрунтованим і бути підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Також висновки відповідача проте, що істотну роль грає передача права власності, якої фактично не було по ланцюгу. ФСГД - ПП "Кастінг" -' ВАТ "Кримзалізобетон" також суперечать діючому законодавству та матеріалам справи.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Додатково наданими документами, які витребувані апеляційною інстанцією підтверджується факт виконання сторонами зобов'язань з продажу товаро-матеріальних цінностей і їх оплати.

По кожній операції позивачем надані накладні, податкові накладні, а також докази оплати векселями, актами прийому-передачі векселів, договором поручительства.

Згідно з пунктом 1.31 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємтсв", продаж товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

За наведених умов не можуть братись до уваги посилання ДПІ на існування договорів постачання по ланцюгу, адже ПП "Кастінг" як покупець товару не мало ніяких взаємин з Товариством, а мало лише взаємини як самостійний продавец (власник) майна. Посилання перевіряючих на те, що ПП "Кастінг" було фактично посередником між продавцями і Товариством не обгрунтовано жодним документом.

Слід звернути увагу і на те, що перевіряючими не встановлено того, факту що ПП "Кастінг" поставляло Товариству саме ті товари, які були ним отримані від ТОВ "Постачальник - ПТК", ТОВ "Єрматекс", ТОВ "Лєокос", ТОВ "Дон-Вен", ТОВ "Торгцентр-БГТ", а не від інших контрагентів ПП "Кастінг".

Як встановлено актом перевірки ПП "Кастінг" є діючим підприємством, платником податку на додану вартість.          

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені
під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Пункт 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначає, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Як передбачено п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.     

Таким чином, за змістом цієї норми, підставою для невключення до складу валових витрат є лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства сум, не підтверджених документально.

Проте, як свідчить акт перевірки, відповідачем були досліджені відповідні документи, що підтверджували здійснення господарських операцій з ПП «Кастінг», а саме: угоди, накладні, податкові накладні, рахунки, докази здійснення оплати, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" щодо первинних облікових документів (ст. 9 Закону), а тому їх слід вважати належними доказами валових витрат.

Більше того, як встановлено судом, правочини між позивачем та ПП «Кастінг»не оскаржені, в судовому порядку недійсними не визнані, а тому їх не можна вважати такими, що не відповідають вимогам Закону.

Пункт 5.11 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" також вказує, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

За таких обставин справи, суд вважає, що позивач правомірно відніс понесені за цими операціями купівлі-продажу витрати до складу валових витрат та вважає неправомірними доводи відповідача про те, що недійсність вищезазначених угод витікає з недійсності угод, укладених ПП «Кастінг»з фірмами, статутні документи яких рішеннями судових органів визнані недійсними, а саме: ТОВ „Постачальник-ПТК", ТОВ „Ерматекс", ТОВ „Леокос", ТОВ „Дон-Вен", ТОВ „Торг центр-БГТ".

Крім того, суду не було надано і доказів того, що укладені між цими контрагентами сделкі  купівлі-продажу визнані в судовому порядку недійсними.

Таким чином, як свідчать матеріали справи, висновки перевіряючих про не підтвердження понесених витрат первинними документами не відповідають дійсності і носять характер припущення, що не допускається відповідно до п.2.3.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005  за № 925/11205.

В той же час, ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, органи місцевого самоврядування та їх посадових осіб діяти тільки з підстав, в межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією і законами України

За наведених умов  висновок перевіряючих про донарахування  податку на прибуток підприємств  і зменьшення валових витрат є безпідставним і необгрунтованим.

Необгрутнованим є і висновок про зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ і донарахування ПДВ з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 7.4.1 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 даного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків.;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).   

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). В свою чергу, в розумінні даного Закону, податкові накладні можуть бути виписані виключно особами, які є платниками ПДВ.

Як свідчать матеріали справи, податковий кредит позивача по спірним операціям протягом періоду, що перевірявся, підтверджується відповідними податковими накладними, виписаними платником ПДВ - ПП «Кастінг»та були досліджені перевіряючими  при перевірці.

Вказані податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені Законом України «Про податок на додану вартість»та виписані відповідно до Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997р. з наступними змінами і доповненнями.

Крім того, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 даного Закону визначає, що якщо платник податку придбає (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням не включається до складу податкового кредиту.

Таким чином, всі суми, що сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів або послуг, вартість яких відноситься до складу валових витрат, відносяться до податкового кредиту.

Правомірність віднесення сплачених за спірними операціями сум до валових витрат встановлена судом першої інстанції і підтверджується судовою колегією.

Як зазначалось вище, перевіряючі ДПІ жодним чином не спростували факту фактичного передання товарів ПП "Кастінг" Товариству і оформлення цих операцій відповідними первісними документами, у тому числі, і шляхом видачі Товариству відповідних податкових накладних.

За наведених обставин Товариство мало всі законні підстави для включення сум, витрачених на придбання товарів, до сум податкового кредиту.

В свою чергу, ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів того, що донарахування позивачу податку на прибуток та ПДВ і, як слідство, застосування штрафних санкцій, спірними податковими повідомленнями-рішеннями здійснено обгрунтовано, ДПІ в м. Сімферополі суду не надано.

Крім вищевикладеного суд зазначає, що юридичним наслідком скасування державної реєстрації підприємства з підстав визначення його установчих документів недійсними мало бути здійснення ліквідаційної процедури, під час якої вирішуються питання про задоволення вимог кредиторів , в тому числі держави. Сам факт скасування державної реєстрації підприємства не тягнув за собою недійсність всіх угод, укладених з моменту його державної реєстрації і до моменту виключення з державного реєстру.

Відповідачем не представлено доказів донарахування ПП «Кастінг»та підприємствам, установчі документи яких визнані недійсними по угодам з позивачем податкових зобов'язань за порушення податкового законодавства.

За наведених обставин постанова господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 жовтня 2006 року у справі №2-25/15297-2006А прийнята при повному з’ясуванні обставин справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування не вбачається.

                    Керуючись статтями  24, 195, 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд                                                  

                                                            УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі Автономної Республіки Крим  залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.10.2006 року у справі №2-25/15297-2006А залишити без змін.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого Адміністративного суду України  протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя                                        Т.П. Фенько

          Судді                                                                      О.В. Дугаренко

                                                                      І.В. Черткова

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація