Справа № 638/137/14 - Ц

Номер провадження 2/638/1568/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2014 р. Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Штих Т. В.

за участю секретаря Кондратюк І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

встановив:

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3, який дії на підставі нотаріальної довіреності від 23.12.2009 р., зареєстрованої в реєстрі за № 5141, звернувся 08.01.2014 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг у сумі, еквівалентній 349480,00 доларів США за курсом НБУ на день ухвалення рішення у справі. Покласти на відповідачів понесені позивачем документально підтверджені судові витрати.

В обґрунтування заявленого позову представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 зазначає, що 28.01.2011 р. позивач позичив відповідачу валютні цінності в розмірі 19500,00 доларів США і цього ж дня вони уклали нотаріально посвідчений договір позики. Відповідач умови договору не виконує, тому станом на 25.12.2013 р. утворилася заборгованість в розмірі 349480,00 доларів США.

В судове засіданні представник позивача ОСОБА_1 не з'явився, причину неявки суду не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином. Від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності від ОСОБА_5, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1, на підставі нотаріальної довіреності від 03.04.2012 р., посвідченою приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_7, зареєстрованою в реєстрі за № 393, надійшла заява, в якій вона просить справу розглянути за відсутності представника позивача, в разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечувала проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явилася, причину неявки суду не повідомила, про час та місце розгляду справи була повідомлена своєчасно та належним чином. В судовому засіданні 13.06.2014 р. ОСОБА_2 пояснила суду, що частину заборгованості в розмірі 600,00 доларів США вона особисто повернула ОСОБА_1 24.03.2011 р. Потім вона дізналася, що ОСОБА_1 засудили до позбавлення волі та тримають під вартою, тому вона не знала кому саме необхідно було сплачувати борг. Розрахунок в позові зроблено не вірно, оскільки вона в борг брала 19500,00 доларів США, а штрафні санкції нараховано в розмірі 324873,00 доларів США, що є дуже суворою санкцією і є несправедливою умовою договору.

У відповідності до ст. ст. 11, 60 ЦПК України суд розглядає справу не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і докази подаються сторонами і іншими особами, які беруть участь у справі.

Суд, дослідивши наявні докази у матеріалах справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Між ОСОБА_1 (позикодавець) та ОСОБА_2 (позичальник) укладений 28.01.2011 р. договір позики. За п. 1 цього договору позикодавець передав у власність позичальника, а позичальник прийняла валютні цінності у вигляді в натурі та на суму 19500,00 доларів США. Позичальник зобов'язується повернути позикодавцю валютні цінності у вигляді в натурі та на суму 19500,00 доларів США - не пізніше 28.01.2016 р. в порядку та в строки, що передбачені цим договором.

За п. 7 цього договору за прострочення виконання своїх зобов'язань, у тому числі зобов'язання по достроковому поверненню всієї суми неповернутої суми, передбаченого п. 1 цього договору позичальник повинен сплатити на користь позикодавця штраф (пеню) в розмірі 3 % (трьох) відсотків за кожен день прострочення від простроченої суми.

ОСОБА_1 прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На адресу ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) була направлена вимога про дострокове повернення боржником всієї суми боргу в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України у зв'язку з простроченням боржником поточних повернень, а також про сплату процентів і штрафу. Вимога направлена на адресу ОСОБА_2 30.07.2012 р., що підтверджується описом вкладення в цінний лист від 27.07.2012 р.

ОСОБА_2 прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконує в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Крім того, на підставі ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Станом на 25.12.2013 р. у відповідача ОСОБА_2 існують боргові зобов'язання по погашенню кредиту на загальну суму 349480 доларів США, з яких:

19500,00 доларів США - заборгованість за договором позики;

4221,00 доларів США - проценти за користування позикою;

886,00 доларів США - сума трьох процентів річних за весь час прострочення повернення боргу;

324873,00 доларів США - загальна сума штрафу (пені).

Відповідач зазначає, що частину заборгованості в розмірі 600,00 доларів США вона повернула особисто ОСОБА_1 24.03.2011 р., що підтверджується розпискою від 24.03.2011 р., тобто заборгованість відповідача є меншою та складає 18900,00 доларів США. Відповідно і всі інші нарахування зроблені представником позивача є меншими, а саме:

3486,25 доларів США - проценти за користування позикою з 28.06.2011 р. по 25.12.2013 р. в розмірі облікової ставки НБУ;

882 долара США - сума трьох процентів річних за весь час прострочення повернення боргу.

За п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Пеня була нарахована позивачем без урахуванням вимог ст. 258 ЦК України щодо спеціальної позовної давності в розмірі, визначеному на підставі п. 7 договору позики.

Суд доходить до висновку, що вказана пеня та штраф підлягають стягненню частково. Так, відповідно до положень ст. 18 Закону України „Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 р. № 1023-XII умови угоди є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором (п. 5 ч. 3 ст. 18 Закону).

Договір кредитування фізичних осіб є за своїм характером споживчим, що підтверджується і тлумаченням Верховного Суду України, наведеному в п. 2 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 12.04.1996 р. „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про захист прав споживачів".

Пеня у даному зобов'язанні нарахована таким чином, що сума пені перевищує суму боргу за кредитом та відсотками, що є очевидним порушенням принципу добросовісності. Більше того, нарахування пені по цьому договору за період понад два роки, означає стягнення більше однієї тисячі шістеста відсотків від суми заборгованості, що є, на думку суду, необґрунтовано суворою цивільною санкцією.

Тому суд, користуючись правом, наданим йому відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, зменшує розмір пені та штрафу, що підлягає стягненню, до 11193,13 доларів США.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 сума заборгованості за договором позики від 28.01.2011 р. в розмірі 34461,38 доларів США (18900,00 доларів США + 3486,25 доларів США + 882 долара США + 11193,13 доларів США), що за офіційним курсом НБУ станом на 27.08.2014 р. складає 478702,13 грн. (34461,38 доларів США х 13,890974).

За ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Одночасно з відповідача ОСОБА_2 у відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог у розмірі 3441,00 грн.

На підставі ст. 18 Закону України „Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 р. № 1023-XII, ст. ст. 258, 509, 526, 530, 610, 611, 625, 1046 - 1049 ЦК України, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 14, 60, 88, 209, 212 - 215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 28.01.2011 р. в розмірі 34461,38 доларів США (тридцять чотири тисячі чотириста шістдесят один долар США та 38 центів), що за офіційним курсом НБУ станом на 27.08.2014 р. складає 478702,13 грн. (чотириста сімдесят вісім тисяч сімсот дві грн. 13 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 3441,00 грн. (три тисячі чотириста сорок одна грн. 00 коп.)

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: