ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2014 р. Справа № 907/1238/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Гнатюк Г. М.

суддів: Мирутенка О.Л.

Якімець Г.Г.

Розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк», м.Київ від 01.07.2014р. б/н

на рішення господарського суду Закарпатської області від 10.06.2014 року

у справі № 907/1238/13

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с.Черник, Свалявський район

до відповідача-1: Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство Юстиція", м.Васильків, Київська область в особі Закарпатської філії, м. Ужгород

до відповідача-2: Головного управління юстиції у Закарпатській області в особі відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби, м. Ужгород

до відповідача-3: Управління Державної казначейської служби України у місті Ужгороді, м. Ужгород

до відповідача-4: Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ

про стягнення сплаченої загальної суми 1 590 300,00грн. у вигляді гарантійних внесків за участь в аукціоні та за придбане майно на аукціоні, у зв'язку з визнанням за рішеннями господарського суду Закарпатської області недійними прилюдних торгів та свідоцтва про право власності на придбане майно на аукціоні,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_3 - представник,

від відповідача 1: не з'явився,

від відповідача 2: Малик Ю.Л. - представник,

від відповідача 3: не з'явився,

від відповідача 4: Презлята Р.З. - представник.

09.07.2014р. на адресу суду поступила апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» на рішення господарського суду Закарпатської області від 10.06.2014р. у даній справі, яка автоматизованою системою документообігу суду розподілена до розгляду судді-доповідачу Гнатюк Г.М.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 11.07.2014 року у склад колегії для розгляду справи №907/1238/13 введено суддів Кравчук Н.М. та Мирутенка О.Л.

Ухвалою суду від 11.07.2014р. ( з врахуванням ухвали про виправлення описки від 21.07.2014р.) зазначена вище апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду на 29.07.2014р.

Розгляд справи відкладався до 02.09.2014р.

У зв'язку із перебуванням судді Кравчук Н.М. у відпустці, розпорядженням в.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2014 року у склад колегії для розгляду справи №5015/2949/12 замість судді Кравчук Н.М. введено суддю Якімець Г.Г.

В судовому засіданні 02.09.2014р. було заслухано пояснення представників позивача, відповідачів 2,4.

Представники відповідачів 1,3 в судові засідання жодного разу не з'явилися, хоча належним чином був повідомлені про час та місце слухання справи. При цьому, представником відповідача-2 в судовому засіданні 02.09.2014р. подано витяг з державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідно до якого Приватне підприємство «Спеціалізоване підприємство Юстиція» припинене за рішенням засновників 04.07.2014р.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 10.06.2014р. у справі №907/1238/13 (колегія суддів у складі головуючого судді Карпинець В.І., суддів Йосипчук О.С., Русняк В.С.) позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 задоволено частково та стягнено з Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство Юстиція" на користь позивача суму 47514,42грн. та суму 2862,54грн. часткового відшкодування понесених витрат по сплаті судового збору; а також стягнено з Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 суму 1452683,97грн. та суму 28943,46грн. часткового відшкодування понесених витрат по сплаті судового збору. Крім цього, зобов'язано Управління Державної казначейської служби України у місті Ужгороді повернути Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 з державного бюджету суму 89519,70грн. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк» подало апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним в частині задоволення позовних вимог до Банку; таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки місцевим господарським судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому просить його в цій частині скасувати, і прийняти нове рішення, яким в задоволенні вимог позивача щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" суми 1452683,97грн. та понесених витрат по сплату судового збору відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на те, що позивач, при подачі позову визначив Публічне акціонерне товариство «БРОКБІЗНЕСБАНК», як Відповідача по вказаній справі, проте жодні позовні вимоги до такого в прохальній частині не пред'явлені. Тому скаржник вважає, що місцевий господарський суд порушив норми процесуального права та оскаржуваним рішенням задоволив позовні вимоги до АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», що не відповідає процесуальному статусу банку, оскільки останній був вірно віднесений у статус третьої особи, що не заявляє самостійних вимог. Крім цього, скаржник зазначає про порушення судом норм матеріального права, так як вважає, що Банк не може відшкодовувати понесені покупцем на вказаних торгах витрати, оскільки при проведенні прилюдних торгів, порушення вимог чинного законодавства є ризиком самого відділу ДВС чи спеціалізованої організації, між якими укладено відповідний договір та має бути відшкодовано саме ними при визнанні торгів недійсними. Скаржник зазначає також, що станом на момент ухвалення рішення в ПАТ "Брокбізнесбанк" була запроваджена тимчасова адміністрація, а на момент написання відзиву у нього було відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації.

У письмових відзивах на апеляційну скаргу від 22.07.2014р. (вх.№01-04/4174/14 від 24.07.2014р.) ФОП ОСОБА_2 та від 24.07.2014р. за вих.№1855/10.3-26 (вх.№01-04/4198/14 від 28.07.2014р.) відділ примусового виконання рішень управління ДВС ГУЮ у Закарпатській області спростовують доводи скаржника та зазначають про законність та обґрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

На виконання ухвали суду від 11.07.2014р., відповідно до клопотання ПАТ «Брокбізнесбанк» від 28.07.2014р. (вх.№01-04/4226/14 від 28.07.2014р.) до матеріалів справи долучено належно засвідчену копію Постанови Правління НБУ від 10.06.2014р. №339 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк».

Розглянувши подану апеляційну скаргу та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Спеціалізоване підприємство Юстиція" в особі Закарпатської філії, Головного управління юстиції у Закарпатській області в особі відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби, Управління Державної казначейської служби України у місті Ужгороді (залучене, як відповідач, відповідно до ухвали суду від 07.02.2014р. у справі №907/1238/13, а.с.151-153), Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (залучене, як відповідач, відповідно до ухвали суду від 16.04.2014р. у справі №907/1238/13, а.с.207-209) про стягнення сплаченої загальної суми 1 590 300,00грн. у вигляді гарантійних внесків за участь в аукціоні та за придбане майно на аукціоні, у зв'язку з визнанням за рішеннями господарського суду Закарпатської області недійними прилюдних торгів та свідоцтва про право власності на придбане майно на аукціоні.

В обґрунтування позову, позивач посилається на Рішення господарського суду Закарпатської області від 18.02.2011р. у справі №6/81, яким визнано недійсними прилюдні торги, які відбулися 19.10.2010р. з реалізації належного ТОВ "Щенборн" майнового комплексу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16-24), яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.02.2012р. по справі №6/81 (а.с.25-28) та постановою Вищого господарського суду України від 17.05.2012р. посправі №6/81 (а.с.29 -33).

Також рішенням господарського суду Закарпатської області від 04.10.2012р. у справі №5008/708/2012 визнано недійсним свідоцтво приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу ОСОБА_7, м. Мукачево від 29.10.2010р. про право власності ОСОБА_2 на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.99-104), яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.03.2013р. по справі №5008/708/2012 (а.с.105-112).

За наявності вищезазначених обставин ФОП ОСОБА_2 звертався до АТ "Брокбізнесбанк" з письмовими проханнями вирішити питання щодо повернення загальної суми 1452683,97грн. коштів, які було перераховано Головним управлінням юстиції у Закарпатській області на користь банку, як стягувача за виконавчим написом, із загальної суми 1542591,00грн. отриманих коштів на депозитний рахунок від ФОП ОСОБА_2, як переможця торгів за придбане майно на аукціоні, що підтверджується матеріалами справи (а.с.84,86) та які (дані письмові прохання) даним банком були відхилені (а.с.85,87).

Також, як і Головним управлінням юстиції у Закарпатській області в особі відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби не було вирішено питання щодо повернення ФОП ОСОБА_2 суми 89519,70грн., як стягнутого виконавчого збору за виконавчим провадженням з примусової реалізації майна, із загальної суми 1542591,00грн. отриманих від ФОП ОСОБА_2 коштів на депозитний рахунок, так і ПП "СП Юстиція" не було вирішено питання щодо повернення ФОП ОСОБА_2 загальної суми 47514,42грн. отриманих коштів у вигляді гарантійних внесків за участь в аукціоні.

Як свідчать матеріали справи, у відділі примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Закарпатській області перебувало виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 1387, вчиненого 21.07.2010р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8, про звернення стягнення на комплекс, що знаходиться в АДРЕСА_1, що належить на праві власності ТОВ «Шенборн», для задоволення вимог ПАТ «Брокбізнесбанк» в розмірі 1259079,95 грн., а також виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 20.09.2010 № 16/48 про стягнення з ТОВ «Шенборн» на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» суми в розмірі 178604,02 грн.

На виконання положень ст.ст.11, 32, 66 Закону України «Про виконавче провадження» з метою задоволення вимог виконавчого документа під час виконавчого провадження державним виконавцем відділу примусового виконання рішень ВДВС ГУЮ у Закарпатській області було звернуто стягнення на належний боржнику ТОВ «Шенборн» майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та вжито заходів для передачі майна на реалізацію до спеціалізованої торгівельної організації ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція».

За результатами проведених торгів з реалізації нерухомого майна відповідно до протоколів спеціалізованої торгівельної організації - ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція» переможцем торгів став фізична особа-підприємець ОСОБА_2

21.10.2010 на депозитний рахунок підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Закарпатській області від переможця торгів фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 надійшли кошти в сумі 1 542 591 грн. за придбане ним майно: належний боржнику ТОВ «Шенборн» майновий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Згідно із пунктом 5.12.9. Інструкції про проведення виконавчих дій затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999р. кошти від реалізації арештованого майна, вносяться на депозитний рахунок органу, після чого державним виконавцем здійснюється їх розподіл у відповідності до закону.

На виконання вимог ст.ст. 45, 48 Закону України «Про виконавче провадження» та у відповідності до пунктів 5.12.9, 11.1.7, 11.2.7 Інструкції про проведення виконавчих дій затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999 на підставі розрахунку державного виконавця від 27.10.2010 із коштів отриманих від реалізації на прилюдних торгах майна боржника ТОВ «Шенборн» відповідними платіжними дорученнями від 29.10.2010 на користь ПАТ «Брокбізнесбанк» було перераховано:15 000 грн., як повернення авансового внеску на проведення експертного висновку з визначення вартості майна боржника; 1 259 079,95 грн. в рахунок погашення заборгованості за виконавчим написом № 1387 від 21.07.2009, вчиненого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_8; 178 604,02 грн. на погашення заборгованості за наказом господарського суду Закарпатської області № 16/48 від 20.09.2010р.

Таким чином, утримувачем коштів сплачених позивачем ФОП ОСОБА_2 за придбане ним майно на прилюдних торгах з реалізації належного ТОВ «Шенборн» майнового комплексу, що розташований в АДРЕСА_1, в рамках виконавчого провадження про стягнення заборгованості на користь ПАТ «Брокбізнесбанк», які були визнані недійсними рішенням господарського суду Закарпатської області по справі № 6/81 від 18.02.2011, яке набуло законної сили 14.02.2012, являється стягувач - ПАТ «Брокбізнесбанк», як особа на користь якої видано виконавчі документи пред'явлені до виконання у відділ примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Закарпатській області.

Відповідно до вимог ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов"язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов"язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Частиною 2 ст. 208 ГК України передбачено, що у разі визнання недійсним зобов"язання з інших підстав (не повязаних з метою що суперечить інтересам держави та суспільства) кожна із сторін зобов"язана повернути другій стороні все одержане за зобов"язанням.

За таких обставин, реституція в даному випадку повинна здійснюватися шляхом повернення всього отриманого за результатами прилюдних торгів, що визнані недійсними кожним із суб'єктів, які стали вигодонабувачами. Зокрема, ФОП ОСОБА_2 повинен повернути придбане ним на прилюдних торгах майно боржнику - ТОВ «Шенборн», як власнику цього майна, ПАТ «Брокбізнесбанк», як стягувач, який отримав основну частину коштів виручених від реалізації майна боржника повинен повернути їх переможцю торгів ФОП ОСОБА_2, так само і ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція», яке отримало від ФОП ОСОБА_2 суму гарантійного внеску та Управління Державної казначейської служби України у місті Ужгород, яке здійснює розпорядження коштами державного бюджету до якого була перерахована стягнута за рахунок реалізації майна сума виконавчого збору.

Крім цього, у відповідності до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. У ч. 1 ст.1213 ЦК України встановлено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції встановивши обставини справи та визначившись із характером спірних правовідносин сторін, правильно застосував норми матеріального права і вирішив стягнути з ПП «Спеціалізоване підприємство Юстиція», ПАТ «Брокбізнесбанк» та Управління Державної казначейської служби України у місті Ужгороді отримані ними від реалізації майна на прилюдних торгах, які були визнані недійсними, грошові кошти.

Доводи апелянта про те, що ПАТ «Брокбізнесбанк» не можу бути і не був стороною прилюдних торгів і не має відшкодовувати понесені покупцем на вказаних торгах витрати, які були звизнані судом недійсними, судом апеляційної інстанції відхиляються, так як ПАТ «Брокбізнесбанк», як стягувач, який отримав основну частину коштів виручених від реалізації майна боржника повинен повернути їх переможцю торгів.

Безпідставними є також посилання скаржника про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права, так як задоволив позовні вимоги до АТ «БРОКБІЗНЕСБАНК», що не відповідає процесуальному статусу банку, оскільки останній був вірно віднесений у статус третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, зважаючи на наступне.

у позовній заяві ПАТ «Брокбізнесбанк» був вказаний як один із відповідачів. Як відповідач, ПАТ «Брокбізенсбанк» отримав всі позовні матеріали, а його представник приймав участь у судових засіданнях. 26.12.2013 ухвалою господарського суду Закарпатської області було вирішено вважати відповідача 3 - ПАТ «Брокбізнесбанк» третьою особою, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 (ГУЮ у Закарпатській області в особі відділу примусового виконання рішень УДВС).

Однак, в подальшому колегією суддів господарського суду Закарпатської області було розглянуто клопотання ГУЮ у Закарпатській області в особі відділу примусового виконання рішень УДВС від 27.03.2014 року про залучення ПАТ «Брокбізнесбанк» до участі у справі, як відповідача, на підставі ст.24 ГПК України. Вказане клопотання було мотивоване тим, що ПАТ «Брокбізенсбанк» являвся стягувачем у виконавчому провадженні в межах якого було реалізоване придбане позивачем - ФОП ОСОБА_2 нерухоме майно та саме на користь ПАТ «Брокбізенсбанк», як стягувача, були перераховані кошти отримані від продажу майна на прилюдних торгах, які в подальшому були визнані недійсними. В той час, як підрозділ примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Закарпатській області діяв в інтересах ПАТ «Брокбізнесбанк» та вчиняв виконавчі дії для задоволення вимог виконавчого документа на користь стягувача.

16.04.2014 ухвалою господарського суду Закарпатської області за результатами розгляду зазначеного клопотання залучено ПАТ «Брокбізенсбанк», до участі у справі в якості відповідача 4 та припинено його повноваження як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2.

У відповідності до ст.24 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача. Про залучення іншого відповідача чи заміну неналежного відповідача виноситься ухвала, і розгляд справи починається заново.

Таким чином, суд першої інстанції виконав всі вимоги господарського процесуального законодавства та вирішив справу у відповідності до своєї компетенції в межах заявлених позовних вимог.

Посилання ПАТ «Брокбізнесбанк» в апеляційній скарзі на ту обставину, що в ньому було запроваджено тимчасову адміністрацію строком на 3 місяця з 03.03.2014 по 02.06.2014, а на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 11.06.2014 №45 вирішено розпочати процедуру ліквідації - судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, зважаючи на наступне.

Частиною І ст.101 ГПК України визначено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. При цьому, визначено, що додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Натомість ПАТ «Брокбізнесбанк» у своїй апеляційній скарзі посилається на докази, зокрема, на постанову Правління НБУ від 28.02.2014 №107 та від 10.06.2014 №339, рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №9 від 28.02.2014 та від 11.06.2014 №45, які не були пред'явлені у суді першої інстанції.

У відповідності до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, у відповідності до ч.1 ст.43 ГПК України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, доводи скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи та викладеним вище аналізом обставин справи і чинного законодавства, а тому колегією суддів відхилені через їх безпідставність.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» залишена без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

1. Рішення господарського суду Закарпатської області від 10.06.2014 року у справі №907/1238/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» залишити без задоволення.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" (м. Київ, пр. Перемоги, 41, ідентифікаційний код 19357489) в доход Державного бюджету України (УДКСУ у Личаківському районі м.Львова, ЄДРПОУ 38007620, р/р 31216206782006 в ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, Код класифікації доходів бюджету 22030001) - 14471,73грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

3. Господарському суду Закарпатської області видати відповідний наказ.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи повернути в господарський суд Закарпатської області.

Головуючий суддя Гнатюк Г.М.

Суддя Мирутенко О.Л.

Суддя Якімець Г.Г.