АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 вересня 2014 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Чупікової В. В.
суддів: Перепелюк І.Б., Яремка В.В.
секретаря: Тодоряк Г.Д.
за участю: позивачки ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представника відповідача Бурми С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного вищого навчального закладу «Буковинський університет», третя особа: Територіальна державна інспекція з питань праці у Чернівецькій області про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за несвоєчасно виплачену зарплату та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25 січня 2013 року,-
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2011 року ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом та просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по невиплаченій заробітній платі в розмірі 18133 грн. 08 коп., яка включає в себе 9465 грн.14 коп. - невиплачена надбавка за вислугу років; 3370 гривень - невиплачена допомога на оздоровлення; 11297 грн. 94 коп. - невиплачена індексація заробітної плати. А також просила стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 8641 грн., моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та 2000 грн. витрат на правову допомогу.
Посилалася на те, що з 03.09.2007 по 04.10.2011 працювала в ПВНЗ «Буковинський університет» на посаді методиста по видавничій роботі. За весь
період роботи на вказаній посаді їй не нараховувалась та не виплачувалась надбавка за вислугу років та за попередні три роки не надавалась матеріальна допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу.
Справа №22ц-697/2014 рік Головуючий у 1 інстанції Стоцька Л.А.
Категорія 51/53 Доповідач Чупікова В.В.
Також зазначала, що їй не нараховувалась та не виплачувалась індексація заробітної плати у 2007-2011 роках, за винятком червня та серпня 2010 року, в яких вона була виплачена частково.
Несвоєчасними виплатами належних їй сум заподіяно моральної шкоди.
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25 січня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного вищого навчального закладу «Буковинський Університет», третя особа: Територіальна державна інспекція з питань праці у Чернівецькій області про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невчасно виплачену зарплату та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25 січня 2013 року скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її вимоги в повному обсязі.
Вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивачка та її представник апеляційну скаргу підтримали в повному обсязі, просили стягнути з відповідача на користь позивачки кошти в розмірі, який визначений у висновку №19 судово - економічної експертизи від 25.07.2014 року.
Представник відповідача Бурма С.В. апеляційну скаргу не визнав, просив її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити в чкастині, виходячи з наступного.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що до вступу на роботу до відповідача педагогічний стаж позивачки складав 21 рік, працюючи на посаді методиста по видавничій роботі мала право на виплату надбавки за вислугу років щомісячно у розмірі 30% від посадового окладу, мала право на виплату допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу при наданні щорічної відпустки, проте, відповідно до довідки що в ПВНЗ «Буковинський університет» №1 від 23.01.2013 року відсутня заборгованість по невиплаченій заробітній платі перед ОСОБА_1, з позовною вимогою про зобов'язання відповідача нарахувати їй на виплатити заробітну плату вона не зверталася. А отже, у відповідача відсутній обов'язок по відшкодуванню позивачу моральної шкоди, зазначеної нею в позові.
Такий висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим у справі обставинам справи, зроблений з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до п. п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог в частині.
По справі встановлено, що позивачка перебувала у трудових відносинах з відповідачем з 27.08.2007 року по 03.10.2011 року, працюючи на посаді методиста по видавничій роботі(а.с.30,31 в т.1).
На підставі записів у трудовій книжці позивачки встановлено, що на час прийняття її на роботу до відповідача вона мала педагогічний стаж 21 рік(а.с.103-108 в т.2).
Відповідач є вищим навчальним закладом з ІУ рівнем акредитації(а.с.192 в т.2). Статтею 46 ЗУ «Про вищу освіту» визначено, що учасниками навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах є педагогічні і науково-педагогічні працівники, особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, працівники вищих навчальних закладів.
Відповідно до Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року №963 посада методиста відноситься до посад педагогічних працівників.
Листом Департаменту економіки та фінансування Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України №10/2 -604 від 11.08.2011 року роз'яснено, що лише посади науково-педагогічних працівників вищезазначеного Переліку обумовлені належністю до вищих навчальних закладів ІІІ-ІУ рівня акредитації, посади ж педагогічних працівників, зокрема методиста, можуть бути у будь-якому навчальному закладі чи установі, в тому числі у вищому навчальному закладі ІІІ-ІУ рівня акредитації.(а.с.7-8 в т.1).
Крім цього, в посадовій інструкції, яка затверджена ректором відповідача, зазначено, що методист з видавничої роботи відноситься до категорії педагогічних працівників (а.с.26 в т.3)
Відповідно до розділу 8 Статуту приватного вищого навчального закладу «Буковинський університет» діяльність університету ґрунтується в тому числі на Законах України «Про освіту», «Про вищу освіту»(а.с.189 в т.2).
Статтею 57 ЗУ «Про освіту» передбачено, що педагогам виплачується допомога на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу при наданні щорічної відпустки, при наявності педагогічного стажу понад 20 років виплачується щомісячно надбавка за вислугу років у розмірі 30 відсотків до посадового окладу.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що посада методиста з видавничої роботи, на якій працювала позивачка, відноситься до категорії педагогічних працівників, її педагогічний стаж становить більше 20 років. А тому позивачка мала право на допомогу на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу при наданні щорічної відпустки, мала право на щомісячну надбавка за вислугу років у розмірі 30 відсотків до посадового окладу.
Статтею 1,2 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що оплата праці підлягає індексації.
Відповідно до висновку №19 судово - економічної експертизи від 25.07.2014 року фактичний розмір невиплаченої позивачці надбавки за вислугу років за період з моменту працевлаштування по день звільнення складає 8273,81 грн., фактичний розмір невиплаченої позивачці допомоги на оздоровлення за період з моменту працевлаштування по день звільнення складає 3008 грн., фактичний розмір невиплаченої позивачці індексації заробітної плати складає 293,91 грн.
Представник відповідача Бурма С.В. в судовому засіданні апеляційної інстанції не оспорює та не заперечує наведені у висновку №19 судово - економічної експертизи розрахунки сум надбавки за вислугу років, допомоги на оздоровлення, сум індексації заробітної плати, проте, не визнає, що посада позивачки відноситься до категорії педагогічних працівників і не визнає за нею право на отримання виплат передбачених ст.57 ЗУ «Про освіту».
Відповідно до ст.116,117 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від установи, провадиться в день звільнення, при наявності спору про розмірі належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган виплачує середній заробіток за час затримки розрахунку у тому разі, коли спір вирішено на користь працівника.
Відповідно до висновку №19 судово - економічної експертизи від 25.07.2014 року середній заробіток за час затримки розрахунки при звільненні складає 38907,06 грн. Зазначений розрахунок представником відповідача належними та допустимими доказами не спростований.
Відповідно до ст.237 -1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних старань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
В апеляційній скарзі, яку позивачка підтримала в суді апеляційної інстанції в повному обсязі, остання зазначала, що відповідачем було заподіяної їй моральних страждань через порушення нормального способу життя, через не реагування відповідача на її постійні звернення про виплату передбачену законом заробітну плату, через приниження її честі та гідності, як педагога.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що відповідач, порушуючи трудові права позивачки, заподіяв їй моральну шкоду, розмір відшкодування якої складає 1000 (одну тисячу) грн.
Відповідно положень до ст. 88 ЦПК України з приватного вищого навчального закладу «Буковинський університет» підлягають стягненню:
на користь позивачки витрати на проведення судово - економічної експертизи в розмірі 2500 грн.,
в дохід держави судовий збір в розмірі 503 грн.
Не підлягає до задоволення клопотання позивачки про відшкодуванню витрат по правовій допомозі в розмірі 2000 грн. оскільки ОСОБА_2 приймала участь у справі, як представник на підставі довіреності.
На підставі ст.46 ЗУ «Про вищу освіту», ст.57 ЗУ «Про освіту», Переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.06.2000 року №963, ст.1,2 «Про індексацію грошових доходів населення», ст.116, 117, 237-1 КЗпП України ст.ст. 307, 209, 218, 309, 88 ЦПК України, колегія суддів ,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 25 січня 2013 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з приватного вищого навчального закладу «Буковинський університет» (58000, м.Чернівці, вул. Дарвіна, 2-А) на користь ОСОБА_1:
- надбавку за вислугу років в розмірі 8273(вісім тисяч двісті сімдесят три) грн. 81 коп.;
- допомогу на оздоровлення в розмірі 3008(три тисячі вісім) грн.,
- індексацію заробітної плати в розмірі 293(двісті дев'яносто три) грн. 91 коп.;
- середній заробіток на час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 38807(тридцять вісім тисяч вісімсот сім) грн.. 06 коп., всього 50382(п'ятдесят тисяч триста вісімдесят два) грн. 78(сімдесят вісім) коп., провівши при виплаті передбачені законодавством утримання.
Стягнути з приватного вищого навчального закладу «Буковинський університет» (58000, м.Чернівці, вул. Дарвіна, 2-А) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000(одна тисяча) грн.
Стягнути з приватного вищого навчального закладу «Буковинський університет» (58000, м.Чернівці, вул. Дарвіна, 2-А) на користь ОСОБА_1 витрати про проведенню судово-економічної експертизи в розмірі 2500(дві тисячі п'ятсот) грн.
Стягнути з приватного вищого навчального закладу «Буковинський університет» (58000, м.Чернівці, вул. Дарвіна, 2-А) судовий збір в дохід держави в розмірі 503(п'ятсот три) грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді: