Справа №2-134/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

14 березня 2008 року Комінтернівський районний суд м.Харкова

у складі: головуючого - судді Колодяжної І.М.

при секретарі - Яшневій С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Сьома Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - Сьома Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом, посилаючись на те, що він своєчасно звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої 19.07.2006 року матері ОСОБА_3, якій відповідно до свідоцтва про право власності належала спірна квартира, але позивачу було відмовлено, оскільки заповіт складено на частину квартири. Крім того відповідач, яка є сестрою ОСОБА_1, також звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини в порядку спадкування за законом, але вона не вказана в заповіті та за рішенням суду визнана такою, що втратила право користування житловим приміщенням, спірною квартирою.

16 березня 2007 року відповідач подала зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4, посилаючись на те, що перед смертю матері вона доглядала останню, понесла всі витрати з поховання матері, зі слів матері їй відомо, що остання склала заповіт на 1/2 частину спірної квартири на ім»я ОСОБА_1, вважає, що половина спірної квартири повинна належати їй як спадкоємцю за законом.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали  вимоги основного позову, у задоволенні зустрічного позову просили відмовити.

Відповідач та її представник позов ОСОБА_1 не визнали, зустрічний позов підтримали.

Представник третьої особи - Сьомої Харківської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що в 2002 році до нотаріальної контори з приводу складання заповіту на спірну квартиру звернулася ОСОБА_4, але документів, що підтверджують право власності на квартиру не надала. В бесіді із ОСОБА_4 було встановлено, що у неї двоє дітей, заповіт вона бажає скласти на сина. Спадкодавцю було роз"яснено, що заповідаючи майно синові, вона виключає з числа спадкоємців доньку. Заповіт складено на частину квартири, яку саме не вказано, хоча на момент відкриття спадщини ОСОБА_4 належить квартира як єдине ціле, а не її частина.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що спірною є квартира АДРЕСА_2, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим Відділом приватизації житлового фонду 13.12.2001 року, реєстраційний № 3-01-151447-М-1 а.с.(6).

19 червня 2006 року ОСОБА_4 померла (а.с. 11).

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 встановлено, що останній є сином ОСОБА_4 (а.с. 12).

Відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_6 встановлено, що вона є донькою ОСОБА_4 (а.с. 26), прізвище відповідачки змінено у зв»язку з укладеннями шлюбів, що підтверджується довідкою та копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с.22, 23).

Згідно зі ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини здійснюється право на спадкування спадкоємцями за законом.

Крім того відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

29.01.2002 року ОСОБА_4 склала заповіт, яким належну їй на праві власності частину квартири АДРЕСА_3 заповідала своєму сину - ОСОБА_1 (а.с. 10).

Згідно відповіді Сьомої Харківської державної нотаріальної контори від 20.12.2006 p., після смерті ОСОБА_4, яка померла 19.06.2006 року була заведена спадкова справа, яка містить заяву ОСОБА_1 про прийняття спадщини за заповітом та заяву ОСОБА_2 про прийняття спадщини за законом, оформити спадщину на квартиру в нотаріальній конторі неможливо, тому що в заповіті не вказано, яку саме частину квартири ОСОБА_4 заповіла своєму синові ОСОБА_1

Згідно з ч.2 ст. 1256 Цивільного кодексу України у разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до ст. 213 цього кодексу.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 213 Цивільного кодексу України якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з "ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

У зв"язку з наведеним суд приходить до висновку про те, що  спірною є квартира, а не її частина, право власності на спірну квартиру вцілому зареєстровано за померлою ОСОБА_4.

Посилання ОСОБА_2 на те, що що перед смертю матері вона доглядала останню, понесла всі витрати з поховання матері, не мають правового значення по суті заявлених зустрічних позовних вимог, оскільки стосовно спірної квартири складено заповіт на ОСОБА_1

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження у судовому засіданні і підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 217, 218 ЦПК України, ст.ст. 213, 1218, 1223, 1256 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_4 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_4.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею ії копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.