У к р а ї н а
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
27.07.06 Справа №4/73-06
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді Коробка Н.Д. , Хуторной В.М. , Яценко О.М.
при секретарі: Шерник О.В.
За участю представників сторін
прокуратури: Чалий М.Г., посвідчення № 246 від 23.08.2005 р.;
позивача: Сапіга В.В., довіреність № 222 від 14.06.2006р.,
відповідача: не з’явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання Військового прокурора Херсонського гарнізону в інтересах держави: 1. Міністерство оборони України 2. Військової частини А 1604, м. Херсон
на рішення господарського суду Херсонської області від 17.04.2006р. у справі № 4/73-06
За позовом: Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства “Газкотлоспецмонтажналадка”, м. Херсон
До відповідача: Військової частини А 1604, м. Херсон
За участю: Військового прокурора Херсонського гарнізону, м. Херсон
про стягнення суми
встановив,
Рішенням господарського суду Херсонської області від 17 квітня 2006р. у справі № 4/73-06 (суддя Ємленінова З.І) задоволено позов Спеціалізованого монтажно-налагоджувального підприємства “Газкотлоспецмонтажналадка”, м. Херсон про стягнення з Військової частини А 1604 7000 грн. основного боргу, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Судом першої інстанції встановлено, що за накладною № 82 від 26.11.2002 року через представника відповідача - Військової частини А 1604, м. Херсон позивач передав відповідачу газо регуляторну установку УГРН-3 вартістю 7000 грн., яку на день винесення рішення відповідач не сплатив. Посилаючись на норми ст.ст. 7, 526 ЦК України суд визнав законними та обґрунтованими вимоги позивача у повному обсязі.
Не погоджуючись із прийнятим у справі судовим актом, Військовий прокурор Херсонського гарнізону в порядку ст. 20, 36 1, 37 Закону України “Про прокуратуру” , ст. 91 ГПК України подав апеляційне подання.
Вважає, що висновки, викладені в судовому рішенні не відповідають обставинам справи, у зв’язку з чим рішення підлягає перевірці апеляційною інстанцією щодо його законності і обґрунтованості.
Підставою представництва на захист у суді інтересів держави в особі Військової частини А 6104 прокурор зазначає те, що Військова частина А 6104 входить до складу передових сил оборони та утримується за рахунок коштів державного бюджету, веде відокремлене господарство, має самостійний кошторис доходів та видатків кодів економічної класифікації, а також відокремлені рахунки в банківських установах. Майно, матеріальне і грошове забезпечення Військової частини А 1604 є державною власністю, яка входить до сфер управління Міністерства оборони України, та закріпленні за цією військовою частиною на праві оперативного управління.
Командирам військових частин у тому числі і командиру Військової частини А 1604 делеговані повноваження здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, які виникають у зв’язку з необхідністю забезпечення боєготовності та життєдіяльності військової частини.
Фінансування Військової частини А-6104 здійснюється виключно для виплат грошового забезпечення, а грошові кошти на інші коди економічної класифікації, за рахунок яких командиром Військової частини А 1604 може бути сплачено державне мито у випадку самостійного оскарження судового рішення, у зв’язку з обмеженим бюджетним фінансуванням, не надходять.
В зв’язку з відсутністю можливості оскаржити судове рішення командиром військової частини прокурор вважає необхідним звернутися до суду з апеляційним поданням для захисту інтересів держави.
Стосовно незаконності рішення господарського суду зазначив наступне: - судом першої інстанції зроблено хибний висновок щодо одержання газорегуляторної установки УГРН-3 на виконання умов усного договору саме з відповідачем по справі.
Зазначає, що господарському суду були надані документи, що обґрунтовують відсутність договірних відносин Військової частини А 1604 з Позивачем, а саме договір № 176 від 11.10.2002 року, з якого вбачається, що позивач перебував у договірних відносинах з Миколаївською квартирно-експлуатаційною частиною району, яка є довольчим органом Військової частини А 1604 і частково провела розрахунки з позивачем за виконання робіт у Військовій частині А 1604.
До того ж, підтвердженням того, що спірна газорегуляторна установка була поставлена на виконання умов договору № 176 від 11.10.2002 року є те, що при розгляді справи № 10/260/05 господарським судом Миколаївської області від 30.11.2005 року позивачем по названій справі Спеціалізованим монтажно-налагоджувальним підприємством “Газкотлоспецмонтажналадка”, м. Херсон було подано клопотання від 21.11.2005 року про заміну первісного відповідача (Миколаївського квартирно-експлуатаційного відділу) належним відповідачем-Військовою частиною А 1604.
Заявник вважає, що в зв’язку з тим, що існує по справі № 10/260/05 рішення, яке набрало законної сили провадження по справі № 4/73-06 має бути припинено на підставі ч. 2 ст. 80 ГПК України.
На підставі викладеного, просить скасувати рішення господарського суду Херсонської області від 17.04.2006 року по справі № 4/73-06 та провадження по справі припинити.
Апеляційне подання Військового прокурора Херсонської області прийняте до розгляду та призначене до слухання на 27.07.2006 року.
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 2061 від 26.07.2006 р. справа № 4/73-06 передана на розгляд колегії суддів: Коробка Н.Д. (доповідач),суддів – Хуторной В.М., Яценко О.М.
Прокурор в судовому засіданні підтримав вимоги з підстав, викладених в апеляційному поданні.
Позивач проти апеляційного подання заперечує, рішення суду вважає таким, що прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з’ясуванням обставин справи та не підлягаючим скасуванню, а апеляційне подання - задоволенню з наступних підстав.
Цивільні відносини між позивачем та відповідачем відповідно до ст. 7 ЦК України склалися на підставі виписаної накладної № 82 від 26.11.2002 року, яка підтверджує факт передачі відповідачу газорегуляторної установки та довіреності виданої відповідачем на її отримання у позивача. Оскільки товарно - матеріальні цінності, одержані відповідачем до цього часу не сплачені, судом правомірно задоволено позов. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційне подання без задоволення.
Прокурором та представником позивача клопотання про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами не заявлено. За їх згодою, судове засідання закінчено оголошенням вступної та резолютивної частини постанови.
Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів не вбачає підстав, передбачених ст. 104 ГПК України для скасування чи зміни рішення, виходячи з слідуючого.
Відповідно до ст. 121 п. 2 Конституції України на прокуратуру України, як на єдину систему, покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Однією із форм представництва є внесення прокурором апеляційного, касаційного подання на судові рішення, або перегляд їх в зв’язку з нововиявленими обставинами.
При цьому, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, формує його здійснення і може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законодавством.
Обґрунтовуючи право прокурора на звернення (вступу у процес), необхідно зазначити, що згідно вимог ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру” представництво інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурором від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Військовим прокурором Херсонського гарнізону своє звернення до суду з апеляційним поданням в інтересах держави в особі Міністерства оборони України - органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, та в особі Військової частини А 1604 - органу, уповноваженого Міністерством оборони України здійснювати функції держави у спірних правовідносинах обґрунтував наступним.
У відповідності до ст.ст. 8, 13 Закону України від 06.12.1991 року “Про оборону України”, ст. ст. 1, 4 6, 7 Закону України від 06.12.1991 року “Про збройні сили України”, “Концепції оборони і будівництва Збройних сил України”, затвердженої постановою Верховної Ради України № 1659-11 від 10.11.1991 року , а також Указу Президента України від 15.12.1999 року № 115723 “Про зміни у структурі центральних органів виконавчої влади”, Міністерство оборони України є Центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво структурними формуваннями Збройних сил України, до числа яких відноситься Південне оперативне командування Збройних сил України, - Військова частина А 1604, в області забезпечення незалежності і збройного захисту суверенітету України.
З фінансуванням військової частини А 1604 склалася така ситуація, що командир Військової частини А 1604 не має змоги самостійно оскаржувати рішення господарського суду в зв’язку з відсутністю фінансування бюджету на ці цілі.
Отже, є підстави для представництва військовим прокурором інтересів Військової частини А 1604 у формі вступу у справу на стадії апеляційного оскарження судового рішення.
Господарським судом Херсонської області вірно встановлено, що за накладною № 82 від 26.11.2002 року через представника відповідача по довіреності ЯЕД № 688294 від 26.11.2002 року Спеціалізоване монтажно-налагоджувальне підприємство “Газкотлоспецмонтажналадка”, м. Херсон передало Військовій частині 1604 газорегуляторну установку УГРН-3 за ціною 7000 грн.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.
Враховуючи, що позивач передав, а відповідач прийняв товар за накладною, в якій зазначене найменування товару, кількість та ціна права і обов’язки сторін по справі слід вважати такими, що виникли на підставі наведеної норми.
Отже, на підставі зазначеної накладної між сторонами виникли зобов’язальні відносини купівлі-продажу. Свої зобов’язання позивач виконав. Відповідач, отримавши газорегуляторну установку вартість її позивачу не сплатив.
Накладна, за якою передавався товар, не містить строку сплату.
Відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Листом від 21.07.2005 року б/н позивач звернувся до відповідача сплатити вартість отриманої газорегуляторної установки. Свої зобов’язання зі сплати відповідач не виконав. Згідно ст. 526 ЦК України та ст.. 193 ГПК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Встановивши ці обставини та дослідивши подані на їх підтвердження докази, господарський суд дійшов вірного висновку, щодо задоволення позову.
Посилання прокурора на те, що спір між тими ж сторонами про той же предмет і з тих же підстав вирішено господарським судом Миколаївської області 30.11.2005 року по справі № 10/260/05 не приймається колегією суддів до уваги, так як спір по справі № 10/260/05 розглянуто між іншими сторонами і з інших підстав.
Враховуючи викладене та з огляду на обставини справи рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства, є законним та обґрунтованим.
Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Запорізький апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну подання Військового прокурора Херсонського гарнізону залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Херсонської області від 17.04.2006 року у справі № 4/73-06 залишити без змін.
Головуючий суддя Коробка Н.Д.
судді Коробка Н.Д.
Хуторной В.М. Яценко О.М.