У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.07.06                                                                                       Справа №17/40/06-14/100/06

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Хуторной В.М.  , Яценко О.М.

при секретарі: Шерник О.В.

За участю представника:

позивача:   Ніконенко  І.Ю.,  довіреність №20-1440  від 30.12.2005р.

відповідача:       Кошличенко В.С., довіреність №11/10/05  від 11.10.2005р.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою  відповідальністю Науково-виробниче  об’єднання  «Гарт», м. Запоріжжя   

на рішення господарського суду Запорізької  області від 15.05.2006р. по справі №17/40/06-14/100/06

про стягнення суми

встановив:

          Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.05.2006 року по справі №17/40/06-14/100/06 (суддя  Хоролець  Т.Г.)  позовні  вимоги Відкритого  акціонерного  товариства «Запоріжсталь», м. Запоріжжя  задоволені  частково. Суд  стягнув з   відповідача на користь позивача 245006,94грн.  суми  передплати, 2450,06грн. держмита, 103,35грн. витрат  на  інформаційно-технічне  забезпечення  судового  процесу. В іншій  частині  позовних  вимог  відмовлено.

          Судом  першої  інстанції  встановлено, що  між сторонами у  справі  31.12.2004р. було  укладено  договір  №20/2004/2958, відповідно до якого  ТОВ НВО «Гарт»  зобов’язалося поставити, а  ВАТ «Запоріжсталь» прийняти  та  оплатити  металобрухт. Відповідач не  виконав  зобов’язання  щодо  поставки  металобрухту  на суму  245006,94грн. Посилаючись на положення ст.ст. 525, 526, 629, 693 ЦК України  суд  визнав  обґрунтованими  вимоги  позивача  щодо  стягнення  суми  передплати. В частині  відмови у  позові  про стягнення  3%  річних  та пені  висновки  суду  ґрунтуються  на тому, що правові  наслідки  за  статтею 625  ЦК України  настають  лише  за  грошовими  зобов’язаннями, а  зобов’язанням  відповідача  по договору   було  поставити  металобрухт.   

          Не погоджуючись з рішенням господарського суду, Товариство з обмеженою  відповідальністю Науково-виробниче  об’єднання  «Гарт», м. Запоріжжя   звернулося із апеляційною скаргою  до  Запорізького  апеляційного  господарського  суду. Заявник  вважає, що  судом  невірно застосовані  норми  матеріального  та процесуального  права, а саме:

1)          Відповідно до   договору поставки №20/2004/2958  від 31.12.2004р.  строк  поставки  за  умовами  надходження  передплати  сторонами  погоджений  не був.  Тому, в даному  випадку, позивач  мав  діяти  за  правилами, визначеними  ст. 530   ЦК України. На  час  звернення  до  господарського  суду  Запорізької  області  права  позивача  не  могли  бути  порушені з  причини  відсутності  вимоги  про поставку  товару, а  тому відповідно  відсутні  правові  підстави  на  звернення  до  суду. На  думку  заявника, судом невірно  застосована  ст.693  ЦК України  та  порушена ст.1  ГПК України;

2)          Відповідно до положень ст. 638  ЦК України, договір  є  укладеним, якщо  сторони  в  належній  формі  дійшли  згоди з  усіх суттєвих  умов. Заявник  вважає, що строк  є суттєвою  умовою  договору поставки, а  тому  сторони  не  досягли    згоди  з  усіх  суттєвих  умов  договору поставки, отже  договір  слід  вважати  неукладеним.

          За  вказаних  обставин, заявник  просить  рішення  господарського суду   Запорізької     області у  справі №17/40/06-14/100/06  скасувати  в  частині повернення  передплати  в  сумі 245006,94грн.  і  припинити  провадження  по справі. В частині  відмови в  задоволенні вимог  позивача  про  стягнення пені - рішення  залишити  без  змін.

          Апеляційна  скарга  Товариства з обмеженою  відповідальністю Науково-виробниче  об’єднання  «Гарт», м. Запоріжжя   прийнята до  розгляду  та  призначена  слуханням  на 27.07.2006р.

Розпорядженням  Голови  Запорізького  апеляційного  господарського суду  №2065  від 26.07.2006р. розгляд  скарги  передано  колегії  суддів у складі:  головуючий – Коробка Н.Д. (доповідач), суддів – Хуторной В.М., Яценко О.М.

Товариство з обмеженою  відповідальністю Науково-виробниче  об’єднання  «Гарт», м. Запоріжжя  та  його  представник  в судовому  засіданні  підтримав  вимоги з підстав, викладених  в  апеляційній  скарзі. Крім того, представник  усно  заявив  клопотання  про надання  відстрочки  виконання рішення  на 6  місяців.

Представник позивача у  відзиві  з  доводами  заявника  не  погодився, вважає  рішення  суду в частині  стягнення  суми  попередньої  оплати  таким, що  повністю  відповідає  положенням чинного  законодавства, умовам  укладеного  договору  та  обставинам  справи.  По  суті  спору  зазначає: відповідно до ч.3 ст.180 ГК України  при  укладені  господарського  договору  сторони  зобов’язані  у  будь-якому  разі  погодити  предмет, ціну  та  строк  дії  договору. Положення  ГК України  щодо  інших  умов  договору не  визначають їх  істотними.

Крім того, позивач  посилаючись  на  перевірку  судом  апеляційної  інстанції  законності  та обґрунтованості  рішення  місцевого  суду  в  повному  обсязі   звертає  увагу на те, що   рішення  в  частині відмови у  стягнені   пені  та 3%  річних  за  порушення  строків  повернення  передплати  є  помилковим  та необґрунтованим.   Зазначає, що пунктом 5.2  договору передбачено «…при  неповернені  суми  боргу  понад  3  банківських дні  постачальник  зобов’язаний повернути  покупцеві  суму  боргу  з  урахуванням  індексу  інфляції  за  весь  період  прострочення, 3%  річних, а  також  сплатити  пеню  в  розмірі  0,1%  від  неповернутої  суми  за  кожен  день  прострочки».

На  підставі  викладеного, просить  рішення  суду  в частині  стягнення  з відповідача  суми  передплати  в  розмірі  245006,94грн.  залишити  в силі, а в  частині  відмови  у  задоволенні вимог  про стягнення  32095грн. пені  та 2638,34грн.  3%  річних  скасувати   та  задовольнити  позовні  вимоги в  повному обсязі.

Сторони   від  здійснення  фіксації  судового  процесу  технічними  засобами відмовилися. За  їх  згодою  в судовому  засіданні  оголошено  вступну та резолютивну  частини постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів не  знаходить підстав, передбачених  ст. 104 ГПК України  для  зміни  чи скасування  судового  акту,  виходячи з наступного.

           Відповідно до  укладеного  між ВАТ «Запоріжсталь» (покупець)  та ТОВ НВО «Гарт» (постачальник)  договору №20/2004/2958  від 31.12.2004р., постачальник  зобов’язався  поставити, а  покупець  - прийняти та  оплатити  металобрухт  в  кількості  орієнтовно  6000тн. приблизно  по 500тн. в місяць.    

          За  своєю  правовою природою  укладена сторонами  угода є  договором  поставки.

          Відповідно до ст. 712  ЦК України,  за  договором  поставки продавець (постачальник), який  здійснює  підприємницьку  діяльність, зобов’язується  передати  у  встановлений  строк (строки)  товар у  власність   покупця  для  використання  його  у  підприємницькій  діяльності  або  в  інших  цілях, не  пов’язаних  з  особистим, сімейним, домашнім  або  іншим подібним  використанням,  а  покупець  зобов’язується  прийняти  товар  і  сплатити  за  нього   певну  грошову  суму.

          Аналогічну  норму  містить п.1 ст. 265  ГК України. При  цьому в п.2,4 ст.267  ГК України   визначено  що  строки  поставки встановлюються сторонами в  договорі  з  урахуванням необхідності  ритмічного  та безперебійного  постачання  товарів  споживачам, якщо  інше не  передбачено  законодавством. У разі  якщо  сторонами  передбачено  поставку товарів  окремими партіями, строком (періодом)  поставки  продукції  виробничо-технічного  призначення  є, як  правило, квартал, а  виробів народного  споживання, як  правило, - місяць. Сторони  можуть   погодити  в  договорі  також  графік   поставки (місяць, декада, доба, тощо).

          Слід  враховувати, що  термін  поставки  може  бути  визначений по-різному,  наприклад, шляхом  вказівки  конкретної  дати або  періодів  поставки протягом  терміну  дії  договору.

          Як  зазначено  в п.1.1  договору, сторони  погодили  проводити  поставку «…орієнтовно по 500тн. в місяць», тобто сторони  погодили  строк, шляхом  визначення  періодів поставки.

          Таким чином, договір  №20/2004/2958  слід  вважати   укладеним, заперечення  відповідача  в  цій  частині  є  безпідставними.

          В силу п.4.3  договору №20/2004/2958, розрахунки  проводяться  за фактично  поставлений  металобрухт  на протязі  10-ти  банківських  днів, з  моменту  поставки  та  приймання на  підставі  реєстру, приймальноздаточного  акту  Ф19  або Ф69  та  податкової   накладної. При  відсутності  вказаних  документів  строк розрахунків  переноситься до  моменту  отримання  повного  пакету  документів. За  погодженням сторін (шляхом  укладення  додаткових  угод, обміну  листами, телеграмами, факсограмами  або  шляхом телефонних  переговорів,  допускаються  розрахунки  шляхом  перерахування  передплати та  векселями.

          Платіжним  дорученням №29841  від 28.07.2005р. (аркуш справи 14) ВАТ «Запоріжсталь» перерахувало  відповідачу 900 000грн. з  призначенням  платежу «За  металобрухт згідно договору №20/2004/2958  від 31.12.2004р.».

          Пункт 5.2  договору  передбачає, що  у  випадку  отримання  передплати  та  невиконання  зобов’язань  по  поставці  металобрухту, постачальник, за  відсутності  можливості  виконати  зобов’язання  в натурі, повинен повернути в  3-х денний  строк грошові  кошти  покупцю  за  першою  вимогою та  в повному  обсязі.  При  неповерненні  суми  боргу  понад 3  банківських  дні, постачальник зобов’язаний повернути  покупцю  суму  боргу  з  урахуванням  індексу  інфляції  за  весь  період  прострочки, 3%  річних, а  також  сплатити  пеню в розмірі 0,1 %   від  неповернутої  суми  за  кожен  день прострочки.   

          Актом  звірки взаєморозрахунків   станом на  16.11.2005р.  за  відповідачем  рахувалась  заборгованість в сумі 281 282,94грн. Враховуючи  часткове  погашення  вказаної  суми  (36276грн.)  борг  ТОВ НВО «Гарт»  складає  245006,94грн.

Листом від 29.12.2005р. №78/1599  позивач звернувся  до  відповідача із   вимогою про  повернення  грошових  коштів. У  відповіді  на  вимогу (лист №11  від 20.01.2006р.)  відповідач  визнав факт  наявності  заборгованості  на  суму 245006,94грн., але  прохав позивача  перенести  вказану  заборгованість  на  договір №2/2006/78  від 20.12.2005р.

          Згідно статті 193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається (ст.193 Господарського кодексу України  та ст.525 ЦК України).

Отже, на  час  звернення  позивача  із  позовними  вимогами  до суду, його  права  на  отримання  не отовареної суми  передплати  були  порушені і  відповідно до положень ст. 1  ГПК України  підлягають  захисту.

Доказів  повернення   перерахованої  позивачем  і  не  отовареної відповідачем  суми передплати  ТОВ НВО «Гарт»  суду  не надало, тому  вимоги  ВАТ «Запоріжсталь» м.Запоріжжя  в  частині  стягнення 245006,94грн. є  законними та  обґрунтованими і   підставно  задоволені  судом  першої  інстанції.

Крім того, колегія суддів  вважає  вірним  висновок  суду  першої інстанції  щодо відмови  у  стягненні  пені  та 3%  річних, оскільки  ТОВ НВО «Гарт»  прийняло  на  себе  зобов’язання  щодо  поставки  металобрухту, а не  перерахування  грошових  коштів. Отже, грошові  зобов’язання  в даному  випадку   були  відсутні.

          Клопотання  відповідача  про  надання   відстрочки  виконання  рішення  задоволенню  не  підлягає, враховуючи наступне.

Підставою  для  застосування  відстрочки чи  розстрочки  виконання рішення  можуть бути конкретні  обставини, що  ускладнюють  виконання  рішення  або  роблять  його не можливим  у  строк або  встановлений  господарським  судом  спосіб. При  цьому  до  уваги  беруться  матеріальні  інтереси сторін,  їх  фінансовий  стан, ступінь  вини  відповідача  у виникненні  спору  та ін.

            Відповідач, заявляючи  клопотання   про  відстрочку  виконання  рішення  не  надав  суду  апеляційної  інстанції  жодного  доказу, який би підтверджував   наявність  хоча б  однієї  вищезазначеної  обставини.  

Враховуючи  зазначене  та з огляду на відповідність  висновків, викладених  у рішенні господарського  суду  Запорізької  області, обставинам  справи та чинному  законодавству, колегія суддів дійшла висновку  про не обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою  відповідальністю Науково-виробниче  об’єднання  «Гарт», м. Запоріжжя щодо скасування рішення господарського суду.

          Відповідно  до ст. 49  ГПК України  судові  витрати  у  справі та за  подання  апеляційної  скарги  покладаються  на відповідача - Товариства з обмеженою  відповідальністю Науково-виробниче  об’єднання  «Гарт», м. Запоріжжя.

               На підставі викладеного, керуючись ст. ст.101, п.1ст.103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд –

ПОСТАНОВИВ :

                 Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою  відповідальністю Науково-виробниче  об’єднання  «Гарт», м. Запоріжжя   залишити  без  задоволення.

                 Рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2006р. по справі №17/40/06-14/100/06 –  без  змін.

  

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Хуторной В.М.  Яценко О.М.