УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2008 року    м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справа Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого   Фединяка В.Д.

суддів  Проскурніцького П.І., Ясеновенко Л.В.

секретаря        Довжинської Н.Б.

за участю апелянтки  ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2

позивача         ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Надвірнянського районного суду від 18 січня 2008 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2007 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу автомобіля марки Фольксваген-Джетта 1986 року випуску, д.н. НОМЕР_1 укладеного між сторонами 18 жовтня 2007 року в усній формі і стягнення 11000 грн. переданих за автомобіль та 3167 грн. заподіяних збитків, посилаючись на те, що він купив у відповідачки в несправному стані вищевказаний автомобіль за 10100 грн. У підтвердження зазначених обставин, зазначав позивач, відповідачкою 18 жовтня 2007 року йому видано доручення на право експлуатації і розпорядження цим автомобілем. На ремонт автомобіля ним витрачено 3167 грн. Однак, вказував позивач, 3 листопада того ж року відповідачка скасувала раніше видане доручення на експлуатацію та розпорядження автомобілем. Внаслідок цього, працівники міліції автомобіль вилучили та повернули позивачці. У зв"язку з цим, вважав позивач, відповідачка зобов"язана повернути йому передані кошти за автомобіль і понесені

Справа № 22-ц-484/2008 р.  Головуючий у І інстанції Вінтоняк М.Б.

Категорія 20    Суддя-доповідач Фединяк В.Д.

ним витрати на ремонт цього автомобіля.

Ухвалою Надвірнянського районного суду від 10 січня 2008 року провадження у справі в частині стягнення 10100 грн. переданих відповідачці за автомобіль закрито за відмовою позивача ОСОБА_3 від позову.

Рішенням цього ж суду від 18 січня 2008 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3167 грн. понесених витрат на ремонт автомобіля і 562, 70 грн. судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування оскаржуваного рішення і направлення справи на новий судовий розгляд, вказуючи на те, що вирішуючи даний спір судом допущено порушення норм матеріального і процесуального закону. Зокрема, на думку апелянта, суд не дав належної оцінки накладним ОСОБА_5 від 22 і 24 жовтня 2007 року представленими позивачем на підтвердження позову та поясненням свідка ОСОБА_6 щодо спору з приводу належності спірного автомобіля.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги, просить задовольнити цю скаргу.

Позивач ОСОБА_3 апеляційну скаргу не визнав, вважає доводи цієї скарги помилковими.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 і стягуючи з ОСОБА_1 3167 грн. понесених витрат, суд першої інстанції виходив з того, що за письмовим дорученням позивач провів ремонт автомобіля Фольксваген-Джетта 1986 року випуску належного відповідачці. Оскільки відповідачка у добровільному порядку відмовляється повернути позивачу затрачені кошти на ремонт належного їй автомобіля, то суд задовольнив позов.

Висновок суду відповідає вимогам закону і матеріалам справи.

Згідно ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії.

Правочин вчинений довірителем, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

За змістом ч.1 ст. 1009 цього Кодексу якщо договір доручення припинений до того, як доручення було повністю виконане повіреним, довіритель повинен відшкодувати повіреному витрати, пов"язані з виконанням доручення, а якщо повіреному належить плата - також виплатити йому плату пропорційно виконаній ним роботі.

Судом встановлено і вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 18 жовтня 2007 року уклала договір довіреність з ОСОБА_3 згідно якого останній уповноважувався експлуатувати та розпоряджатися автомобілем Фольксваген-Джетта 1986 року випуску, в тому числі проводити поточні та капітальний ремонт цього автомобіля.

З листопада 2007 року ОСОБА_1 скасувала вищевказане доручення. Зазначених обставин не заперечують сторони і підтверджується копією дорученням та заяви відповідачки про скасування цього доручення.

Будучи повіреним щодо приведення поточного та капітального ремонту належного відповідачці автомобіля, позивач протягом дії довіреності провів поточний ремонт цього автомобіля, на який затрачено 3167 грн. Даний факт підтверджується накладними про придбання запчастин та ремонт автомобіля, їх оплати та оплати за проведені роботи (а.с. 12-14).

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку стягнувши з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 3167 грн. затрачених коштів на ремонт належного позивачці автомобіля, оскільки такі умови були погоджені між сторонами при укладенні договору доручення від 18.10.2007 року на експлуатацію та розпорядження належного відповідачці автомобіля.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду викладених в оскаржуваному рішенні, тому задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду по суті є правильним, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального. Підстав для скасування зазначеного судового рішення за доводами апеляційної скарги не встановлено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Надвірнянського районного суду від 18 січня 2008 року в даній справі залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, однак може бути оскаржена протягом двох місяців в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України з часу набрання законної сили.