Судове рішення #38502202


АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ



Справа № 22-ц/793/1206/14Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 51 Токова С. Є.

Доповідач в апеляційній інстанції

Трюхан Г. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


14 серпня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:


головуючогоТрюхана Г. М.

суддівМагди Л. Ф. , Міщенка С. В.

при секретаріЯремич В.І.


розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги ОСОБА_6 та ПП «Патріот-В» на рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 28 лютого 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Приватного підприємства «Патріот-В» про встановлення факту перебування у трудових відносинах, зміну записів у трудовій книжці, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -


в с т а н о в и л а :


В серпні 2013 року ОСОБА_6 звернувся до суду із вказаним позовом до ПП «Патріот-В», посилаючись на те, що 21 листопада 2012 року ним була написана письмова заява про працевлаштування в ПП «ПАТРІОТ-В» на посаду охоронника. Тоді ж було видано направлення на проходження медкомісії. Також при працевлаштуванні була вимога про надання довідки про відсутність судимості.

В усній формі йому було повідомлено, що він зарахований на посаду охоронця з 21 листопада 2012 року. З наказом про прийняття на роботу він ознайомлений не був.

Працював він охоронцем вахтовим методом разом з ОСОБА_7, чергували по 15 діб на птахофабриці в с.Телешівка Рогатинського району Київської області. Так вони працювали в періоди з 30.11.2012 року по 20.12.2012 року, з 04.01.2013 року по 15.01.2013 року та з 31.01.2013 року по 15.02.2013 року.

Відпрацювавши вахту з 04.07.2013 року по 19.07.2013 року, заробітну плату виплачено не було. Після чого 22 липня 2013 року ОСОБА_6 написав заяву про звільнення за власним бажанням. З наказом про звільнення з роботи його також ознайомлено не було.

7 серпня 2013 року по почті він отримав документи та трудову книжку в якій стояв запис про прийняття на роботу 16 березня 2013 року і звільнення 1 липня 2013 року, що не відповідає дійсності. Також було зазначено не виплачену заробітну плату в розмірі 7 810 грн.

Крім того, позивач зазначає, що в результаті неправомірних дій відносно нього, йому спричинено також і моральну шкоду, яку він оцінює в 5 000 грн. та обґрунтовує моральними переживаннями, які виникли в результаті конфлікту з відповідачем, душевними стражданнями. Відсутність грошових коштів привела до того, що він не міг утримувати сім'ю та проживати самому. В результаті неправомірних дій відповідача він не отримав грошових коштів, був вимушений вдатися до позичок, обмежувався самим необхідним.


В ході судового розгляду, позивач позовні вимоги уточнив та просив суд встановити наявність між ним фактичних трудових відносин з ПП «ПАТРІОТ-В» в період з 21 листопада 2012 року по 22 липня 2013 року; скасувати наказ № 10/03 від 16 березня 2013 року про прийняття його на роботу в ПП «Патріот-В» на посаду охоронника 1-го розряду та наказ №27к від 28 червня 2013 року про звільнення 1 липня 2013 року з роботи та зобов'язати ПП «Патріот-В» внести зміни в записи в трудову книжку, а саме: запис про прийняття на роботу 21 листопада 2012 року та дату звільнення 7 серпня 2013 року, про що видати відповідні накази; стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 8000 грн. та заборгованість за затримку видачі трудової книжки за період по час видачі трудової книжки 7 серпня 2013 року; стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 5000 грн. та затрати на правову допомогу в розмірі 2150 грн.

Рішенням Соснівського районного суду м.Черкаси від 28 лютого 2014 року позов задоволено частково. Встановлено факт перебування у трудових відносинах ОСОБА_6 з ПП «Патріот-В» з 30 листопада 2012 року по 22 липня 2013 року.

Визнано незаконними та скасувати накази № 10/03 від 6 березня 2013 року в частині прийняття ОСОБА_6 на роботу з 16 березня 2013 року та наказ № 27-к від 28 червня 2013 року в частині дати звільнення ОСОБА_6 з роботи, змінивши дату звільнення з 1 липня 2013 року на 7 серпня 2013 року.

Зобов'язано ПП «Патріот-В» внести зміни в трудову книжку ОСОБА_6, а саме: запис про прийняття на роботу з 13 березня 2013 року на 30 листопада 2013 року, дату звільнення з 1 липня 2013 року на 22 липня 2013 року.

Зобов'язано ПП «Патріот-В» нарахувати та виплатити ОСОБА_6 заробітну плату 1 липня 2013 року по дату звільнення 22 липня 2013 року.

Стягнуто з ПП «Патріот-В» на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час затримки трудової книжки в сумі 1 073 грн. 90 грн., 1500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 2 150 грн. витрат за надання правової допомоги, а всього 4 723 грн. 90 коп.

Стягнуто з ПП «Патріот-В» до спеціального фонду Державного бюджету судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив змінити рішення в частині стягнення з ПП «ПАТРІОТ-В» на користь ОСОБА_6 невиплаченої заробітної плати в період з 30 листопада 2013 року по 22 липня 2013 року і стягнути за цей період невиплачену заробітну плату в сумі 8 389 грн. 66 коп., а також збільшити розмір стягнення по моральній шкоді до 5 000 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням ПП «ПАТРІОТ-В» також подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволення позовних вимог та вирішити питання стосовно понесених судових витрат.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає до відхилення, а апеляційна скарга ПП «Патріот-В» підлягає до задоволення з слідуючих підстав.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно із ст.. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. При укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу.

У відповідності до ст.. 29 КЗпП України До початку роботи за укладеним трудовим договором власник або уповноважений ним орган зобов'язаний: роз'яснити працівникові його права і обов'язки та проінформувати під розписку про умови праці, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров'я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до чинного законодавства і колективного договору; ознайомити працівника з правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективним договором; визначити працівникові робоче місце, забезпечити його необхідними для роботи засобами; проінструктувати працівника з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці і протипожежної охорони.

Тобто, у будь-якому випадку заборонено допускати працівника до роботи до того, як будуть виконані вимоги ст.. 29 КЗпП України.

Встановлюючи факт перебування позивача у трудових відносинах з відповідачем суд першої інстанції не перевірив та не встановив обставин щодо звернення позивачів з письмовими заявами про укладення трудового договору, не перевірив обставин щодо їх дійсного фактичного допущення роботодавцем до роботи і належних доказів, якими ці обставини підтверджуються.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до ПП «Патріот-В» з письмовою заявою про прийняття його на роботу охоронником 16 березня 2013 року, і саме з цього дня був прийнятий на роботу.

Заяву про звільнення він написав 1 липня 2013 року і саме з цього дня він був звільнений з роботи.

Підтвердженням прийняття позивача на роботу саме 16 березня 2013 року є крім написаної заяви, запис в журналі проведення первинного інструктажу (ст.. 29 КЗпП України) з підписом позивача, який є документом суворої звітності та має форму згідно чинного законодавства.

З особистої картки ОСОБА_6, оглянутої в суді апеляційної інстанції, вбачається, що він особисто ознайомився з наказами про прийняття та звільнення з роботи та поставив в них свої підписи.

Саме тому судова колегія вважає, що докази надані ПП «Патріот-В» об'єктивно стверджують про те, що ОСОБА_6 прийнятий на роботу саме 16 березня 2013 року і звільнений саме 1 липня 2013 року.

Щодо висновку суду про часткове задоволення позову, то суд апеляційної інстанції вважає, що до нього суд першої інстанції прийшов на неналежних доказах, які не відповідають вимогам ст.. ст.. 59, 60 ЦПК України.

З огляду на вищевказане, судова колегія вважає за правильне рішення суду скасувати і в задоволені позову відмовити.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів судової палати,-



в и р і ш и л а :


Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Апеляційну скаргу ПП «Патріот-В» - задоволити.

Рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 28 лютого 2014 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Приватного підприємства «Патріот-В» про встановлення факту перебування у трудових відносинах, зміну записів у трудовій книжці, стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з часу проголошення ухвали.




Головуючий :


Судді :


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація