Справа № 180/2126/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2014 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області в складі :

головуючої Хомченко С.І.

при секретарі Назаренко А.В.

за участю сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат» про відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ „Марганецький ГЗК" про відшкодування моральної шкоди, вказуючи, що 37 років 5 місяців ОСОБА_1 працював в ПАТ "Марганецький ГЗК". 30 липня 1988 року під час виконання наряду позивача було травмовано. За наслідками нещасного випадку 31 липня 1988 року було складено акт № 3/34 по формі Н-1.

Все це суттєво вплинуло на його здоров'я. Він постійно отримував амбулаторне лікування, періодично лікувався на стаціонарі. Протягом останніх років стан його здоров'я значно погіршився.

13 жовтня 2008 року висновком Нікопольської МСЕК йому було встановлено 25 % стійкої втрати професійної працездатності.

23 вересня 2009 року профпатологічною МСЕК м. Кривий ріг позивачу було встановлено 65 % стійкою втрати професійної працездатності та призначено третю групу інвалідності.

Фондом соціального страхування було призначено та виплачено передбачені законодавством компенсації в зв'язку із ушкодженням здоров'я.

Внаслідок професійного захворювання та ушкодження здоров'я в ПАТ "Марганецький ГЗК" йому заподіяна моральна шкода, яка виразилася в моральних та фізичних стражданнях, втраті нормальних життєвих зв'язків. У зв'язку із ушкодженням здоров'я він повинен приймати ліки, проходити лікування. Заподіяну моральну шкоду він оцінює у 10000 грн., яка повинна компенсувати усі його хвилювання, душевні та фізичні страждання, відпочинок від усього пережитого.

Тому просить суд стягнути на його користь з ПАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн., на підставі ст. 237-1 КЗпП України.

Позивач в судовому засіданні просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача - ПАТ „МГЗК" позов не визнала та пояснила, що вини підприємства немає, позивача було попереджено про шкідливі умови праці, позивач свідомо йшов на ці умови, свідомо погіршував стан здоров'я та психічний стан. Його ніхто не примушував працювати в шкідливих умовах, підприємство його забезпечувало засобами захисту.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПАТ "МГЗК".

30 липня 1988 року під час виконання наряду позивача було травмовано. За наслідками нещасного випадку 31 липня 1988 року було складено акт № 3/34 по формі Н-1.

Все це суттєво вплинуло на його здоров'я. Він постійно отримував амбулаторне лікування, періодично лікувався на стаціонарі. Протягом останніх років стан його здоров'я значно погіршився.

13 жовтня 2008 року висновком Нікопольської МСЕК йому було встановлено 25 % стійкої втрати професійної працездатності.

23 вересня 2009 року профпатологічною МСЕК м. Кривий ріг позивачу було встановлено 65 % стійкою втрати професійної працездатності та призначено третю групу інвалідності.

Спір про відшкодування моральної шкоди працівникові, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, повинен вирішуватися на підставі норм КЗпП України при доведеності виконання робіт у небезпечних для життя і здоров"я умовах та інших юридично важливих обставин. Зазначений спір є спором, що виникає із трудових правовідносин.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Вина відповідача ПАТ „МГЗК" полягає у порушенні законодавства про охорону праці, що призвело до нещасного випадку на виробництві.

За моральну шкоду, заподіяну працівнику під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація, з якою цей працівник перебуває в трудових відносинах.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судом встановлено, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, оскільки травма на виробництві змінила його звичний образ життя та життєві зв'язки, принесло в його життя біль, страждання, нервове напруження, йому прийшлося повністю змінити своє життя, виключивши тяжку працю, а звідси змінилося відношення і у сім'ї.

Таким чином, згідно ст. 237-1 КЗпП України, ст. 1167 ЦК України відшкодувати позивачу моральну шкоду повинен ПАТ „МГЗК".

Вирішуючи питання про розмір моральної шкоди, суд враховує душевні, психічні та моральні страждання, які спричинені позивачу професійним захворюванням, тяжкість вимушених змін, і оцінюючи дослідженні у судовому засіданні обставини приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 6500 грн., в решті позову необхідно відмовити за необґрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 57,58,59,212, 214 ЦПК України, 237-1 КЗпП України, 1168 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ОСОБА_1 6500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В решті позову відмовити за необґрунтованістю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" судовий збір на користь держави у розмірі 243,60 грн..

Рішення може бути оскарженим в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Марганецький міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя: С. І. Хомченко