Справа № 344/8455/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1960/2014

Категорія 50

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О. В.

Суддя-доповідач Ковалюк Я.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Ковалюка Я.Ю.

суддів: Мелінишин Г.П., Шишка А.І.

секретаря Бойчука Л.М.

з участю: позивача ОСОБА_2, апелянта ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 04 серпня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 2000 грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 07 серпня 2014 року позов задоволено частково.

Вирішено стягувати з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 щомісячно аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 в твердій грошовій сумі в розмірі 900 грн., починаючи з 12.06.2014 року до досягнення дитиною повноліття.

В решті позовних вимог відмовлено.

На дане рішення ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначає, що судом не враховано норми ч.1 ст. 182 СК України та роз'яснення, викладені в абзаці 3 п. 17 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ відносно батьківства, материнства і стягнення аліментів», згідно яких при визначенні розміру аліментів суд зобов'язаний враховувати матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього непрацездатних батьків та інші обставини, що мають істотне значення.

Так суд не взяв до уваги те, що на даний час він ніде не працює, не має жодних доходів, через що перебуває у скрутному матеріальному становищі. У нього немає можливості влаштуватись на роботу, а також зареєструватись як безробітний у службі зайнятості і отримувати допомогу по безробіттю, оскільки у нього немає паспорта громадянина України.

Крім того, судом не враховано і ту обставину, що згідно ст.180 СК України, утримання дитини є рівною мірою обов'язків як батька, так і матері.

З цих підстав, рішення суду першої інстанції апелянт просить змінити, зменшивши розміру аліментів до 400 грн. щомісячно.

В судовому засіданні апелянт апеляційну скаргу підтримав з мотивів поданих у апеляційній скарзі, просив про їх задоволення.

Позивач апеляційної скарги не визнала, просила її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в повній мірі відповідає цим вимогам матеріального та процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.4).

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та стягуючи з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 в твердій грошовій сумі в розмірі по 900 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, вони повинні нести однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини з врахуванням повноцінного задоволення матеріальних та духовних потреб дитини, а відповідач, який має мінливий і нерегулярний заробіток має матеріальну можливість сплачувати аліменти саме в зазначеному вище розмірі.

Колегія суддів повністю погоджується із таким висновком і вважає, що суд, правильно визначивши вид аліментів, вірно встановив його розмір.

Статтею 180 Сімейного Кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 184, ч. 1 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів, згідно вимог ст. 182 СК України, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Апелянт є молодою здоровою та працездатною людиною, отримує доходи від тимчасових заробітків, інших утриманців в нього немає. За таких обставин, а також враховуючи матеріальне становище платника аліментів та дитини, спроможність відповідача надавати матеріальну допомогу дитині, колегія суддів приходить до висновку, що розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини визначений судом першої інстанції в сумі 900 грн. на місяць, що є значно нижчим за прожитковий мінімум, встановлений ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» для дітей віком від 6 до 18 років, відповідатиме принципам розумності та справедливості, тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 218, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 04 серпня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Я.Ю. Ковалюк

Судді: Г.П. Мелінишин

А.І. Шишко