Справа № 344/9828/14-ц
Провадження № 22-ц/779/1963/2014
Категорія 50
Головуючий у 1 інстанції Хоростіль Р. В.
Суддя-доповідач Ковалюк Я.Ю.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 вересня 2014 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Ковалюка Я.Ю.
суддів: Мелінишин Г.П., Шишка А.І.
секретаря Бойчука Л.М.
з участю: апелянта ОСОБА_2,позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду від 07 серпня 2014 року,-
в с т а н о в и л а :
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? прожиткового мінімуму - 643 грн. щомісячно до досягнення ним повноліття та до закінчення навчання чи досягнення ним двадцятитрьохрічного віку та повнолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі ? прожиткового мінімуму - 643 грн. щомісячно до закінчення ним навчання чи досягнення двадцятитрьохрічного віку.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 07 серпня 2014 року позов задоволено частково.
Вирішено стягувати з ОСОБА_2 аліменти в користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_6 в твердій грошовій сумі в розмірі 600грн., починаючи з 10.07.2014 року до досягнення дитиною повноліття. Вирішено припинити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_6 по дублікату виконавчого листа №2-59/А/1999р., виданого 16.07.2004 року на підставі рішення Івано-Франківського міського суду від 30.06.2004 року.
Вирішено стягувати з ОСОБА_2 аліменти в користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_7 в твердій грошовій сумі в розмірі 500грн., починаючи з 04.07.2014 року щомісячно до закінчення навчання, але не пізніше досягнення нею 23 років.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_2 суми платежу аліментів за один місяць у розмірі 1100 грн. В решті позовних вимог відмовлено.
На дане рішення ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апелянт зазначає, що на даний час він ніде не працює, має статус безробітного та отримує допомогу по безробіттю, що підтверджується довідкою з центру зайнятості. За рішенням суду від 30.06.2004 року з допомоги по безробіттю утримуються щомісячно аліменти. Позивачкою не доведено ту обставину, що в нього є нерегулярний чи мінливий дохід, а суд дану обставину не дослідив та дійшов помилкового висновку про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі.
Апелянт також вказує, що аліменти в загальній сумі 1100 грн. на місяць є для нього значно великою, оскільки після її виплати залишок коштів від виплачуваної йому допомоги по безробіттю становитиме 29,34 грн. та поставить його у безпорадний стан.
Крім того, стан його здоров'я не дозволяє йому фізично працювати, оскільки він хворіє на цукровий діабет 2-го типу та перебуває на обліку, про що свідчить лікарська довідка.
З цих підстав, рішення суду першої інстанції апелянт просить скасувати та ухвалити нове рішення про зменшення розміру аліментів.
В судовому засіданні апелянт доводи апеляційної скарги підтримав з мотивів поданих у апеляційній скарзі, просив про їх задоволення.
Позивач апеляційної скарги не визнала, просила її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без зміни.
Вислухавши доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
Відповідно до ст.213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції в повній мірі не відповідає цим вимогам матеріального та процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилися двоє синів:ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.3,5). На даний час син ОСОБА_7 є повнолітнім. Згідно довідки №04-46/419 від 26.06.2014 року Івано-Франківського державного коледжу технологій та бізнесу першого рівня акредитації, ОСОБА_7 навчається в даному закладі на ІІІ курсі денної форми навчання на державній формі навчання. Термін закінчення навчального закладу 31.01.2015 року (а.с.6).
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову та стягуючи з відповідача аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6 в твердій грошовій сумі в розмірі по 600 грн. щомісячно і до досягнення дитиною повноліття, а також на повнолітнього сина ОСОБА_7 в твердій грошовій сумі в розмірі по 500 грн. щомісячно до закінчення навчання, суд першої інстанції виходив з того, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а також повнолітніх дітей які продовжують навчання, вони повинні нести однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини з врахуванням повноцінного задоволення матеріальних та духовних потреб дитини, а відповідач, який має мінливий і нерегулярний заробіток має матеріальну можливість сплачувати аліменти саме в зазначеному вище розмірі.
Колегія суддів повністю погоджується із таким висновком і вважає, що суд, правильно визначивши вид аліментів, вірно встановив його розмір.
Статтею 180 Сімейного Кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Частиною 3 ст. 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини ( аліменти ) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і ( або ) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 184, ч. 1 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Як вбачається із дублікату виконавчого листа, з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти на утримання дітей: ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку за рішенням суду від 30.06.2004 року (а.с. 32). В матеріалах справи також містяться довідки про доходи відповідача та із центру зайнятості, в яких проводились відрахування аліментів.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з вимогами ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно з вимогами ст. 198 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно з вимогами ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
У відповідності до вимог п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Судом встановлено, що повнолітній син ОСОБА_7 проживає з матір'ю, навчається та потребує матеріальної допомоги, оскільки несе витрати на проживання, харчування та ряд інших побутових питань, пов'язаних з навчанням.
При визначенні розміру аліментів, згідно вимог ст. 182 СК України, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд врахував матеріальне становище відповідача та його можливість надавати матеріальну допомогу.
Однак, змінюючи розмір стягуваних аліментів на неповнолітню дитину, суд першої інстанції не звернув увагу на положення ст. 192 СК України, згідно якої, у разі задоволення позову аліменти на дитину у зміненому розмірі будуть стягуватися від дня набрання чинності рішення суду, а не від дня пред'явлення позову.
Як зазначено в п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
За таких обставин, а також враховуючи матеріальне становище платника аліментів та дітей, спроможність відповідача надавати матеріальну допомогу дітям, колегія суддів приходить до висновку, що розмір аліментів на утримання дітей:неповнолітнього ОСОБА_6 та повнолітнього ОСОБА_7, які продовжують навчання, визначений судом першої інстанції у розмірі, що відповідатиме принципам розумності та справедливості, тому в цій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Наряду з цим підлягає зміні рішення суду першої інстанції в частині визначення часу стягнення аліментів на неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, оскільки проводити таке стягнення слід з дня набрання рішенням законної сили.
Керуючись ст.ст. 218, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 376 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Івано-Франківського міського суду від 07 серпня 2014 року змінити в частині сплати аліментів у новому розмірі.
Стягувати з ОСОБА_2 аліменти в користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 в твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та проводити до досягнення дитиною повноліття.
В решті рішення залишити без зміни.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий Я.Ю. Ковалюк
Судді: Г.П. Мелінишин
А.І. Шишко