У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

17.08.06                                                                                               Справа №10/339

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Кричмаржевський В.А.  , Юхименко О.В.

За участю:

представника позивача: Командорський Д.П., довіреність №177  від 03.05.2006р.

                                               Іванют  О.Д., довіреність №182  від 06.05.2006р.

представника відповідача :     Горішний  К.О.,  довіреність №17/0/33   від 12.01.2006р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відділу Державної  служби охорони при УМВС України в Херсонській області, м. Херсон

на рішення господарського суду Херсонської  області від 29.05.2006 року у справі №10/339

про стягнення суми

встановив,

                 Рішенням господарського суду Херсонської  області від 29.05.2006 року у справі №10/339 (суддя Гридасов Ю.В.)  позовні вимоги ВАТ “Херсон-Авто” про стягнення з відповідача суми 65720 грн. збитків задоволені в повному обсязі.   До того ж з відповідача на користь позивача присуджено до стягнення 3286грн. витрат на послуги адвоката, 657грн. витрат по сплаті державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Висновки  суду  першої  інстанції ґрунтуються на документальному  підтвердженні наявності в діях відповідача цивільного  правопорушення. Судом встановлено, що відповідачем неналежно виконувались умови договору охорони майданчика для стоянки нових автомобілів, належних позивачу, в результаті чого з охоронного майданчика зникли два автомобілі вартістю 65720грн. Посилаючись на ст.ст. 526, 906 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 224 Господарського кодексу України суд визнав законними і обґрунтованими вимоги позивача та задовольнив позов.

          Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач у справі - Відділ Державної  служби охорони при УМВС України в Херсонській області, м. Херсон, звернувся з апеляційною скаргою. Вважає, що судом не в повній мірі оцінені докази відповідача по справі в їх сукупності з доказами позивача. До того ж, судом не було повно та обєктивно розглянуто всі обставини справи.

Так, на  думку  заявника, судом не прийнято до уваги твердження відповідача про те, що цілодобово майданчик для стоянки нових автомобілів не охоронявся. Відповідно до додатку  №1 до договору №422В охоронні заходи провадились таким чином :

- у робочі дні, по суботам та у передсвяткові дні у режимі з 8.00 годин до 19,00 год. виконувалось тільки здійснення пропускного режиму  на територію ВАТ “Херсон-Авто”;

- у робочі дні, у суботу, неділю, передсвяткові та святкові дні з 19.00год. до 08.00год. наступного дня провадилась безпосередньо охорона майданчика для стоянки автомобілів;

Прийом та зняття з охорони майданчика провадилось шляхом перерахунку автомобілів по кількості працівниками сторін, про що робились відмітки на корінцях талонів здачі автомобілів під охорону, копії корінців були додані до матеріалів справи. Претензій по кількості прийнятих та зданих автомобілів  відповідачу не надходило. Таким чином,  за весь період охорони з 17.06.2004 року по21.08.2004 року жодного повідомлення  про нестачу автомобілів з боку керівництва відповідача чи то менеджерів не надходило.

Судом не прийнято до уваги, що сторонами по справі  19.06.2004 року було складено акт обстеження технічної укріпленості об’єкту охорони  ВАТ “Херсон-Авто”, згідно якому для більш надійної охорони майданчика для стоянки нових автомобілів відповідачем запропоновано здійснити ряд заходів. Пунктом 4 розділу 4.2 договору передбачені обов’язки замовника по виконанню вимог акту обстеження. Відповідно до розділу 1 цього ж пункту  відповідальність “Охорони” за збитки причинені “Замовнику” настають після усунення “Замовником” недоліків, вказаних в акті обстеження. Вказані в акті обстеження недоліки не усунені.

Крім того, всупереч п.4.2  розділу  4 договору позивач провів інвентаризацію без участі  представника “Охорони”, що, на думку  відповідача, є також підставою для звільнення відповідача від відповідальності.

До того ж, матеріали справи не містять даних  про те, за яких обставин та коли автомобілі зникли з території “Херсон-Авто”. Не доказаний матеріалами справи і розмір збитків.

Щодо записів видачі автомобілів в журналі зазначає, що позивачем отримувались автомобілі і без відміток про видачу, в зв’язку з чим  журнал не має доказової сили.

На підставі викладеного, просить скасувати рішення  господарського суду Херсонської області від 29.05.2006 року по справі № 10/339  та прийняти нове  рішення.   

               Апеляційна скарга  Відділу  державної служби охорони при УМВС України в Херсонській області прийнята до розгляду та призначена на 17.08.2006 року.

          Розпорядженням Заступника Голови Запорізького апеляційного господарського суду №2341 від 16.08.2006 року справа №10/339 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий:   Коробка Н.Д. (доповідач), судді:  Кричмаржевський В.А., Юхименко О.В.  

Представник  заявника  в судовому   засіданні  підтримав  вимоги  з підстав, викладених в апеляційній  скарзі.

                Відкрите акціонерне товариство “Херсон-Авто” у  відзиві  та представник   в  судовому  засіданні  проти  доводів  апеляційної скарги  заперечив, вважає  їх суперечливими, посилання  на порушення  норм  матеріального  і процесуального права   немотивованими  та такими, що не можуть  бути  підставою  для скасування  законного  рішення.  По  суті  зазначив  наступне:  матеріалами  справи   доведено  неналежне  виконання  відповідачем  своїх  зобов’язань за договором,  в матеріалах справи є докази того, що викрадені автомобілі було прийнято під охорону відділом державної служби охорони, а саме суду надано копію журналу охорони, в якому працівник Відповідача Сербін В.В. розписався про прийняття під охорону автомобілів, які в подальшому були викрадені. Це записи в журналі №1 обліку руху автомобілів від 04.07.2004 року та 12.07.2004 року. Дані автомобілі знаходились на охоронюваному майданчику до їх викрадення. Дислокацією до договору  підтверджується, що охорона майданчика здійснювалась цілодобово. В акті обстеження  до договору не зазначено конкретний термін до якого необхідно здійснити вимоги по усуненню недоліків, вказаних в акті, договір охорони почав діяти, об’єкт прийнято під  охорону, таким чином відповідач несе повну відповідальність за зберігання транспортних засобів, що знаходились на  майданчику. Вважає, що господарський суд Херсонської області дослідив всі фактичні обставини справи та виніс рішення  з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За вказаних обставин просить апеляційну скаргу ВДСО при УМВС України в Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Господарського  суду Херсонської області від  29.05.2006 року по справі №10/339 залишити без змін.

          Представники  сторін  від здійснення  фіксації   судового  процесу  технічними  засобами відмовились. За  їх  згодою  судове  засідання  закінчилось  оголошенням  вступної  та  резолютивної  частин  постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Перевіривши  законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів  прийшла до висновку щодо скасування   судового  акту,    виходячи з наступного.

Я вірно встановлено судом першої інстанції правовідносини сторін врегульовано договором охорони майданчика для стоянки нових автомобілів від 11.06.2004 року № 422В. Відповідно до п.1 зазначеного договору “Замовник” передає, а “Охорона” приймає під охорону майданчик для стоянки нових автомобілів “Замовника” позначений у план-схемі та дислокації (додаток №1 до договору).

Відповідно до дислокації охоронні заходи провадяться таким чином :

- у робочі дні, по суботам та у передсвяткові дні у режимі з 08.00 до 19.00годин здійснення пропускного режиму;

- у робочі дні, суботу, неділю, передсвяткові та святкові дні –з 19.00 до 08.00 годин охорона майданчика для стоянки нових автомобілів.

Пунктом 2 сторонами узгоджено, що стан технічної укріпленості “Об’єкта”, який передається  під охорону, повинен відповідати вимогам  згідно з додатком 2 до договору, а пунктом 4 передбачена матеріальна відповідальність за збитки, причинені “Замовнику” після усунення недоліків, вказаних в акті обстеження. “Об’єкт” під охорону передано 17.06.2004 року. Актом обстеження  від 19.06.2004 року встановлено, що “Об’єкт”, який передано під охорону підрозділам Державної служби охорони не відповідає вимогам діючих нормативних актів МВС України та ДСО при МВС України та встановлені терміни для  усунення виявлених недоліків.

Укладаючи договір №422В від 11.06 2004 року сторони обумовили, що “Охорона” несе відповідальність за збитки, спричинені майну  “Замовника”, що зберігається  на Об’єкті у разі заподіяння їх сторонніми особами шляхом знищення чи псування майна, розкрадання, при грабежі, розбійному нападі, внаслідок пожежі, що сталася з вини працівників охорони ( п.2  Розділу VI договору).

Пунктом  6 цього ж  розділу договору визначено, що  відшкодування “Замовнику”  збитків, допущених  з  вини  “Охорони”  здійснюється  за поданням  “Замовником”  “Охороні”  постанови органу  дізнання, слідства  або вироку  суду, який  встановив  факт  крадіжки, грабежу, а  також  знищення  або пошкодження  майна  сторонніми  особами, котрі проникли на  “об’єкт”,  внаслідок  пожежі, чи  інших  обставин, що  допущені  з вини  “Охорони”.

Пунктом 1 Розділу VII  договору  узгоджено, що  “Охорона”  звільняється  від відповідальності  за  заподіяні  збитки  при  відсутності   вини в їх  спричиненні.

21  серпня  2004 року при проведенні інвентаризації ВАТ “Херсон-Авто” була виявлена нестача двох автомобілів ВАЗ 21099-20 загальною вартістю 65720 грн.

Стягнення  з відповідача на користь позивача 65720грн. збитків за договором охорони і стало предметом  даної справи.

Згідно ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов’язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажедавцем), і повернути її  поклажодавцеві  у схоронності.

Пунктом 2 ст. 977 ЦК України передбачено, що за договором зберігання транспортного засобу в боксах та гаражах, на спеціальних стоянках зберігач зобов’язується  не допускати проникнення  в них сторонніх осіб і видати транспортний засіб за першою вимогою.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив  господарське зобов’язання або установлені вимоги  щодо  здійснення  господарської  діяльності, повинен  відшкодувати  завдані  цим  збитки суб’єкту, права  або  законні  інтереси  якого  порушено. Під  збитками, ч.2 ст.224 ГК України  розуміє  витрати, зроблені  управленою  стороною, втрата або  пошкодження  її  майна, а також  не  одержані  нею  доходи, які  управнена  сторона  одержала б  у  разі  належного  виконання  зобов’язання  або  додержання  правил  здійснення  господарської  діяльності   другою  стороною.

          Відповідно до ч.1ст.218  ГК України, підставою  господарсько-правової  відповідальності  учасника  господарських  відносин  є вчинене ним правопорушення  у  сфері  господарювання.

Тобто, притягнення до господарсько – правової відповідальності, можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад господарського правопорушення, який є підставою господарсько – правової відповідальності. Склад господарського правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб’єкт, об’єкт, об’єктивна та суб’єктивна сторона. Суб’єктом є боржник, а об’єктом – правовідношення по зобов’язанням, а суб’єктивну сторону господарського  правопорушення складає вина.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад господарського правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов’язань, оскільки, в даному випадку, його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

На  думку  колегії  суддів,  наявність самого  факту  нестачі  двох автомобілів ВАЗ 21099-020  у позивача не  може  безперечно  свідчити  про   наявність  причинного зв’язку  із  порушенням зобов’язань по охороні майданчика відповідачем, оскільки не доказана його вина. Матеріалами справи точна дата пропажі автомобілів не встановлена. Нема доказів того, що це сталося вночі, або в ті дні, коли охорона здійснювалась цілодобово. Як пояснили сторони, в часи здійснення охороною пропускного режиму на територію майданчика мали доступ менеджери та інші особи позивача, котрі по пропускам мали право забирати автомобілі зі стоянки та відправляти їх на мийки чи продаж. Порядок документального оформлення одержання автомобілів співробітниками салону та здачу їх знову на майданчик в таких випадках договором не передбачений, до того ж, журнал обліку руху автомобілів вівся неналежним чином. Як пояснили в судовому засіданні представники відповідача, що не заперечується і самим позивачем, записи в журналі велись не завжди, автомобілі забирались по пропускам, частина з них відправлялась в салон для продажу, а частина поверталась на майданчик без належного оформлення  здачі під охорону. В дні та часи безпосередньої охорони  майданчику прийом та зняття з охорони здійснювалось шляхом перерахунку автомобілів по кількості робітниками обох сторін, про що робились відмітки на корінцях талонів. При цьому недостача встановлена не була, кількість переданих під охорону автомобілів співпадала з кількістю повернутих.

При таких обставинах вину відповідача в спричинені збитків слід вважати не доведеною, в позові слід відмовити.

Враховуючи  зазначене  та з огляду на невідповідність  висновків, викладених  у рішенні господарського  суду  Херсонської області, обставинам  справи та чинному  законодавству, колегія суддів дійшла висновку  щодо скасування рішення господарського суду.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України  судові  витрати по справі  та апеляційній скарзі покладаються  на  позивача по справі.

          На підставі викладеного, керуючись ст.101, п.2ст.103, п.2 ст.104 ГПК України, апеляційний  господарський  суд –

ПОСТАНОВИВ :

                 Апеляційну скаргу Відділу державної  служби охорони при УМВС України в Херсонській області м. Херсон  задовольнити.

          Рішення  господарського суду  Херсонської області від  29.05.2006р.  у справі №10/339 скасувати.

В позові відмовити.            

Стягнути з Відкритого  акціонерного  товариства “Херсон-Авто” (м. Херсон, Миколаївське  шосе, 5-й кілометр, код ЄДРПОУ 03112900)  на користь  Відділу державної  служби  охорони  при УМВС України  в Херсонській  області (м. Херсон, вул. Молодіжна, 6, код ЄДРПОУ 008597032)  328,50грн.  державного  мита за  подання  апеляційної  скарги. Видати  наказ.

Видачу  наказу  доручити  господарському  суду Херсонської  області.

Постанова  оформлена відповідно до ст.84  ГПК  України  19.08.2006 р.

  

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Кричмаржевський В.А.  Юхименко О.В.