Судове рішення #384945
9/81/06

У к р а ї н а


ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


ПОСТАНОВА

Іменем України

23.08.06                                                                                       Справа №9/81/06


Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:


Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Шевченко Т. М.  , Юхименко О.В.


при секретарі: Соколов А.А.

За участю:

представника позивача:    не з’явився

представника відповідача: Грон Д.С., дов.№219  від 25.05.2006р.  

                                                

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією “Запорізький автомобілебудівний завод” м. Запоріжжя

на рішення господарського суду Запорізької області від 30.06.2006 року у справі № 9/81/06

про стягнення суми


встановив:

                 Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.06.2006 року у справі №9/81/06 (суддя Нечипуренко О.М.) позовні вимоги  ВАТ Страхова компанія “Правекс-Страхування” м. Київ про стягнення з ЗАТ з іноземною інвестицією “Запорізький автомобілебудівний завод” м. Запоріжжя 1511грн.86коп.компенсації здійсненних страхових виплат задоволені в повному обсязі. До того ж, з відповідача на користь позивача стягнено 102грн.державного мита  і 118грн.витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

            Судом першої  інстанції встановлено, що відповідач є особою, відповідальною за заподіяння шкоди гр. Масловій І.Д., і до позивача, який сплатив страхове відшкодування , в порядку статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги з відповідача сплаченого страхового відшкодування у межах фактичних витрат, які згідно наданих суду розрахунку та документів на його підтвердження  складають 1511 грн.86коп.

             Не погоджуючись з рішенням господарського суду, ЗАТ з іноземною інвестицією “Запорізький автомобілебудівний завод”  м. Запоріжжя – відповідач у справі, звернулось з апеляційною скаргою. Заявник вважає,  що  при винесенні рішення  господарським  судом  було неповно  з’ясовано обставини, що  мають  значення  для справи, а  також   невірно застосовано  норми  матеріального права, зокрема ст..1187 Цивільного кодексу України. Так відповідно до ст. 1187 ЦК України збиток, завданий джерелом підвищеної  небезпеки, відшкодовується на відповідній правовій підставі особою, яка  володіє транспортним засобом. Транспортний засіб, на якому скоєно ДТП, вибув з володіння “ЗАТ “ЗАЗ” і знаходився у володінні та користуванні    Приватного підприємства “Студія ТВ+” на підставі акту приймання –передачі №13 на час зйомок програми “Автопілот”. Під час перебування автомобіля у громадянина Чілачави Р.Р. на підставі довіреності виданої Приватним .підприємством  “Студія ТВ+” вся відповідальність за настання непередбачених аварійних ситуацій з його вини покладається саме на останнього. Приймаючи до уваги вищевикладене Заявник вважає, що автомобіль “Опель  Вектор” державний № АІ 9278 АА перебував на законних підставах у володінні та користуванні  Приватного підприємства “Студія ТВ+”, якому автомобіль був переданий на підставі акту приймання-передачі  №13 від 06.04.2005р.,а тому ЗАТ “ЗАЗ” не може нести відповідальність за збитки та не є належним відповідачем по справі.

              За вказаних обставин Заявник апеляційної скарги просить скасувати рішення  Господарського суду Запорізької області від 30.06.2006 року по справі №9/81/06, в задоволені позовних вимог ВАТ “Правекс-Страхування” до ЗАТ “ЗАЗ” відмовити.

             Апеляційна скарга ЗАТ “ЗАЗ” м. Запоріжжя  прийнята  Запорізьким апеляційним господарським судом та призначена до розгляду на 23.08.2006 року.

Розпорядженням Заступника Голови Запорізького апеляційного господарського суду №2405 від 22.08.2006 року справа № 9/81/06 передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий:   Коробка Н.Д. (доповідач), судді:  Шевченко Т.М., Юхименко О.В.

Представник ЗАТ “ЗАЗ” м. Запоріжжя  в судовому засіданні підтримав  вимоги, викладені в апеляційній  скарзі.

Представник  Позивача в засідання суду апеляційної інстанції не з’явився, відзив на апеляційну скаргу не надав. Заявою від 02.08.2006 року просить розгляд скарги перенести на вересень 2006р. Порадившись  колегія суддів вирішила розгляд справи не відкладати, оскільки, матеріалів справи достатньо для її розгляду.

 За клопотанням представника Відповідача, судовий процес здійснювався без фіксації технічними засобами. За його згодою судове засідання  закінчено оголошенням вступної та резолютивної частин постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

               Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача та проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів не  знаходить  підстав, передбачених  ст.104 ГПК України  для зміни чи скасування рішення господарського суду, з таких підстав.

          08.04.2005р. у м. Києві по проспекту Героїв Сталінграду трапилась дорожньо-транспортна подія. Громадянин Чілачава Р.Р., керуючи автомобілем  марки “Опель-Вектра”, державний номерний знак АІ 9278 АА належний  ЗАТ “ЗАЗ”, порушивши правила дорожнього руху, здійснив зіткнення  з автомобілем  марки “ДЕО Ланос”, державний номер АА 4046 КВ, що належить Масловій Ірині  Дмитрівні, та яким керував Маслов Євген Федорович.

           Доказом скоєння правопорушення громадянином Чілачавою Р.Р є                                         Постанова  Оболонського  районного суду м. Києва від 25.05.2005р. по справі №3-8612/2005р.

           Автомобіль  “Опель Вектра.”, яким керував  гр-н Чілачава Р.Р. належить відповідачу по справі – ЗАТ “ЗАЗ”, та був переданий госпрозрахунковим відділом відповідача за актом приймання-передачі №13 від 06.04.2005 р. представнику  КХРП “Авто Пілот” - Чілачаві Р.Р. як зазначено в акті -“ для проведення споживацьких випробовувань”.

            Внаслідок зіткнення автомобілю “ДЕО Ланос”, державний  № АА 4046 КВ заподіяно шкоду на загальну суму 1418грн.51коп., що підтверджується висновком  автотоварознавчого дослідження  №989 від 15.04.2005р.

Зазначений транспортний засіб був застрахований за договором добровільного страхування від 29.04.2004р. укладеним між ВАТ СК “Правекс-Страхування” та Масловою Іриною Дмитрівною.

             В результаті ДТП та настання в зв’язку з цим страхового випадку Позивач  здійснив виплату страхового відшкодування громадянці Масловій І.Д. в розмірі 1211грн.86коп.що підтверджується копією пл. доручення  №1823 від 03.08.2005 р., та за платіжним дорученням №985 від 04.05.2005р. здійснив оплату за проведення автотоварознавчого дослідження в сумі 300грн.

             Відповідно до ч.2 ст1187 Цивільного кодексу України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі(право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку

            За правилами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки для виникнення  відповідальності необхідна наявність трьох підстав:

-          наявність шкоди;

-          протиправна дія заподіювача шкоди;

-          наявність причинного зв’язку між протиправною дією та шкодою.   

             Положеннями ст. 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

              Згідно з приписами ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За  вказаних  обставин, колегія  суддів  вважає  вірним  висновок  суду  першої  інстанції  щодо  стягнення  суми  1511грн.86коп. саме з відповідача.

          Доводи  заявника  по  апеляційній  скарзі  колегією  суддів до уваги не приймаються та спростовуються  наступним.

          Згідно  статі 33 ГПК України, кожна  сторона  повинна  довести  ті  обставини, на  які  вона  посилається  в обґрунтування  своїх  вимог  чи заперечень.

           Як вірно зазначив суд першої інстанції Відповідач не надав суду доказів володіння транспортним засобом, на якому скоєно  ДТП,  третьою особою на відповідній правовій підставі , з якої виникло право володіння. Суду надано акт №13 приймання –передачі автомобілю “Опель Вектра” державний реєстраційний номер АІ 9278 АА від 06.04.2005р.для проведення споживацьких випробовувань, що спростовується пунктом 7 цього ж акту, де зазначено, що майно прийняте на відповідальне збереження. Названий акт складено представником  КХРП “Авто Пілот” в особі Чилачови Р.Р. та представником  КХРП “ЗАЗ-Сервіс”, повноваження яких матеріалами справи не підтверджені, сам акт містить суперечливі дані. Довіреність від 06.04.2005року на отримання гр.-м Чілачавою Р.Р. автомобілю для проведення тест драйву, на яку посилається Відповідач, не відповідає вимогам закону, оскільки не  містить відомостей - який автомобіль може бути одержано гр.-ном Чілачавою Р.Р. та на якому підприємстві.

          Колегія  суддів  зауважує, що  відповідач  у майбутньому  не позбавлений  права  звернутися  із  відповідним  позовом в  порядку  регресу   до особи, у  якої  на думку  заявника знаходився  автомобіль, що  потрапив  у ДТП.  

           За таких обставин  та з огляду на відповідність  висновків, викладених  у рішенні господарського  суду  Запорізької області обставинам  справи та чинному  законодавству, колегія  суддів дійшла висновку  про необґрунтованість вимог відповідача  щодо скасування рішення господарського суду.

Відповідно до ст.49 ГК України судові витрати по апеляційній  скарзі  відносяться на заявника – Закрите акціонерне товариство з іноземною інвестицією “Запорізький автомобілебудівний завод” м. Запоріжжя.

               На підставі викладеного, керуючись ст. ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд –


ПОСТАНОВИВ :


                 Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства з іноземною інвестицією “Запорізький автомобілебудівний завод” м. Запоріжжя залишити без задоволення.

                 Рішення господарського суду Запорізької області від 30.06.2006 року по справі               № 9/81/06 залишити без змін.

          

Постанова оформлена відповідно до ст. 84 ГПК України  29.08.2006 року.


  

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  


 Шевченко Т. М.  Юхименко О.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація