ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" грудня 2006 р. Справа № 21/4064
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шкляр Л.Т.
суддів: Гулової А.Г.
Пасічник С.С.
при секретарі Павловській Л.П. ,
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом: Віннікова О.Ф. - представника за довіреністю від 01.02.2006р. (присутнього в судовому
засіданні 28.11.2006р.),
Шевчука О.П. - представника за довіреністю
№1443 від 29.06.2005р.;
від відповідача за первісним позовом: не з"явився,
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-
Подільський комбінатхлібопродуктів", м. Кам"янець-Подільський
на рішення господарського суду Хмельницької області
від "14" жовтня 2005 р. у справі № 21/4064 ( суддя Огороднік К.М. )
за позовом Акціонерного товариства "Кредит Банк (Україна)" ( м. Львів ),
правонаступником якого є ВАТ "Кредобанк", в особі Хмельницької філії,
м. Хмельницький
до Відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільський комбінатхлібопродуктів", м. Кам"янець-Подільський
про надання доступу для перевірки документально та фактично майна, яке надано в
заставу
та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільський
комбінат хлібопродуктів", м.Кам'янець-Подільський
до Акціонерного товариства "Кредит Банк (Україна)" ( м. Львів ),
правонаступником якого є ВАТ "Кредобанк", в особі Хмельницької філії,
м. Хмельницький
про визнання недійсним договору застави
з перервою в судовому засіданні з 28 листопада 2006 року по 26.12.2006р.
згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 14.10.2005р. у справі №21/4064 позов Акціонерного товариства "Кредит Банк (Україна"), м. Львів в особі Хмельницької філії Акціонерного товариства "Кредит Банк (Україна)", м. Хмельницький задоволено: зобов'язано ВАТ "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів", м. Кам'янець-Подільський надати доступ Акціонерному товариству "Кредит Банк (Україна)" перевірити документально та фактично наявність, розмір, стан та умови зберігання майна, яке надано Відкритим акціонерним товариством "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів", м.Кам'янець-Подільський в заставу Акціонерному товариству "Кредит Банк (Україна)" згідно договору застави від 28.11.2003 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу Лозінською Є.М. та зареєстрованого в реєстрі за №2618.
В зустрічному позові Відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів", м. Кам'янець-Подільський до Акціонерного товариства "Кредит Банк (Україна)", м .Львів в особі Хмельницької філії Акціонерного товариства "Кредит Банк (Україна)", м. Хмельницький про визнання недійсним договору застави від 28.11.2003 року, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу Лозінською Є.М. та зареєстрованого в реєстрі за №2618 відмовлено.
Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів", м. Кам'янець-Подільський на користь Акціонерного товариства "Кредит Банк (Україна)", м. Львів в особі Хмельницької філії Акціонерного товариства "Кредит Банк (Україна)", м. Хмельницький суму 85,00грн. витрат на оплату державного мита, суму 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач за первісним позовом подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати з підстав, у ній зазначених, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити, а вимоги зустрічного позову задовольнити.
Апеляційну скаргу мотивовано, зокрема, тим, що
- суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що майно, зазначене в п.1.2 договору застави від 28.11.2003 р., зокрема, цукор, насіння пшениці, горох, соя є товаром в обороті ;
- скаржник наголошує, що пунктом 1.2 договору застави від 28.11.03 р. визначено заставлене майно без зазначення індивідуально визначених ознак, оскільки по кожному найменуванню майна відсутні дані, на підставі яких можливе їх ототожнення за назвою, видом, класом, сортністю ; відповідно, ідентифікувати вказане в договорі майно неможливо.
У судовому засіданні 23.03.06 р. представник первісного відповідача апеляційну скаргу підтримав.
Первісний позивач у письмовому відзиві за №269 від 15.02.06 р. на скаргу та його представники в судовому засіданні проти доводів скарги заперечили, вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просили залишити його без змін, а скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.2003 року між Акціонерним товариством „Кредит Банк (Україна)" та Закритим акціонерним товариством „Сільгоспвиробники Поділля - 2" укладено кредитну угоду за № 03/42 .
28.11.2003 року між АТ " Кредит Банк ( Україна ) " та відкритим акціонерним товариством " Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів " укладено договір застави від 28.11.2003 року , нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу Лозінською Є.М., номер за реєстром 2618, в забезпечення виконання Закритим акціонерним товариством " Сільгоспвиробники Поділля - 2 " зобов'язань по кредитній угоді № 03/42 від 03.04.2003 року, із змінами і доповненнями.
Згідно з п.1.2 договору від 28.11.03 р. предметом застави є цукор, насіння пшениці, горох, соя.
Відповідно до п.2.1.1 договору застави "Заставодержатель" ( первісний позивач ) має право перевіряти документально та фактично наявність, розмір, стан та умови зберігання заставленого майна.
Матеріали справи свідчать, що 15.04.2005 року Заставодержателем надіслано Заставодавцю повідомлення вих. № 51/08-15 від 15.04.2005 року про надання можливості 21.04.2005 року о 10-й годині ранку здійснити перевірку майна, яке знаходиться на території підприємства та передано в заставу банку згідно договору застави від 28.11.2003 року.
Заставодавець отримав зазначене повідомлення 18.04.2005 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого листа.
Заставодавець на вказане повідомлення Заставодержателя надав відповідь про те, що по виконавчих написах нотаріуса на підставі договорів застави від 28.11.2003 року відділом державної виконавчої служби Кам"янець-Подільського міськрайонного управління юстиції відкрито виконавчі провадження №№ 1955, 1958, 1954, 1957, 1956, 1959 про стягнення з Заставодавця на користь Заставодержателя боргу в сумі 1087514,42 грн. В даний час виконання по вищезазначених виконавчих провадженнях зупинено, тому Заставодержатель не має законних підстав для проведення зазначеної перевірки наявності та умов зберігання заставленого майна.
Заставодержатель 26.04.2005 року вдруге надіслав Заставодавцю повідомлення вих. № 633 від 26.04.2005 року про надання можливості здійснити перевірку наявності майна, яке перебуває в заставі, 05.05.2005 року о 10 год. 00 хв. Підприємство надіслало Банку відповідь вих. № 427/05 від 04.05.2005 року, аналогічну першій.
Матеріали справи свідчать, що зобов'язання по вказаній вище кредитній угоді не виконані ні Позичальником, ні Майновим поручителем.
Як зазначено судом першої інстанції, в судовому засіданні експерт Кам'янець-Подільської групи Хмельницької торгово-промислової палати Нікітченко С.О. повідомила, що 28.11.2003 року була проведена експертиза по замовленню Відкритого акціонерного товариства „Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів". Керівником групи експертів, старшим експертом Андрейцевою А.Є. 28.11.2003 року була прийнята заявка по телефону (п. 2.1. Інструкції про порядок проведення товарознавчої експертизи товарів експертами Торгово-промислової палати України) від комерційного відділу Відкритого акціонерного товариства „Відкритого акціонерного товариства „Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів" яка зареєстрована в Журналі заявок за № 32. Нарядом на проведення експертизи було передбачено лише встановлення вартості товару за переліком в асортименті. В експертному висновку № ВК-32 від 28.11.2003 року ціни на товар вказані середньоринкові.
Апеляційним судом встановлено, що згідно з п.п. 1.8. та п. 2.4.4. спірного договору застави, переліку переданого в заставу майна, предмет застави є товарами в обороті.
Згідно з вимогами ст.12 Закону України "Про заставу" в редакції, яка була чинна на момент укладання договору застави від 28.11.2003 року, у ньому повинно бути зазначено найменування місцезнаходження сторін, суть забезпеченої заставою вимоги, її розмір і строк виконання зобов'язання, опис предмета застави, а також будь-які інші умови, відносно яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута угода .
Відповідно до вимог ст. 41 вказаного Закону договір застави товарів в обороті або у переробці повинен визначати вид товару, інші його родові ознаки, а також види товарів, якими може бути замінено предмет застави.
Судовою колегією встановлено, що в договорі застави зазначено вид товару, його родові ознаки, ціна та вага, крім того в договорі зазначено знаходження товарів у володінні Заставодавця, їх розташування, що дозволяє ідентифікувати товари в обороті як предмет застави.
Крім того, сторонами при укладенні спірного договору було погоджено вид товару, який є предметом застави, та товару, яким може бути замінено предмет застави.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що при заставі товарів в обороті достатньо визначити вид товарів, інші його родові ознаки, що і було зроблено. Детальний опис майна, переданого в заставу, можна встановити із розшифровки бухгалтерської довідки № 715 від 28.11.2003 року (виписки з балансу).
Судова колегія вважає, що при укладенні договору застави його сторонами було досягнуто згоди з усіх істотних умов , які передбачені ст.ст. 12, 41 Закону України " Про заставу " , зокрема , щодо найменування , місцезнаходження сторін, суті забезпеченої заставою вимоги , її розміру , строку виконання зобов'язання , опису предмета застави з визначенням виду товару , інших його родових ознак, а також виду товарів , якими може бути замінено предмет застави .
Твердження скаржника про те , що в договорі застави від 28.11.2003 року не визначено індивідуальних ознак предмету застави , які дозволяють встановити , яке саме майно є предметом застави і відрізнити його від однорідних предметів, безпідставне з огляду на таке .
У відповідності до вимог ст. 12 Закону України " Про заставу " однією із істотних умов договору застави будь-якого виду є зазначення опису предмета застави . Згідно зі ст. 41 Закону України "Про заставу" ( в редакції , яка діяла на день укладення договору застави ) договір застави товарів в обороті або у переробці повинен визначати вид товару , інші його родові ознаки , а також види товарів, якими може бути замінено предмет застави . Тобто, положення ст.12 вищезазначеного закону вимагають зазначати в договорі застави товарів в обороті вид товару та його родові ознаки, а не зазначати індивідуальні ознаки предмету застави .
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу передбачено, що він застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, його положення застосовуються до тих прав і обов"язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
У відповідності до ст. 184 Цивільного кодексу України річ є визначеною індивідуальними ознаками , якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками , що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її . Речі , визначені індивідуальними ознаками, є незамінними . Річ є визначеною родовими ознаками , якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом , вагою, мірою. Річ , що має лише родові ознаки , є замінною . Крім того, у відповідності до п. 1.20.1 ст.1 Закону України " Про оподаткування прибутку підприємств " від 28.12.1994 року № 334/94-ВР , із змінами і доповненнями , однорідні товари - товари , які не є ідентичними , мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів , що дозволяє їм виконувати однакові функції та ( або ) бути взаємозамінними .
У відповідності з п.4 Положення ( стандарт ) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 року № 246 , зареєстрованого Міністерством юстиції України 02.11.1999 року № 751/4044 запаси - активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності , перебувають в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва . Згідно з п.7 вказаного вище Положення одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх найменування або однорідна група ( вид ) .
Надана ВАТ " Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів " бухгалтерська довідка № 715 від 28.11.2003 року визначає передачу в заставу майна за однорідними групами. За вказаним принципом Хмельницькою торгово-промисловою палатою України зроблено експертне заключення № ВК-32 від 28.11.2003 року про ринкову вартість товарів в обороті , які є предметом договору застави від 28.11.2003 року .
Облік запасів здійснюється на складах , запаси обліковуються у відповідних документах, облік проводиться на основі прибуткових ордерів , вимог , накладних, товарно-транспортних накладних . Порядок бухгалтерського обліку запасів не передбачає їх класифікацію за будь-якими індивідуальними ознаками (в тому числі приписами ДСТУ 3769: 98 ). Згідно зі ст. 12 Закону України від 17.05.2001 року № 2408-ІП " Про стандартизацію " стандарти застосовуються на добровільних засадах , якщо інше не встановлено законодавством ".
Ні законом " Про заставу " , ні іншими підзаконними нормативними актами та інструктивними документами бухгалтерського обліку не передбачається класифікація запасів ( товарів в обороті ) за ознаками, визначеними в Державних стандартах. Тому посилання Скаржника на ДСТУУ є безпідставним.
Предмет застави за договором від 28.11.2003 р. має родові ознаки , вимірюється вагою і є замінним .
Судова колегія вважає, що сторонами договору застави від 28.11.2003 року було дотримано вимоги ст.ст.12, 41 Закону України " Про заставу " щодо опису предмета застави . Слід зазначити, що опис заставленого майна повинен містити індивідуальні ознаки останнього, які дозволяють встановити , яке саме майно є предметом застави , відрізнити його від однорідних предметів . Однак ця вимога не стосується застави товарів в обороті або у переробці , оскільки вони визначаються родовими ознаками, у договорі має бути зазначено види товарів, якими можна замінити предмет застави . Лише за наявності зазначених умов , якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства , а також тих умов , щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди , договір застави відповідно до вимог статті 153 Цивільного кодексу можна вважати укладеним .
Крім того , особливістю такого виду застави - як застава товарів в обороті є те, що заставодавцю надається право змінювати склад і натуральну форму заставленого майна за умов , що його загальна вартість не буде меншою, ніж вартість товару, вказаного в договорі застави ( право відчуження і заміни предмета застави ) . Право заміни є можливим , оскільки у випадку застави товарів в обороті відсутня та ступінь індивідуалізації заставленого майна , яка необхідна для існування речового права , і відносини між заставодержателем і заставодавцем мають обов'язковий характер .
При заставі товарів в обороті або у переробці реалізовані заставодавцем товари перестають бути предметом застави з моменту їх вручення набувачу або транспортній організації для відправлення набувачу , а набуті заставодавцем товари , передбачені в договорі застави , стають предметом застави з моменту виникнення на них права власності ( ст.40 Закону України " Про заставу " ) .
У відповідності до ст.42 Закону України " Про заставу " при заставі товарів в обороті або у переробці заставодавець зберігає за собою право володіти , користуватися та розпоряджатися предметом застави відповідно до вищевказаних правил . У разі відчуження заставлених товарів заставодавець зобов'язаний замінити їх іншими товарами такої ж або більшої вартості . Зменшення вартості замінених товарів допускається тільки у випадках , коли це здійснено за домовленістю сторін щодо погашення частки початкової заборгованості (ст. 43 Закону України "Про заставу").
Таким чином , особливістю застави товарів в обороті або у переробці є те , що заставодавцю надається право змінювати склад і натуральну форму заставленого майна за умов , що його загальна вартість не буде меншою, ніж вартість товару, вказаного в договорі застави .
За таких обставин, на думку апеляційного суду, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що договір застави від 28.11.2003 року, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу Лозінською Є.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2618, укладений повноважними представниками у відповідності до положень Закону України „Про заставу", Цивільного кодексу УРСР, відповідає вимогам закону, а тому правомірно відмовив у задоволені зустрічного позову про визнання вищезазначеного договору недійсним .
Судова колегія вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 4, ст. 151, ст. 153, ст. 154 ЦК УРСР, положення якого застосовано до спірних правовідносин, цивільні права та обов'язки з договору виникають з моменту досягнення сторонами в потрібній у належних випадках формі згоди по всіх істотних умовах, визнаних такими за законом або необхідних для договорів даного виду, а також всіх тих умовах, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди. З цього моменту укладений договір може бути предметом господарського спору та відповідного позову особи, права або охоронювані законом інтереси якої він порушує.
Пунктом 4 Прикінцевих положень ГК України встановлено, що він застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями.
До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями ГК України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов"язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази припинення застави, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що первісний позов про надання доступу для перевірки документально та фактично майна, яке надано в заставу, є обґрунтованим, а тому правомірно задовольнив його, а також вірно вирішив питання розподілу судових витрат.
З огляду на вищевикладене судова колегія вважає, що оскаржуване рішення законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Доводи апеляційної скарги не є переконливими, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні, а тому його слід залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Хмельницької області від 14 жовтня 2005 року у справі №21/4064 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кам'янець-Подільський комбінат хлібопродуктів", м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області - без задоволення.
2. Матеріали справи №21/4064 повернути до господарського суду Хмельницької області.
Головуючий суддя Шкляр Л.Т.
судді:
Гулова А.Г.
Пасічник С.С.
Віддрук. 5 прим.
1 - до справи
2 - 4 - сторонам ( первісному позивачу з врахуванням правонаступництва за адресами:
79026 м. Львів, вул. Сахарова,78
29000 м. Хмельницький, вул. Проскурівського підпілля,81/1 -
Хмельницькій філії )
5 - в наряд