ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2014 р. Справа № 922/2536/14

Колегія суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М., судді Хачатрян В.С.

при секретарі Передрій Г.С.

за участю представників сторін:

від апелянта - Чебаненко В.Л. - за довіреністю від 27.12.2013р. №535/22;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» Зміївської теплової електричної станції (вх.№2042)

на ухвалу господарського суду Харківської області від 14.07.2014р.

у справі № 922/2536/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Центренерго» Зміївської теплової електричної станції, с. Комсомольське, Харківської області

до відповідача: Лиманського державного виробничого сільськогосподарсько - рибоводного підприємства, с. Комсомольське, Харківської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Відділ державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області, м. Зміїв, про спонукання до виконання умов мирової угоди та стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.07.2014р. у справі №922/2536/14 (суддя Калініченко Н.В. ) провадження у справі №922/2536/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції до Лиманського державного виробничого сільськогосподарсько - рибоводного підприємства про спонукання до виконання умов мирової угоди, затвердженої господарським судом Харківської області ухвалою від 26.07.2012р. у справі №5023/9917/11, укладеної між позивачем та відповідачем, та стягнення з відповідача 46618,00 грн. припинено у зв'язку з тим, що спір у даній справі не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що мирова угода, яка укладена між сторонами на стадії виконання рішення та затверджена ухвалою господарського суду Харківської області від 26.07.2012р. у справі №5023/9917/11, відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» та є виконавчим документом в розумінні статті 17 даного Закону, а отже підлягає виконанню державною виконавчою службою. За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов висновку про припинення провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті80 ГПК України, оскільки справа зі спору про спонукання до виконання мирової угоди та стягнення заборгованості непідвідомча господарському суду.

Публічне акціонерне товариство «Центренерго» Зміївської теплової електричної станції з ухвалою господарського суду першої інстанції не погодилось та звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 14.07.2014р. у справі №922/2536/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник вказує на те, що ухвала господарського суду від 26.07.2012р. у справі №5023/9917/11, якою затверджено мирову угоду між сторонами спору, не відповідає вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не містить всіх необхідних реквізитів, а саме: дати набрання законної сили рішення та строк пред'явлення виконавчого документу до виконання, а отже, на думку апелянта, не є виконавчим документом.

Відзивом від 05.08.2014р. Лиманське державне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство просить суд прийняти рішення щодо можливості списання сум за мировою угодою. Крім того зазначає,що між сторонами було досягнуто усної домовленості про несплату даних сум, оскільки в подальшому планувалось зариблення водойми-охолоджувача, а також був розроблений Регламент сумісної експлуатації ставка-охолоджувача Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго», в якому підприємство не сплачує за воду, так як проводить продувку даної водойми-охолоджувача.

12.08.2014р. на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання від Відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області про здійснення розгляду справи без участі його представника. Вказане клопотання задоволено колегією суддів апеляційної інстанції як таке, що не суперечить вимогам Господарського процесуального кодексу України.

У додаткових поясненнях до апеляційної скарги скаржник зазначає, що ухвала господарського суду Харківської області від 26.07.2012р. у справі №5023/9917/11 не є виконавчим документом в розумінні статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки не містить передбачених законом ознак: дати прийняття та номеру рішення, згідно з яким видано документ; строк пред'явлення виконавчого документу до виконання.

Розпорядженням секретаря судової палати Харківського апеляційного господарського суду від 26.08.2014р. у зв'язку з відпустками судді Пуль О.А. та судді Лакізи В.В. для розгляду справи №922/2536/14 сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Бородіної Л.І., судді Здоровко Л.М., судді Хачатрян В.С.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 14.07.2014р. у справі №922/2536/14 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить відтиск штампу на звороті останнього аркуша ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 12.08.2014р. у даній справі (а.с.120) та повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.131), проте не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Враховуючи належне повідомлення відповідача про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін не була визнана судом обов'язковою та зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги, встановлені статтею 102 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.01.2012р. у справі № 5023/9917/11 стягнуто з Лиманського державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» 249291,06 грн. основного боргу, 4985,82 грн. судового збору.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечується сторонами спору, що на виконання вищезазначеного рішення 10.02.2012р. видано відповідний наказ місцевого господарського суду.

Також встановлено, що 01.06.2012р. Відділом Державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області №5023/9917/11, вказані обставини не заперечуються сторонами, а отже у відповідності до вимог частини 1 статті 35 ГПК України не підлягають доказуванню.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.07.2012р. у даній справі задоволено заяву сторін про затвердження мирової угоди у справі №5023/9917/11; затверджено мирову угоду сторін між Публічним акціонерним товариством «Центренерго» (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 1, код ЄДРПОУ 22927045 р/р 26004306872 в АТ "Ощадбанк" м. Київ, МФО 300465) та Лиманським державним виробничим сільськогосподарсько - рибоводним підприємством (63460, смт. Комсомольське, Балаклійське шосе, код ЄДРПОУ 24339861, п/р 260084307 у ВАТ "Мегабанк", м. Харків, МФО 351629) в наступній редакції:

1. Господарським судом Харківської області було винесене рішення від 25.01.2012р. у справі № 5023/9917/11 про стягнення із боржника на користь стягувача 249291,06 грн. основного боргу, 4985,82 грн. витрат по сплаті судового збору та яке набрало законної сили. На виконання вищезазначеного рішення господарський суд Харківської області видав наказ про примусове виконання від 10.02.2012р., та постановою відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області від 01.06.2012р. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу № 5023/9917/11.

2. Загальна сума непогашеної заборгованості боржника перед стягувачем за рішенням господарського суду Харківської області від 25.01.2012р. у справі 5023/9917/11 на момент підписання мирової угоди складає 254276,88 грн. (двісті п'ятдесят чотири тисячі двісті сімдесят шість гривень вісімдесят вісім копійок).

3. Боржник визнає факт існування заборгованості перед стягувачем у розмірі 254276,88 грн. та обов'язку по її погашенню, та сторони дійшли згоди про заміну порядку її відшкодування шляхом розстрочення заборгованості, а саме: 254276,88 грн. буде погашено боржником перед стягувачем протягом 120 (сто двадцяти) місяців з виплатою рівними частками по 2119, 00 грн. (дві тисячі сто дев'ятнадцять гривень) щомісячно з моменту затвердження в суді цієї мирової угоди.

4. Боржник зобов'язаний перераховувати щомісячний платіж в розмірі 2119,00грн. (дві тисячі сто дев'ятнадцять гривень) до 25 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок стягувача, зазначаючи в платіжному документі «Оплата заборгованості за мировою угодою № 2 по справі № 5023/9917/11».

5. Боржник зобов'язаний проводити з кредитором звіряння розрахунків за цією мировою угодою, для чого повноважним представникам боржника необхідно щоквартально з'являтися до ВСПО Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго".

6. Боржник має право достроково сплатити наявну заборгованість.

7. Після виконання боржником зобов'язання по сплаті заборгованості, вказаної в п. 2 цієї мирової угоди, стягувач відмовляється від стягнення її в примусовому порядку.

8. Сторони зобов'язуються виконати вимоги ч. 5 ст. 12 Закону України « Про виконавче провадження», а саме:

Стягувач зобов'язується протягом трьох робочих днів з моменту набрання чинності угоди письмово повідомити державного виконавця про затвердження мирової угоди та встановлення розстрочки по виконанню рішення господарського суду Харківської області від 25.01.2012р. у справі № 5023/9917/11, що зумовлює обов'язкове закінчення виконавчого провадження.

Боржник зобов'язується протягом трьох робочих днів з моменту набрання чинності угоди письмово повідомити державного виконавця про затвердження мирової угоди та встановлення розстрочки по виконанню рішення господарського суду Харківської області від 25.01.2012р. у справі № 5023/9917/11, що зумовлює обов'язкове закінчення виконавчого провадження.

9. Усі правовідносини, що виникають з цієї угоди або пов'язані із нею, у тому числі пов'язані із дійсністю, укладанням, виконанням, зміною та припиненням цієї угоди, тлумаченням її умов, визначенням наслідків недійсності або порушення угоди регламентуються цією Угодою та відповідними нормами чинного в Україні законодавства.

10. Мирову угоду складено в 3-х примірниках, які мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у стягувача, другий - у боржника, третій - у господарському суді Харківської області.

11. Жодна із сторін не має права передавати свої права й обов'язки за цією мировою угодою третій стороні без письмової згоди іншої сторони.

12. Мирова угода набирає законної сили з дня затвердження її в господарському суді Харківської області.

Провадження у справі припинено(а.с.12-14).

Листами від 27.05.2013р. та від 02.07.2013р. ПАТ «Центренерго» Зміївської теплової електричної станції просило Лиманське державне виробниче сільськогосподарсько - рибоводне підприємство виконати умови мирової угоди від 18.07.2012р., затвердженої ухвалою місцевого господарського суду від 26.07.2012р.

В матеріалах справи відсутні докази виконання Лиманським державним виробничим сільськогосподарсько-рибоводним підприємством умов мирової угоди.

У листі від 08.08.2014р. Відділ ДВС Зміївського районного управління юстиції Харківської області зазначив, що ухвала господарського суду Харківської області від 26.07.2014р. у справі №5023/9917/11 не містить даних, визначених у пунктах 2,4,5,6 ч.1 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження», а тому не може вважатись виконавчим документом (а.с.111).

14.07.2014р. місцевим господарським судом прийнято оскаржувану ухвалу з підстав, наведених вище (а.с.48-53).

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є вимога ПАТ «Центренерго» Зміївської теплової електричної станції про спонукання до виконання умов мирової угоди від 18.07.2012р., затвердженої ухвалою господарського суду Харківської області від 26.07.2012р. у справі №5023/9917/11, та стягнення з Лиманського державного виробничого сільськогосподарсько - рибоводного підприємства боргу у сумі 46618грн.

Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову. Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді. Про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

За приписами процесуального законодавства мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами. Мирова угода не призводить до вирішення спору по суті.

За приписами частини 3 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" сторони мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка визнається судом, оспорювати належність майна і результати його оцінки, подавати письмові заперечення проти розрахунку державного виконавця щодо розподілу коштів між стягувачами.

Відповідно до частини 4 статті 121 ГПК України мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Відповідно до п.3.19 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК).

Умови мирової угоди мають бути викладені чітко й недвозначно з тим, щоб не виникало неясності і спорів з приводу її змісту під час виконання.

В ухвалі про затвердження мирової угоди у резолютивній частині докладно й чітко викладаються її умови і зазначається про припинення провадження у справі (пункт 7 частини першої статті 80 ГПК), а також вирішуються питання, пов'язані з судовими витратами у справі. Затвердження судом мирової угоди з одночасним припиненням провадження у справі є одноактною (нерозривною) процесуальною дією і не може розглядатися як два самостійних акти - окремо щодо затвердження мирової угоди і щодо припинення провадження.

Умови мирової угоди повинні безпосередньо стосуватися предмета позову, що виключає зазначення в ній дій, коштів чи майна, які не відносяться до цього предмета. У зв'язку з цим, зокрема, не можуть включатися до мирової угоди умови щодо застосування неустойки (штрафу, пені) за невиконання її умов.

Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов'язків за цією угодою:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою; тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, такі виконавчі документи, як ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження" встановлені вимоги до виконавчого документу. У виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

У пункті 7.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 12.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом згідно з пунктом 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" і як виконавчий документ повинна містити у своїй резолютивній частині не лише вказівку про затвердження мирової угоди, а й інші передбачені законодавством (статтею 86 ГПК та статтею 18 названого Закону) ознаки та відомості, зокрема, щодо умов, розміру і строків виконання зобов'язань сторін тощо. За недодержання відповідних вимог ухвала про затвердження мирової угоди не може вважатися виконавчим документом, що підлягає виконанню державною виконавчою службою.

Якщо виконавче провадження стосовно судового рішення відкрито, сторони відповідно до частини третьої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується судом. Заява про затвердження такої мирової угоди розглядається в судовому засіданні за правилами частини першої статті 121 ГПК.

Якщо ухвала про затвердження мирової угоди не відповідає вимогам, встановленим для виконавчих документів (стаття 18 Закону України "Про виконавче провадження"), і державним виконавцем з цих підстав буде відмовлено у відкритті виконавчого провадження, заінтересована сторона вправі звернутися до господарського суду з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, в разі задоволення якого господарським судом видається відповідний наказ.

У листі від 08.08.2014р. ВДВС Зміївського районного управління юстиції Харківської області зазначено, що ухвала господарського суду Харківської області від 26.07.2012р. у справі №5023/9917/11 не є виконавчим документом, оскільки не містить всіх необхідних даних, визначених статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження».

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвала господарського суду Харківської області від 26.07.2012р. у справі №5023/9917/11, якою затверджено мирову угоду від 18.07.2012р., не містить усіх даних (ознак та відомостей) щодо умов і строків виконання зобов'язання сторонами, відсутній строк пред'явлення виконавчого документу до виконання, а отже така ухвала не містить усіх обов'язкових вимог, які ставляться до виконавчого документу Законом України «Про виконавче провадження», і наявність яких є необхідною умовою для визнання цієї ухвали виконавчим документом, а, відповідно, ПАТ «Центренерго» Зміївської теплової електричної станції не позбавлено права звернення з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про відповідність ухвали господарського суду Харківської області від 26.07.2012р. у справі №5023/9917/11, якою затверджено мирову угоду, вимогам статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», та відповідно, необґрунтовано визнав вказану ухвалу виконавчим документом.

За таких обставин, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані обставини, що мають значення для справи, та неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, а отже апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Центренерго» Зміївської теплової електричної станції підлягає частковому задоволенню, ухвалу господарського суду Харківської області від 14.07.2014р. у справі №922/2536/14 слід скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.п.1,4 ч. 1 ст.104, ст.ст. 105, 106 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» Зміївської теплової електричної станції задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Харківської області від 14.07.2014р. у справі №922/2536/14 скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області в іншому складі суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 01.09.2014р.

Головуючий суддя Бородіна Л.І.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Хачатрян В.С.