Судове рішення #384892
9/8-06

                 

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

 "26" грудня 2006 р.                                                          Справа №  9/8-06

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого   судді                                                  Ляхевич А.А.

суддів:                                                                        Вечірка І.О

                                                                                   Зарудяної Л.О.


при секретарі                                                            Гаврилюк Т.В. , Воробйовій Т.А.,

за участю представників сторін:

від позивача: Слюсар О.В. - довіреність від 05.09.2005р.,

від відповідача:  Бабій В.М. - довіреність №07-16/1808 від 31.05.2006р. (брав участь в судовому засіданні 05.12.2006 р.),

від третіх осіб:

- Фонду майна АРК: Голубєва Н.А. - довіреність №01/149 від 21.01.2006 р.,

- підприємства "Комфорт -Т ": Чернявська О.В. - довіреність від 21.08.2006 р. (брала участь в судовому засіданні 23.11.2006 р.),

                                                   Соколова Л.Г. - довіреність від 21.08.2006 р. (брала участь в судовому засіданні 23.11.2006 р.),

розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України у Вінницькій області, м. Вінниця      

на постанову  господарського суду Вінницької області

від "17" січня 2006 р. у справі №  9/8-06  

за позовом Відкритого  акціонерного  товариства  "Теплий дім", м. Вінниця  

до Регіонального відділення Фонду державного майна України у Вінницькій області, м. Вінниця

за участю третіх осіб на стороні відповідача, що не заявляють  самостійних вимог на предмет спору - Фонду  майна Автономної Республіки Крим , м. Сімферополь та

                         - Підприємство " Комфорт - Т ", м. Сімферополь,


з перервами в судовому засіданні з 23.11.2006 р. по 05.12.2006 р.

та з 05.12.2006 р. по 26.12.2006 р.,

про спонукання до укладання договору,

 ВСТАНОВИВ:

  

Постановою господарського суду Вінницької області від 17.01.2006 р. у справі №9/8-06 задоволено позов  Відкритого  акціонерного  товариства  "Теплий дім", м.Вінниця до Регіонального  відділення Фонду державного майна України  по Вінницькій  області.

Визнано за позивачем право на безоплатне користування державним майном - базою відпочинку в м. Саки, вул. Морська, 4.

Зобов'язано   Регіональне відділення Фонду  державного майна України  по Вінницькій області  укласти з Відкритим   акціонерним  товариством   "Теплий дім" договір безстрокового безоплатного користування державним майном, що побудоване  за рахунок коштів фонду соціального розвитку ДП "Вінницький комбінат будівельних конструкцій" - базою відпочинку загальною площею 120,6 кв.м., що складається з шести кімнат і розташована за адресою: м. Саки, вул. Морська, 4.

Стягнуто з   Регіонального  відділення  Фонду  державного  майна України  у Вінницькій області на користь позивача 85,00грн. державного мита та                      118,00 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із прийнятим судовим актом,  Регіональне   відділення    ФДМУ по Вінницькій області звернулось до апеляційного господарського суду  з апеляційною скаргою про його скасування.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судове рішення прийнято місцевим господарським судом за неповного з'ясування обставин справи; недоведеності обставин, які мають значення для справи, які суд першої інстанції  вважає встановленими; невідповідності висновків суду обставинам справи та з порушенням  норм матеріального права.

Особа, що подала апеляційну скаргу, зазначає, зокрема, що:

- місцевим господарським судом невірно застосовано ст.24 Закону України "Про приватизацію державного майна", оскільки редакція ст.24 цього Закону України у редакції Закону №1724-ІІІ від 18.05.2000р. не діяла під час приватизації комбінату (з 1996 по 1999р.р.);

- суд дійшов невірного висновку, що укладення договору безстрокового безоплатного користування згідно ст.24 зазначеного закону є обов'язковим для органу приватизації;

- частина  2 ст.24  названого вище Закону в редакції, що діяла на момент приватизації підприємства передбачала, що товариству покупців, створеному працівниками підприємства в результаті викупу підприємства, купівлі його на аукціоні або за конкурсом, придбання 51 і більше відсотків акцій за його згодою відповідний орган приватизації безоплатно передає об'єкти соціально-побутового призначення, створені за рахунок фонду соціального розвитку зазначеного підприємства;

- позивач не підпадає під дію цієї норми, оскільки не створював товариства покупців, приватизація відбулась іншим, аніж перелічені у статті, способом;

- план приватизації, складений комісією з приватизації, яким спірний об'єкт було віднесено до об'єктів, що не підлягають приватизації, та наказ регіонального відділення ФДМУ про його затвердження не були оскаржені у встановленому ст.14 Закону "Про приватизацію державного майна" порядку.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

У запереченні на апеляційну скаргу від 01.06.2006р. (а.с.87-88, т.1) та в додаткових поясненнях від 21.11.06р. (а.с.17-20, т.2) позивач та його представник в засіданні суду заперечили проти доводів апеляційної скарги, вважаючи судовий акт місцевого господарського суду законним та обгрунтованим.

Стверджує, зокрема, що згідно ст.179 ГК України укладення договору безоплатного користування після введення в дію Наказу ФДМУ №1329 від 25.07.01р. "Про реалізацію вимог ст.24 Закону України "Про приватизацію державного майна" є  обов'язковим для відповідача.

Вважає, що фактично об'єкт соціально-побутового призначення було передано йому у безоплатне користування ще в процесі приватизації, проте документального фіксування зазначеного факту не відбулось.

Окрім того, на думку позивача, державне майно, що не увійшло до його статутного фонду, перебувало в безпосередньому віданні та управлінні корпорації "Украгропромбуд", тому Фонд майна АРК не мав повноважень щодо передачі спірного об'єкту в оренду.

Залучені ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 27.07.2006р. до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Фонд майна Автономної  Республіки Крим та  підприємство "Комфорт-Т" підтримують доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у поясненнях Фонду майна АРК від 29.09.06р. №08-14/7944 (а.с.119, т.1) та поясненнях приватного підприємства "Комфорт-Т", м. Сімферополь від 16.11.06р.   (а.с.1-2,т.2 ).

Зокрема, Фонд майна Автономної Республіки Крим вказує на укладення договору оренди 18.07.2003р. спірного державного майна з підприємством                "Комфорт - Т", згідно умов якого об'єкт передано ТОВ "Комфорт - Т" за актом прийому-передачі від 18.07.2003р.

Відповідно до п. 8.7 зазначеного договору, він є чинним на момент прийняття рішення судом першої інстанції та на час розгляду апеляційної скарги в апеляційному господарському суді.

Зазначає також, що безоплатну передачу спірного об'єкту слід було передбачити у плані приватизації, її застосування можливе лише у випадку створення товариства покупців, чого у даному випадку не було.

Третя особа - підприємство "Комфорт - Т" стверджує, що в зв'язку з укладенням 18.07.2003р. договору оренди спірного майна позивач не вправі вимагати передачі йому об'єкту в безстрокове безоплатне користування. Окрім того, згідно ст. 24 Закону України "Про приватизацію державних підприємств" така передача можлива лише у випадку неможливості утримання об'єкта за рахунок місцевого бюджету.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та третіх осіб, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи колегія суддів встановила наступне.

17.07.1996р. в процесі приватизації начальником регіонального відділення Фонду державного майна України по  Вінницькій області було затверджено план приватизації Вінницького комбінату будівельних конструкцій, правонаступником якого є позивач у даній справі.

Згідно зазначеного плану приватизації (а.с.21-23,т.1) та акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу Вінницького комбінату будівельних конструкцій (а.с.16-18,т.1), затвердженого начальником регіонального відділення ФДМУ по Вінницькій області 05.07.1996р. до статутного фонду  не увійшло та не підлягає приватизації наступне державне майно - будинок відпочинку у м. Саки залишковою вартість 1445419000 крб.

Відповідно до Положення про план приватизації, затвердженого наказом ФДМУ №476 від 10.11.1992р., яке було чинне на час приватизації підприємства, у плані приватизації повинні міститись вимоги та обмеження щодо приватизації об'єкта, характеристика об'єктів соціально-побутового призначення, порядок і умови їх використання.

Так, зокрема згідно п.2 розділу VІІ Положення комісія з приватизації могла прийняти наступні рішення щодо приватизації об'єктів соціально-побутового призначення, які знаходяться на балансі підприємства:

- об'єкти, які викупаються, передаються новому власнику на платних умовах згідно з законодавством про приватизацію;

- об'єкти передаються на умовах оренди новому власнику;

- об'єкти переходять до комунальної власності;

- об'єкти передаються безоплатно товариству покупців, у відповідності зі ст.24 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств".

Згідно плану приватизації Вінницького комбінату будівельних конструкцій жодних рішень щодо об'єкту соціально-побутового призначення - будинку відпочинку у  м. Саки комісією з приватизації не приймалось.

Слід зазначити, що до  плану приватизації протягом процесу приватизації, який завершився згідно наказу регіонального  відділення ФДМУ по Вінницькій області 06.12.99р. №1130 змін не вносилось.

Окрім того, план приватизації та наказ про його затвердження у десятиденний строк в порядку, встановленому ст.14 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" оскаржено не було.

Акту прийому-передачі спірного об'єкту між РВ ФДМУ та позивачем не складалось.

Таким чином, спірний об'єкт соціально-побутового призначення перебуває у державній власності.

Стаття 24 Закону України "Про приватизацію державного майна" чинна на момент затвердження названого вище плану приватизації передбачала, що  товариству покупців, створеному працівниками підприємства  згідно зі статтею 8 цього Закону, яке стало власником свого підприємства в результаті викупу підприємства, купівлі його на аукціоні, за конкурсом, придбання 51 і більше відсотків акцій за його згодою відповідний орган приватизації безоплатно передає об'єкти соціально-побутового призначення, створені за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) зазначеного підприємства із зменшенням ціни, за яку було придбано майно підприємства, на суму початкової ціни зазначеного майна.

На час приватизації Вінницького комбінату будівельних конструкцій чинне законодавством передбачало безоплатну передачу майна (об'єкту соціально-побутового призначення) у власність товариству покупців за наявності перелічених вище  підстав, а не у користування.

Пор це свідчить відсутність вказівок у ч.2 ст.24 Закону, що об'єкти соціально-побутового призначення передаються у користування, а також відсутність вказівок про незмінність попереднього власника майна - держави.

Відповідні застереження до ст.24 Закону були введені пізніше - Законом України від 19.02.1997р. №89/97-ВР, які полягали вже у можливості безоплатної передачі об'єктів соціально-побутового призначення господарському товариству за умови цільового використання та без права продажу, тобто у користування.

Згідно редакції 1997р. ч.2 ст.24 Закону - за рішенням державного органу приватизації об'єкти соціально-побутового  призначення в разі відмови трудових колективів, що приватизуються від приватизації цих об'єктів  можуть передаватися місцевим радам згідно з  законодавством. У разі неможливості утримання за рахунок коштів місцевого бюджету об'єктів соціально-побутового призначення, створених за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів підприємства, що  приватизується, зазначені об'єкти можуть безоплатно передаватися господарському товариству, створеному працівниками підприємства відповідно до ст.8 цього Закону, до складу якого увійшло не менш як 50% працівників підприємства, за умови їх цільового використання та належного утримання і без права продажу.

Законом від 18.05.2000р. до ч.2 с т.24 Закону внесено зміни, якими уточнено, що об'єкти можуть передаватися у  порядку, що встановлюється Фондом державного майна України у безстрокове безоплатне користування такому товариству за умови їх цільового використання та належного утримання і без права продажу.

В зв'язку з наведеним, Наказом Фонду державного майна України від 25.07.2001р. №1329 затверджено Порядок передачі  у безстрокове безоплатне користування об'єктів соціально-побутового призначення  відкритим акціонерним товариством.

ВАТ "Теплий Дім" звернулось з позовом до господарського суду Вінницької області у листопаді 2005р., посилаючись саме на зазначений Порядок. Тому необгрунтованим є твердження позивача, що відповідач зобов'язаний укласти договір безоплатного користування майном, оскільки ст.24 Закону України "Про приватизацію державного майна" в редакції станом на 1996р. було передбачено обов'язок органу приватизації укласти такий договір.

Помилковим є висновок місцевого господарського суду, що в ч.2 ст.24 Закону України "Про приватизацію державного майна" чинній на момент прийняття судом рішення є вказівка про обов'язок органу приватизації безоплатно передати об'єкти соціально-побутового призначення у користування підприємству, оскільки ст.24 Закону у редакції 2000р. передбачає можливість передачі, обумовлену певними підставами, а не обов'язок для органу приватизації.

Зокрема, однією з передумов передачі об'єкта соціально-побутового призначення у користування є наявність відповідного запису у плані приватизації державного підприємства.

Як встановлено судом, запис у плані приватизації щодо спірного об'єкту відсутній, хоча така можливість була передбачена Положенням про план приватизації, чинним на  момент затвердження плану приватизації Вінницького комбінату будівельних конструкцій.

Позивач не скористався правом внести зміни до плану приватизації протягом 1996-1999р.р., тобто і в той період, коли ст.24 Закону України "Про приватизацію державного майна" передбачала можливість передачі об'єкту у користування (з1997р.).

Слід також зазначити, що спільним наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України №908/68 від 19.05.99р. з відповідними змінами, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.06.99р. за №414/3707 "Про управління державним майном, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі" (п.1.4) передбачено наступні способи управління таким майном:

- приватизація його відповідно чинного законодавства;

- передача майна в оренду відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна";

- передача майна у комунальну власність у порядку, передбаченому Законом України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності ;

- передача майна в управління центральних та місцевих органів виконавчої влади у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.98р. №1482;

- передача майна господарським товариствам на умовах відповідного договору безоплатного зберігання.

Згідно п.2.2.3 розділу 2 "Порядок управління державним  майном" зазначеного вище наказу договір оренди державного майна, яке перебуває на балансах господарських товариств, укладається органом приватизації за місцем розташування об'єкта оренди, відповідно до вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.003р. між Фондом майна Автономної Республіки Крим та підприємством "Комфорт-Т" укладено договір оренди державного нерухомого майна, що не увійшло до статутного Фонду господарського товариства (а.с.97-101, т.1).

На час прийняття рішення судом першої інстанції договір оренди є чинним.

Укладаючи договір, орендодавець діяв на підставі п.3 наказу ФДМУ №146        від 31.01.03р. "Про виконання завдань по  надходженню орендної плати в Державний бюджет в 2003р." та наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим від 24.06.03р. №577 "Про передачу нерухомого  майна, що не увійшло до статутного фонду Вінницького ВАТ "Теплий Дім".

Таким чином, Фонд державного майна України в особі Фонду майна АРК на час звернення позивача з позовом до суду визначив спосіб управління спірним державним майном.

Згідно ч.3 ст.179 Господарського кодексу України укладення господарського  договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні,  виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Однак, у даному випадку відсутня пряма вказівка закону, зокрема, ст.24 Закону України "Про приватизацію державних підприємств" на обов'язковість укладення такого договору, тому помилковим є посилання суду першої інстанції на ч.3 ст.179 ГК України.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що позивач не довів свого права на безоплатне безстрокове користування державним майном, яке перебуває на його балансі та не увійшло до його статутного фонду, хоча профкомом державного підприємства - Вінницького комбінату будівельних конструкцій у 1989р. було  перераховано кошти на будівництво бази відпочинку в м.Саки  (платіжні доручення №26 від 14.12.89р. та №29 від 20.12.89р.).

Таким чином, рішення суду першої інстанції прийнято за невідповідності висновків, викладених у рішенні обставинам справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова місцевого господарського суду - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові.

Судові витрати покладаються на позивача.

  Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна  України у Вінницькій області, м. Вінниця задовольнити.


2. Постанову  господарського суду Вінницької області від 17 січня 2006 р. у справі № 9/8-06 скасувати.

Прийняти нове рішення.

"В позові Відкритого акціонерного  товариства "Теплий дім", м. Вінниця до Регіонального відділення ФДМУ по Вінницькій області про визнання за позивачем права на безоплатне користування державним майном - базою відпочинку в м.Саки, вул.Морська,4 та зобов'язання Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області укласти з Відкритим акціонерним товариством "Теплий дім" договір безстрокового безоплатного користування державним майном, що побудоване за рахунок коштів фонду соціального розвитку ДП "Вінницький комбінат будівельних конструкцій" - базою відпочинку загальною площею 120,6 кв.м., що складається з шести кімнат і розташована за адресою м.Саки, вул.Морська, 4 - відмовити."


3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.


4. Касаційну скаргу може бути подано протягом одного місяця безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.  

 Головуючий   суддя                                                              Ляхевич А.А.

                

 судді:

                                                                                           Вечірко І.О  

                                                                                           Зарудяна Л.О.  

 























Віддрук. 2 прим.

1-до справи

2-в наряд

друк. Кравчук Н.В.

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація