АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1266/14 Справа № 192/980/14 Головуючий у 1 й інстанції - Трещова Н. М. Доповідач - Дігтярь Н.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2014 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Дігтярь Н.В.

суддів - Руських К.Г., Слоквенко Г.П.

при секретарі - Дерев'янко І.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровськ кримінальне провадження №12014040570000192 за апеляційною скаргою обвинуваченої ОСОБА_2 на вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2014 року щодо

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженки та мешканка м.Дніпродзержинськ

АДРЕСА_1,

раніше не судимої в силу ст.89 КК України,

щодо якої ухвалено обвинувальний вирок за ч.1 ст.309 КК України,

за участю прокурора - Заворотної О.В.

Обвинуваченою ОСОБА_2 принесена апеляційна скарга на вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2014 року, в якій вона просить вирок суду скасувати та призначити їй покарання у виді штрафу або застосувати положення ст.75 КК України, встановивши іспитовий строк.

Згідно вироку Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2014 року обвинувачену визнано винною та засуджено за ч.1 ст.309 КК України на 2 роки 6 місяців обмеження волі.

В обґрунтування доводів своєї апеляційної скарги обвинувачена ОСОБА_2, не оскаржуючи фактичних обставин кримінального провадження, просить вирок суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості скоєного та особі засудженої. Вважає, що покарання у виді штрафу або застосування положень ст.75 КК України буде справедливим та необхідним для її виправлення, також обвинувачена зазначає на тому, що на даний час вона працевлаштована, у вчиненому щиросердечно розкаялась, вину визнала повністю, раніше не судима в силу ст.89 КК України. Крім того, судом безпідставно не взята до уваги думка сторони обвинувачення, яка наполягала на призначенні покарання з застосуванням ст.75 КК України, у зв'язку з чим вважає призначене покарання несправедливим.

Вироком Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2014 року встановлено, що обвинувачена 20 березня 2014 року близько 22-ї години, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, біля магазину «Сонячний» на пр.Металургів 4-а у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області, у невстановленої особи незаконно придбала психотропну речовину, обіг якої обмежено, а саме «метамфетамін», маса якого складає 0,4708г, що в перерахунку на суху речовину становить 0,2778г, яку у цей же день перенесла до квартири АДРЕСА_1, де незаконно зберігала без мети збуту до 28 березня 2014 року.

28 березня 2014 року ОСОБА_2, маючи умисел на незаконне перевезення та зберігання психотропної речовини без мети збуту, прямуючи на довгострокове побачення зі своїм чоловіком, який відбуває покарання у Солонянській ВК №21, для власного вживання, помістивши метамфетамін разом з двома мобільними телефонами, в презерватив, а потім у свій статевий орган, перевезла вищевказану психотропну речовину із м.Дніпродзержинська до Солонянської ВК №21 в с.Аполонівка Солонянського району Дніпропетровської області, де не здала заборонені для передачі в колонію зазначені предмети, і тільки після огляду контролером на пропозицію видати наявні у неї заборонені предмети, дістала вищевказані два мобільні телефони, в одному з яких в ході його огляду була вилучена психотропна речовина, обіг якої обмежено, а саме «метамфетамін», маса якого складає 0,4708г, що в перерахунку на суху речовину становить 0,2778г, .

Заслухавши доповідь суддів, прокурора Заворотню О.В. яка заперечувала проти доводів апеляційної скарги обвинуваченої, а призначене покарання вважала необхідним та справедливим задля виправлення обвинуваченої, в судових дебатах підтримала таку ж позицію, дослідивши матеріали кримінального провадження, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченої задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як видно з вироку, суд перевірив обґрунтованість пред'явленого обвинувачення та дав відповідну оцінку доказам у кримінальному провадженні. Висновки суду відповідають фактичним обставинам провадження і обґрунтовані на досліджених судом доказах.

Висновки суду про винуватість у скоєнні злочину, за який вона засуджена та кваліфікація учасниками процесу не оспорюють ся, а тому відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України апеляційним судом не перевіряються.

Доводи апеляції обвинуваченої про те, що призначене покарання не відповідає тяжкості скоєного злочину та особі обвинуваченої, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними.

Виходячи з положень ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші кримінального провадження які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.

Як вбачається з вироку суду, вищезазначені вимоги закону дотримані, а саме враховані дані про особу обвинуваченої, яка свою вину визнала повністю, раніше не судима в силу ст.89 КК України, щиросердечно розкаялась в скоєному, що судом згідно ст.66 КК України правильно віднесено до пом'якшуючих покарання обставин.

Однак, доказів того, що обвинувачена на даний час працевлаштована, нею не надано, отже колегія суддів даний довід не може брати до уваги як підставу для застосування іншого виду покарання такого як штраф.

А враховуючи, що відповідно до вимог ст.12 КК України кримінальне правопорушення, скоєне обвинуваченою, відноситься до середнього ступеню тяжкості, обвинуваченою вчинений злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, предметом якого є психотропна речовина - метамфетамін, обіг якої заборонений, беручи до уваги спосіб вчинення ОСОБА_2 даного кримінального правопорушення та розмір вилученої психотропної речовини, а також те, що наведені обвинуваченою доводи в апеляції вже враховані при призначенні їй покарання судом першої інстанції, інших пом'якшуючих обставин ОСОБА_2 в апеляції не зазначено, на підставі зазначеного, колегія суддів не вбачає підстав для застосування положень ст.75 КК України.

Колегія суддів також вважає, що судом обґрунтовано чому саме призначений вид покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження скоєння нових злочинів, тому колегія суддів погоджується, що призначене покарання за ч.1 ст.309 КК України у виді 2 років 6 місяців обмеження волі є необхідним та достатнім для виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень обвинуваченою ОСОБА_2

Керуючись ст.ст.405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 липня 2014 року відносно ОСОБА_2 залишити без змін.

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвала суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту її проголошення.

Судді