АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1450/14Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 19, 27 Колода Л. Д.

Доповідач в апеляційній інстанції

Охріменко Н. І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОхріменко Н. І.

суддівКачана О. В. , Скіця М. І.

при секретаріВолвенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ВАТ "Райффайзен банк Аваль" - Грушевого Ю.В. на рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2014 року у справі за позовом ВАТ "Райффайзен банк Аваль" до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и л а :

17 лютого 2014 року ВАТ "Райффайзен банк Аваль" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про стягнення боргу.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що між позивачем та ОСОБА_8 29 грудня 2006 року було укладено генеральну кредитну угоду №010/02-2/1030-06/г та договір про зміни №1 від 25 червня 2007 року. В рамках Генеральної кредитної угоди між позивачем та ОСОБА_8 було укладено кредитний договір № 01002-2 1030-06 від 29 грудня 2006 року. На підставі даного договору відповідачу ОСОБА_8 було надано кредит в сумі 590 000 доларів США терміном по 28 грудня 2013 року. Цільове призначення кредитних коштів - на проведення ремонту нерухомого майна та на розвиток бізнесу.

ОСОБА_8 не виконано зобов'язання п.п. 1.4.1.2., 1.5.1. вищевказаного кредитного договору, а саме - не сплачується основна заборгованість за кредитом та відсотки за його користування.

Станом на 17 січня 2014 року за ОСОБА_8 рахується заборгованість в сумі 467 661,87 доларів США, заборгованість за відсотками в сумі 167 563,89 доларів США, за нарахованою пенею в сумі 93 112,47 доларів США, а всього 728 338,23 доларів США, що згідно курсу НБУ становить в гривневому еквіваленті (728 338,23 х 7.9930) - 5 821 607,47 грн.

29 грудня 2006 року, в забезпечення виконання умов кредитного договору, між позивачем та ОСОБА_9 було укладено договір поруки №010/02-2/1030-06 п, за яким вона взяла на себе зобов'язання перед позивачем відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_8, що виникли з умов генеральної кредитної угоди, у повному обсязі цих зобов'язань.

26 серпня 2009 року банком було направлено на адресу відповідачів претензії щодо дострокового виконання умов кредитного договору та договору поруки. Однак вимоги банку не були виконані в повному обсязі.

Згідно п. 1.9.1. кредитного договору банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником або поручителем, або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором, або умов договору іпотеки, або умов договір) поруки.

Згідно ч.1 ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, порушеного порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну відповідальність) відповідальність поручителя.

Враховуючи ст. 651 ЦК України та у зв'язку з тим, що позичальник до цього часу не виконує умови кредитного договору, і виконання його в подальшому сумнівне, чим істотно порушує умови договору, виникла необхідність у стягненні вищевказаної заборгованості.

В зв'язку з цим позивач просить постановити рішення, яким стягнути з відповідачів на користь ВAT «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість в сумі 5 821 607,47 грн. та судові витрати.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 02 квітня 2014 року в задоволенні позову ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_8 та ОСОБА_9 про стягнення боргу відмовлено в зв'язку з спливом позовної давності, про застосування якої заявив відповідач.

Не погоджуючись із даним рішенням суду, представник ВАТ "Райффайзен банк Аваль" - Грушовий Ю.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, що з'явились, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», суд першої інстанції виходив з того, що позивач звернувся з позовом після закінчення строку позовної давності, передбаченого ст.257 Цивільного кодексу України, і з заявою про поновлення строку позовної давності до суду не звертався.

Однак погодитись з такими висновками районного суду не можна з підстав неповного з'ясування, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи та неправильному застосуванню норм матеріального права.

Відповідно до вимог п.п. 1, 2, 3, 4 ст.309 ЦПК України колегія суддів скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення з наступних підстав.

Судами встановлено, підтверджено матеріалами справи, що між позивачем та ОСОБА_8 29 грудня 2006 року було укладено генеральну кредитну угоду №010/02-2/1030-06/г та договір про зміни №1 від 25 червня 2007 року. В рамках Генеральної кредитної угоди між позивачем та ОСОБА_8 було укладено кредитний договір № 01002-2 1030-06 від 29 грудня 2006 року. На підставі даного договору відповідачу ОСОБА_8 було надано кредит в сумі 590 000 доларів США терміном по 28 грудня 2013 року. Цільове призначення кредитних коштів - на проведення ремонту нерухомого майна та на розвиток бізнесу.

29 грудня 2006 року, в забезпечення виконання умов кредитного договору, між позивачем та ОСОБА_9 було укладено договір поруки №010/02-2/1030-06 п, за яким вона взяла на себе зобов'язання перед позивачем відповідати по зобов'язаннях ОСОБА_8, що виникли з умов генеральної кредитної угоди, у повному обсязі цих зобов'язань.

Відповідно до п.3.1 договору поруки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед кредитором на всю суму заборгованості, встановлену на момент подання повної вимоги, у відповідності до ч.1,2 ст.554 ЦК України.

26 серпня 2009 року, відповідно до п. 1.9.1. кредитного договору, банком було направлено на адресу відповідачів претензії щодо дострокового виконання умов кредитних договорів та договорів поруки. Однак вимоги банку, наведені у претензії, не були виконані в повному обсязі.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З матеріалів справи вбачається, що 26 жовтня 2009 року позивач звертався до Придніпровського районного суду з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 4025852,70 грн. за кредитним договором № 010/02-2/1030-06 від 29.12.2006 року, який є предметом даного спору.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16 лютого 2010 року провадження по справі було зупинено до розгляду справи у господарському суді Черкаської області про визнання банкрутом фізичної особи - підприємця ОСОБА_8

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16 жовтня 2009 року порушено справу №01/2600 про банкрутство відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 за його заявою та в порядку ст.ст. 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

29 жовтня 2010 року постановою господарського суду Черкаської області визнано фізичну особу - підприємця ОСОБА_8 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. Скасовано арешт, накладений на все майно боржника ухвалою суду від 16 жовтня 2009 року (а.с.55).

27 листопада 2009 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до господарського суду з заявою про визнання його кредитором по трьох кредитних договорах в тому числі і по тому що є предметом спору та включення в реєстр вимог кредиторів ФОП ОСОБА_8 (а.с. 56).

23 березня 2010 року ухвалою господарського суду Черкаської області визнано вимоги кредиторів в т.ч. позивача по всіх трьох кредитних договорах і в т.ч. по кредитному договору, що є предметом даного спору та включено до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство в третю чергу (а.с. 63).

Крім того, з матеріалів справи вбачається і підтверджується сторонами, що 01 квітня 2013 року позивач надіслав ОСОБА_8 комерційну пропозицію № 140-10-3- 00/1002 по всіх трьох договорах, яка ґрунтується на протоколі засідання Комітету з проблемних кредитів Банку №1400000-5/8-93 від 26 березня 2013 року та в якій запропонував сплатити частину коштів по кредиту до 02 квітня 2013 року, цим самим встановлено новий графік погашення по всіх трьох договорах (а.с.69).

В листі від 15 квітня 2013 року ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» вказує про виконання відповідачем ОСОБА_8 запропонованих банком умов щодо сплати в строк до 02 квітня 2013 року 100 000 грн. в повному обсязі. (а.с. 71).

Сторони підтвердили цей факт квитанцією, наданою в судовому засіданні апеляційної інстанції, № К12/848-6 від 01 квітня 2013 року на суму 98073,63 грн.

Крім того, з ухвали господарського суду Черкаської області від 10 вересня 2013 року вбачається, що за результатами ліквідаційної процедури погашено вимоги ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» у сумі 1 540 664 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Отже, сплата відповідачем коштів в сумі 100 000 грн. по комерційній пропозиції свідчить про вчинення ОСОБА_8 дії та відповідно визнання ним свого боргу по трьох кредитних договорах , в тому числі і по кредитному договору № 010/02-2/1030-06 від 29.12.2006 року що є предметом даного спору.

Зарахування проплаченої суми на забезпечення виконання інших договорів що не є предметом спору є правом банку і не впливає на визнання зобов'язання відповідачем по кредитному договору.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що на протязі 2009-2013 років дії позивача по стягненню заборгованості з відповідачів по спірному кредитному договорі були активними та здійснювались в способи захисту передбачені законом, а саме: подання позову до районного суду про стягнення заборгованості, подання заяви про визнання кредитором, розгляд цієї заяви в порядку провадження справи про банкрутство, продаж описаного майна боржника, що було предметом іпотеки, комерційна пропозиція щодо стягнення заборгованості, та виконання домовленостей по комерційній пропозиції обома сторонами.

Тому, колегія суддів погоджується з твердженням апелянта стосовно того, що після закінчення процедури банкрутства відповідно до ухвали господарського суду Черкаської області, у позивача виникло право на звернення про стягнення заборгованості за кредитним договором до відповідача як фізичної особи, оскільки у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не припиняє існування.

Почав діяти новий графік згідно умов кредитної пропозиції і термін позовної давності слід рахувати виходячи із нового графіку від 01 квітня 2013 року.

Дії банку при подачі заяви до Придніпровського районного суду про залишення позову без розгляду є логічним і випливають із взаємних домовленостей між банком і ОСОБА_8 Між ними, шляхом прийняття кредитної пропозиції, встановлено новий графік погашення боргів по трьох кредитних договорах, один з яких знаходився на розгляді у Придніпровському районному суді.

Оскільки підставою позовних вимог банку є і було невиконання графіку погашення кредиту який є додатком і невід'ємною частиною договору, і вказані в позові підстави відпали після прийняття ОСОБА_8 кредитної пропозиції від 01 квітня 2013 року фактично припинили існування підстави позову поданого позивачем до Придніпровського районного суду Черкаської області 26 жовтня 2009 року і який ухвалою Придніпровського районного суду Черкаської області від 19 листопада 2013 року залишений без розгляду ( а.с.54).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи протягом періоду часу з 29 жовтня 2009 року по 10 вересня 2013 року Господарським судом Черкаської області було накладено мораторій на задоволення вимог кредиторів ОСОБА_8, який згідно вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» поширюється на всі вимоги до відповідної особи. Таким чином, протягом вказаного періоду банк був позбавлений можливості реалізувати свої права як кредитора на задоволення своїх вимог у будь-якому іншому порядку, крім їх заявлення та задоволення у рамках процедури банкрутства, оскільки будь-які судові справи щодо вимог до боржника підлягали зупиненню до завершення ліквідаційної процедури, що зокрема і було вчинено у справі Придніпровського районного суду за позовом банку про стягнення боргу в солідарному порядку з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 поданому вперше 26 жовтня 2009 року.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про неправомірне застосування судом першої інстанції строку позовної давності до заявлених вимог позивача.

Враховуючи наведене, у зв'язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_8 зобов'язань за кредитним договором, станом на 17 січня 2014 року, у нього утворилась заборгованість за вказаним договором, яка складається з основної заборгованості за кредитом в сумі 467 661,87 доларів США та заборгованості за відсотками в сумі 167 563,89 доларів США, а всього 635225,76 доларів США, що згідно курсу НБУ, становить в гривневому еквіваленті (635225,76 х 7.9930) - 5 077 359,50 грн. і яка підлягає до стягнення.

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідачів пені в сумі 93 112,47 доларів США, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні даної вимоги, оскільки позивачем проведено розрахунок за період з 25 липня 2009 року по 27 грудня 2012 року тобто з порушенням вимог ст. 258 ЦК України, так як пред'явлений поза межами строку позовної давності.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при відмові в задоволенні позову не звернув уваги на вищевикладені обставини, допустив порушення вимог матеріального та процесуального права, дійшов помилкового висновку про відмову в задоволенні позову, а доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та підтверджуються належними доказами, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню а дане рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ВАТ "Райффайзен банк Аваль" - Грушевого Ю.В. - задовольнити.

Рішення Придніпровського районного суду Черкаської області від 02 квітня 2014 року у справі за позовом ВАТ "Райффайзен банк Аваль" до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення боргу - скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким:

Позовні вимоги ВАТ "Райффайзен банк Аваль" до ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення боргу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_9 солідарно на користь ВАТ "Райффайзен банк Аваль" заборгованість за кредитним договором № 01002-2 1030-06 від 29 грудня 2006 року укладений в рамках Генеральної кредитної угоди №010/02-2/1030-06/г від 29 грудня 2006 року, яка складається з 467 661,87 доларів США - заборгованості за кредитом, 167 563,89 доларів США - заборгованості за відсотками, а всього 635225,76 доларів США, що згідно курсу НБУ становить в гривневому еквіваленті (635225,76 х 7.9930) - 5 077 359,50 грн.

Стягнути з ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ВАТ "Райффайзен банк Аваль" судові витрати, а саме: 3654 грн. судового збору за подання позовної заяви та 1827 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :