Справа № 1 - 289 / 2007 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2007 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого: судді - Макаренка І.В.
при секретарях - Слюсар Л.І., Королик Л.Ю.
з участю: прокурора - Мовчана О.М.
захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу про обвинувачення:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, українця, з освітою 9 класів, не одруженого, утриманців не має, не працюючого, не судимого, -
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, -
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, українця, з освітою 9 класів, не одруженого, не працюючого, судимого 08 червня 2006 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ст. ст. 70, 75, 76 КК України до 04 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 02 роки, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
встановив:
Підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_5 23 липня 2006 року близько 17.20 год., разом та за попередньою змовою між собою, перебуваючи на перехресті вулиць Вербовецького та Петровського в м. Черкаси, відкрито, умисно, з корисливих мотивів з погрозою застосування фізичного насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я неповнолітнього ОСОБА_6 , яке виразилось в розмові в грубій формі та жестикуляції, заволоділи чужим майном, яке належить ОСОБА_7, а саме: мобільним телефоном "Siemens CX - 75", вартістю 6 749 російських рублів, що по курсу Національного банку України станом на 23 липня 2006 року становить 1 263, 82 грн., та на вимогу неповнолітнього ОСОБА_6 повернути мобільний телефон, не реагували, після чого з викраденим з місця вчинення злочину зникли.
Крім того підсудний ОСОБА_3 , повторно, 24 липня 2006 року близько 22.00 год., перебуваючи біля загальноосвітньої школи № 13, розташованої по вул. Ватутіна, 96 в м. Черкаси, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, відкрито, умисно, з корисливих мотивів, викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_8, а саме: мобільний телефон "Nokia - 7250 і", вартістю 280 грн.; сім-картку "djuice", вартістю 50 грн. на рахунку якої було 5 грн.; мотузок до мобільного телефону, вартістю 25 грн.; запальничку "Cricket", вартістю 2, 50 грн.; чохол до мобільного телефону, вартістю 40 грн.; сонцезахисні окуляри, вартістю 130 грн., а всього на загальну суму 532, 5 грн., після чого з викраденим з місця вчинення злочину зник.
Допитані на досудовому слідстві та в судовому засіданні підсудні свою вину в пред'явленому їм обвинуваченнях визнали частково та пояснили суду:
· ОСОБА_3 , що дійсно 23.07.2006 року він разом з ОСОБА_4 у хлопця забрали мобільний телефон „Сіменс", але при цьому вони йому не погрожували. Телефон він дав добровільно на їх прохання. В той же день телефон вони продали таксисту, а гроші витратили на власні потреби. На другий день він зустрів ОСОБА_8 який був винен йому 300 грн. Він його побив і в залог забрав мобільний телефон, чохол до нього, шнурок, сонцезахисні окуляри. Телефон і чохол до нього його мама віддала працівникам міліції, а інші речі він викинув.;
· ОСОБА_4 CO., що дійсно 23.07.2006 року він разом з ОСОБА_9 у хлопця забрали мобільний телефон „Сіменс", але при цьому вони йому не погрожували. Телефон він дав добровільно на їх прохання. В той же день телефон вони продали таксисту, а гроші витратили на власні потреби.
Вина підсудних по епізоду викрадення майна гр. ОСОБА_7 підтверджується:
- показами потерпілої ОСОБА_7, покази якої були оголошені та досліджені в судовому
засіданні про те, що вона проживає в м. Москва, Росія разом зі своєю сім'єю. 22.07.2006 року
вона приїхала в м. Черкаси зі своїм сином ОСОБА_10 до своєї матері. 23.07.2006 року вона
була в м. Кам'янці та приїхала до м. Черкаси близько 22.00 год. і від сина дізналася, що у нього
двоє невідомих хлопців викрали мобільний телефон "Siemens CX - 75". До них додому
приїхали працівники міліції, вона написала заяву про скоєний злочин. Після того син
переглядав відеоряд та впізнав цих двох молодих хлопців. Телефон "Siemens CX - 75",
сріблястого кольору, з фото та відеокамерою вона придбала 12.12.2005 року в м. Москві для
сина за 6 749 російських рублів; т. 1 а. с. 87, 99-100
- показами неповнолітнього свідка ОСОБА_6 , покази якого були оголошені та досліджені в судовому засіданні про те, що він проживає в м. Москві разом зі своїми батьками. 22.07.2006
року він приїхав в м. Черкаси разом з матір'ю до своєї бабусі. 23.07.2006 року близько 17.00
год. він вийшов з дому та пішов гуляти. На перехресті вулиць Вербовецького та Петровського в
м. Черкаси до нього підійшли двоє невідомих хлопців, як пізніше він дізнався в міліції це були
ОСОБА_4 та ОСОБА_3, і ОСОБА_4 в грубій формі та підвищеним тоном,
сказав щоб він показав телефон. При цьому ОСОБА_9 стояв поруч, розминав пальці рук і
махав руками. Він злякався, так як вважав, що хлопці можуть побити його і дав хлопцям
подивитись телефон. Телефон в руки дав ОСОБА_4. Він розумів, що хлопці не віддадуть
телефон, але чекав, що можливо з'явиться патрульна машина працівників міліції, чи хтось
інший, щоб можна було покликати на допомогу. При розмові хлопці говорили, що у них є
знайомий, який знаходиться в тюрмі, а вони збирають для нього гроші, та запропонували йому,
щоб він дав телефон, вони б його здали в ломбард на один день, а наступного дня повернули б.
Однак він на це не погодився. Також ОСОБА_4 йому розповідав, що займається боксом, та у
нього є багато друзів з борцовського клуба "Лотос". Після того хлопці сказали йому, що можуть
провести його на зупинку громадського транспорту і вони всі втрьох пішли по вул.
Вербовецького в сторону "Молокозаводу". Дійшовши до вул. Ватутіна вони пішли в сторону
вул. Енгельса. Пройшовши близько двох кварталів, вони опинилися на якомусь пустирі. Він
хлопцям сказав, що з ними далі не піде, та щоб вони віддали йому телефон. Коли вони йшли, то
ОСОБА_4 мобільний телефон передав ОСОБА_9, щоб той теж подивився.
Підійшовши до останнього він попросив віддати йому телефон, при цьому ОСОБА_9
Володимир одразу передав телефон ОСОБА_4, а його відштовхнув та запитав: " Що
хочеш подратися?" Тоді він підійшов до ОСОБА_4 та попросив віддати телефон. Той
почав його запевняти, що телефон він поверне наступного дня. Коли він зрозумів, що телефон
хлопці йому не повернуть, то попросив віддати йому хоча б сім-картку. Хлопці не віддаючи
телефону, передали йому сім-картку та картку пам'яті, та сказали, щоб він за ними не йшов і в
міліцію не звертався. Однак одразу як хлопці пішли, він зателефонував в міліцію, а ввечері
цього ж дня повідомив матері, яка і написала в міліцію заяву про скоєний злочин. Свої покази
він підтвердив на очних ставках з ОСОБА_9 та ОСОБА_5;
т. 1 а. с. 88, 89-90, 104-109
- показами свідка ОСОБА_11 , покази якого були оголошені та досліджені в судовому засіданні про те, що він працює водієм у фірмі "Наше таксі". На початку липня 2006 року він
познайомився з молодим хлопцем ОСОБА_4, якого він достатньо часто возив по місту.
Приблизно в середині липня 2006 року він позичив йому гроші в сумі 200 грн. 23.07.2006 року
йому надійшов виклик від ОСОБА_4. Під'їхавши до будинку № 208 по вул.
Р.Люксембург в м. Черкаси той повідомив йому, що може з ним розрахуватися, однак для цього
йому необхідно заїхати до друга. Вони під'їхали до якогось гуртожитку, ОСОБА_4
зайшов туди та через деякий час вийшов разом з молодим хлопцем. Коли хлопці сіли в
автомобіль, то запропонували йому придбати у них мобільний телефон "Siemens CX - 75". Як
пояснив ОСОБА_4, телефон належить хлопцю, однак йому терміново потрібні гроші.
Хлопець підтвердив, що телефон належить йому. Він придбав телефон у хлопців та через кілька
днів продав його незнайомому чоловікові на радіоринку в м. Києві. Про те, що телефон, який він придбав у хлопців, являється краденим він дізнався вперше від працівників міліції. Ні ОСОБА_4, ні інший хлопець йому про це не говорили; т. 1 а. с. 97, 130-131
- показами свідка ОСОБА_12, про те , що на початку серпня 2006 року він був запрошений
працівниками міліції в Придніпровський РВ бути присутнім в якості понятого під час
пред'явлення особи для впізнання. В його присутності та в присутності ще одного понятого
працівниками міліції були пред'явлені для впізнання троє молодих хлопців. У відсутності
особи, що мала впізнавати, працівником міліції було пояснено, що один з тих трьох хлопців
викрав у іншого хлопця мобільний телефон, а останній добре його розгледів та може впізнати.
Після того хлопцю, який назвався ОСОБА_4, працівником міліції було запропоновано
зайняти будь-яке місце серед інших осіб, що пред'являються для впізнання, і він вибрав друге
місце, тобто посередині. Потім в кабінет для впізнання по телефону була запрошена особа, що
мала впізнати, то був молодий хлопець. На запитання працівників міліції, чи впізнав він кого-
небудь серед пред'явлених осіб, той відповів, що впізнав хлопця, який знаходиться посередині,
тобто ОСОБА_4. Саме той хлопець ще з одним хлопцем викрали у нього мобільний телефон.
При цьому був складений протокол пред'явлення для впізнання особи, де всі присутні
поставили свої підписи;
- даними протоколу пред'явлення для впізнання особи, з якого вбачається, що ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_4 як особу, яка відкрито викрала у нього телефон; т. 1 а. с. 146
Вина підсудного ОСОБА_3 по епізоду
відкритого викрадення майна у гр.. ОСОБА_8 підтверджується:
- показами потерпілого ОСОБА_8, покази якого були оголошені та досліджені в судовому
засіданні про те, що 24 липня 2006 року близько 22.00 год. він, повертаючись з роботи, на
зупинці громадського транспорту по вул. Ватутіна в м. Черкаси зустрів свого знайомого
ОСОБА_3, якого знає ще з дитинства. Разом з ОСОБА_9 було ще
троє невідомих йому хлопців. Як він пізніше дізнався, один з тих трьох хлопців був ОСОБА_4
C.O., двох інших він взагалі не знає. ОСОБА_9 запропонував йому відійти
поговорити і коли вона відійшли, раптово вдарив його один раз кулаком в голову. У відповідь
він також вдарив ОСОБА_9 один раз в область скроні. Після того до нього
підбігли ті троє хлопців, які були на зупинці разом з ОСОБА_9, та один з них
вдарив його кулаком в живіт, від чого він зігнувся, та після того його вдарили ногою в обличчя,
від чого у нього зламався ніс, відламався зуб та була розбита губа. Хто саме наніс йому удар в
живіт та удар ногою по носу, він вказати не може, так як не бачив. Після цього він впав на
землю та руками прикрив обличчя та голову, а хлопці почали бити його ногами. У нього було
відчуття, що хлопці його били усі вчотирьох, так як удари наносилися одночасно по всім
частинам тіла, спереду та ззаду, однак вказати, хто саме, скільки разів та куди вдарив, він
вказати не може. Після того як хлопці перестали його бити та відійшли від нього, він підвівся.
Поки його били, то у нього випав мобільний телефон "Nokia-7250", запальничка, спали
сонцезахисні окуляри. Всі ці речі з землі підняв ОСОБА_9 та забрав собі. Також
він запитав, де знаходився мобільний телефон, і коли він показав чохол, то той ривком зняв
його у його з пояса штанів. Після того ОСОБА_9 почав йому говорити, щоб він
нібито винен йому гроші, і коли він гроші поверне, то ОСОБА_9 віддасть йому
телефон та всі інші речі. Потім вони всі розійшлися по домівкам і вже вдома він викликав
працівників міліції та написав заяву про скоєний злочин. ОСОБА_9 у нього забрав
мобільний телефон "Nokia - 7250 і", вартістю 280 грн.; сім-картку "djuice", вартістю 50 грн. на
рахунку якої було 5 грн.; мотузок до мобільного телефону, вартістю 25 грн.; запальничку
"Cricket", вартістю 2, 50 грн.; чохол до мобільного телефону, вартістю 40 грн.; сонцезахисні
окуляри, вартістю 130 грн., а всього на загальну суму 532, 5 грн. Частину речей йому повернули,
а саме мобільний телефон та чохол до нього, інші речі ні. Він заявляє цивільний позов на суму
300 грн. Свої покази від підтвердив на очних ставках з ОСОБА_9 та ОСОБА_5
т. 1 а. с 4, 24-27, 40-42, 59, 78; т. 3 а. с. 5-8, 98, т. 1 а. с. 156-158, 163-165
· показами свідка ОСОБА_13, покази якої були оголошені та досліджені в судовому засіданні про те, що вона проживає з сином ОСОБА_14. 26.07.2006 року син додому приніс мобільний телефон "Nokia". На її запитання він відповів, що телефон він взяв у своєї дівчини, а тому вона більше у нього нічого не питала. Наступного дня до них додому прийшли працівники міліції та повідомили, що телефон, який син приніс додому являється краденим, і що син забрав його у ОСОБА_8. Після того вона працівникам міліції добровільно видала мобільний телефон та дві сім-картки "djuice". При добровільній видачі були присутні поняті. Також в середині серпня 2006 року вона прибирала в квартирі та в столі знайшла чохол до мобільного телефону. Так як у її сина немає мобільного телефону, то вона вирішила, що той чохол може належати тому хлопцеві, у якого син забрав телефон, а тому вирішила принести та видати його працівникам міліції.; т. 1 а. с. 6, 18-19, 52; т.3 а. с. 56
· показами свідка ОСОБА_15, покази якого були оголошені та досліджені в судовому засіданні про те, що в кінці липня 2006 року він був запрошений працівниками міліції в якості понятого під час добровільної видачі речей. В його присутності та в присутності ще одного понятого ОСОБА_13 добровільно видала працівникам міліції мобільний телефон "Nokia" та дві сім-картки "djuice". На запитання працівників міліції жінка відповіла, що вищевказані речі напередодні приніс додому її син.; т. 1 а. с. 69
· показами свідка ОСОБА_16, покази якої були оголошені та досліджені в судовому засіданні та яка дала по справі аналогічні покази; т. 1 а. с. 68
· показами свідка ОСОБА_17, покази якої були оголошені та досліджені в судовому засіданні та яка дала по справі аналогічні покази; т. 1 а. с. 58
· показами свідка ОСОБА_18 про те, що 15 серпня 2006 року вона була запрошена працівниками міліції бути присутньою в якості понятої під час впізнання предметів і молодий чоловік, якому було пред'явлено для впізнання три чохла до мобільних телефонів, впізнав свій чохол, та при цьому вказав, за якими саме ознаками він його впізнає. Після того був складений протокол впізнання предметів і всі поставили свої підписи; т. 1 а.с. 61
· показами свідка ОСОБА_19, покази якої були оголошені та досліджені в судовому засіданні про те, що 28 липня 2006 року вона була запрошена працівниками міліції бути присутньою в якості понятої під час впізнання предметів і молодий чоловік, якому було пред'явлено для впізнання три мобільних телефони, впізнав свій телефон, та при цьому вказав, за якими саме ознаками він його впізнає. Після цього був складений протокол впізнання предметів і всі поставили свої підписи; т. 1 а. с. 50
· даними протоколів добровільної видачі, з яких вбачається, що свідок ОСОБА_13 видала мобільний телефон "Nokia-7250" та чохол до нього; т. 1 а. с. 5, 54
· даними протоколів пред'явлення для впізнання, з який вбачається, що потерпілий ОСОБА_8 впізнав свій мобільний телефон та чохол до нього; . 1 а. с. 33, 60
· мобільним телефоном "Nokia-7250" та чохлом до нього виданими свідком ОСОБА_13 та приєднаними до справи в якості речових доказів.
Суд критично оцінює покази підсудних ОСОБА_14 та ОСОБА_4 в тій частині, що мобільний телефон ОСОБА_20 віддав їм добровільно і вони йому не погрожували, так як вони спростовуються показами цього свідка.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред'явлені обвинувачення доведен і дії підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з погрозою застосування насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно та за попередньою змовою групою осіб.
При призначенні покарання підсудним ОСОБА_3 та ОСОБА_5 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчинених ними злочинів, особи підсудних, які за місцями проживання характеризується позитивно.
В якості пом'якшуючих відповідальність підсудних обставини суд враховує: ОСОБА_3 - часткове відшкодування завданого збитку та з'явлення із зізнанням, а ОСОБА_4 - з'явлення із зізнанням та вчинення злочину неповнолітнім.
Обтяжуючих відповідальність підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 обставин суд не вбачає.
Враховуючи тяжкість вчиненого підсудним ОСОБА_3 злочину, особу винного, наявність пом'якшуючих відповідальність обставин, його вік, стан здоров'я та сімейний
стан, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе при призначенні йому покарання не пов'язаного з позбавленням волі, шляхом застосування ст. 75 КК України.
Враховуючи попередню судимість підсудного ОСОБА_4 CO., після яких він висновків не зробив, на шлях виправлення не став, та знов вчинив злочин, його вік, стан здоров'я та сімейний стан, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе тільки при призначенні йму покарання в виді позбавлення волі.
Підсудний ОСОБА_5 раніше судимий 08 червня 2006 року Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 186, ст. ст. 70, 75 КК України до 04 років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 02 роки, тому суд вважає за необхідне до призначеного покарання приєднати це частково не відбуте покарання на підставі ст. 71 КК України.
Суд вважає, що підстав для застосування ст. 69 КК України не вбачається.
Суд також вважає, що цивільний позов заявлений потерпілим ОСОБА_8 про стягнення з підсудного ОСОБА_14 300 грн. підлягає частковому задоволенню на підставі ст. 1166 ЦК України і вважає за необхідне зменшити його до 187, 50 грн., оскільки частину викрадених речей йому було повернуто.
Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст. 81 КПК України. Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
засудив:
Визнати ОСОБА_3 винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання в виді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбуття покарання з випробуванням якщо він протягом іспитового строку два роки він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд, звільнивши його з під варти негайно із залу суду.
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання в виді чотирьох років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднати частково не відбуте покарання за вироком Придніпровського районного суду м. Черкаси від 08 червня 2006 року в виді 01 місяця позбавлення волі і остаточно призначити до відбуття чотири роки 01 місяць позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - тримання під вартою.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 187, 50 грн.
Речові докази по справі: мобільний телефон "Nokia - 7250 і", чохол та мотузок до мобільного телефону, які передані на збереження потерпілому ОСОБА_8 - залишити йому за належністю.
На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області на протязі 15 діб, учасниками процесу з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_4 - з моменту вручення йому копії вироку.