Справа №2-148/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 березня 2008 року     Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді Могили А.Б.

з участю секретаря     Пилипонюк К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.  Богородчани справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання трудового

договору з ініціативи власника,  -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 про розірвання трудового договору з ініціативи власника.

Позовні вимоги позивач мотивує тим,  що як підприємець 01 березня 2004 року прийняв на роботу відповідачку в якості продавця та уклав з нею трудовий договір на невизначений строк. В грудні 2007 року відповідачка на роботу не вийшла,  натомість поїхала в Росію. Проте,  він продовжує сплачувати внески до Пенсійного фонду. В судове засідання позивач не з'явився,  надіславши заяву,  в якій просив справу розглядати у його відсутності,  оскільки перебуває за межами області. Позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з'явилася,  хоча про день та місце розгляду справи повідомлена належним чином,  що підтверджується розписками про одержання судової повістки.

Дослідивши матеріали справи,  суд приходить до висновку,  що позов слід задовольнити.

В судовому засіданні встановлено, ' що 01 березня 2004 року між позивачем,  як підприємцем (фізичною особою) та відповідачкою укладено трудовий договір. Згідно умов даного договору відповідачка зобов'язувалася здійснювати реалізацію промислових товарів на Богородчанському ринку.

Відповідно до  ст. 21 ч.1 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і фізичною особою,  за якою працівник зобов'язується виконувати роботу,  визначену цією угодою,  з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові,  а фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці,  необхідні для виконання роботи,  передбачені законодавством про працю,  колективним договором і угодою сторін.

Умови укладеного договору відповідачка порушила - не вийшла на роботу,  тобто в односторонньому порядку порушила зобов'язання.

В статті 611 ч.1 ЦК України зазначено,  що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки,  встановлені законом,  зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання.

Відповідно до  ст.  36 КЗпП України припинення трудового договору відбувається з підстав,  передбачених контрактом.

У зв'язку з вищенаведеним,  суд вважає,  що вимоги позивача є обґрунтованими,  а укладений з відповідачкою трудовий договір підлягає розірванню.

На підставі  ст.  ст.  36,  232 КЗпП України,   ст. 611 ЦК України та керуючись  ст.  ст.  213,  215, 218 ЦПК України,  суд,  -

вирішив:

Позов задовольнити.

Трудовий договір,  укладений 01 березня 2004 року між підприємцем ОСОБА_1 та ОСОБА_2,  розірвати.

2

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 8 грн.50 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,  якщо таку заяву не було подано. В разі подання заяви про апеляційне оскарження,  але апеляційна скарга не була подана в строк,  рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заяви про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подається через Богородчанський районний суд.