АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/15072/13-цГоловуючий у 1-й інстанції Дуда О.О.

Провадження № 22-ц/789/819/14 Доповідач - Загорський О.О.

Категорія - 57

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2014 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Загорського О.О.

суддів - Демкович Ю. Й., Хома М. В.,

при секретарі - Танцюра О.В.

за участі ОСОБА_1 і її представника - ОСОБА_2, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 28 травня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

19.08.2013 року ОСОБА_3 звернувся в суд з вищенаведеним позовом. Вимоги аргументує тим, що 17.07.2012 року апеляційним судом Тернопільскої області ухвалено рішення, яким виділено ОСОБА_1 ряд приміщень в незавершеному будівництвом будинку по АДРЕСА_1.

Вказаний поділ майна проведено на підставі висновку судової будівельно-технічної експертизи №1396 від 07.12.2004 року.

За період з моменту проведення експертизи та до моменту ухвалення судового рішення позивачем було здійснено ремонтно - будівельні та оздоблювальні роботи в частині будинку, яка рішенням виділена ОСОБА_1, а тому просить стягнути з неї вартість проведених робіт - 781330 грн.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 28.05.2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено і стягнуто з ОСОБА_1 - 781330 грн. як компенсацію вартості проведених робіт.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким стягнути з неї реальну вартість проведених робіт необхідних для завершення будівництва будинку відповідно до проведеної судової будівельно-технічної експертизи. Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи. Вказує, що справа щодо будинку розпочата ще у 2003 році і завершена рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 17.07.2012 року.

Зазначає, що після розірвання шлюбу - 08.10.2003 року ОСОБА_3 обмежував її право спільного володіння і користування будинком. Після скасування судом реєстрації права власності на будинок в цілому ОСОБА_3 продовжує одноособово володіти і користуватися ним і не передав 1/2 будинку у її володіння, користування і розпорядження.

Вказує, що ОСОБА_3, як недобросовісний набувач має право на відшкодування лише витрат необхідних на утримання і збереження майна і не має права на відшкодування інших витрат і поліпшень.

В судовому засіданні ОСОБА_1 і її представник апеляційну скаргу підтримали. ОСОБА_1 вказала, що визнає позов в частині проведених робіт щодо фасаду - 39141 грн і входу на перший поверх. Вказала, що судом пропонувалося їй проведення експертизи, але вона відмовилася у зв'язку з скрутним матеріальним становищем. Визнала, що проведення ряду робіт, зовнішніх робіт, було необхідним для уникнення руйнації будинку, сказала що вона не бачила робіт проведених в середині будинку, а тому не може оцінити їх вартість.

З висновком спеціаліста була ознайомлена, його не оскаржувавла і не спростовувала.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 апеляційну скаргу заперечив і вказав, що шлюб між сторонами розірвано в 2001 році і позивач маючи документи на будинок з 2003 року продовжив будівництво. Після експертизи проведеної в 2004 році і до 2012 року він здійснював роботи і у частині будинку в подальшому виділеній ОСОБА_1 Вказав, що вона не є власником частини будинку оскільки не оформила своє права, а тому дії ОСОБА_3 не є проникненням в частину будинку виділену їй. Зазначив, що судом неодноразово пропонувалося провести експертизу, однак відповідач відмовилася, що апеляційна скарга грунтується на доводах апелянта, які не підтверджені доказами, а висновок експерта є одним із видів доказів і він не був спростований.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем після розірвання шлюбу здійснено, ремонтні, ремонтно - будівельні та оздоблювальні роботи в частині будинку, яка рішенням суду виділена ОСОБА_1. Вартість робіт - 781330 грн. підтверджується висновком експертизи ПП "Тернопільське експертно-консультаційне бюро" від 09.07.2013 року і вказана сума відповідачем не спростована, а тому підлягає стягненню з відповідача.

З таким висновком суду слід погодитися, оскільки він підтверджений матеріалами справи та достатньо мотивований.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 11.08.1990 року по 08.10.2003 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 (а.с. 36-38).

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 28.09.2009 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання недійсною державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання права власності на 1/2 частину незавершеного будівництвом будинковолодіння, визнання недійсним державного акту про право власності на землю, визнання недійсним договорів купівлі-продажу машин, та поділ спільного майна подружжя задоволено частково і проведено поділ майна. У задоволенні вимог про визнання недійсною державної реєстрації права власності на незавершений будівництвом будинок та поділ цього будинку відмовлено (а.с. 36-38).

Апеляційним судом 17.07.2012 року проведено поділ спірного будинку по АДРЕСА_1, згідно із варіантом № 1 звіту № 1396 судової будівельно-технічної експертизи від 07.12.2004 року.

- зобов'язано ОСОБА_1 виконати вхід на перший поверх та встановити цегляну перетинку на першому поверсі у приміщенні 2-1 згідно першого варіанту поділу судової будівельно-технічної експертизи.

- стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 різницю часток при поділі будинку - 5034 грн. В решті позовних вимог відмовлено (а.с. 36-38).

Висновком ПП "Тернопільське експертно-консультаційне бюро" від 09.07.2013 року про вартість проведених ремонтно-будівельних та оздоблювальних робіт по облаштуванню 1/2 частки незаверщеного будівництвом житлового будинку, що була виділена ОСОБА_1 згідно варіанту 1 звіту судової будівельно-технічної експертизи від 01.12.2004 №1396 визначено вартість проведених за рахунок ОСОБА_3 ремонтно-будівельних та оздоблювальних робіт - 781330 грн. (а.с. 6-27)

Згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 17.07.2012 року встановлено, що після розірвання шлюбу ОСОБА_3 здійснив ремонтні, ремонтно-оздоблювальні роботи в будинку.

Враховуючи, що ремонтні, ремонтно-оздоблювальні роботи проводились позивачем правомірно, з метою збереження майна від руйнації, а можливість руйнації не заперечувалася і апелянтом, роботи були необхідні для завершення будівництва будинку і проведення робіт у одній частині будинку без проведення таких у іншій було неможливим, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про стягнення компенсації вартості робіт у частині будинку яка належить іншому співвласнику.

Відповідно до ч.1 ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

За правилами ч.3 ст. 143 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, мають право подати суду питання, на які потрібна відповідь експерта.

Колегія суддів не вбачає правових підстав для проведення заявленої апелянтом експертизи оскільки, як вказувалося апелянтом в судовому засіданні апеляційного суду, вона була обізнана про проведення експертизи з метою встановлення вартості проведених робіт у її частині будинку, з висновком спеціаліста була ознайомлена, його не оскаржувавла і не спростовувала вказаної у висновку суми вартості проведених будівельних робіт. Вказувала, що судом пропонувалося провести експертизу і визнала, що проведення ряду робіт було необхідним для уникнення руйнації будинку.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Колегія суддів враховує, що апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами - ч.2 ст. 303 ЦПК України.

Експертиза є одним із видів доказів і апелянтом не доведено, що у її проведенні було відмовлено неправомірно та не представлено доказів, що у апелянта існували поважні причини які унеможливлювали проведення експертизи.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 цього Кодексу, однак вказана в висновку сума ОСОБА_1 не спростована і не представлено в підтвердження своїх доводів доказів, які спростовують вартість проведених будівельних робіт - 781330 грн.

Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_3 позбавив апелянта права володіти і користуватися частиною будинку і здійснював володіння одноособово не підтверджені беззаперечними доказами.

Критично оцінюються доводи, що стосуються невірності висновку від 09.07.2013 року про вартість проведених ремонтно-будівельних та оздоблювальних робіт, оскільки апелянт знала про проведення експертизи і висновку не оспорювала і не спростовувала.

ОСОБА_1 не заперечувалося проведення ОСОБА_3, будівництва будинку після розірвання шлюбу і рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 17.07.2012 року встановлено, що після розірвання шлюбу ОСОБА_3 здійснив ремонтні, ремонтно-оздоблювальні роботи в будинку які і відображені в експертизі 2004 року. Враховуючи те, що вартість робіт за експертизою 2004 року відшкодовано ОСОБА_3 не було, то і не існує правової заборони включення тих же робіт в експертизу 2013 року, яка містить більш точну інформацію про проведені роботи після розірвання шлюбу.

З огляду на положення п. 4 ст. 129 Конституції України про те, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, положення ч.2 ст. 308 ЦПК України, згідно якого не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань то підстави вважати судове рішення таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства - відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України саме апелянт повинен довести належними доказами обставини, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, що ним зроблено не було.

Рішення суду постановлено у відповідності до чинних норм матеріального і процесуального права і підстав для його скасування немає. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 28 травня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області О.О. Загорський